Чи зіштовхувались Ви з ситуаціями, коли діти не готові сприймати життєпис чи твори класиків? Що роботи в такому випадку? Чи варто адаптувати до сучасності канонізовані образи митців?
Як показує досвід відомого українського художника Андрія Єрмоленка, експеримент з осучасненням Тараса Шевченка був надзвичайно вдалим, адже мав шалений успіх! Серія образів Шевченко-Елвіс Преслі, Шевченко-Будда, Шевченко-Супергерой, Шевченко-рокер тощо стали надзвичайно популярними в Україні, привернувши додатково увагу до життя та творчості класика.
Чому б не спробувати такий прийом на уроках! Пропонуємо декілька онлайн-інструментів та ідей їх використання на уроках, що дозволять школярам по-новому поглянути на життя та творчість відомих особистостей, які вивчаються за шкільною програмою.
Осучаснений образ українських письменників (Олена Пчілка, Ольга Теліга, Ольга Кобилянська, Володимир Сосюра, Микола Вінграновський) від інтернет-порталу Platfor.ma
1. Соціальні мережі
Все більше місця у житті сучасних підлітків займають соціальні мережі – тут вони діляться думками та емоціями, завантажують світлини з подіями зі свого життя та відмічають геолокацію подорожей чи улюблених місць відпочинку.
Фактично, зайшовши на профіль у соцмережі, можна побачити чим захоплюється людина та що відбувається у її житті. Зважаючи на це, пропонуємо використати цей близький для школярів спосіб спілкування, як інструмент для проведення творчих уроків!
Що це:
Instagram – це популярний та швидкий спосіб редагування світлин з можливістю ділитися ними з друзями. За допомогою цієї соціальної мережі можна розвивати у школярів візуальне мислення.
Приклад контенту, який міг би бути у профілі Тараса Шевченка
Twitter та Facebook – популярні соціальні мережі, з використанням яких можна обмінюватись повідомленнями, відмічати геолокацію, додавати текстовий, аудіо, фото, відео та графічний контент.
Приклад завдання на уроці:
Вивчаючи історію чи літературу ХХ ст. чи ще більш раннього періоду, інколи може виникнути відчуття відчуженості, академічності і надзвичайній далекості тих подій від реального життя, наче тоді жили інші люди, і зрозуміти їх майже неможливо. Щоб це відчуття в учнів не виникло, пропонуємо осучаснити історію, подібно проекту «1917. Вільна історія», в межах якого історичні відомості подаються у формі коротеньких постів у соціальних мережах.
Приклад, як би міг виглядати профіль Івана Франка в Instagram
Запропонуйте учням, залучивши, наприклад, Instagram, спробувати за допомогою всього однієї світлини передати сенс певного вірша чи частини прозаїчного твору. Нехай вони ставлять хештеги, діляться проектами з друзями. Це не лише стимулює більш детально ознайомитися з поезією, вдуматися у зміст, а також дозволить залучити творчі здібності у звичному віртуальному просторі.
Приклад, як би міг виглядати профіль Лесі Українки в Instagram
Вивчаючи творчість певного письменника, політичного чи культурного діяча, запропонуйте школярам опанувати його біографію за допомогою соціальних мереж. Наприклад, якими б думками чи подіями він ділився у постах Twitter, які б світлини з друзями виставляв, як би міг виглядати його профіль на Facebook, як би змінювалась його геолокація час від часу та які б тексти були у його блозі.
Приклад запису, який міг би бути в Twitter у Володимира Вернадського (текст та геолокація взяті з особистого щоденника науковця)
2. Емоджі
Згідно з теорією поколінь, сьогоднішні школярі – діти народжені після 2000 року, відносяться до покоління Z. Вони перше покоління, що народилось у цифровому світі і не уявляє життя без гаджетів та девайсів.
Основний спосіб комунікації переважної більшості сьогоднішніх підлітків у повсякденному житті – короткі графічні повідомлення у стилі емоджі. Чому б не залучити такий інструмент для творчого переосмислення навчального матеріалу!
Що це:
Емоджі (з японської 絵 — картинка, 文字 — знак, символ) – сучасний вид онлайн-комунікації, що передбачає миттєву передачу тексту та емоцій за допомогою коротких смс-повідомлень та мікрокартинок відповідного змісту.
Всім відомі смайли – приблизно 1/10 всіх наявних емоджі. У будь-якому мобільному телефоні є набір картинок за різними категоріями (емоції, тварини, їжа, транспорт тощо).
Приклад завдання на уроці:
Цей інструмент може бути використаний на уроках з історії, літератури чи географії під час вивчення життя та досягнень певних історично значущих особистостей.
Запропонуйте школярам «обіграти» ситуації з життя окремого письменника, дослідника чи політичного діяча, наче він жив не колись давно, а був би нашим сучасником, при цьому б займався тим же, чим і тоді. От тільки б використовував інші засоби комунікації, наприклад, смартфон.
Попросіть передати сенс певних подій чи листування від імені відомих людей минулого сучасними методами смс-повідомлень з відповідними емоціями. Це дозволить подивитись на «героя з підручника», перш за все, як на звичайну людину, подумки «наблизити» його, помістити у свій простір, а також у видатній постаті минулого роздивитись реальну особистість.
Приклад, як би могла виглядати переписки Казимира Малевича
3. Гіфки
Короткі анімації мають значно меншу вагу у порівнянні з відео, при цьому вони дозволяють показати зображення динамічно та передати більше інформації. Тому анімації є досить популярним інструментом для коммунікації.
Що це:
GIF, або гіфки, (з англійської Graphics Interchange Format — «формат для обміну зображеннями») – це послідовність з невеликої кількості статичних кадрів, які, змінюючи один одного, створюють ефект рухливого зображення, анімації.
Вперше гіфки були створені американською компанією CompuServe у 1987 році. Наразі gif-формат передачі інформації є одним з найбільш популярних в інтернет-мережі.
Приклад завдання на уроці:
Такий інструмент доречно використовувати на уроках мови при вивченні нових слів, а також для розвитку зв'язного мовлення.
Пропонуємо такі види завдань:
- Продемонструйте учням певну анімацію та запропонуйте дібрати слово, яке описує обране гіф-зображення, або навпаки, запропонуйте вибрати саме ті гіфки, які на думку школярів влучно відтворюють значення певного слова.
- Запропонуйте створити онлайн-словник, в якому гіф-зображення будуть поєднуватись з текстовою частиною. Це дасть можливість дітям опанувати лексику з теми вивчення швидко і без використання перекладу.
- Надайте школярам добірку з гіф-зображень, використовуючи кожне з яких у довільному порядку, вони мають створити короткий текст з використанням, наприклад, певних нових термінів з теми, зворотів чи сталих виразів. Такий прийом доречний на уроках як з іноземних мов, так і з української.
- На уроках літератури чи історії запропонуйте школярам відтворити ключові події, описані у творі, за допомогою послідовності яскравих анімацій, аргументуючи свій вибір.
Онлайн-сервіс для пошуку готових та створення власних gif-зображень
GIPHY – популярний англомовний ресурс, що має не тільки велику базу готових gif-зображень, але і дозволяє створювати їх власноруч у межах сайту.
Переваги:
- пошук потрібних анімацій з великої бази наявних за ключовими словами чи тегом;
- створення власного gif-зображення з відео чи добірки малюнків і світлин, які можна додати у проект, вказавши урл чи завантаживши їх із комп'ютеру;
- наявність додаткових функцій (додавання тексту, графіки, зображень поверх основної анімації, вибір стилю тексту та гіфки, обирання часу початку та тривалості анімованого зображення у випадку, якщо гіфка створюється із відео).
Також для пошуку готових анімацій рекомендуємо використовувати такі ресурси:
- GoogleGIFs – розширення для Chrome, яке дозволяє проглядати гіф-зображення безпосередньо у вікні результатів пошуку по зображенням Google.
- Reaction GIFs – велика добірка гіф-зображень зі зручною системою пошуку.
- GIF Bin – гіфки на різноманітну тематику, пошук здійснюється, як за ключовими словами, так і за тегами.
- GIFs.net – величезна добірка анімацій на тему будь-чого.
- ReactionGifs – ресурс, на якому зібрані гіф-зображення, що відтворюють реакцію та емоції.
Запропонуйте учням вивчати історію, літературу та мистецтво за допомогою осучаснення. Такий формат уроків дозволить школярам під час навчання використовувати зручні онлайн-інструменти, проявити власні творчі здібності та відчути видатних особистостей з підручника трошки ближче! Однак запроваджуюти такі прийоми варто досить обережно, адже грань між прогресивним осучасненням і знеціненням дуже тонка!
Автор головної світлини до статті Андрій Єрмоленко
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.