Метод розвитку креативного мислення «Руйнування стереотипу»

Розвинене креативне мислення – це одна із найважливіших якостей особистості у ХХІ столітті. Саме воно допомагає знаходити принципово нові ідеї та мислити творчо. Креативна людина є конкурентною та вміє швидко вирішувати різноманітні життєві проблеми. Адже світ змінюється так швидко, що сьогодні замало просто йти в ногу з часом. Треба робити все, щоб випереджати його.

Ми вже писали про дієві вправи для розвитку креативного мислення. Та погодьтеся, що інформації, яка допоможе зробити ваших учнів творчими та креативними, ніколи не буде забагато. Тож пропонуємо розглянути досить новий метод розвитку креативного мислення – «Метод руйнування стереотипу».

Створений для реклами, успішно діє в освіті

За час свого існування людство створило багато методів та прийомів розвитку креативного мислення. Наприклад, метод спроб і помилок має тисячолітню історію. Та чимало ефективних практик з’явилося відносно недавно. Усього кілька десятиліть тому французькі маркетологи створили концепцію руйнування стереотипу. Її призначення – знайти якісно нові ідеї для здійснення успішних рекламних кампаній.

Таке походження геть не заважає педагогам використовувати цей метод у навчальному процесі. Потрібно лише трохи пристосувати його до шкільних умов. Крім того, цей метод можна застосовувати при вивченні різних предметів. Головне – розставити правильні акценти та обрати відповідні форми завдань, адже руйнувати стереотипи на історії та фізиці можна по-різному.

Використання методу руйнування стереотипу допоможе дітям навчитися піддавати сумніву ідеї та твердження, знаходити альтернативні шляхи вирішення нагальних проблем. Саме так учні навчаться грамотно створювати дослідницькі гіпотези та швидко опрацьовувати їх. Руйнування стереотипів неодмінно допоможе вчителю та школярам під час створення навчальних проектів (де головними є насамперед новизна та креативність ідеї).

Стереотип: добре чи погано?

Стереотип – це усталена думка людини (часто спрощена) про іншу особу, соціальну групу, подію чи образ. Він є своєрідною формою обробки інформації, яка полегшує сприйняття світу. Формування стереотипів пов’язують із захисними реакціями свідомості людини, адже мало хто може самостійно проаналізувати кожне суперечливе питання та зробити власні висновки.

Стереотипи можуть стосуватися громадського життя, політики, міжетнічних відносин, господарювання тощо. Також вони завжди відігравали вагому роль у розвитку науки, освіти та культури. Наприклад, люди тисячоліттями вважали, що Земля пласка. Та були й ті, хто намагався довести протилежне. І саме їхнє креативне мислення дозволило здійснити справжній переворот у сприйнятті людства.

У процесі навчання можна руйнувати не лише буквальні стереотипи (наприклад, «Історія не є повноцінною наукою, бо її постійно переписують»), а й умовні – твердження, факти і поняття, які можна детальніше дослідити («Х. Колумб був першим європейцем, який відкрив Америку»). Головне – реалізувати ідеї методу та досліджувати нові, а не шукати саме негативні кліше.

Етапи руйнування стереотипу

Оскільки метод руйнування стереотипу розвиває креативне мислення, його також варто творчо використовувати, додаючи власні ідеї та інструментарій. Загалом же він включає три основні етапи: підготовчий (зона стереотипів), практичний (зона руйнування) та рефлексивний (зона бачення).

1. Зона стереотипів

Перед початком роботи потрібно конкретизувати її мету (розвиток фантазії дітей; створення навчального проекту; реалізація креативної ідеї, яка може перерости в інноваційне дослідження). Об’єкт дослідження може бути стереотипом досить умовно: його роль може виконувати певне усталене твердження, факт чи концепція.

Для того, щоб виявити стереотип та оцінити перспективи його руйнування, необхідно дослідити засади, на яких він ґрунтується. Для цього знайдіть відповіді на такі запитання:

• який розривний потенціал обраного стереотипу (чи має він слабкі сторони, які можна виявити без ретельного дослідження)?
• хто створив цей стереотип?
• яке його призначення (з якою метою його використовують)?
• які аргументи використовують для захисту стереотипу (які джерела та факти підтверджують його правильність)?
• який чином він доходить до адресатів (які джерела його трансляції)?
• чи піддавалий цей стереотип сумніву раніше?

Перед початком роботи можна запропонувати дітям кілька стереотипів. Так діти зможуть обрати тему, яка зацікавить їх найбільше (що є чудовою мотивацією для плідної роботи). Учителю варто підготувати яскраві стереотипи, які б неодмінно привабили дітей, а їх руйнування стало справжнім викликом для школярів.

2. Зона руйнування

На цьому етапі роботи учні безпосередньо займаються руйнуванням обраного стереотипу. Для цього потрібно детально дослідити максимум даних щодо нього. Креативна спрямованість методу і полягає у пошуку абсолютно нових відомостей, які дозволять зруйнувати стереотип та зробити нові висновки. Потрібно чітко визначити наукове, навчальне та суспільне значення стереотипу, а потім – починати аргументовано його спростувати. Також можна працювати в напрямі «розвінчування міфів», які спотворюють реальні переваги об’єкта дослідження.

Щоб зруйнувати стереотип, варто діяти таким чином:

• Довести, що стереотипне твердження не має достатньої аргументації.
• Показати, що саме існування стереотипу спотворює сприйняття об’єкту дослідження.
• З’ясувати, що популяризація стереотипу спрямована на викривлення фактів та здійснення маніпуляцій. А це – неприпустимо.
• Знайти та презентувати наявні контраргументи, які дозволяють спростувати стереотип та сформулювати нові висновки.
• Довести, що стереотип суперечить здоровому глузду, сучасним досягнення науки, демократичним нормам тощо.
• Показати його регіональну належність (стереотип існує лише у певних країнах чи регіонах).
• Показати, що руйнування обраного стереотипу спонукає до позитивних змін (у науці, суспільстві, освіті тощо).

Якщо виконання цих завдань не допомогло досягнути результату, варто використати техніку «Що, якщо ...?». Вона дозволяє сформулювати креативні гіпотези для глибокого переосмислення стереотипу. Кілька прикладів гіпотез «Що буде, якщо …»:

• ми порівняємо стереотип із іншими тематичними кліше? наскільки він унікальний?
• ми перетворимо негативні якості стереотипу на позитивні?
• ми розглянемо проблемні питання і табу, які суперечать стереотипу?
• ми розширимо сферу впливу поняття, яке досліджується?
• ми акцентуємо увагу на важливості об’єкта дослідження, а не самого стереотипу?

3. Зона бачення

Розрив стереотипу може мати декілька результатів. З одного боку, це дозволяє поглянути на об’єкт дослідження з кардинально іншої точки зору. Наприклад, негативне твердження про «спекулятивність історії, яку постійно переписують» можна аргументовано замінити на «постійно з’являються все нові історичні джерела, які дозволяють достовірніше моделювати минуле». З іншого боку – можна знайти абсолютно нові, недосліджені аспекти питання, формулюючи нові пошукові гіпотези. Так можна сформувати глобальне бачення питання, дослідження якого може перерости у справжній дослідницький проект.

Пропонований метод не усуває проблемних запитань із навчального матеріалу, він знищує стереотипи, які заважають об’єктивно сприймати життя. Використання цього методу розвитку креативного мислення може стати гарним способом для реалізації талантів школярів, які хочуть стати науковцями. Адже більшість революційних відкриттів було зроблено саме завдяки руйнуванню стереотипів та створенню, здавалося б, нереальних гіпотез.