11 серпня о 18:00Вебінар: Зберегти креативність: корисні вправи для вчителів та учнів
Інклюзивна освіта в умовах сучасної школи

«Розлади аутистичного спектра – це не вирок і не діагноз, однак навколо цього багато стереотипів. Наприклад, що такі діти не дивляться в очі, подовгу грають в одну й ту саму гру, не розмовляють тощо. У цьому полягає складність розрізнення дітей із аутизмом та школярів, які не розуміють зверненого мовлення, або ж мають інші порушення», – ділиться досвідом Євгенія Груленко під час Всеукраїнської конференції «Інклюзивна освіта в умовах сучасної школи».

Розлади аутистичного спектра (РАС) – загальний термін на позначення комплексних відхилень, пов’язаних із розвитком мозку. Подібні відхилення характеризуються труднощами у соціальній, вербальній та невербальній комунікації, моделями поведінки, що повторюються.

Корекційно-розвивальні заняття найчастіше проходять у вигляді пасивного спостереження дитиною різних предметів, карток тощо. Але найефективніший спосіб розвитку – це взаємодія з зовнішнім світом через розвивальні ігри, що відповідають рівню розвитку учнів. 

Ігри допомагають розвинути мовлення дітей із РАС за допомогою:

  • сенсорного відчуття предметів;
  • утримання положення та балансу власного тіла;
  • придумування певного сюжету (символічний рівень гри);
  • пошуку шляхів розв’язання ситуацій;
  • реалізації бажаних, але недоступних у реальному житті дій (приготування яєчні тощо).

Види ігрової діяльності 

1. Варто розпочинати взаємодію з дитиною з РАС із сенсорної гри, адже у цей момент дитина знаходиться у зоні власного комфорту та відчуває себе безпечно. Можна пересипати буси, розглядати ґудзики тощо.
2. Предметна гра: діти з РАС «застрягають» на окремих властивостях предмету, тоді як їхню увагу необхідно перенаправити на інші властивості (колір, форма тощо).
3. Сюжетно-рольова гра спрямована на те, щоб діти з РАС легше приймали певну соціальну роль та вчилися домовлятися про неї із партнером по грі («Паровозики в аварії»).
4. Стереотипні ігри («Сніг іде», «Переливання води», «Гра тіней») мають ознаки:

  • мета і логіка часто не дуже зрозумілі оточенню;
  • один учасник – сама дитина;
  • повторюваність;
  • незмінність;
  • тривалість;
  • комфортна гра для дитини;
  • через цю гру дитина заспокоюється;
  • саме з цієї гри починається взаємодія з дитиною.

Труднощі під час гри?

  1. Якщо дитині не подобається ваша гра – не наполягайте на тому, щоб її практикувати тут і зараз. Можливо, дитині треба час для пасивного спостереження, щоб ігрова діяльність перестала лякати та почала зацікавлювати.
  2. Якщо дитина пасивно спостерігає – не зупиняйтесь у демонстрації гри. Пам’ятайте, що дитині з РАС потрібно більше часу для того, щоб зацікавитися.
  3. Нове пропонуйте поступово і маленькими порціями. Будь-яка гра має бути психологічно комфортною для дитини, а будь-які нововведення – це додатковий стресовий фактор. Не поспішайте ускладнювати сюжет.
  4. Гру, що сподобалася, необхідно повторювати.
  5. Розвиваючи сюжет – ставте невеликі перепони в діяльності.

Яким принципам слідувати?

  • співналаштуйтеся на стереотипній грі з дитиною, надавайте більше значення речам, які подобаються дитині, але можуть здаватися дріб’язковими вам;
  • отримайте задоволення від гри, не знецінюйте цікаву для дитини діяльність;
  • відчуйте та інтерпретуйте свої емоції в контакті, наприклад, озвучуйте, як подобається та гра, яку ви з дитиною практикуєте;
  • додати ускладнення в гру;
  • розширювати сферу інтересів: поступово зацікавте дитину предметами, які схожі на об’єкти його або її інтересів (бджоли, квіти, ліс, рослини тощо).

Дізнатися більше про корекційно-розвивальні ігри для дітей із розладами аутистичного спектра можна, переглянувши виступ магістерки корекційної освіти Євгенії Груленко в межах Всеукраїнської конференції «Інклюзивна освіта в умовах сучасної школи».

 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter