7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту громадянської та історичної освітньої галузі

Із нового 2024/2025 навчального року для учнів 7-х класів НУШ розпочинається цикл базового предметного навчання. Тож аби надати підтримку освітянам у підготовці до нового етапу впровадження ключової освітньої реформи, ми організовуємо дводенну Всеукраїнську інтернет-конференцію «6 і 7 клас НУШ: організація ефективного навчання». Під час трансляції ми обговоримо актуальні теми, пов'язані з освітнім процесом у середній школі, та поділимось інноваційними методами та прийомами викладання.

А щоби допомогти викладачам детальне опрацювати теоретичну базу, ми підготували вибірковий огляд громадянської та історичної освітньої галузі Держстандарту для базового циклу навчання школярів.

Навчальне навантаження

Типовим навчальним планом визначено діапазон кількості годин на рік для вивчення кожної освітньої галузі (крім спеціальних закладів загальної середньої освіти). У 7-х класах для реалізації громадянської та історичної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:

мінімального показника, який становить 52,5 годин;
максимального – 105 годин;
рекомендованого – 70 годин.

Діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1,5 до 3 годин (рекомендовано – 2 години). Заклад освіти може обрати для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ. 7-9 клас» або навчальні предмети:

Історія України - 1 година;
Всесвітня історія - 1 година.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з усіх освітніх галузей, які викладені у Додатках до Держстандарту, позначені певним індексом. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 ГІО 1.2.1-2:

перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
скорочений буквений запис означає освітню галузь (ГІО – громадянська та історична освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

групи споріднених результатів навчання (1);
загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу у громадянській та історичній освітній галузі очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів

Громадянська та історична освітня галузь включає 6 груп споріднених результатів навчання, а саме:

Група споріднених результатів №1. Історико-хронологічне мислення, орієнтація в історичному часі, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявлення змін і тяглості в житті суспільства.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

1.1. Орієнтування в історичному часі

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють пов’язувати події, явища, процеси з певними історичними періодами та їх синхронізувати.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення культурно-історичних витоків різних систем літочислення;
демонстрація знань перебігу подій, явищ, процесів у часі в межах історичних епох;
визначення віддаленості, тривалості одних подій, явищ, процесів відносно інших;
укладання синхроністичної таблиці, наведення прикладів спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах;
розрізнення хронологічного та історичного часів;
виявлення та пояснення ознак культурно-історичних епох.

1.2. Розкриття взаємозв’язків та тяглість суспільного розвитку

Держстандартом визначено, що учні мають навчитися аналізувати взаємовпливи історичних подій, явищ, процесів і вчинків історичних осіб, обґрунтовувати вплив людських вчинків, суспільних ідей, технологічних змін на перебіг історичних подій, явищ і процесів. Також школярі мають навчитись розпізнавати ознаки, визначати критерії та характеризувати прояви історичних змін та тяглості історичних процесів у певний період (історичну епоху).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

розрізнення економічних, політичних, культурно-інтелектуальних чинників розвитку суспільства і пояснення їх взаємовпливу на основі отриманих знань;
встановлення взаємозв’язків між подіями, явищами, процесами, вчинками людей, наведення прикладів;
пояснення залежності перебігу історичних подій, явищ і процесів від людських вчинків та панівних суспільних ідей;
аргументація впливу на поведінку людини подій політичного, економічного та духовного життя за допомогою історичних фактів;
зіставлення намірів і результатів діяльності історичних і сучасних діячів та суспільних груп;
висловлювання обґрунтованих суджень щодо ролі особи в минулому та сучасному;
визначення передумов, розрізнення результатів і наслідків історичних подій, явищ, процесів;
визначення критеріїв змін у житті суспільства (з допомогою вчителя);
наведення прикладів змін та неперервності в історії суспільства, пояснення цієї взаємодії;
порівняння темпів і напрямів історичних змін у хронологічному і територіально-просторовому вимірах.

1.3. Виявлення та прогнозування суспільних (історичних) змін

Передбачається, що учні навчаться визначати і розмежовувати історичні періоди (епохи) за характерними ознаками, характеризувати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами, процесами в часі та просторі.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

співвідношення подій, явищ, процесів та історичних періодів;
визначення періодів та епох за історичними джерелами;
користування історичною періодизацією для характеристики історичних подій, явищ, процесів;
пояснення причин і приводів, результатів і наслідків історичних подій, явищ, процесів, використовуючи відповідні поняття і терміни;
прогнозування подальшого перебігу подій, явищ, процесів та оцінювання можливих змін, спираючись на логіку причинно-наслідкових і просторових зв’язків;
передбачення змін в різних галузях суспільного життя, прогнозування пов’язаних з ними ризиків і переваг.

Група споріднених результатів №2. Геопросторове мислення, орієнтація в соціально-історичному просторі, виявлення взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього середовища.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

2.1. Орієнтування в соціально-історичному просторі

До конкретних результатів навчання відноситься вміння учня визначати просторові (територіальні) межі історичних подій, явищ і процесів, встановлювати залежності між історичним та географічним просторами та визначати локальний, регіональний, національний і глобальний виміри історичних подій, явищ і процесів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

опис історичних подій, явищ і процесів за картою;
позначення на карті історичних подій та об’єктів, перебігу подій, явищ, процесів;
порівняння інформації з різних карт, визначення її повноти та достовірності;
перетворення інформації з історичних та географічних карт, іншого умовно-графічного матеріалу в текстову форму і навпаки;
пов’язання історичних фактів та артефактів із географічним простором;
визначення належності культурно-історичних пам’яток, господарських об’єктів до географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн, цивілізацій;
відстеження та пояснення змінності та варіативності назв об’єктів історичного та географічного просторів;
наведення прикладів тривалості і змінності географічних та історичних назв (топонімів, етнонімів тощо).

2.2. Виявлення взаємодії природного і соціального середовищ

Конкретними результатами навчання є вміння учня визначати зумовленості історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей природно-географічному середовищу, встановлення взаємозв’язку між діяльністю людей та станом природного середовища в минулому і сьогоденні та вміння характеризувати колонізаційні та міграційні процеси.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

характеристика діяльності людини у природно-географічному середовищі в різні історичні періоди, наведення прикладів впливу людини на природу в минулому і сьогоденні;
формулювання запитань щодо наслідків діяльності людини в природі;
характеристика чинників, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій, визначення тенденцій економічного розвитку;
знаходження достовірної інформації про сутність екологічних проблем та пропонування способів їх розв’язання;
визначення причин, опис перебігу, встановлення сутності колонізаційних та міграційних процесів.

2.3. Орієнтування у громадському просторі та долучення до його формування

Конкретним результатом навчання є вміння учня пояснювати вплив різних чинників на формування громадського простору та долучатись до формування інклюзивного простору.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення важливості та участь у заходах щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів;
характеристика стану об’єкта громадського простору за певними критеріями;
пояснення критеріїв інклюзивності громадського простору;
участь у громадських ініціативах щодо формування інклюзивного простору.

Група споріднених результатів №3. Критичне мислення, робота з різними джерелами інформації та формулювання історично обґрунтованих питань.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1.Добирання джерел історичної та суспільно значущої інформації

До конкретних результатів навчання відноситься вміння учня класифікувати джерела історичної та суспільної інформації за видами і походженням і добирати відомості, необхідні для виконання пізнавального і творчого завдання.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

розрізнення первинних і вторинних історичних джерел;
встановлення виду, часу і місця появи, призначення і авторства історичного джерела;
добір інформації для виконання завдання за самостійно визначеними критеріями, аргументація свого вибору;
складання списку використаних джерел, дотримуючись засад доброчесності.

3.2. Аналіз і синтез історичної та суспільно важливої інформації

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися визначати інформаційну повноту джерела, виокремлювати основні положення його змісту та кваліфікувати історичну і суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення сутності, важливості та пізнавальних можливостей джерела інформації;
вміння ставити обґрунтовані/ доречні запитання до змісту здобутої інформації;
виявлення смислових зв’язків між різними фрагментами інформації та джерелами різних видів;
порівняння змісту історичних джерел за самостійно визначеними критеріями;
ідентифікація подій та явищ політичної, соціальної, економічної, культурно-інтелектуальної історії, історії повсякденності тощо на основі аналізу джерела;
характеристика інформації залежно від джерела походження, часу і місця виникнення та способів поширення інформації в суспільстві;
створення власного інтелектуального продукта з дотриманням засад академічної доброчесності.

3.3. Визначення достовірності історичної та суспільної інформації, формулювання запитань щодо достовірності інформації з різних джерел

У ході навчання школярі мають навчитися визначати достовірність і повноту джерела відповідно до усталених (самостійно заданих) критеріїв, пояснювати причини різних інтерпретацій історичної та суспільної інформації і розпізнавати способи маніпулювання інформацією та ознаки пропаганди.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

застосування критеріїв для визначення достовірності і повноти інформації;
класифікація джерел інформації на підставі їх достовірності, надійності, повноти;
визначення впливу економічних, політичних, соціальних та культурних обставин на погляди і життєву позицію автора джерела;
наведення прикладів різних тлумачень минулого суб’єктами історичного процесу;
виявлення фактів маніпулювання масовою інформацією в текстових і візуальних джерелах;
наведення прикладів дії пропаганди в суспільстві.

Група споріднених результатів №4. Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення їх інтерпретацій.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

4.1. Систематизація та узагальнення соціальної та історичної інформації

До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів встановлювати системно-структурні зв’язки в історичному процесі. визначати властивості суспільно-історичної спільноти за її складниками, узагальнювати, деталізувати (конкретизувати) історичну інформацію та шукати аналогії в явищах і процесах суспільно-історичного розвитку, діяльності людей.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення поєднання політичних, економічних, соціальних, технологічних, культурних та інших чинників, які впливали один на одного і творили історичну епоху;
формулювання запитань стосовно взаємодії суспільно-історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей, та вміння робити припущення щодо їх впливу на суспільство;
визначення рис і пояснення цілісності історичних епох у політичній, економічній, соціальній, культурно-інтелектуальній сферах;
пояснення на прикладах відмінностей між суспільними системами, характеристика стабільних та нестабільних станів історичних спільнот, пояснення причин цих станів;
розрізнення коротко- та довготривалих явищ і процесів у хронологічному, географічному та людському вимірах;
пропонування (з допомогою вчителя) способів розв’язання наявних суспільних проблем, які мають історичне підґрунтя, аналізує суспільний і власний досвід.

4.2. Добір та оцінка аргументів

У ході навчання учні мають навчитися знаходити та використовувати інформацію про історичний факт, артефакт, історичну особу для пояснення багатовимірності історичних процесів, добирати логічні і достатні аргументи для підтвердження певного судження і дискутувати стосовно важливих для суспільства питань минулого та сучасного..

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

дослідження історичних джерел, використання доведення та спростування для аналізу історичних процесів;
використання інформації із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ, процесів;
розпізнавання тенденційної інформації;
виявлення суперечності, логічних і фактологічних помилок в аргументах;
чітке формулювання та висловлювання суджень стосовно суспільних ідей з урахуванням власного досвіду та різних видів інформації;
аргументація власних суджень за допомогою історичних фактів, наявних досліджень, доступних історичних джерел та з урахуванням гуманістичних цінностей.

4.3. Інтерпретація фактів, явищ, процесів із минулого і сучасного, формулювання суджень та гипотез

До конкретних результатів навчання відноситься вміння учня пояснювати способи пізнання минулого та причини різних трактувань історичних подій, явищ і процесів та історичну реальність (події, явища, процеси) з урахуванням причинно-наслідкових і системно-структурних залежностей і оцінювати діяльність історичних осіб.

Орієнтирами для оцінювання є такі знання, вміння та навички школярів:

опис, аналіз, оцінка різних інтерпретацій історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних осіб;
виявлення витоків різних тлумачень минулого, наведення прикладів контроверсійних питань;
пояснення впливу конкретного вчинку і події з погляду суспільних потреб та інтересів, важливості для власного досвіду;
пояснення і наведення прикладів єдності, розмаїття і багатовимірності минулого та його впливу на сучасність;
висування гіпотез на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє;
втілення результатів пізнавальної діяльності в медіатекстах.

Група споріднених результатів №5. Усвідомлення власної гідності, діяльність з урахуванням власних прав і свободи, повага до прав і гідності інших осіб, толерантність, протидія виявам дискримінації та нерівного ставлення.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

5.1. Формування себе як особистості та частини соціуму, усвідомлення власної гідності

Очікується, що по завершенню базового циклу навчання учні навчаться аналізувати свою належність до різних спільнот, пізнавати, розвивати і конструктивно реалізовувати себе, свої якості та здібності, демонструвати розуміння гідності людини та способи її обстоювання у спільноті закладу освіти і пояснювати, що означає бути відповідальним громадянином України.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення та пояснення, що для нього означає належність до соціокультурної спільноти;
пояснення, як належність до різних спільнот та зовнішні чинники впливають на формування його поглядів та переконань;
визначення своїх сильних і слабких сторін та формулювання способу самовдосконалення;
оцінювання та контроль впливу емоцій на свою поведінку;
планування свого життя у коротко- та/ або довготривалій перспективі, способів досягнення своїх цілей;
формулювання і аргументоване висловлювання, відстоювання у дискусії власних поглядів і переконань;
пояснення поняття “гідність” та ідентифікація в минулому та сучасності випадків захисту та порушення гідності людини;
обґрунтування необхідності поваги до власної гідності та гідності іншої особи;
аналіз середовища закладу освіти щодо поваги до гідності та дотримання прав людини (за визначеними критеріями);
характеристика ролі держави та демократії щодо забезпечення прав людини і створення умов для розвитку особистості;
обмірковування, що він може робити для утвердження культури демократії;
визначення важливості для себе громадянства України, пояснення своїх прав і обов’язків як громадянина.

5.2. Дії з урахуванням принципів прав людини, прав та обов’язків громадянина

По завершенню навчання учні мають навчитись доводити необхідність захисту прав і гідності людини, дотримуватись законів, суспільних норм і правил, які не суперечать правам людини і принципу поваги до людської гідності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

ідентифікація та моделювання ситуацій, пов’язаних із порушенням прав людини, та вибір способу захисту цих прав;
аргументування важливості міжнародних і національних документів, що містять стандарти прав людини;
пояснення різниці між поколіннями прав людини і значимості прав людини для особи, групи людей і суспільства загалом;
розрізнення прав людини і обов’язків громадянина, пояснення взаємозв’язку між правами/ потребами та правом і законом;
дотримання законодавства та суспільних норм і правил, які не суперечать правам людини.

5.3. Повага до розмаїття серед людей, протидія та запобігання виявам дискримінації та утисків

Конкретними результатами навчання учнів визначено цінування соціального та культурного розмаїття, пояснення його переваг і викликів у сучасному суспільстві, створення безпечного середовища, вільного від утисків, насилля (булінгу), виявів нерівності або несправедливості.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

аналіз складу сучасного суспільства, свого місця в ньому;
презентація здобутків рідної та інших соціокультурних спільнот;
розкриття сутності принципу недискримінації і виявлення його порушень у повсякденному житті і медіаповідомленнях;
розрізнення додаткових можливостей (привілеїв) та обмежень за різними ознаками;
пропонування способів залучення (інклюзії) різних людей у спільноти різного порядку, врахування при цьому думки людей, які потребують такого залучення;
аналіз причин і наслідків дискримінації та утисків в минулому і сьогоденні;
надання пропозицій щодо протистояння випадкам дискримінації та утисків;
пояснення природи виникнення стереотипів, критичне оцінювання стереотипів та упереджень.

Група споріднених результатів №6. Дотримання демократичних принципів, конструктивна взаємодія з друзями, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, залучення до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

6.1. Застосування принципів і механізмів демократії

Результатами навчання є вміння учнів тлумачити сутність принципів та механізмів демократії й визнавати її цінність, застосовувати принципи та механізми демократії в житті закладу освіти та формувати засади чесної взаємодії між людьми в сім’ї та середовищі закладу освіти.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

характеристика ролі Конституції України, засад діяльності та компетенції вищих органів влади в Україні, а також самоврядних територіальних спільнот, механізми їх формування та діяльності;
пояснення та ілюстрування принципу верховенства права і розподілу гілок влади, ознак правової держави і громадянського суспільства;
наведення прикладів щодо того, як громадяни можуть впливати на політичні і суспільні процеси;
застосування окремих механізмів безпосередньої (прямої) демократії, зокрема електронної;
використання принципів врядування, долучення до розроблення правил, які діють у закладі освіти і громаді, виявлення випадків їх порушення;
характеристика взаємозв’язку та взаємної відповідальності громадян і держави в розвитку правової культури та збереженні територіальної цілісності держави;
обґрунтування необхідності доброчесно та у правовий спосіб утверджувати свої права попри життєві обставини;
дотримання принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності.

6.2. Участь у розв’язанні проблем спільнот

Конкретними результатами навчання учнів є долучення їх до розв’язання проблем різних спільнот, враховуючи інтереси їх представників та розвиток емоційного інтелекту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

докладний опис проблем, з якими стикаються різні спільноти (заклад освіти, громада, держава, світ);
пропонування декількох варіантів розв’язання проблем відповідної спільноти та вибір найоптимальнішого;
виявлення інтересів різних спільнот/ груп і пошук шляхів їх (інтересів) узгодження для розв’язання відповідних проблем;
визначення способів власної участі в житті класу/ закладу освіти/ родини/ місцевої спільноти;
розкриття суті та значення Цілей сталого розвитку ООН;
критичне оцінювання ролі людей та урядів держав у досягненні Цілей сталого розвитку ООН;
усвідомлена участь та організація громадських заходів спільно з однолітками;
участь у проєктах, спрямованих на утвердження цінності незалежності і територіальної цілісності України;
оцінювання якості виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку;
доброчесні дії з урахуванням своїх емоцій та почуттів інших осіб.

6.3. Осмислення зв’язків між минулим і сучасним громадсько-політичним життям

По завершенню базового циклу навчання учні мають навчитися аналізувати суспільно важливі процеси.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

аналіз політичного, суспільного і культурного життя в Україні та світі, викликів для демократії і прав людини;
аналіз прикладів вирішення конфліктних ситуацій в українському суспільстві та світі;
пропонування способів подолання конфліктів, розв’язання соціальних, політичних та інших суперечностей;
пояснення переваг ринкової економіки та важливості чесної конкуренції для розвитку суспільства.

Бажаєте дізнатися, як на практиці впроваджувати новий Держстандарт та поспілкуватися з колегами щодо урізноманітнення освітнього процесу? Долучайтесь до нашої конференції, перегляньте наші заходи у запису та слідкуйте за анонсами!