Мало хто сперечатиметься з тим, що мозок – найголовніший людський орган. Саме він контролює наш настрій, пам'ять, увагу та почуття. Це – науково доведений факт, проте, попри всю його обґрунтованість, таке бачення фізіологічних процесів може призвести до невтішних наслідків: непродуктивності та неорганізованості. Успішні люди знали, що їхній мозок – це вони самі, а розуміти процеси найголовнішого органу так само важливо, як знати власне «я».
То які секрети зберігає загадковий людський орган? І як успішні люди використовували його таємниці собі на користь?
Одна справа, або «Ні» багатозадачності
Сучасний світ дарує безліч можливостей, але для кожної з них потрібен час. І це стосується не тільки професійного життя, а й особистого. Тому нам доводиться бути мультизадачними. Перевірка зошитів та одночасна допомога дочці з уроками, заповнення шкільного журналу і паралельний аналіз домашньої роботи учнів – усе це приклади багатозадачності. Чи є це ефективним? Нейробіологія у обличчі Гаррі Келлара говорить чітке та голосне: «Ні!».
Цікаво знати: Мультизадачність підвищує вироблення гормону стресу (кортизолу) і адреналіну, які у великій кількості надто сильно стимулюють мозок. Відтак можна спостерігати ефект «туману в голові»: непродуктивність, слабкість, швидка втомлюваність.
Гаррі Келлар – власник найбільшого агенства нерухомості у світі. Він ніколи не мав академічних амбіцій, а в університет вступив завдяки своїм батькам-учителям. Утім, досягти вершин йому допоміг особливий підхід до організації роботи: виконання всіх справ послідовно, а не одночасно. У книзі «The one thing» («Одна справа») автор пропонує кожного ранку ставити собі такі запитання: «Яка справа сьогодні є найважливішою? Що сьогодні можна зробити, аби максимально наблизитися до мети?».
Цікаво знати: Мультизадачність призводить до того, що мозок отримує задоволення від втрати фокусу на одній справі, впадає від цього у залежність та втрачає спроможність до глибокої концентрації. Переключення на різні завдання потребує від мозку використання його топлива – глюкози. А через низький рівень глюкози ми стаємо більш тривожними та навіть агресивними.
Ілон Маск, Марк Цукерберг, Білл Гейтс та інші велетні сучасності живуть за давнім прислів’ям: «За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш». Принцип однозадачності знайшов своє метафоричне втілення у дослідженні ефекту доміно: кожне доміно здатне звалити наступне, навіть якщо воно на 50% більше. Тобто якщо націлитися на одну професійну мету, то вона наближатиметься з кожним новим поштовхом.
То що робити? Зрозуміти, що просто неможливо одночасно і підготуватися до атестації, і виграти кілька конкурсів. Але, можливо, якщо спочатку взяти участь у конкурсі, впоратися з атестацією буде простіше? Не розривайтеся між кількома справами, оберіть важливіше.
Ресурс сили волі
Сила волі – м’язи, які можна і треба тренувати. Людина, яка тільки починає займатися спортом, не може підняти десяти кілограмову штангу на першому ж тренуванні. Так само і неорганізована людина не зможе написати книгу за один місяць.
Науковиці та науковці стверджують, що сила волі – величина не постійна, вона змінюється навіть протягом дня! Просто уявіть кувшин із водою, який спустошується з кожним прийнятим рішенням або дією, які потребують концентрації уваги. Видатний психолог Рой Баумайстер довів це шляхом експерименту. Учасників поділили на дві групи і завели до кімнати, де на столі стояли тарілки з шоколадним печивом і редисом. Одній групі заборонили їсти печиво, а от редис дозволили. Іншій групі дозволили їсти і те, і інше. Після цього всім учасникам дали завдання намалювати складну геометричну фігуру, не відриваючи олівця від аркуша (зробити це було неможливо). Група, якій заборонили їсти печиво, здалася швидше. Тобто вони витратили ресурс сили волі на те, щоб не піддатися спокусі, а на вирішення головоломки його вже не вистачило.
Цікаво знати: Система уваги нашого мозку – когнітивна функція, що контролює силу волі. На фізіологічному рівні ця система регулюється двома нейротрансмітерами: норадреналіном і дофаміном. Якщо їх показники знижуються, люди скаржаться на розсіяність та проблеми з концентрацією уваги.
У цьому випадку варто зрозуміти, що все контролювати неможливо, а брати на себе безліч важливих завдань та вирішувати все-все-все – ще й шкідливо. Потім може несподівано з'явитися важливе завдання, на вирішення якого просто не буде сил! Звісно, вчителі – супергерої, але все ж таки інколи варто подумати про себе та вирішити, які справи неодмінно потребують вашого палкого втручання, а які можуть вирішити, наприклад, батьки ваших учнів. І сміливо делегувати їм повноваження.
Обмежена концентрація
Якщо ви уважно читали цю статтю, то витратили на неї приблизно 4% вашого щоденного ресурсу концентрації. Так, ми маємо певне біологічне обмеження: вміння концентруватися лише 4 години на день. Не більше! Цю особливість психіки знають та використовують собі на користь музиканти та спортсмени: вони тренуються щоденно, проте концентруються не більше, ніж на 4 години.
Цікавий факт: Концентрація – реальний нейронний стан нашого мозку, який науковці можуть побачити за допомогою магнітно-резонансної томографії.
На чому зосуреджуємося? Не має значення. Будь-яка когнітивна дія сприймається мозком як витрата вашого ресурсу концентрації. Певна річ, що зранку (або відразу після сну) наша концентрація на максимумі, а ввечері ми стаємо розсіяними та неуважними. Але якщо розраховувати власний ресурс концентрації та починати день із найважливіших завдань (а закінчувати менш значущими) жити стане легше!
Цікавий факт: Учені зі США та Нової Зеландії у 60-70-х роках вирішили дослідити рівень конфентрації у дітей. За дітьми спостерігали протягом усього життя та виявили: ті, хто мав високі показники концентрації змалечку, у 30 років досягли фінансового успіху та мали кращий стан здоров’я. Діти ж із низькими показниками концентрації, проте з вищим IQ та з родин із вищим соціально-економічним становищем, не продемонстрували такого фінансового успіху, зі здоров’ям теж не все добре. Тобто концентрація впливає на життєві досягнення більше, ніж інші фактори.
У житті ж концентрація виступає невидимим фактором ефективності та є основою будь-якої діяльності. Тому науковці радять розвивати її, а найкращим способом для цього називають медитацію.
Сконцентрувалися? Перепочиньте! Зрештою, хоча робота вчителя і складна, але знайти час для цього можна. Та й перевірка семестрових контрольних робіт потребує значно більшої концентрації, ніж, наприклад, слухання виразного читання дітьми п'єси. Чергуйте завдання!
Тож не робіть кілька справ одночасно (або перевіряємо зошити, або спілкуємося з рідними!) і не витрачайте даремно ресурси сили волі та концентрації. І самі помітите, як ваша продуктивність збільшується!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.