Сьогодні кожен із нас сам собі журналіст та контент-мейкер – ми створюємо дописи у соцмережах, охоче постимо відео чи фотографії. Але чи все ми робимо правильно? Не факт! Та тут на допомогу прийде медіаграмотність.
Міжнародна дослідницька асоціація у сфері медіаграмотності зазначає, що головною метою освіти з медіаграмотності є допомога розвинути навички досліджування та висловлювання, щоб люди вміли критично мислити, ефективно комунікувати та бути активними громадянами сучасного світу.
Розвиваючи у дітей медіаграмотность, ми маємо дати більше академічної свободи, аби діти могли вільно аналізувати джерела та мали простір для трактування інформації. Як зробити навчання медіакомунікаціям яскравим і ефективним? Про це розказала Лідія Насонова на своєму вебінарі «Медіаграмотність на уроках української мови: фейки, перевірка інформації та створення медіапроєктів».
Що нам дає медіаграмотність?
Інтернет став органічною частиною нашого життя, соцмережі неймовірно популярні, тому дуже важливо свідомо жити в цій реальності. Існує думка, що учні почувають себе в інтернеті наче риби у воді, але це хибне твердження. Так, діти розбираються в технологіях, але ми маємо навчити їх критичного мислення та убезпечити від зловмисників, шахраїв і кібербулерів у мережі.
Інтернет нічого не забуває та нічого не пробачає. Тому під час створення сторінки у соцмережі важливо знати:
- яку інформацію варто вказувати, а яку – ні,
- що коректно постити, а що – ні,
- що робити, якщо пишуть незнайомці,
- що робити, якщо тебе образили або ти бачиш, як ображають когось іншого,
- як коментувати, щоб потім не було соромно.
Лекторка пропонує пояснити учням, що недоречний допис може стати крапкою в успішній кар'єрі, навіть якщо після його публікації минуло 10 років. Також співпраця з компанією їхньої мрії може і не початися через екстремістські публікації, відверті фото та якщо кандидат не поділяє цінностей компанії. Лише третина HR-фахівців не звертають увагу на особисту сторінку співробітника. Тому дітям важливо розуміти наслідки своїх дій, адже ми готуємо їх до дорослого життя.
Вправи для формування медіаграмотності:
Сьогодні надзвичайно важливо формувати медіасвідомість, адже діти мають не лише читати чи створювати контент, а й аналізувати змішану інформацію (відео, фото, текст тощо). Безперечно, медіапростір впливає на нас – ми можемо регулювати потік інформації, або ж змирися з ним та сприймати все, як даність. Медіаосвіта дозволить розвивати інформованих, вдумливих та активних громадян демократичного суспільства.
- «Класифікатор». Меншим учням дається перелік дій. Наприклад, чи можна писати свою адресу у соцмережах, повідомляти, коли ви з родиною плануєте відпустку і вас не буде вдома тощо. Діти розподіляють дії у дві колонки. Старші самостійно прописують, що, на їхню думку, можна, постити в соцмережах. Потім обмінюються інформацією у парах, а наостанок обговорюють разом із учителем.
- Груповий аналіз. Досить смілива вправа, можна застосовувати лише у класі, де панує тепла атмосфера. За бажанням один із учнів показує свою сторінку в соцмережах. Діти у класі аналізують цю сторінку на безпечність (чи немає «зайвої» інформації). Старші діти можуть пограти в HR-департамент та проаналізувати, взяли б вони на роботу цього кандидата.
- Створення сторінки для персонажа твору чи автора (для пари чи групи) з подальшим груповим аналізом.
Бажаєте дізнатися більше про конкретні завдання, вправи та ресурси для того, щоб вбудувати медіаосвіту у будь-яку навчальну тему? Пропонуємо переглянути вебінар Лідії Насонової – учителя української мови і літератури у приватній школі «ThinkGlobal», фахівця із медіакомунікацій, півфіналістки премії «Global Teacher Prize Ukraine» 2020.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.