Особливості організації освітнього процесу учнів з ООП у 2026/2027 н.р.: огляд рекомендацій МОН

У листі від 31.08.2026 №1/18599-26 Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році. Документ охоплює широкий спектр питань, пов’язаних із навчанням дітей з ООП: від організації освітнього середовища та змісту освіти до роботи команди психолого-педагогічного супроводу, надання відповідних послуг та оцінювання результатів навчання. У цій статті ми підготували вибірковий огляд ключових положень, які варто врахувати адміністрації та педагогічним працівникам під час організації освітнього процесу.

Запрошуємо вас долучитись до учасників Всеукраїнської інтернет-конференції «Інклюзивне навчання: організація освітнього процесу та підтримки дітей з ООП», яка відбудеться 15.09.2026. Під час заходу поговоримо про роль і взаємодію асистента вчителя, можливості застосування ШІ-технологій і цифрової аналітики, а також створення безпечного освітнього середовища, у якому кожна дитина може повноцінно брати участь у навчанні. 

Безпечне та доступне освітнє середовище –  пріоритет

Пріоритетним завданням закладів загальної середньої освіти, у яких навчаються здобувачі освіти з ООП, зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, а також закладів освіти, у складі яких функціонують спеціальні або інклюзивні класи, є створення безпечного, доступного та інклюзивного освітнього середовища. Водночас організація освітнього процесу для учнів з ООП передбачає не лише створення відповідних умов, а й системний підхід до визначення їхніх освітніх потреб, добору необхідних засобів підтримки, адаптації або модифікації навчання та відстеження динаміки розвитку.

Особоливсті освітньої діяльності у спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах ЗЗСО

Зміст освітньої діяльності у спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах у 2026/2027 навчальному році спрямовується на реалізацію Державних стандартів відповідно до рівня освіти з урахуванням:

• концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• освітніх потреб здобувачів освіти з ООП;
• необхідності забезпечення доступності та безбар’єрності освітнього середовища;
• подолання освітніх втрат;
• забезпечення психолого-педагогічної підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Важливим напрямом розвитку спеціальної освіти є перехід до функціонального та особистісно орієнтованого підходу. Він ґрунтується на засадах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ), розробленої ВООЗ, та біопсихосоціальної моделі інвалідності. У сфері освіти цей підхід закріплено у Положенні про інклюзивно-ресурсний центр. Він передбачає зміщення акценту з визначення виключно особливостей розвитку особи на:

• виявлення та оцінювання освітніх труднощів, які впливають на процес здобуття освіти та результати навчання;
• визначення необхідних умов, засобів і заходів підтримки з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти.

Відповідно до зазначених підходів під час комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку здобувача освіти визначаються:

• наявність особливих освітніх потреб;
• категорія (тип) особливих освітніх потреб (труднощів), ступінь їх прояву;
• напрями, рівень та обсяг необхідної підтримки, зокрема психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг.

Освітній процес у спеціальних школах та навчально-реабілітаційних центрах (далі –  НРЦ) організовується відповідно до освітньої програми закладу освіти. Корекційно-розвитковий складник є її обов’язковим освітнім компонентом і забезпечується шляхом надання здобувачам освіти психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг відповідно до їхніх особливих освітніх потреб.

Для реалізації змісту освітніх галузей у 5–9 класах спеціальних ЗЗСО використовуються модельні навчальні програми ЗЗСО, які адаптуються та/або модифікуються з урахуванням особливих освітніх потреб учнів. Зазначені програми розміщені на сайті МОН:

• https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku;
• https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/navchannya-ditey-u-spetsialnikh-zakladakh-osviti/osvita-ditey-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami/navchalni-ta-korektsiyni-programi — для учнів з ООП, зокрема з порушеннями інтелектуального розвитку, та програми з корекційно-розвиткової роботи для осіб із ООП.

В освітньому процесі використовуються підручники, інтерактивні електронні додатки до підручників, навчальні посібники, спеціальні видання та інша навчальна література, допущені до використання відповідно до законодавства. Також заклади освіти можуть використовувати цифрові освітні ресурси, зокрема:

• Всеукраїнську школу онлайн (ВШО) –  державну освітню цифрову платформу, яка містить навчальні матеріали для учнів. Її ресурси можуть використовуватися під час очного, дистанційного та змішаного навчання.
• Digital Inclusion –  як допоміжний цифровий ресурс для підтримки комунікації, зокрема у випадках, коли вербальна комунікація є ускладненою. Ресурс містить інструменти, пов’язані з розвитком, підтримкою або відновленням мовлення та комунікативних навичок.
• AR Book –  інтерактивну освітню платформу, що містить цифрові навчальні матеріали та інструменти для створення й проведення інтерактивних уроків. Її можна використовувати як додатковий цифровий ресурс для візуалізації та унаочнення навчального матеріалу.

Особливості функціонування спеціальних закладів загальної середньої освіти та НРЦ

Організаційні засади діяльності спеціальних шкіл та НРЦ визначено Положенням про спеціальну школу та Положенням про навчально-реабілітаційний центр, затвердженими постановою КМУ від 06.03.2019 № 221. 

МОН нагадує, що в умовах воєнного стану спеціальні школи незалежно від напряму (профілю) діяльності можуть зараховувати дітей з ООП незалежно від категорії (типу) їхніх особливих освітніх потреб (труднощів) та створювати для них додаткові класи, зокрема змішані та інклюзивні. Водночас організація освітнього процесу має здійснюватися з урахуванням фактичних освітніх потреб учнів та можливостей закладу щодо забезпечення необхідних умов, підтримки, а також відповідного кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Функціонування спеціальних класів у ЗЗСО здійснюється відповідно до Порядку утворення та умов функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 22.08.2024 № 1182. Освітній процес здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти, що містить окремі навчальні плани для спеціальних класів, які складаються на основі:

• типових освітніх програм для спеціальних ЗЗСО для осіб із ООП;
• освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами.

Освітня програма в обов’язковому порядку має містити корекційно-розвитковий складник, що враховує специфіку розвитку та потреби учнів, які навчаються у спеціальному класі.

Організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти

У 2026/2027 навчальному році інклюзивне навчання у ЗЗСО будь-якої форми власності організовується відповідно до оновленого Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Водночас його дія не поширюється на спеціальні класи, спеціальні школи та НРЦ, за винятком інклюзивних класів, утворених у таких закладах на період дії воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.

Відповідно до оновленого Порядку інклюзивне навчання може організовуватися за інституційною формою здобуття освіти:

• за очною формою навчання –  денною або вечірньою;
• за дистанційною формою;
• з використанням технологій дистанційного навчання.

В останньому випадку команда психолого-педагогічного супроводу (далі –  команда супроводу) визначає особливості реалізації заходів підтримки, передбачених ІПР, уточнює способи надання підтримки, застосування адаптацій та/або модифікацій, а також особливості організації психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг (допомоги).

Команда психолого-педагогічного супроводу

Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти утворює команду супроводу та забезпечує організацію її роботи в закладі освіти. Її діяльність здійснюється відповідно до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти та інших актів законодавства, що регулюють організацію інклюзивного навчання.

До основних завдань команди супроводу належать:

• визначення та узгодження заходів підтримки;
• участь у визначенні індивідуальних освітніх потреб учня;
• розроблення та перегляд індивідуальної програми розвитку;
• визначення необхідних адаптацій та/або модифікацій змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів);
• моніторинг динаміки розвитку учня та результативності наданої йому підтримки.

Окрему увагу Порядок приділяє виявленню освітніх труднощів. Педагогічні працівники мають своєчасно виявляти такі труднощі та інформувати керівника закладу освіти або іншу визначену в закладі освіти особу, відповідальну за координацію організації інклюзивного навчання.

Якщо учень має труднощі під час навчання, але не має висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, команда супроводу:

• здійснює педагогічне спостереження;
• вивчає його освітні потреби та труднощі;
• проводить консультації з батьками або іншими законними представниками;
• визначає необхідність організації відповідної підтримки.

За результатами розгляду освітніх потреб учня команда супроводу може прийняти рішення про:

• надання учню підтримки І рівня;
• надання законним представникам дитини рекомендацій щодо звернення до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи;
• відсутність потреби в наданні учню підтримки І рівня.

Рішення команди супроводу оформлюються протоколами засідань відповідно до вимог законодавства.

Комплектування інклюзивних класів та їх наповнюваність

Інклюзивний клас в обов’язковому порядку утворюється для навчання учнів, які за висновком інклюзивно-ресурсного центру потребують другого –  п’ятого рівня підтримки.

Підставою для організації інклюзивного навчання є заява одного з батьків або іншого законного представника учня та висновок ІРЦ.

Для учнів, які потребують першого рівня підтримки, інклюзивний клас не утворюється.

Розподіл учнів між класами здійснює керівник закладу освіти. Порядком чітко визначено граничну кількість учнів з ООП в одному інклюзивному класі (класі-комплекті) –  не більше трьох осіб, з яких:

• не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
• не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
• не більше трьох учнів, які потребують другого рівня підтримки.

Учні, які потребують І рівня підтримки, розподіляються між класами без урахування кількості таких осіб.

За умови наявності в населеному пункті одного закладу освіти кількість учнів, визначена цим пунктом, не застосовується.

Водночас на період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану передбачено інші граничні показники. Кількість учнів із ООП в одному інклюзивному класі становить:

• для учнів, які потребують четвертого чи п’ятого рівня підтримки, –  не більше двох осіб;
• для учнів, які потребують другого чи третього рівня підтримки, –  не більше п’яти осіб.

Отже, у період воєнного стану максимальна допустима кількість учнів із ООП в одному інклюзивному класі може становити не більше 7 осіб. Допускається зарахування до одного класу учнів, які потребують ІІ, ІІІ, IV, V рівнів підтримки, за умови неперевищення нормативної кількості учнів з ООП, які потребують певного рівня підтримки. При цьому фактична кількість учнів з ООП в інклюзивному класі не обов’язково має відповідати граничній кількості. Вона визначається керівником закладу освіти з урахуванням конкретних умов організації освітнього процесу й освітніх потреб учнів, а також інтересів та освітніх потреб інших учнів класу.

Якщо кількість учнів перевищує встановлені межі й немає можливості відкрити додатковий інклюзивний клас, орган управління освіти:

• пропонує батькам учнів перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їхнього проживання (перебування);
• сприяє зарахуванню дітей з ООП до обраних батьками закладів освіти.

Важливо, що норми Порядку щодо граничної кількості учнів із ООП поширюються також на інклюзивні класи, сформовані в попередні роки.

Індивідуальна програма розвитку

З метою індивідуалізації освітнього процесу для учнів з ООП, які потребують першого –  п’ятого рівнів підтримки, розробляється індивідуальна програма розвитку (далі –  ІПР). У Порядку визначено чіткий алгоритм її розроблення:

ІПР складається на навчальний рік командою супроводу;

• підписується всіма членами команди супроводу, зокрема одним із батьків або іншим законним представником учня;
• затверджується керівником закладу освіти;
• переглядається не рідше ніж двічі на рік, а за потреби –  частіше, з метою коригування;
• зберігається в особовій справі учня не менше ніж три роки;
• обов’язково обліковується у системі автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (АС «ІРЦ»).

Якщо учень з інвалідністю відвідує реабілітаційну установу, ІПР узгоджується з індивідуальним планом комплексної реабілітації (абілітації) у такій установі.

Для учнів, які потребують І рівня підтримки, ІПР розробляється за формою, визначеною закладом освіти, і має містити:

• загальну інформацію про учня;
• відомості про особливості та динаміку його розвитку;
• особливості засвоєння освітньої програми або її окремих освітніх компонентів;

інформацію про потребу в її адаптації, виборі методів, прийомів, засобів навчання та навчальних матеріалів.

Для учнів, які потребують другого –  п’ятого рівнів підтримки, ІПР розробляється за оновленою та спрощеною формою, визначеною у відповідному додатку до Порядку. Строк її розроблення збільшено з двох тижнів до одного місяця –  це дає команді супроводу більше часу для вивчення освітніх потреб учня, визначення необхідних заходів підтримки та планування його індивідуальної освітньої траєкторії.

Зміна рівня підтримки

Рішення про зміну рівня підтримки в межах суміжного рівня не може бути зумовлено лише нестачею ресурсів для проведення психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять. 

Таке рішення:

• приймається за участю фахівця (консультанта) ІРЦ та за погодженням із батьками учня з ООП, з урахуванням динаміки його розвитку протягом навчального року;
• фіксується в ІПР;
• оформлюється протоколом засідання команди супроводу, який завантажується до АС «ІРЦ».

МОН звертає увагу, що команда супроводу може прийняти рішення про зміну рівня підтримки та, відповідно, обсягу психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг з урахуванням їх переліку, визначеного у висновку ІРЦ. Водночас вона не має повноважень самостійно замінювати одну корекційно-розвиткову послугу іншою, якщо така заміна суперечить висновку ІРЦ.

Адаптація та модифікація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів)

Рішення щодо застосування адаптації та/або модифікації під час викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) приймається командою супроводу з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учня та зазначається в ІПР.

Порядок чітко розмежовує поняття адаптації та модифікації.

• Адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) –  це зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів із ООП без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання.
• Модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) –  це зміна змісту навчання шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо з урахуванням особливих освітніх потреб учнів зі зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання. Водночас застосування модифікації не означає довільного скорочення кількості навчальних годин, передбачених освітньою програмою закладу освіти. Вона може полягати, зокрема, у зменшенні обсягу навчального матеріалу, кількості або складності навчальних завдань, які учень має опрацювати протягом уроку чи під час вивчення окремої теми, розділу або навчального предмета.

Визначення навчального навантаження здійснюється з дотриманням вимог законодавства та державних стандартів освіти.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги) організовуються відповідно до вимог Порядку і не повинні призводити до скорочення часу, передбаченого для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів).

Важливою новацією Порядку є не лише чітке розмежування адаптації та модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів), а й визначення нового механізму документування відповідних рішень. Зокрема:

• в ІПР стисло зазначається інформація про застосування адаптації та/або модифікації змісту кожного навчального предмета (інтегрованого курсу), а також визначаються педагогічні працівники, відповідальні за їх здійснення;
• адаптація та/або модифікація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів), їхнє коригування, доповнення та уточнення здійснюються педагогічними працівниками, які викладають відповідні навчальні предмети (інтегровані курси), протягом навчального року;
• конкретні заходи з адаптації та/або модифікації визначаються окремо за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку. У зазначеній формі щодо кожного навчального предмета (інтегрованого курсу) фіксуються конкретні заходи з адаптації та/або модифікації, очікувані результати навчання з урахуванням модифікації, а також особливості проведення оцінювання.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг

Відповідно до ІПР учням із ООП надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги. Новий Порядок деталізує особливості їх надання, визначає форми надання та вимоги до фахівців, які можуть їх забезпечувати.

Згідно з рішенням команди супроводу психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги можуть надаватися:

• в індивідуальній формі;
• у груповій формі –  у групах від 2 до 6 учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей розвитку та освітніх потреб.

Психолого-педагогічні послуги

Психолого-педагогічні послуги є комплексною системою заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з ООП, передбачених індивідуальною програмою розвитку та таких, що надаються педагогічними працівниками закладів освіти, ІРЦ, додатково залученими фахівцями у формі індивідуальних та/або групових занять.

Водночас поняття психолого-педагогічної послуги не обмежується проведенням окремого заняття. Воно може охоплювати:

• створення відповідних умов навчання;
• адаптацію освітнього середовища;
• добір відповідних методів, прийомів і технологій навчання;
• використання необхідних засобів підтримки;
• психологічний супровід учня під час освітнього процесу;
• забезпечення участі асистента вчителя;
• узгоджену діяльність членів команди супроводу в межах визначених повноважень.

Зокрема, практичний психолог закладу освіти та/або додатково залучений фахівець із відповідною професійною кваліфікацією може надавати учню психолого-педагогічні послуги, спрямовані на:

• розвиток емоційно-вольової сфери, навичок саморегуляції та самоконтролю;
• подолання труднощів у взаємодії та поведінці;
• розвиток соціально-комунікативних навичок і навичок соціальної адаптації;
• формування конструктивних способів взаємодії, адекватної самооцінки та навчальної мотивації;
• психологічну підтримку учня під час освітнього процесу тощо.

МОН наголошує, що практичний психолог закладу освіти може надавати лише ті послуги та застосовувати ті методи і підходи, які відповідають його освіті, професійній кваліфікації та компетентності. Він не може надавати послуги, що потребують спеціальної професійної підготовки та кваліфікації за іншим напрямом.

Практичний психолог може застосовувати окремі техніки арттерапії (казкотерапії, ізотерапії, пісочної терапії тощо) та інших психологічних методів підтримки за умови, що вони відповідають меті заняття, належать до меж його професійної компетентності та є безпечними для учня.

Корекційно-розвиткові послуги (допомога)

Корекційно-розвиткові послуги (допомога) є комплексною системою заходів супроводження особи з ООП у процесі навчання, спрямованих на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Вони надаються у формі занять фахівцями з числа педагогічних працівників, посади яких введено до штатного розпису закладу освіти, та/або додатково залученими фахівцями, які здобули вищу освіту ступеня бакалавра, спеціаліста або магістра за спеціальностями:

• «Спеціальна освіта (за спеціалізаціями)»;
• «Корекційна освіта (за нозологіями)»;
• «Дефектологія».

Водночас якщо практичний психолог має також відповідну освіту та професійну кваліфікацію у сфері спеціальної освіти, він може надавати корекційно-розвиткові послуги відповідно до здобутої кваліфікації та в межах професійної компетентності.

Фахівець, який проводить корекційно-розвиткові заняття, має володіти необхідними професійними знаннями та компетентностями відповідно до змісту послуги та вміти:

• визначати актуальний рівень розвитку та індивідуальні потреби учня;
• добирати й застосовувати відповідні методики та технології;
• створювати умови для розвитку його самостійності, життєво важливих компетентностей, соціальної реабілітації та інтеграції;
• оцінювати результативність проведеної роботи.

Корекційна спрямованість освітнього процесу учнів з ООП не обмежується проведенням індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять. Вона також передбачає здійснення корекційної роботи під час вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів), зокрема шляхом:

• адаптації навчального матеріалу;
• застосування відповідних методів, прийомів і способів навчання з урахуванням індивідуальних освітніх потреб та можливостей учня.

Важливо також правильно організувати документування наданих послуг. Найменування послуги, визначене в ІПР з урахуванням рекомендацій ІРЦ, має послідовно відображатися у:

• розкладі;
• цивільно-правовому договорі;
• журналі обліку;
• акті приймання проведених (наданих) занять (послуг).

Якщо у висновку ІРЦ, складеному до 1 серпня 2026 року, зазначено потребу в заняттях із практичним психологом або використано узагальнену назву заняття без розмежування виду послуги, команда супроводу під час розроблення чи перегляду ІПР конкретизує мету, зміст, форму та виконавця послуги з урахуванням рекомендацій ІРЦ, потреб учня і вимог чинного законодавства. Якщо мета і зміст такої роботи належать до професійної компетентності практичного психолога, послуга визначається як психолого-педагогічна.

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП затверджені постановою КМУ від 14.02.2017 № 88 (далі –  Порядок № 88). Згідно з ним кошти субвенції можуть спрямовуватися на оплату як додаткових психолого-педагогічних, так і корекційно-розвиткових занять (послуг). Отже, робота практичного психолога у формі індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних занять може фінансуватися за рахунок субвенції, якщо потреба в такій послузі визначена в установленому порядку, передбачена ІПР, відповідає професійній компетентності фахівця та належно оформлена.

Облік проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг)

Із 2025/2026 навчального року запроваджено обов’язкове ведення журналу обліку проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг) за формою, визначеною додатком 3-1 до Порядку № 88.

МОН звертає увагу, що починаючи з 1 жовтня 2026 року облік проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг) має обов’язково здійснюватися в електронній формі з використанням АС «ІРЦ».

Важливою складовою обліку є підтвердження законними представниками дитини факту отримання учнем психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг). Починаючи з 2026/2027 навчального року таке підтвердження може здійснюватися в електронній формі –  із використанням АС «ІРЦ».

Якщо батьки або інші законні представники не мають технічної можливості здійснити підтвердження в електронній формі, заклад освіти забезпечує можливість підтвердити факт отримання послуг у паперовій формі. Для цього відповідний журнал може бути роздрукований з АС «ІРЦ», після чого батьки (інші законні представники) засвідчують факт отримання дитиною відповідних послуг у паперовій формі.

Оцінювання результатів навчання

У 2026/2027 навчальному році оцінювання результатів навчання учнів 1–9 класів здійснюється відповідно до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН від 04.05.2026 № 722, з урахуванням рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів ЗЗСО, затверджених наказом МОН від 14.08.2026 № 1427.

Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до загальних вимог законодавства у сфері освіти з урахуванням їхніх індивідуальних освітніх потреб.

Важливим орієнтиром для організації оцінювання є ІПР, у якій визначається необхідність застосування адаптації та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів). Залежно від того, як учень опановує зміст відповідного навчального предмета (інтегрованого курсу), можуть застосовуватися такі підходи.

• Оцінювання за загальними критеріями –  якщо учень опановує зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) без адаптації чи модифікації.
• Оцінювання за загальними критеріями з адаптацією процедури та умов оцінювання –  якщо застосовується адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу), оскільки очікувані результати навчання при цьому не змінюються. За потреби адаптуються спосіб подання завдань та інструкцій, форма відповіді, тривалість і послідовність виконання завдань, умови проведення оцінювання, використання допоміжних засобів та інші необхідні елементи процедури оцінювання відповідно до індивідуальних освітніх потреб учня.
• Оцінювання відповідно до індивідуальних навчальних цілей та очікуваних результатів навчання – якщо застосовується модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу). У такому випадку змінюються зміст навчання, обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання. Для учня визначаються індивідуальні навчальні цілі та очікувані результати навчання, які конкретизуються у додатку 4 до Порядку.

МОН звертає увагу, що до одного учня з ООП можуть застосовуватися різні підходи до оцінювання результатів навчання. Наприклад, з одного навчального предмета учень може опановувати матеріал без адаптацій чи модифікацій і оцінюватися за загальними критеріями, а з інших – потребувати адаптації змісту та процедури оцінювання або модифікації програми з оцінюванням відповідно до індивідуальних цілей і очікуваних результатів навчання.

Документи про загальну середню освіту для здобувачів освіти з ООП

Із 01.09.2026 набирає чинності наказ МОН від 14.11.2025 № 1503, яким внесено зміни до наказу МОН від 16.10.2018 № 1109 «Про деякі питання документів про загальну середню освіту».

Зазначеними змінами скасовано окремі зразки документів про загальну середню освіту для осіб із ООП, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, а саме:

• свідоцтво про здобуття базової середньої освіти;
• додаток до свідоцтва про здобуття базової середньої освіти;
• довідку про закінчення повного курсу навчання.

Відтепер для таких здобувачів освіти використовуються загальні зразки документів про загальну середню освіту. Водночас у додатках до свідоцтва про здобуття базової середньої освіти та свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти передбачено відображення інформації про модифікацію змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів). Такі предмети позначаються у додатку символом «*».

Таким чином, починаючи з 2026/2027 навчального року, здобувачі освіти з ООП, зумовленими інтелектуальними труднощами, які навчаються в інклюзивних або спеціальних класах ЗЗСО, а також у спеціальних закладах загальної середньої освіти, отримуватимуть документи про загальну середню освіту єдиного зразка.

Бажаєте дізнатись більше про організацію інклюзивного навчання на рівні закладу освіти, роль і взаємодію асистента вчителя, а також створення безпечного освітнього середовища, у якому кожна дитина може повноцінно брати участь у навчанні? Реєструйтесь на нашу конференцію!

  Ілюстрація до статті згенерована за допомогою ChatGPT.