Прочитали невеликий твір, а через 5 хвилин не можете пригадати, про що в ньому йшлося? З цією проблемою стикався ледь не кожен. Але особливо – учні. Причина цього – так зване «пасивне читання», коли текст читається та сприймається механічно, тоді як важливо не лише прочитати, а й осмислити його.
Із негативними наслідками пасивного читання стикаються учні як молодшої, так і старшої школи. І це справді проблема. Як змінити ситуацію? Ми дібрали кілька ефекивних стратегій та вправ для активного читання.
Поточна інтерпретація
Для активного читання недостатньо просто прочитати текст – необхідно дати оцінку інформації, відгукнутися на зміст. Тобто якісно прочитаний текст не залишить байдужими, адже дитина інтерпретує прочитане в контексті власних цінностей та наповнює його смислом.
Аби активізувати процес інтерпретації, запропонуйте учням наступні завдання:
Виділити власні мотиви для читання тексту
Нехай діти перерахують декілька:
- аби не отримати погану оцінку;
- усі однолітки читають, тож і мені цікаво;
- я знаю, що ця книга корисна для саморозвитку;
- я чув, що є фільм за цією книгою.
Імовірно, що спочатку мотивація буде лише зовнішньою. Тож запропонуйте дітям подумати ще раз, а потім спробувати зрозуміти, для чого саме їм читати цю книгу.
Часто навіть дорослі бувають не надто уважними на лекціях чи семінарах. Чому? Бо очікували іншого. Саме тому багато хто з лекторів на самому початку запитує аудиторію: «Що саме ви хотіли б/очікуєте почути?».
Визначення основної та другорядної інформації
Попросіть дітей скоротити текст. Які частини, абзаци, речення можна викинути? Важливо, що навіть після такого скорочення сюжет має бути зрозумілим. А якщо змінити ключову сцену (характер, стать героя, місце подій тощо)? Які епізоди варто змінити, аби сюжет мав позитивне закінчення?
Наприклад: врятуйте головного героя книги «Овод», змінивши лише 3 сцени/репліки у діалогах.
Роль персонажа
Нехай учні спробують визначити цілі кожного персонажа та їхню життєву позицію. А також подумають над тим, які висновки можна зробити з їхніх дій.
Аби заглибитися в образ кожного героя, запропонуйте дітям відкласти книгу та пофантазувати. Двоє персонажів увійдуть до кімнати та розпочнуть діалог. Яким він буде? Завдяки сюжету діти вже знають основні події, що передували розмові, та можуть зробити припущення. Цікаво порівняти, чи справдяться їхні прогнози!
Ще одна цікава вправа – спробувати переказати сюжет чи сцену з позиції різних героїв. Наприклад, як сприймає події Маруся Кайдашиха (вважає, що їй повинні виказувати пошану, бо вона мати сімейства), а як молодша невістка Мелашка (відчуває приниження, адже не звикла до грубого ставлення в родині, але не здатна постояти за себе).
Бачити структуру тексту
Зазвичай дитина сприймає інформацію порціями. Її увага прикута до поточного фрагмента, а події попередньої глави швидко забуваються. Школярі не докладають зусиль, аби бачити загальну ситуацію та композицію роману. Їм важко вловити закономірності (крім очевидних), а тим паче оцінити роль тих чи інших героїв/сцен для розвитку основної ідеї та сюжету.
Намагайтеся відвертати увагу учнів від поточних подій та фокусуватися на загальну картину. Для цього використовуйте візуалізацію та ставте допоміжні запитання. Наприклад: «Як часто з’являються ті чи інші персонажі?», «Який герой відкриває книгу і чому?».
У якості візуалізації намалюйте основні сцени книги у вигляді блоків. Аналогічний підхід використовуйте для персонажів. Різним кольором намалюйте лінії героїв у сюжеті. Які з них взаємодіють? У яких сценах лінії героїв збігаються, а де радикально розходяться? Такий підхід допоможе запам’ятати сюжетні повороти, побачити головних дієвих осіб, композицію та легко переказати текст.
Смислова компресія
Розуміння тексту тісно пов’язане зі вмінням перекласти його «іншою мовою» – мовою наших потреб, сучасних реалій, книжкових рецензій та анотацій. Найтиповіші приклади смислової компресії – твори, резюме та реферати. Утім, ви можете запропонувати учням неординарні та затребувані в повсякденному житті види діяльності.
- Запропонуйте учням уявити, що вони працюють у книжковому онлайн-магазині, тож їм необхідно написати невелику анотацію, що презентує покупцям зміст твору. Мінітекст повинен інтригувати та у стислій формі описувати початкові події.
- Багато хто бачив фільм за п’єсою Шекспіра «Ромео та Джульєтта» з Леонардо Ді Капріо в головній ролі. Такі римейки привертають увагу молоді та виглядають епатажно. Утім, чи знають діти, що саме варто змінити, аби твір виглядав сучасно? Які деталі можна замінити аналогічними з 21 століття? Головна вимога завдання – сюжет не має бути смішним (якщо цього не вимагає первинний задум), зберігати як оригінальний смисл, так і бути актуальним.
- Замість типового шкільного твору запропонуйте написати фанфік про певного персонажа, змінивши події. Або вигадавши, що той чи інший герой робив у проміжку між сценами.
Звісно, активне читання є більш працеємким, якщо порівнювати з пасивним, через що на знайомство з книгою знадобиться більше часу. Але завдяки систематичному виконанню вправ, діти поступово звикнуть до нього, що позитивно вплине на якість читання в майбутньому.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.