Партнерство в інклюзії: складові успішної роботи команди супроводу

«Головна мета закладу освіти – підготовка дитини до самостійного життя. Проте допомога дитині не має перевищувати необхідну, інакше учень стане занадто залежним від цієї підтримки», – говорить Ірина Бігус у межах Всеукраїнської конференції «Інклюзивна освіта в умовах сучасної школи».

Для створення інклюзивного освітнього простору необхідно об’єднати зусілля всієї команди школи. Це передбачає активну взаємодію професіоналів, які задоволені партнерами по команді, співпрацею у цілому та мають чітку спільну мету.

Ознаки ефективної комунікації команди супроводу:

• чітке розуміння сторонами своїх ролей та обов’язків;
• створення можливості для постійного вільного обговорення спільної діяльності;
• бажання сторін чути одна одну та враховувати отриману інформацію.

Команда супроводу дитини з ООП: що говорить законодавство?

Склад команди супроводу у закладі загальної середньої та дошкільної освіти визначається з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. Директор, який організовує інклюзивний клас або групу, може вибрати відповідних фахівців для проведення корекційно-розвиткових занять.

Постійні учасники:

• директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, або вихователь-методист;
• учитель початкових класів (класний керівник) та інші вчителі або вихователі;
• асистент учителя/вихователя;
• практичний психолог;
• соціальний педагог;
• учитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП);
• учитель-реабілітолог;
• батьки.

Залучені фахівці:

• медичний працівник закладу освіти;
• лікар;
• асистент дитини;
• спеціалісти системи соціального захисту населення;
• спеціалісти служби у справах дітей тощо.

Учитель та асистент: нюанси роботи

Головне завдання асистента – спостерігати за дитиною та співпрацювати з викладачем, допомагати йому та дітям, які цього потребують. Наприклад, асистент не може складати навчальну програму, оцінювати навчальні досягнення школярів та проводити уроки. Однак він може давати загальні вказівки всьому класу, робити нотатки на шкільній дошці, перевіряти домашню роботу і навіть контролювати уважність та поведінку дітей.

Спільне викладання

Традиційна модель викладання зрозуміла кожному вчителю: один викладач і клас дітей, часто без особливих освітніх потреб. Не так давно з'явились інклюзивні класи та групи, а це потребує змін у підході до освітнього процесу. Одна з новітніх форм викладання, що значно полегшує роботу педагогів в інклюзивній школі – спільне викладання.

Спільне викладання є організацією навчання у класі, коли спеціалісти (вчитель та асистент чи корекційний педагог) разом здійснюють викладання у класі, де є діти з ООП.

Які переваги спільного викладання? Зміцнення взаємин учителі-учні, індивідуальна допомога школярам, розвиток творчих здібностей учнів і допомога викладачам.

1. Підтримувальне викладання – вчитель проводить урок, а асистент допомагає школярам. 
2. Паралельне викладання – вчитель і асистент одночасно працюють із групами учнів у класі.
3. Альтернативне викладання – один із педагогів працює більш інтенсивно або за спеціальною програмою з учнями, які цього потребують. А інший викладає великій групі школярів.
4. Викладання в команді – асистент і педагог по черзі подають навчальний матеріал, підтримуючи одне одного.

Хочете дізнатися більше? Радимо переглянути виступ Ірини Бігус «Партнерство в інклюзії: складові успішної роботи команди супроводу».