Продовжуємо пірнати у науковий світ та публікуємо тези з напрочуд цікавої інтернет-конференції «Природничі дисципліни: навчаємо дистанційно». Науковиця лабораторії аерокосмічного зондування атмосфери Інституту агроекології і природокористування НААН України, Кучма Тетяна, поділилася вкрай корисною та прикладною інформацією для вчителів природничих дисциплін: дослідженням атмосферного повітря. 

Ресурси для моніторингу повітря

  1. AirVisual – мобільний додаток, що ранжує територію за індексом атмосферного повітря на основі даних відповідних станцій спостереження.
  2. @SaveEcoBot та @Aquality – спеціальні акаунт-боти у телеграмі, які за запитом користувача автоматично надсилають дані про якість повітря у різних регіонах.
  3. SaveEcoBot – онлайн-платформа на основі інтерактивної мапи, що акумулює інформацію про стан повітря з усіх можливих станцій спостереження за атмосферним забрудненням:
    - деякі станції показують не лише індекс атмосферного повітря, а й рівень CO2, No2, а також інші метереологічні показники;
    - можна переглянути дані, забрані впродовж усієї роботи датчику, що дозволяє якісно порівнювати дані;
    - можна наочно спостерігати за інтенсивністю поширення хмари пилу за допомогою камери, що розташована біля підприємств.
  4. EcoCity – онлайн-платформа з інтерактивною картою, співавторами якої є українські школярі, які розробляють прилади для спостереження за якістю повітря. До авторів проєкту можна звернутись із пропозицією про співпрацю.
  5. Windy – онлайн-карта, за допомогою якої можна стежити за напрямком і швидкістю вітру, що допоможе спрогнозувати траекторію руху пожежі, пилової бурі, димового шлейфу тощо.

Супутниковий моніторинг 

Для того, щоб отримати найбільш достовірну та повну інформацію щодо якості атмосферного повітря, неохідно використовувати не тільки дані з метеостанцій, але й користуватися інформацією з супутників. Для цього можна використовувати EO browser – інтернет-ресурс, що після реєстрації дозволяє обрати будь-який супутник, певний проміжок часу та поглянути на обрану територію.

Що можна досліджувати на уроках природничих дисциплін за допомогою супутників?

  • викиди підприємств та довжина їх димового шлейфу; 
  • поширення смогу від великих пожеж;
  • пилові бурі;
  • зміни озонового шару;
  • виверження вулканів.

Дізнатися більше можна з виступу Тетяни Кучми:

Конференція «Природничі дисципліни: навчаємо дистанційно» відбулася 24 квітня. У цей день були запропоновані дієві рішення, практичні прийоми та поради, які допоможуть організувати навчання на вищому рівні. І ви можете особисто пересвідчитися у цьому! Перегляньте запис конференції на нашому Ютуб-каналі та отримайте безліч корисної інформації!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter