Метод «Глибина знань»: розширюємо горизонти мислення

Існує кілька рівнів засвоєння матеріалу. Спочатку діти запам’ятовують інформацію, потім напрацьовують навички, вчаться вбудовувати знання в ширший контекст, а також творчо або критично їх переосмислювати. В ідеалі під час вивчення будь-якої теми школярі мають пройти всі чотири стадії. Але досить часто вони зупиняються на другій чи третій, або взагалі обмежуються першою.

Цікавий факт: у 1997 році американський дослідник доктор Норман Вебб створив схему «Глибина знань», що докладно описувала всі чотири стадії. Вона допоможе обрати підходи й сценарії, що сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу учнями.

Чотири рівні глибини знань

Перш ніж переходити до конкретних порад, розгляньмо схему Вебба. Вона включає наступні рівні:

1. Просте відтворення (Recall)

Завдяки простим вправам учні повинні запам’ятати факти, терміни та формули. На цьому етапі майже немає потреби в розширеній трактовці почутого, адже він не передбачає розв’язання задач. Школярі просто знаю або не знають відповідь.

Види завдань і вправ, що відповідають цьому рівню: впізнавання, відтворення, доповідь, пошук відповідностей, запам’ятовування імен і цитат, створення списків, повторення, створення таблиць, вимірювання тощо.

2. Застосування знань (Skill/concept, knowledge application)

Діти мають обрати підхід для виконання завдання та передбачити певні кроки. Подекуди, аби успішно виконати вправу, їм доведеться застосувати інформацію іншим способом, аніж та була засвоєна.

Види завдань і вправ, що відповідають цьому рівню: написання висновків, категоризація, добір і відображення матеріалу (у вигляді презентацій тощо), віднайдення патернів, класифікація, організація матеріалу, порівняння, конструкція, модифікація, передбачення, інтерпретація, спостереження, оцінка, пошук причин і можливих ефектів.

3. Стратегічне мислення (Strategic thinking)

Учні зіштовхуються із більш абстрактними завданнями. Часто вправи передбачають кілька правильних відповідей, що може привести різних учнів до різних рішень, стратегій і висновків.

Види завдань і вправ, що відповідають цьому рівню: ревізія, побудова логічних аргументів, конструювання нових або модифікованих моделей на основі здобутих знань, наведення доказів, формулювання думки або терміну, застосування концепту для розв’язання нетипових проблем, пояснення феномену в термінах та концептах, висування гіпотез, дослідження/експеримент.

4. Розширене мислення (Extended thinking).

Аби виконати завдання, діти мають зібрати інформацію з різних джерел і дисциплін. На цьому етапі можна використовувати проблемне навчання, що пов’язане з:

реальними викликами;
не має однозначних рішень;
вимагає обґрунтування власних ідей та обраних стратегій.

Види завдань і вправ, що відповідають даному рівню: створення власного дизайну, побудова розширеного доказу, глибокий аналіз, обґрунтована критика, застосування концептів, синтез кількох думок чи концепцій.

Отож, як ми бачимо, завдання, що використовуються на першому рівні, передбачають виключно відтворення фактів. Тоді як завдання четвертого вже передбачають розв’язання життєвих завдань із застосуванням знань однієї або кількох дисциплін. Чітке розрізнення цих ступенів допоможе організувати такий навчальний процес, де знайдеться місце різним типам мислення, завданням та рівням складності.

Зауважити: Усі чотири рівні не є жорсткими, тож ви можете вільно перемикатися між ними під час уроку. Існує поширена думка, що учні повинні ідеально оволодіти знаннями на одному рівні, а вже потім переходити до наступного. Але такий підхід є контпродуктивним. Натхненне завдання третього рівня може допомогти учням сформувати навички, пов’язані з першим і другим рівнями.

Поради та підказки для першого рівня

Важливо: ставте конкретні запитання. Це мають бути вправи і способи оцінювання, для яких необхідно пригадати пройдений матеріал. Як приклад: Коли відбулося хрещення Русі? Коли народився Тарас Шевченко?

На уроках математики попросіть дітей по пам’яті формулу на папері. На уроках літератури – коротко переказати зміст твору, прочитаного місяць тому (це завдання може стати шаблоном, який допоможе школярам виявити структурні елементи наступних книжок).

Типові завдання для 1 рівня:

Перефразуйте уривок або розділ книги.
Окресліть і повторіть основні моменти нещодавнього уроку..
Пройдіть вікторину або тест, які вимагають відтворення фактів
Створіть хронологію, що відображає історичні події або події з оповідань у взаємозв’язку один з одним.
Зробіть коротку презентацію, яка не потребує дослідження.

Поради та підказки для другого рівня

Другий рівень можна почати з питань, які стануть кроком до вправ. Але на відміну від першого, вправи мають формувати навички та розуміння понять. Наприклад: Як би ви оцінили дії Вінстона Черчілля? Чи можете ви пояснити своїми словами, як відкриття Америки вплинуло на Європу? Які кроки треба зробити, аби обґрунтувати відповідь на запитання?

Якщо брати за приклад урок математики, то можна провести обговорення різних способів використання формули. На уроці літературі запропонуйте учням попрацювати в малих групах, щоб віднайти і пояснити ключові моменти сюжету.

Типові завдання для 2 рівня:

Робіть записи у блозі, щоденнику, журналі спостережень.
Зробіть огляд тексту/відео в парах або малих групах.
Виконайте багатокрокові розрахунки.
Сформулюйте пояснення складного поняття.
Створіть ментальні мапи, які показують зв’язки між темами.
Створіть фізичну модель для демонстрації наукової концепції або історичної події.

Поради та підказки для третього рівня

Аби почати працювати на третьому рівні, використовуйте наступні запитання: Як би ви перевірили це твердження? Що станеться, якщо додати цей реактив? Чому? Чи можете ви передбачити результат цього політичного рішення? Які факти ви б використали, аби підтвердити цей аргумент? Як ви трактуєте певний вчинок чи висловлювання? Знайдіть і обґрунтуйте одне найкраще рішення певної проблеми.

Мета таких запитань полягає не лише в оцінці розуміння матеріалу, але й у тому, щоб діти осмислили вивчений концепт. Але запитання третього рівня не мають передбачати довгострокове дослідження або використання ідей із різних предметів.

Типові завдання для 3 рівня:

Написання есе.
Створення діаграм Венна.
Аналіз кейсу або проблемного питання.
Виголошення переконливої промови.
Підготовка та участь у дебатах.

Поради та підказки для четвертого рівня

Якщо ви прагнете розвивати критичне мислення учнів, то варто ставити відкриті запитання. Це стимулює дітей проводити самостійні дослідження та вчитися поєднувати інформацію з різних предметів. Як приклад: Яких наукових методів ви плануєте дотримуватися під час розробки та проведення експерименту? Чому у вашому експерименті/проєкті саме така послідовність кроків? Напишіть твір, використовуючи дані з не менше ніж 3-4 статей. Застосуйте інформацію з одного джерела, аби підкреслити факт або подію в зовсім іншій темі. Зі списку тем оберіть одну, про яку не знаєте нічого, та дослідіть на матеріалі принаймні 5 джерел.

Якщо третій рівень ставить на меті стимулювати стратегічне мислення, то запитання четвертого мають призводити до висновків і створення нових продуктів.

Типові завдання для 4 рівня:

Дебати з одного спірного питання.
Робота у групі з іншими учнями задля створення міжпредметного дослідницького проєкту.
Визначення та розв’язання спільних проблем у різних предметах.
Реферат на міждисциплінарну тему з використанням кількох джерел (наприклад, аналіз та статистичне дослідження низки статей/відео)

Цікаво знати: Наприкінці тижня пригадайте всі вправи, запропоновані учням. Розділіть їх на чотири рівні глибини знань. Це дозволяє побачити, як саме ви структуруєте уроки, та допомагає зрозуміти, завдання для яких рівнів мислення потрібно додати.

Якщо ви проводите забагато часу на першому рівні, то подумайте, чому так сталося. Наприклад, якщо діти хочуть зробити просте слайд-шоу в якості презентації, а не витрачати зусилля на складнішу обробку матеріалу, то запитайте їх, чому вони хочуть робити саме так. Як ще можна відтворити вивчену інформацію?

Підхід Вебба пропонує цілісну стратегію, що допоможе створити структуровані уроки, навантаження в яких буде послідовно збільшуватись. Крім того, з часом, звикаючи до такого стилю роботи, учні краще розумітимуть, що саме від них вимагається. Діти зможуть виокремити певні стратегії міркування, а також, об’єктивно поглянути на свої сильні та слабкі сторони.