Цифрова трансформація освіти: як педагоги й учні використовують штучний інтелект

На початку 2026 року Мала академія наук України спільно з освітнім проєктом «На Урок» провели оновлене національне дослідження, присвячене використанню цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі. Його фокусом став досвід тих, хто безпосередньо взаємодіє з цими технологіями в навчанні: педагогів і учнів закладів освіти з різних регіонів України.

Це дослідження продовжує попередню дослідницьку траєкторію Малої академії наук України, зокрема національне дослідження 2023 року щодо впливу штучного інтелекту на освітній процес у закладах шкільної та позашкільної освіти. Новий етап дає змогу не лише зафіксувати актуальний стан використання ШІ в освіті, а й побачити, як змінюються ставлення, очікування, практики та запити освітньої спільноти в умовах цифрової трансформації.

Зібрані дані стали основою для подальшого аналізу освітніх практик, пов’язаних із використанням штучного інтелекту, а також для формування рекомендацій щодо його зваженого, відповідального й педагогічно доцільного застосування. 

Профіль педагогів і контекст роботи

У дослідженні взяли участь 8 474 педагогічні працівники з різних регіонів України. Переважну більшість респондентів становлять жінки (86,96%), тоді як чоловіки – 12,33%. Майже всі опитані працюють у закладах загальної середньої освіти (90,35%), тому результати насамперед відображають сучасну ситуацію саме в українських школах.

Найактивніше до опитування долучилися педагоги Сумської (20,38%), Дніпропетровської (12,98%) та Закарпатської (8,53%) областей.

Дослідження також засвідчило, що українська школа значною мірою спирається на досвідчених педагогів. Найчисельніші групи респондентів мають педагогічний стаж від 20 до 30 років (25,08%) та від 30 до 40 років (23,02%). Саме тому оцінки можливостей і ризиків використання штучного інтелекту формують фахівці, які можуть порівнювати сучасні цифрові інструменти з традиційними підходами до організації навчання.

Важливо враховувати й умови, у яких сьогодні працюють українські педагоги. Опитування показало, що:

• 20,84% працюють у закладах, які постраждали внаслідок бойових дій;
• у 92,09% шкіл навчаються внутрішньо переміщені учні;
• у 67,87% закладів освіти є діти, які тимчасово перебувають за кордоном.

Ці дані ще раз підтверджують, що більшість українських учителів працюють в умовах постійних викликів. Саме тому цифрові інструменти, зокрема сервіси штучного інтелекту, дедалі частіше розглядаються не як додаткова можливість, а як реальний спосіб оптимізувати роботу, підтримати різні формати навчання та частково зменшити професійне навантаження.

Технічне забезпечення та цифрова грамотність

Результати опитування свідчать, що українські педагоги вже мають достатній рівень цифрової компетентності для роботи із сучасними технологіями.

Найчастіше респонденти оцінювали власний рівень цифрових навичок на 4 бали за п'ятибальною шкалою (40,08%), ще третина (33,36%) поставила собі 3 бали. Це свідчить про достатньо високий рівень упевненості під час використання цифрових сервісів, хоча більшість педагогів водночас усвідомлюють необхідність подальшого професійного розвитку.

Найвідомішими сервісами штучного інтелекту серед учасників опитування стали:

• ChatGPT — 88,0%;
• Gemini — 75,3%;
• Canva AI — 56,6%.

Найкраще педагоги знайомі з можливостями ШІ для створення презентацій (78,2%), генерації та редагування текстів (75,2%), а також створення зображень (68,9%).

Натомість значно рідше використовуються складніші сценарії застосування, зокрема аналіз великих масивів даних, автоматизація оцінювання чи робота з аналітичними інструментами.

16,3% опитаних педагогів дізнаються про можливості ШІ із вебінарів і матеріалів «На Урок».

Отже, сьогодні поширення технологій штучного інтелекту в українській освіті відбувається переважно завдяки самоосвіті, професійним спільнотам та обміну практичним досвідом між педагогами.

Прифронтові регіони: умови роботи та особливості використання ШІ

Окрему аналітичну увагу в межах дослідження становлять відповіді педагогів із прифронтових регіонів (41,65%). Їхній досвід використання штучного інтелекту формується в умовах підвищеної нестабільності та переважно дистанційного або змішаного формату навчання.

У таких умовах учителі особливо високо оцінюють практичну роль ШІ як інструменту, що дозволяє швидко створювати якісний навчальний контент. Найчастіше йдеться про візуальні матеріали, інтерактивні презентації, адаптовані завдання та цифрові ресурси, які допомагають утримувати увагу учнів під час онлайн-уроків і компенсувати брак безпосередньої взаємодії.

Педагоги зазначають, що штучний інтелект у цих умовах виконує не лише функцію економії часу, а й стає важливим засобом підтримки мотивації учнів. Особливо це стосується молодших школярів і учнів середньої школи, для яких візуальна та інтерактивна складова навчання має критичне значення.

Водночас учителі прифронтових регіонів звертають увагу на обмеження, які впливають на ефективність використання цифрових інструментів. Серед них – нестабільний інтернет-зв'язок, перебої з електропостачанням та загальна технічна нерівність доступу до цифрових ресурсів.

Таким чином, досвід педагогів із прифронтових територій демонструє особливу роль штучного інтелекту як інструменту освітньої стійкості. У цих умовах ШІ стає не просто інноваційною технологією, а важливим ресурсом підтримки безперервності навчального процесу та збереження якості освіти в умовах кризових викликів.

Потреби вчителів для ефективної інтеграції ШІ

Найбільшими проблемами, які заважають вчителям ефективно використовувати ШІ, є: Нестача часу для опанування нових інструментів – на це вказали 43,1% респондентів (3654 особи). Побоювання щодо академічної доброчесності – турбують 30,7% педагогів. Відсутність або недостатність технічних ресурсів (комп’ютери, інтернет) у школах – заважають 27,1% вчителів. Інші бар'єри: 16,1% вказали інші причини. 11,0% вважають перешкодою відсутність офіційної політики чи рекомендацій на рівні закладу чи держави.

Профіль учнів та контекст навчання

Разом із тим у дослідженні взяли участь 18711 учнів із різних регіонів України. Результати опитування демонструють, що найбільша частка респондентів навчається у ліцеях (56,83%) та закладах загальної середньої освіти (22,18%). Це свідчить про домінування учнів закладів, які орієнтовані на системну академічну підготовку та поглиблене вивчення предметів.

Географічно найбільшу активність в опитуванні, як і серед педагогів, продемонстрували учні із Сумської (19,11%), Дніпропетровської (14,19%) та Закарпатської (9,05%) областей, що забезпечує достатньо широке регіональне охоплення з помітною концентрацією відповідей у східних та центральних регіонах України. За класами найбільш активними виявилися учні середньої та старшої школи. Лідерами за участю стали 8 клас (18,57%), 9 клас (18,30%) та 7 клас (13,21%). Такий розподіл дозволяє зробити висновок, що саме учні підліткового віку найбільш активно залучені до обговорення та використання цифрових інструментів, зокрема технологій штучного інтелекту.

Окремо варто відзначити вплив воєнного контексту на освітню ситуацію респондентів. Зокрема:

• 15,01% учнів були змушені змінити заклад освіти після початку повномасштабного вторгнення;
• 14,65% зазначили, що їхній рідний заклад зазнав пошкоджень унаслідок воєнних дій росії.

Ці дані підкреслюють, що освітній процес для значної частини учнів відбувається в умовах нестабільності та вимушеної адаптації.

Потреби учнів для ефективного використання ШІ

Результати опитування демонструють чітко сформований запит учнів на створення умов для більш ефективного та усвідомленого використання інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі.

• Найбільшу потребу респонденти відзначають у доступі до сучасних технологічних рішень. Зокрема, 60,9% учнів зазначили необхідність безкоштовного доступу до найновіших версій інструментів ШІ. Це свідчить про те, що для значної частини здобувачів освіти ключовим бар’єром залишається саме фінансова та технічна доступність сучасних цифрових сервісів.
• Другою за значущістю потребою є запит на короткі практичні курси безпосередньо в шкільному середовищі — про це заявили 26,9% опитаних. Учні очікують не лише загального ознайомлення з технологіями, а й прикладного навчання, яке дозволяє швидко інтегрувати ШІ в навчальну діяльність.
• Також 23,1% респондентів відзначили важливість наявності відеоінструкцій, адаптованих до їхнього віку. Це вказує на потребу у візуально доступному, структурованому та зрозумілому контенті, який можна використовувати в режимі самостійного навчання.

Що показало дослідження

Результати опитування демонструють, що штучний інтелект уже став частиною освітньої практики, однак його використання залишається нерівномірним і значною мірою залежить від контексту роботи, технічних можливостей та рівня готовності учасників освітнього процесу. Особливо виразно роль ШІ проявляється в умовах нестабільності. Для педагогів із прифронтових регіонів він стає не лише способом економії часу, а й ресурсом підтримки безперервності навчання, збереження мотивації учнів і адаптації освітнього процесу до дистанційного чи змішаного формату.

Отже, ключове завдання освітньої спільноти полягає не лише в тому, щоб дозволити або заборонити використання ШІ, а в тому, щоб навчити користуватися ним усвідомлено, відповідально й педагогічно доцільно. Саме такий підхід дає змогу перетворити штучний інтелект із ситуативного цифрового помічника на інструмент розвитку, підтримки та стійкості української освіти.

Окремо висловлюємо вдячність Малій академії наук України та команді небайдужих науковиць, які дбають про міжнародний імідж української освіти, за довіру та можливість долучитися до реалізації цього важливого дослідницького проєкту. Для освітнього проєкту «На Урок» участь у такій ініціативі є цінним внеском у спільне осмислення того, як технології штучного інтелекту змінюють сучасну освіту та які рішення потрібні педагогічній спільноті вже сьогодні.