Діти люблять комікси, адже картинка сприймається набагато простіше, ніж текст. А ще створення коміксу має неймовірний навчальний потенціал: діти розповідають історії, вчаться добирати сцени, розуміти структуру історії та малювати розкадровки. Тобто вони фактично створюють кінофільм чи анімацію.
Із яких етапів складається створення коміксу, на чому варто зробити акцент, як організувати роботу? Про це поговоримо далі.
Історія – основа всього
Народна казка, день з життя класу, сцена з класичного роману – основою коміксу може стати будь що. Наприклад, японці, великі любителі графічних новел, перетворюють на мангу («комікс») навіть інструкції з користування засобами гігієни, вбиральнею чи кулінарні рецепти. Цікаво, чи не так?
Тож не соромтеся вигадувати практичні та кумедні інструкції:
- як створити електронну пошту;
- як жити з котом (як доглядати, що він любить, як прибирати, вичісувати хутро),
- як користуватися зимовою курткою, чайником, мікрохвильовою печчю тощо.
Аби зробити текст і діалоги якіснішими, пишіть про те, що знаєте.
Розглянемо історію на прикладі теплого одягу:
Я вдягаю теплу куртку, коли стає зимно. Моя куртка – це великий пуховик, що робить мене схожим/схожою на огрядного пінгвіна! У ній почуваєшся тепло і захищено, наче у будиночку, який можна носити з собою. Звісно, ходити у ній не так зручно, як у легкому одязі. Вона складається з купи пуху/силікону, теплої прокладки, брезенту тощо. У внутрішній кишені я ховаю важливі речі, а зовнішні настільки великі, що у них можна покласти будь-що!
Це готова історія для міні-коміксу на пару сторінок. Тепер спробуйте дібрати яскраві візуальні образи для кожної фрази. Коли пишете історію, одразу подумайте про те, наскільки ваш текст насичений образами, які викликає асоціації. Щодо наведеної вище історії, то можна використати образ пінгвіна, або намалювати себе поряд із черепашкою чи равликом, які також носять будиночок на собі. Продумайте власні емоції, враження і почуття, які викликає куртка. Спробуйте викласти на стіл і перерахувати зміст кишень, кумедно підписавши кожну річ.
Сторінка японського коміксу Осаму Тедзуки за романом «Злочин і кара»
Розбиваємо історію на кадри
Ви написали сценарій та вже знаєте структуру історії, тож розбийте її на фрагменти. Визначте ключові дії, предмети, героїв, які з’являться у кадрі. На цій стадії спробуйте попрацювати над розстановкою персонажів у картинках-фрагментах та зрозуміти, скільки вікон діалогу буде у кожному кадрі.
Зауважте: що довший діалог, то об’ємнішою буде сама мініатюра. При цьому краще, коли діалог не заповнює більшу частину фрагменту. Текст не головне, адже виразна особливість коміксу базується на візуальному сприйнятті.
Найпростіше – створити однакові мініатюри, розподіливши лист на чотири рівні квадрати. У старих коміксах (початку 20 ст.) все відбувалось саме так, але з часом художники почали експерементувати з формою рамок та архітектонікою листа. Так з’явилися рамки різного розміру і навіть форми, як це можна бачити у прикладах нижче.
Сторінки з коміксу «Fables»
Зауважте: як слід попрацюйте над дизайном головних героїв і їхніми рухами, присвятивши цим вправам окремий аркуш паперу.
Намагайтеся контролювати бажання дітей надавати рамкам чудернацьких форм. Необхідно точно знати, для чого вам потрібне те чи ніше оформлення. Наприклад, гострі кути додають динаміки, вони вклинюються у сторінку та добре підходять для підкреслення стрімкості сцени.
Чергуйте послідовність крупних, середніх і дальніх планів, а видовжену форму – з прямокутником і квадратом. Не забувайте – розміри і форма рамок мають допомагати читачу просуватися сюжетом.
Пропрацьовуємо сцени
Завершивши розмітку, грубо накидайте олівцем усе, що хочете бачити на аркуші. Так ви зможете зрозуміти, чи працює композиція, або ж варто перекомбінувати картинки.
Сторінки книг чи коміксу мають власну архітектоніку, що подібна до архітектоніки будівлі. Дрібні та легкі елементи не варто розташовувати внизу. Сторінка може мати центральний елемент, або вертикальний стрижень, що збирає до купи решту мініатюр. На етапі розмітки не концентруйтеся на дрібних деталях – діти промалюють їх пізніше, коли композиція буде затверджена.
Ідея: хваліть дітей за вдале використання ракурсів та креативних художніх прийомів. Сценарій можна написати всім класом, а над окремими аркушами можуть працювати різні учні. У такому разі кожна сторінка матиме унікальний стиль, а діти побачать, як можуть відрізнятися підходи.
Спочатку намалюйте узагальнені форми, не тисніть на олівець, намагаючись одразу промалювати контур. Почергово малюйте різні елементи – так остання картина не буде сильно відрізнятись від першої.
Попрацюйте над цим етапом як слід. Звісно, дітям це не надто цікаво, але варто доати їм чітко зрозуміти, наскільки важливо добре підготуватися. Адже саме від відготовки залежить 70% успіху. Коли композиція завершена на 100%, можна обводити контури малюнку чорною ручкою або тушшю, а згодом розмалювати (олівці, фломастери, фарба).
Сервіси «Canvа» та «Pixton» дозволяють створювати комікси онлайн, обираючи готові зображення, фони й шрифти.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.