Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Ключові тези виступу Інни Іванової.

Медіаграмотність – це уявна парасолька від інформаційного дощу, під якою можна сховатися. Які вправи допоможуть учням активно розвивати цю ключову навичку XXI століття? Як запобігти впливу медіаспоживання на критичне мислення? Про все це розповіла Інна Іванова у межах інтернет-конференції «Розвиток критичного, логічного та креативного мислення». Ділимося з вами ключовими тезами виступу лектора. 

Якщо педагоги хочуть навчити учнів критичного мислення та навичок медіаграмотності, то вони мають обирати для занять винятково модернізовані вправи. Наприклад, 6 капелюхів мислення, рибна кістка, асоціації, кошик ідей, вірю-не вірю, дерево припущень та прогнозування. Варто усвідомлювати, що застарілі вправи для дітей покоління Z вже не будуть такими ефективними, як це було раніше. 

Як стати медіаграмотними? Потрібно навчитися виявляти в публікаціях на онлайн-платформах певні маніпуляції. Йдеться про емоційно забарвлені слова, експресивні заголовки, зображення абощо. Не варто репостити статті, які викликають сумніви щодо правдивості даних. Також лектор нагадала, що вчителі не мають нехтувати перевіркою першоджерела повідомлень. Адже дорослі, які створюють чи поширюють маніпулятивні медіапродукти, навчають та виховують дітей власним прикладом. 

Корисні посилання на сайти, які борються з фейками: 

  1. Без брехні. 
  2. По той бік новин.
  3. Добірка кейсів про недобросовісну рекламу. 
  4. Stop Fake.
  5. Детектор медіа.

З якого віку варто навчати дітей аналізувати ЗМІ? Уже в молодших класах учні мають уміти визначати мету та правдоподібність медіатексту, розрізняти факти й судження, інтерпретувати медіаповідомлення на основі власного досвіду та пояснювати свою реакцію на інформацію в публікаціях.

Приклад маніпулятивної публікації: 

Якщо натиснути на посилання публікації (скріншот, що вище), користувачі мережі перейдуть у спільноту Telegram із плашкою «підписатися». Отож ця новина створена для популяризації каналу, а не інформування спільноти. На жаль, подібні новини користувачі часто не перевіряють, а поспішають розповсюдити «приголомшливу інформацію». Не піддавайтеся емоціям, а керуйтеся критичним мисленням. Лише так можна боротися з фейками. 

Як навчати медіаграмотності на базі навчального матеріалу? 

На робочих моментах звичайного уроку школярі можуть навчитися аналізувати будь-який контент. 

Приклад №1. Запропонуйте дітям визначити мету тексту.

Запитання для обговорення: 

  1. Навіщо Леонід Глібов написав байку? 
  2. Кому її адресовано?
  3. Навіщо учень створив на основі байки медіапродукт? Посилання на відео

Якщо ви будете використовувати на заняттях окрім рефлексії медіаматеріали, діти вчитимуться аналізувати та порівнювати різну інформацію. 

Приклад №2. Навчіть дітей відрізняти факти від суджень, які додають інформації експресивного забарвлення та є упередженням:

  1. Факт: сьогодні понеділок. Судження: понеділок – найгірший день тижня. 
  2. Факт: у класі 25 учнів. Судження: у нас великий клас. 
  3. Факт: дівчинка в рожевій сукні. Судження: дівчинка в гарній/негарній сукні. 
  4. Факт: на вулиці йде дощ. Судження: погана/чудова погода. 

Приклад №3. Оберіть будь-який аудіовізуальний продукт (мультфільм, фільм, кліп, відеоблог абощо). Далі увімкніть відеоролик без звуку або ж не показуйте відеоряд та дайте дітям лише послухати. Учні мають усвідомити, як на них впливає аудіо без відео і навпаки: окремий елемент не може зобразити стовідсоткову картину медіапродукту. Якщо людина звертатиме увагу тільки на заголовок або тільки на коментар якоїсь публікації та відразу формує певні висновки – це не є критичним мисленням. 

Бажаєте дізнатися більше про формування в учнів медіаграмотності? Перегляньте виступ Інни Іванової!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter