Два Різдва: чому в нас дві дати свята та як відзначати їх у школі

Незабаром Різдво! І всім нам так хочеться святкової атмосфери, дива, вогників на ялинці, подарунків… Але коли? 25 грудня чи 7 січня? Як пояснити школярам, чому існує дві дати Різдва та коли варто святкувати? Розбираємося разом!

Про два календарі: вглиб історії

Для початку розкажіть учням про існування двох календарів: Юліанського та Григоріанського. І що обидва отримали свої назви на честь двох реформаторів: Юлія Цезаря та Папи Римського Григорія ХІІІ.

Як свідчасть історичні факти, 1 січня 45 року до н.е. Юлій Цезар провів календарну реформу. Але хоча для створення нового календаря і запросили відомого астронома Созігена, учникнути неточностей не вдалося. Календар складався з 365 днів і 6 годин, тобто був довшим за сонячний рік на 11 хвилин 14 секунд. Саме через це за півтори тисячі років юліанський календар відстав від реального часу аж на 10 днів.

У 325 році на Нікейському соборі ухвалили рішення, згідно з яким юліанський календар став обов’язковим для всіх християнських країн. І все б нічого, якби саме в той рік день весняного рівнодення не припав на 21 березня. Тож він уже не відповідав святу Благовіщення, яке відзначають 25 березня. Але ж Благовіщення якраз безпосередньо пов’язане із цією астрономічною подією! 

Із часом ситуація лише погіршувалась: у XVI столітті весняне рівнодення приходилося вже на 11 березня! Такий стан справ не влаштовував католицьку церкву, тож у 1582 році папа Григорій ХІІІ провів свою календарну реформу. І от замість 4 жовтня настало одразу 15 жовтня. Таке рішення наблизило календарні свята до астрономічних подій.

Аби дітям було простіше розібратися з цими подіями, запропонуйте їм кілька цікавих активностей.

1. Запропонуйте дітям провести дослідження, яке допоможе дізнатися більше про історію обох календарів. Об’єднайте учнів у групи по 4-6 осіб: одна половина займатиметься дослідженням історії юліанського календаря, а інша – григоріанського. Діти мають з’ясувати, як саме були запроваджені обидва календарі, чому були проведені реформи, до чого вони призвели тощо. Потім вони мають об’єднати два дослідження в одне та презентувати класу. Аби було цікавіше, хтось може зробити проєкт у форматі презентації, хтось – інфографіки, хтось – газети тощо.
2. Об’єднайте дітей у дві великі групи. Перша – це юліанці, а друга – григоріанці. Нехай школярі підготують аргументи щодо того, чому ж саме їхній календар – кращий та логічніший. А тепер – влаштуйте дискусію! Можливо, у форматі ток-шоу.
3. Запропонуйте учням створити порівняльну таблицю, завдяки якій вони продемонструють, як відрізняються одне від одного юліанський та григоріанський календарі. Які свята «змістилися»?

25 грудня vs 7 січня

Зараз точиться чимало суперечок щодо того, коли ж українцям варто святкувати Різдво. Упевнені, ваші учні про це теж чули. Що вони думають із цього приводу? Але перш ніж починати дискусію, запропонуйте дітям трохи розібратися із фактами минулого. Як так сталося, що ми святкуємо Різдво 7 січня, а сусідні з нами країни, наприклад, Польща та Румунія, відзначають його 25 грудня? 

Можливо, тому, що поляки – католики? Не дарма ж ще недавно ми називали 25 грудня «католицьким Різдвом». Але Румунія – православна країна, а Різдво святкує теж 25 грудня. Що ж не так?

А річ у тім, що одразу прийняти зміни та перейти на нове літочислення можливо, але лише в ідеальному світі. В реальному ж, коли Папа Григорій ХІІІ надіслав Константинопольському патріарху Ієремії ІІ пропозицію теж перейти на новий календар, той категорично відмовився. А що ж було далі?

Запропонуйте дітям створити часову шкалу, яка демонструватиме поступовий перехід різних країн на новий календар. Або ж можна взяти звичайну контурну карту та продемонструвати етапи поширення григоріанського календаря світом. 

Коли ж він прийшов на терена України? Підготуйте візуальну розповідь про історію боротьби 25 грудня та 7 січня на території нашої країни (тут вам неабияк стануть у пригоді навички створення сторітелінгу). Спочатку визначтеся, що саме хочете розповісти, оберіть героїв та локації, зберіть необхідні дані, доберіть зображення тощо. Наприклад, героями можуть стати хлопчик і дівчинка, які вирушили в минуле, аби розібратися, як же так сталося, чому обрали конкретну дату. А до візуальної розповіді (можна зробити її в Power Point, Canva або будь-якому зручному відеоредакторі) додайте музичний супровід, тим паче, що цікавих різдвяних пісень чимало. Так від 16 лютого 1918 року, коли в УНР почав діяти григоріанський календар, ми можемо поступово дійти до сьогодення.

А вже після цієї розповіді обов’язково запитайте, що саме думають діти та коли святкуватиме їхня родина. І як вони ставляться до ідеї відзначати два Різдва. А також розкажіть, що наразі Православна церква України не ухвалювала рішень про перехід на Новоюліанський календар (до речі, а що це за календар? дослідіть це питання!), хоча в суспільстві дискусія вже почалася. Її прокоментував священник ПЦУ, ректор Православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко, який зазначив, що цьогорічні святкування будуть показові: варто подивитися на ситуацію, а потім обговорити її. Також парафіям за бажанням дозволили відзначати Різдво 25 грудня. 

Україна різдвяна

Як би там не було, а Україна може похвалитися величезною кількістю святкових традицій. Маємо знати про них якомога більше! А як розповісти дітям про давні традиції просто, цікаво та захопливо? А заразом і відзначити це чудове свято у школі. 

Для початку запропонуйте їм узяти участь в онлайн-конкурс «Зимові свята в традиціях нашого народу». Завдяки йому вони дізнаються про головні свята та традиції. Які їм сподобалися найбільше? Оберіть одну (можна влаштувати голосування), а тепер – організуйте справжній челендж! 

Наприклад, традиція колядування. Нехай учні знайдуть в інтернеті колядки та оберуть ті, що сподобалися найбільш. А потім знімуть короткий відеоролик, де спробують розіграти веселі мініатюри на сюжет колядки. 

Також можна влаштувати веселий майстер-клас зі створення дідуха, під час якого діти зможуть дізнатися багато цікавих фактів про українські традиції, історію цієї різдвяної прикраси, її призначення тощо.

Ще один варіант святкування – квест «12 страв». Діти мають пройти 12 станцій, кожна з яких буде присвячена одній страві. Так, на станції «Кутя» діти дослідять історію страви, що вона символізує, розберуться із рецептами її приготування, дізнаються, як готували (та готують) кутю в різних куточках країни. Аналоічно із іншими стравами.

А які захди плануєте на честь Різдва ви?