У повсякденному житті важливим є вміння відрізняти правдиву інформацію від упередженої чи однобокої. Дорослі часто стикаються з проблемами сприйняття новин, які інтернет-видання та інші ЗМІ трактують по-своєму. У школярів з цим ще більше труднощів, інколи неспроможність відрізнити правду від брехні у новині та сліпа віра у написане стає причиною тривожних станів.
У нашій статті мова йтиме про навички та вміння розпізнавати у новинах неправду та маніпуляцію. В умовах інформаційної війни це є життєвонеобхідним. Підкреслимо, що все це – елементи критичного мислення, в основі якого лежить вміння людини ставити під сумніви власні переконання та інформацію, яку отримує.
Поради, які ми оприлюднюємо, допоможуть учням (і вчителям) виявляти упередженість та мотивацію, якими керуються журналісти.
1. Допоможіть учням визначитися з терміном «фейкові новини»
Фейкові – значить, неправдиві. На жаль, ми можемо спостерігати, що ЗМІ не завжди оприлюднюють правдиву інформацію, тому робота у цьому напрямку має бути ретельною. Це один з елементів виховання медійної грамотності. Один з варіантів роботи – групова.
Об’єднайте клас у групи та запропонуйте обговорити такі питання:
- Що таке фейкові новини?
- Що таке упереджені новини?
- Як ви думаєте, які ознаки неправдивих новин?
- Чи траплялось так, що ви повірили фейковій новині?
- Що гірше, упереджена чи неправдива подача новини?
- Що трапиться, якщо у ЗМІ будуть лише неправдиві новини?
Майте на увазі, якщо учні чули фразу «фейкові новини», це не значить, що вони розуміють зміст цієї фрази чи усвідомлюють реальне значення такого явища. Саме тому подібна робота є вкрай важливою.
2. Попросіть проаналізувати спотворену домислами інформацію
Покажіть учням фрагмент тексту, який ми наводимо нижче. Хай учні його прочитають та скажуть, чи знайшли вони неправдиву інформацію. Чи схожа стаття на брехню?
Христофор Колумб народився в 1951 році в Сіднеї, Австралія. Він жив біля моря, тому хотів стати дослідником та матросом. Але ще юним відправився до Португалії та започаткував новий бізнес разом зі своїм братом Варфоломієм, вони робили географічні кари. Ця справа зробила Колумба дуже багатою людиною. Їх атласи й досі можна купити в книгарнях та знайти в усіх бібліотеках світу.
У цей час люди всього світу активно шукали морський шлях навколо Африки в Китай, Японію та Індію. Вони вірили, що знайдуть скарби. Експерти вважали, що вірний напрямок – на схід. Але Колумб запевняв – треба відправитися у протилежному напрямку, саме це приведе їх до потрібних земель набагато швидше. Король Іоанн ІІ Португалії разом з королями Франції та Англії були впевнені, що Колумб збожеволів, тому відмовились йому допомогти здійснити подорож.
Колумб знав, що він повинен випробувати цей маршрут та довести всім свою правоту. Він виділив кошти на рекламну кампанію, у межах якої було знято відеоролики, що транслювались чотири рази на день. Це переконало іспанських королів стати спонсорами подорожі.
В 1942 році на воду було спущено три кораблі – «Нінья», «Пінта» та «Санта-Марія», на борту яких було 90 членів екіпажу. Подорож пройшла без проблем і дуже швидко. 12 жовтня 1942 року Колумб прибув на острови на південному сході біля Флориди. Він запевнив, що це тепер іспанський острів Індія, а люди, що на ньому живуть – індійці. Останні були дуже раді новим гостям та подарункам, які ті привезли. Особливо порадували корінних жителів мобільні телефони та комп’ютери.
Колумб повернувся в Іспанію в 1939 році, де його визнали героєм. Він став відомим як перша людина, яка прийшла на американські землі. Колумб пізніше здійснив ще декілька світових подорожей, які були задокументовані National Geographic.
Помер Колумб у 1905 році. Похований у Вальядоліді, Іспанія.
Для прикладу можете взяти біографію будь-кого з тих, кого вивчаєте за програмою. Подібні тренувальні вправи дозволять навчити більш прискіпливо ставитись до будь-яких даних.
3. Навчіть учнів перевіряти інформацію
Замість того, аби керуватися власним першим враженням, знаннями, порадьте перевірити отриману інформацію у надійних джерелах, наприклад, на сайтах з хорошою репутацією. Обговоріть такі питання:
Як дізнатися, чи надійне це джерело? Чи є способи перевірки? Наприклад, дослідіть обрану статтю, перевірте, які джерела використовує автор, ознайомтесь з коментарями, якщо вони є. Не зайвим буде звернути увагу на зображення, їх якість та відповідність темі. Зокрема, інколи маніпулятивне зображення спотворює враження від усієї статті.
Чи можете ви довіряти всьому, про що пише надійне джерело? Попросіть пояснити усі точки зору.
Чи може надійне джерело бути упередженим? Покажіть учням, як вибирати інформацію з декількох джерел, для більш об’єктивного сприйняття фактів.
Google створив можливість позначати перевірений контент. Зокрема, у розділі Google Новини є популярні матеріали від різних видань. Біля деяких з них вказано, що джерело перевірене чи часто цитується. У результатах пошуку можуть з’являтися факти, перевірені видавцями. Таким чином, ви та учні можете зрозуміти, чи була перевірена інформація, чи її хтось заперечив, чи достовірність лишається під питанням.
4. Навчіть школярів висловлювати свою думку та збагачуйте їх лексичний запас
Навчання медіаграмотності може бути доволі складним для школярів. Особливі труднощі можуть виникнути у тих, хто не звик озвучувати свою точку зору на ту чи іншу ситуацію. Переконані, багато хто здивується, коли зрозуміє, що він вже не погоджується з думкою батьків чи друзів після того, як дізнався по темі більше.
Вивчення нових слів, практика у веденні дискусій – все це дозволить дитині більш упевнено почувати себе у розмові під час відстоювання своєї позиції. Більш того, такий підхід дозволить зрозуміти мотивацію своєрідно трактувати інформацію. Якщо діти розуміють, як і чому люди думають по-різному, то вони зможуть більш прискіпливо ставитись до інформації, якою збираються оперувати з тою чи іншою метою.
5. Покажіть учням, як вибір ЗМІ впливає на сприйняття читача
Важливим є те, яким зображенням та словам надає перевагу видавництво, сайт чи телевізійний канал. Часто саме картинка формує перше враження від новини, спотворюючи істинне значення події. Пропонуємо декілька варіантів робіт, які покажуть значення заголовку та зображення.
Часто заголовки, які вводять в оману, ставлять за мету набрати якомога більше переглядів статті, в якій може навіть не бути оголошеної інформації. Більш того, є прикра тенденція, яка засвідчує – дехто не читає статтю, а поширює її лише через заголовок та супровідне зображення.
Підберіть для школярів декілька заголовків, чий зміст не в повній мірі, або взагалі не відображає реальні факти в матеріалі. Або ж порівняйте заголовки про одну й ту ж саму новину, інколи здається, що люди говорять про різні речі.
6. Допоможіть учням визначити різні види підробних новин
Є досить багато підвидів фейкових новин. Ми зібрали декілька їх різновидів, навчіть учнів відрізняти їх.
Сатира. Це зразок інформації, поданої у викривленому вигляді з метою зробити акценти на негативних сторонах певної події чи постаті. Складно однозначно поставити оцінку цьому підвиду. Мало хто здатен достойно сприймати критику. Варто лише згадати сумнозвісну історію сатиричного журналу Charlie Hebdo.
Клікбейт. Це саме новини, на які переходять завдяки заголовкам та зображенням, які провокують користувача перейти за посиланням, оскільки підсилюють властиву людині допитливість. Якщо перекласти назву «клікбейт», то виявиться, що клік – це натискання мишкою, а бейт – наживка. Колись такий підхід був символом жовтої преси, а зараз його можна знайти і в поважних онлайн-виданнях. Віруси – найбільша небезпека, яка може чекати людину, яка зреагувала на заголовок та картинку та перейшла за посиланням.
Новини на замовлення. Часто політичні партії, структури замовляють публікацію новин, які виставлятимуть їх у вигідному світлі або ж скомпрометують конкурентів. Таких матеріалів надзвичайно багато і в інтернеті, і на телебаченні, і в газетах.
Вигадані новини. Назва говорить сама за себе. З певною метою створюються статті, де вказується неправдива інформація, вигадана або неправильно трактована. Найбільше суперечок викликає саме цей тип новин. Справа у тому, що це елемент наклепу, що є карною справою. Як правило, після публікації брехливих новин має бути публічне вибачення, проте у наших реаліях – це скоріше нонсенс, ніж закономірність. Ще один підвид – вигаданий інфопривід, це дуже популярний інструмент, який використовується у соціальних мережах. Нагучнішим, напевно, був фейк, пов'язаний з Іваном Кочергіним. Це зображення поширювали соціальними мережами сотні тисяч людей.
7. Створіть свої новини
Попросіть учнів створити трейлер чи презентацію про якусь новину. Матеріал може бути заснованим на реальних фактах, а може – на вигаданих. Задача дітей подати його у такому вигляді, щоб усе здавалось правдою. Наприкінці проаналізуйте роботи та з’ясуйте, наскільки шкідливими можуть бути нечесні новини та чи потрібно вміти їх відрізняти.
Уся ця робота, присвячена медіаграмотності, стане у пригоді школярам у процесі навчання та у повсякденному житті. Набуті знання покажуть, наскільки важливо уміти орієнтуватись у шквалі негативних новин та виокремлювати істину. Але це не єдина користь. Кожному школяреві зараз і у майбутньому доведеться аналізувати багато даних для написання наукових робіт, рефератів. А для цього їм доведеться брати інформацію з достовірних джерел.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.