ТОП-6 інструментів для розвитку критичного мислення: теорія та практика

Сьогодні, коли ми оточені інформаційним шумом, а небезпечний контент множиться з катастрофічною швидкістю, здатність об'єктивно аналізувати та критично оцінювати інформацію набула особливого значення. Як навчати учнів досліджувати світ і приймати ретельно зважені рішення, ставити під сумнів стереотипи, генерувати нові ідеї та свідомо творити власне життя? Саме це питання ми розглянемо під час Всеукраїнської інтернет-конференції «Практикум для педагогів: розвиток критичного мислення» та поділимось практичними інструментами та методиками, які допоможуть вам зробити цей процес ефективним і захопливим. А ще ми підготували огляд наших освітніх продуктів, які допоможуть формувати цю дорогоцінну навичку у цікавий та невимушений спосіб.

Штучний інтелект

Штучний інтелект стрімко увірвався в наше життя, ставши невід'ємною частиною багатьох сфер. Його можливості вражають, проте водночас виникають й нові виклики. Один із них – дезінформація та фейки, які штучний інтелект може як генерувати, так і майстерно маскувати. У цьому контексті особливої ваги набуває критичне мислення, яке дозволяє не лише сприймати інформацію, але й аналізувати її, розрізняти правду та вигадки, оцінювати достовірність джерел. Як навчати учнів орієнтуватись у складному інформаційному просторі сучасного світу, де ШІ відіграє все більшу роль? У статтті «Штучний інтелект vs критичне мислення: хто переможе?» ми підготували декілька простих методів і прийомів, які допоможуть формувати в учнів цю важливу навичку.

Вправи для розвитку медіаграмотності школярів

В умовах «інформаційної війни», коли щодня ми піддаємось справжнім «бомбардуванням» фейкової та неправдивої інформації, особливо вразливою категорією є школярі. Аби навчати їх виявляти небезпечний контент в соцмережах і месенджерах, перевіряти його на достовірність та шукати упередженості пропонуємо використовувати такі прийоми:

деконструкція повідомлень;
«Бокове» читання;
розгорнутий аналіз медіаресурсів;
створення різноманітних медіапродуктів;
пошук «правди» у рекламі.

Докладніше ці вправи ми розглянули у статті «10 цікавих ідей для навчання учнів медіаграмотності». А у статті «Три швидкі вправи для розвитку медіаграмотності учнів» ми запропонували декілька простих прийомів, які допоможуть навчати учнів критично оцінювати дійсність, розділяти факти та судження.

Метод кейсів

Дивовижний світ цифрових технологій створив безліч нових можливостей для спілкування та навчання школярів. Але разом із тим виникла потреба в опануванні новими навичками: вміння критично оцінювати контент, дотримуватися правил безпеки та бути відповідальним і свідомим учасником онлайн-спільноти. Як сприяти формуванню відповідних навичок? У статті «12 кейсів для розробки правил поведінки школярів у віртуальному світі» ми підготували добірку життєвих ситуацій, які спонукатимуть школярів не лише міркувати над проблемою, а й генерувати власні цінності, захищати свою думку та поважати позицію інших.

Технологія «Перевернутий клас»

Технологія «Перевернутий клас» стає все більш популярною серед педагогів, адже вона дає можливість не лише урізноманітнити уроки, але й сприяти розвитку критичного мислення учнів. Суть методу полягає в тому, що учні знайомляться з новим матеріалом самостійно, зазвичай вдома, використовуючи онлайн-ресурси, відеолекції, статті та інші матеріали. На уроці ж час використовується для більш глибокого вивчення теми, закріплення знань, практичних завдань, дискусій та співпраці. Це спонукає школярів аналізувати інформацію, ставити запитання, шукати різні точки зору та робити висновки. У статті «Технологія «перевернутий клас»: мистецтво практичного використання» ми дібрали для вас практичні прийоми з використання цього методу. Тож надихайтеся ними та впроваджуйте власні цікаві ідеї!

Дискусії та дебати

«Порожнє крісло»

Існує багато ефективних дискусійних стратегій, але окремої уваги заслуговує прийом «Порожнє крісло». Він дійсно пожвавлює навчання, адже діти не просто повторюють теорію, а дискутують, наводять власні приклади з життя, вчаться висловлювати думки, враховувати позицію інших, толерантно поводитися при зіткненні протилежних поглядів. І цей прийом можна використовувати не лише під час уроку, а й у виховній роботі та під час розв'язання конфліктів, які можуть виникати в учнівському колективі. Із його допомогою можна не лише активізувати роботи учнів, а й навчити їх:

швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях;
знаходити альтернативні рішення;
оцінювати ефективність рішень;
передбачати можливі ризики.

Основні моменти підготовки та приклад використання цієї дієвої техніки ми розглянули у статті «Прийом «Порожнє крісло»: займаємо зручні місця».

Дискусія SPAR

SPAR (із англ. «спонтанна аргументація») – ігровий прийом проведення дискусії, особливість якого полягає у швидкій підготовці школярів до аргументації. Основний принцип цього методу: школярі формують свої аргументи за одну хвилину та швидко реагують на ідеї опонентів. І цей прийом має багато переваг! Він допомагає розвивати критичне та логічне мислення, практикувати стресостійкість та вміння правильно реагувати на швидкоплинні обставини, посилювали комунікативні навички та ораторські здібності й вміння працювати в команді. Крім того, з’являється мотивація бездоганно вивчати предмет, аби за лічені секунди пригадати всі деталі теми уроку. Як його використовувати? У статті «Спонтанна аргументація в дії: метод дискусій SPAR» ми описали алгоритм її проведення та запропонували декілька варіантів гри.

«Дискусійне кафе»

Розуміння різних точок зору є чудовим способом дійти до глибини будь-якої теми. Учням потрібно знати різні погляди, аби проаналізувати події, які минули, чиїсь вчинки чи навіть мотиви дій головного героя. Вправа «Дискусійне кафе» відбувається у форматі дружніх посиденьок у кафе, коли старі знайомі обговорюють ту чи іншу ситуацію. Передбачається, що кожен досконало знає проблему від першої особи, та готовий захищати свою думку. Алгоритм підготовки та проведення, а також варіанти виконання роботи ми розглянули у статті «Прийом критичного мислення «Дискусійне кафе».

Рольова гра «Прес-конференція»

У буденному житті люди нерідко використовують маніпуляції, нестачу фактів, нашу довірливість і симпатії аби збити з пантелику задля досягнення власної мети. Як оминути ці підводні камені? Звісно – практикуватись у критичному мисленні! Тож пропонуємо вам ознайомитись зі статтею «Прес-конференція: рольова гра для розвитку критичного мислення» та провести неймовірно цікаве заняття з учнями! Воно нагадує засідання суду, де місце присяжних займають глядачі, яких намагаються переконати сторона звинувачення (журналісти) та сторона захисту (чиновники). Його мета - допомогти дітям усвідомити власну відповідальність за контроль над владою, навчитись критично ставитися до отриманої інформації, розуміти роль журналістів як збирачів інформації та важливої ланки між чиновниками та народом.

«Лицарі Круглого столу»

Цей цікавий метод командної роботи фактично імітує зібрання лицарів круглого столу Короля Артура. Він допоможе класу подивитися на одну проблему з різних точок зору, розкрити власні погляди учнів та зробити висновки з групової бесіди. Результат використання такого методу – розширення світогляду школярів шляхом аналізу різних думок. Ознайомитись з покроковим процесом виконання цього прийому ви можете у статті «Прийом критичного мислення «Лицарі Круглого столу».

Візуалізація

Fishbone

Дослівно Fishbone перекладається як «Риб’яча кістка» або «Скелет риби». І дійсно, в основі методики схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. Цей прийом можна використовувати як окремо для проведення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого уроку. При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час узагальнюючих уроків та систематизації знань, коли тема вже вивчена.

Детальний опис підготовки та використання цієї стратегії ми розглянули у статті «Метод для критичного аналізу інформації Fishbone».

«Плакат думок»

Цей прийом допомагає створити візуальний звіт про думки та питання учнів, які можна обговорити потім на наступних уроках. Подібна стратегія діє для активізації діяльності учнів, які не схильні брати участь в усній дискусії, та навчає балакучих школярів прислухатися до ідей інших. А тиша та письмо є ефективними інструментами, які здатні допомогти учням більш детально дослідити тему. Ознайомитися з ходом проведення роботи та варіантами її виконання ви можете у статті «Прийом критичного мислення «Плакат думок».

«Прогулянка галереєю»

У процесі цієї «прогулянки» учні ходять класом та розглядають тексти чи зображення, розміщені на стінах кабінету. Цей прийом чудово відповідає вимогам візуального та кінестетичного стилю навчання, навчає учнів системно аналізувати інформацію, співпрацювати, переосмислювати висновки інших.

Детальний алгоритм проведення цієї вправи представлено у нашій статті «Прийом критичного мислення «Прогулянка галереєю».

«ЗаХіД»

Це прийом є візуальним упорядником, який допоможе учням організувати інформацію до, у процесі та після вивчення конкретної теми. Такий підхід використовується на початку тематичного блоку, для активації набутих раніше знань та для контролю засвоєння матеріалу. А ще його можна адаптувати до індивідуальної, парної чи колективної роботи.

Ознайомитись з процесом виконання цього прийому та завантажити шаблон таблиці для виконання вправи ви можете у статті «Прийом критичного мислення «ЗаХіД».

А щоб ви мали змогу дізнатись про використання різноманітних прийомів для розвитку критичного мислення на практиці, ми підготували добірку наших заходів, які ви можете переглянути у зручний для вас час:

Курси:

Конференції:

Вебінари:

Тож приєднуйтесь до нашої конференції та отримайте унікальну можливість отримати знання та навички, які допоможуть вам виховати свідомих, відповідальних та успішних особистостей!