Громадянська та історична освітня галузь: окремі аспекти викладання у 5-7 класах

Аби підтримати вчителів громадянської та історичної освітньої галузі у впровадженні нових підходів до навчання, наша команда підготувала вибірковий огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання історії та громадянської освіти у 5-7 класах НУШ (лист МОН від 30.08.2024 №1.1/15776-24).

Загальні підходи до викладання усіх освітніх галузей ми розглянули у статті «2024/2025 навчальний рік: рекомендації щодо викладання навчальних предметів».

Навчальний план

У 2024/2025 навчальному році реалізація громадянської та історичної освітньої галузі в 5-7 класах НУШ буде здійснюватися відповідно до нової редакції Типової освітньої програми для 5-9 класів. Згідно з цим документом години навчального навантаження визначені відповідно до показника мінімальної кількості годин.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами МОН рекомендує використовувати для збільшення кількості годин на вивчення громадянської та історичної освітньої галузі:

у 5 класі – до 2 годин на тиждень;
у 6 -7 класах – до 3 годин на тиждень.

Також новою редакцію Типової освітньої програми у 6–7 класах передбачено вивчення курсу громадянської освіти (по 0,5 години на тиждень).

Для реалізації громадянської та історичної освітньої галузі в 6–7 класах заклад освіти може обрати один із трьох варіантів поєднання освітніх компонентів:

І варіант: інтегрований курс громадянської та історичної освітньої галузі;
ІІ варіант: інтегрований курс історії та курс громадянської освіти;
ІІІ варіант: історія України, всесвітня історія, громадянська освіта.

У зв'язку з тим, шо для 6 класу наявні лише модельні навчальни програми інтегрованих курсів («Історія України. Всесвітня історія. 6 клас», «Україна і світ. Вступ до історії України та громадянської освіти. 5-6 клас», «Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 клас»), МОН рекомендує поєднувати освітні компоненти галузі за І або ІІ варіантом.

Викладання громадянської освіти у 6-7 класах

Через відсутність модельних навчальних програм з громадянської освіти для 6 і 7 класів, МОН пропонує закладам освіти один із двох способів забезпечення реалізації компонента громадянської освіти в освітньому процесі:

І. Інтегрувати питання громадянської освіти в курс історії України:

у 6 класі – в програму інтегрованого курсу історії;
у 7 класі – в програму курсу історії України.

Слід звернути увагу, що у навчальній програмі закладу освіти у цій освітній галузі мають бути додані години, визначені для громадянської освіти.

Також МОН звертає увагу на те, що:

згідно з Типовою освітньою програмою заклад освіти розробляє навчальну програму предмета на основі обраної(-их) модельної(-их) навчальної(-их) програми(-м) із урахуванням кількості годин, визначених у навчальному плані на вивчення навчального предмета / інтегрованого курсу (навчальну програму затверджує педагогічна рада);
у зміст модельних навчальних програм «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи», «Досліджуємо історію і суспільство. 5–6 класи (інтегрований курс)», «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)» включені питання громадянської освіти.

Зважаючи на зазначене, педагоги можуть розробляти навчальну програму спираючись на дві (або більше) модельні навчальні програми:

для 6 класу – МНП «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» і одну з МНП інтегрованого курсу;
для 7 класу – «Історія України. 7–9 класи» та «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)».

Для інтеграції громадянської освіти до курсу історії України / інтегрованого курсу історії МОН пропонує такі теми для вивчення:

6 клас:

Людина і світ матеріальних речей (базові знання: суспільне виробництво, ресурси, привласнювальне господарство, відтворювальне господарство, натуральне господарство, товарне господарство, ринкова економіка, адміністративна (планова, командна) економіка, змішана економіка, торгівля, гроші, банк, соціально-майнова нерівність, економічні та соціальні права, сталий розвиток).
Людина і світ уявлень та ідей (базові знання: світогляд, міфологія, релігія, атеїзм, філософія, моральні цінності, духовні цінності, церква (як релігійна організація), поліконфесійність, дискримінація, матеріальна культура, духовна культура, самоідентифікація).

7 клас:

Людина і суспільство (базові знання: родина, етнос, релігійна спільнота, культурна група, звичай, традиція, соціальний стан, нація, патріотизм, толерантність, інклюзія, інформація, медіа, конфлікти, цінності, ідентичність, гідність).
Людина і влада (базові знання: влада, управління, демократія, самоврядування, політичний режим, громадянство, протестні рухи, революції, реформи, централізована держава, децентралізована держава, унітарна держава, федеративна держава, імперія, національна держава, метрополія, колонія).

Ці теми виокремлені з рекомендованих модельних навчальних програм інтегрованих курсів, оформлені відповідно до вимог до структури МНП та представлено у Додатку 7.1 до Інструктивно-методичних рекомендацій.

ІІ. Впровадити курс громадянської освіти у ІІ семестрі, керуючись тим, що освітні компоненти з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень рекомендовано вивчати протягом одного семестру (проєкт відповідної МНП на стадії розроблення).

Викладання історії у 7 класах

У 2024/2025 навчальному році учні 7-х класів переходять до базового предметного циклу вивчення предметів і курсів громадянської та історичної освітньої галузі.

Для реалізації завдань Держстандарту різними авторськими колективами створено модельні навчальні програми, які склали основу для розроблення нової навчальної та навчально- методичної літератури для 7 класу (авторських підручників і додаткових навчально-методичних матеріалів).

Модельні навчальні програми не містять чіткого розподілу навчальних годин за розділами, тому в межах загальної річної кількості годин учитель самостійно визначає час, необхідний для роботи над кожним розділом програми, орієнтуючись на визначені програмою очікувані результати навчання.

Залежно від обраної модельної навчальної програми організація змісту шкільної історичної освіти може бути:

синхронною – вивчаються два самостійних курси (історії України та всесвітня історія);
інтегрованою – під час вивчення історію України розглядають у контексті всесвітньої історії та громадянської освіти.

В усіх програмах зберігається хронологічна послідовність викладу матеріалу у поєднанні з проблемно-тематичним підходом та елементами історії окремих країн Європи та світу.

Розробляючи календарно-тематичне планування та/або навчальну програму, вчителі можуть самостійно :

змінювати порядок вивчення розділів, тем, окремих питань у межах теми;
визначати періодичність та чергування видів діяльності;
закладати види і форми контролю й оцінювання результатів навчання відповідно до груп результатів, указаних у Держстандарті та модельних навчальних програмах.

Календарно-тематичне планування має передбачати не лише уроки опанування змісту, а й уроки формування наскрізних умінь та ключових компетентностей учнів, можливості для впровадження діяльнісного підходу до навчання, час для повторення, узагальнення, впровадження різних форм оцінювання.

Оцінювання результатів навчання

Зміст, засоби й методи навчання мають бути спрямовані на досягнення обов’язкових результатів навчання, визначених Держстандартом.

Основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання

Оцінювання в процесі навчання передбачає використання різних форм (самооцінювання, взаємооцінювання під час групової роботи, оцінювання з використанням карток, піктограм, вікторин, інтелект-карт, шкалювання тощо), що спрямовуються на відстеження особистісного розвитку учня. Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційованими.

Завдання для оцінювання потрібно добирати так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнень учнями обов’язкових результатів навчання певної групи результатів (далі – ГР) освітньої галузі:

ГР 1 – орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ;
ГР 2 – працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту;
ГР 3 – виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію.

Тематичне оцінювання є необов’язковим. Його можна проводити за потреби для отримання інформації про рівень досягнень очікуваних результатів учнів із певної теми, розділу.

Підсумкове оцінювання має здійснюватись з урахуванням наказу МОН від 02.08.2024 № 1093, яким затверджено Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Підсумкові роботи можуть проводитись періодично й охоплювати один, декілька або всі групи результатів громадянської та історичної освітньої галузі (їх кількість вчитель визначає самостійно).

Під час підсумкового оцінювання за семестр учитель може провести:

комплексну підсумкову роботу;
окремі підсумкові роботи для кожної групи результаті (ГР 1, ГР 2, ГР 3).

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі – загальну оцінку за семестр. Оцінку за рік виставляють на підставі семестрових оцінок.

Бажаєте дізнатися більше актуальної та важливої інформації щодо організації освітнього процесу у новому навчальному році? Долучайтеся до нашої спільноти у Facebook та телеграм-каналі та слідкуйте за анонсами! А ще ми пропонуємо вам ознайомитись зі статтею «Підвищення кваліфікації педагогів, які викладають історію, громадянську освіту, правознавство» та переглянути наші заходу у запису: