Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Готуємося до викладання іноземної мови у 5-х класах НУШ

Держстандарт базової середньої освіти не містить поділу на навчальні предмети, натомість ним визначено 9 освітніх галузей, які мають формувати ключові компетентності та наскрізні вміння учнів 5-9 класів НУШ. Згідно з цим нормативним документом іноземна мова разом із вивченням інших мов і літератур має реалізувати компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі. Аби допомогти вчителям розібратися з вимогами до результатів навчання школярів та орієнтирами для їхнього оцінювання, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту. 

У Держстандарті для кожної освітньої галузі визначено мету, перелік умінь і ставлень та базові знання, кількість навчальних годин за циклами навчання та вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів. 

Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами  для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Навчальне навантаження

Згідно з Типовим навчальним планом на вивчення іноземної мови виділено:

  • у закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання - 3,5 години на тиждень;
  • у школах із навчанням мовою корінного народу або національної меншини на вивчення іноземної мови та відповідної мови - 4 години.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання мовно-літературної освітньої галузі за такими групами:

  • інформація;
  • комунікація; 
  • текст;
  • літературний твір;
  • мовні засоби.

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички: 

  • сприймання усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;
  • взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;
    надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою. 

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 ІНО 1.2.1-2:

  • перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
  • скорочений буквений запис означає освітню галузь (ІНО – іншомовна освіта).

Цифри після буквеного запису означають номер:

  • групи споріднених результатів навчання (1);
  • загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
  • конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
  • орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу в мовно-літературній галузі (іншомовна освіта) очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта)

Ця освітня галузь включає 3 групи споріднених результатів навчання школярів, а саме:

1. Сприймання усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1. Сприймання усної інформації. 

Передбачається, що у ході вивчення іноземної мови протягом адаптаційного циклу учні навчаться розуміти розмову між іншими особами, зміст оголошення та інструкції, аудіозаписи та відеозаписи, якщо мовлення чітке та повільне.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • визначення мовленнєвої ситуації та змісту короткої простої розмови; 
  • співвідношення інформації, сприйнятої на слух, яка надана з використанням засобів наочності на знайому тему; 
  • визначення простої інформації, яка пояснюється у передбачуваній ситуації, якщо мовлення  чітке та повільне, з тривалими паузами час від часу; 
  • виокремлення основного змісту коротких  простих повідомлень, оголошень та інструкцій;
  • розпізнавання елементарних інструкцій щодо часу, дат тощо, виконання повсякденних завдань; 
  • виокремлення основної інформації з коротких аудіозаписів щодо повсякденних передбачуваних питань;
  • виокремлення важливої інформації з телевізійних програм;
  • розпізнавання важливих моментів розповіді, слідкування за сюжетом повідомлення; 
  • визначення теми у переглянутих відеозаписах, складання враження про їх основний зміст. 

1.2. Сприйняття письмового тексту.

Конкретними результатами навчання учнів визначено їхнє розуміння прочитаних коротких простих листів і письмових текстів, здійснення пошуку необхідної інформації та її аргументація, сприймання прочитаного тексту та письмових інструкцій, добір та читання текстів для задоволення, якщо в них використані прості мовні засоби.  

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • виокремлення необхідної інформації, отриманої з коротких простих особистих листів;
  • визначення основного змісту простих онлайн-повідомлень; 
  • знаходження конкретної інформації у простому тексті, викладеному в письмовій формі;
  • знаходження необхідної інформації у списках та виокремлення деталей; 
  • розпізнавання знайомих, часто вживаних написів, оголошень у громадських місцях;
  • виокремлення відповідної інформації з текстів, які описують людей, місця, повсякденне життя, культуру тощо, якщо в них використано прості мовні  засоби;
  • розпізнавання інформації, поданої в ілюстрованих брошурах і туристичних картах;
  • визначення фактів у короткому описі чи розповіді на теми, що стосуються повсякденної діяльності, якщо в них використано прості мовні засоби і відсутні непередбачувані деталі; 
  • визначення в текстах, розміщених в Інтернеті, особистої інформації; 
  • встановлення послідовності виконання простих інструкцій до побутових пристроїв, продуктів харчування, якщо вони ілюстровані та викладені не як суцільний текст; 
  • визначення етапів приготування страв за простими рецептами, якщо вони ілюстровані; 
  • визначення, про що йдеться в коротких розповідях, коміксах, описах життя людей тощо, складання уявлення про героїв;
  • знаходження важливої інформації, яка подається в короткому описі особи. 

1.3. Використання ефективних стратегій сприйняття усної інформації та письмового тексту.

Передбачається, що у ході вивчення навчального предмета школярі навчаться ідентифікувати окремі факти та здогадуватись про значення невідомих слів з контексту, якщо прослухана інформація чи письмовий текст доступний і стосується повсякденної тематики.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • розуміння загального змісту коротких текстів і конкретних висловлювань на повсякденні теми, виявлення ймовірного значення невідомих слів із контексту;
  • використання значення відомих слів, щоб здогадатися про значення невідомих слів у коротких висловлюваннях, що вживаються в повсякденних ситуаціях; 
  • використання чисел, дат, імен, власних іменників тощо для визначення тему тексту;
  • розуміння значення та функцій невідомих виразів з їх розміщення в письмовому тексті (наприклад, на початку чи в кінці листа). 

2. Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Здійснення усної взаємодії.

Конкретними результатами навчання школярів є їхня участь у бесіді, дискусії на знайомі теми, демонстрація розуміння співрозмовника в передбачуваних повсякденних ситуаціях, цілеспрямоване спілкування з співрозмовником, який у разі потреби пропонує допомогу, здійснення усної взаємодії з метою отримання товарів та послуг з використанням простих фраз у звичному контексті, обмін інформацією на звичні та повсякденні теми. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • реагування на звернення у простих повсякденних ситуаціях, якщо співрозмовник докладає певних зусиль, щоб досягти розуміння й мовлення чітке та повільне;
  • використання простих повсякденних ввічливих форм привітання і звертання;
  • спілкування з однолітками, ставлення запитань та розуміння відповіді, якщо вони стосуються повсякденного життя;
    пропонування, запрошення, вибачення; 
  • розповідь про своє самопочуття з використанням простих мовних засобів;
  • розповідь про свої уподобання та плани, висловлення та аргументація власної думки; 
  • демонстрація слідкування за ходом розмови й визначення, як досягти розуміння, якщо співрозмовник докладе певних зусиль;
  • ведення розмови щодо простих повсякденних завдань з використанням простих фраз;  
  • ставлення простих запитань щодо подорожі, користування громадським транспортом, пояснення, як пройти до певного місця, придбати квитки;
  • запит необхідної інформації, повідомлення про покупку, яку хоче зробити і в якій кількості, замовлення їжі; 
  • повідомлення про проблеми зі здоров’ям, зокрема з використанням невербальних засобів спілкування, і виявлення своїх емоцій на отриману відповідь; 
  • спілкування під час виконання простих повсякденних завдань, які вимагають простого і прямого обміну інформацією;
    розповідь про навчання та дозвілля;
  • розпитування та пояснення, як дістатися до певного місця за допомогою карти чи плану;
  • запит та розповідь  про подію.

2.2. Здійснення письмової взаємодії.

У ході адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися письмово взаємодіяти, писати короткі прості листи, запитувати та надавати інформацію в записках, повідомленнях та заповнювати типові бланки. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • повідомлення особистої стандартної інформації, представляючи себе; 
  • написання коротких простих листів-подяк та листів-вибачення;
  • написання коротких простих текстових повідомлень, записок, зокрема з використанням електронних засобів;
    написання коротких вітальних листівок; 
  • написання коротких простих записок та повідомлень, що стосуються важливих потреб;
  • занотовування подій, фіксація дати та часу, які необхідно запам’ятати;
  • внесення особистої та іншої інформації до типових бланків.

2.3. Здійснення онлайн-взаємодії.

Навчальний прогрес характеризується тим, що школярі здійснюють онлайн-взаємодію у формі простої розмови з елементами дискусії, цілеспрямовано налагоджують онлайн-співпрацю. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • участь в онлайн-спілкуванні, відповідь на коментарі, висловлення вдячності або вибачення з використанням простих мовних засобів;
  • створення коротких онлайн-коментарів із використанням простих мовних засобів, звернення до онлайн-словників (у разі потреби);
  • заповнення онлайн-анкети, повідомлення особистих та інших даних;
  • виконання простих інструкцій та формулювання простих запитань під час виконання спільного онлайн-завдання, якщо співрозмовник  готовий допомогти.

2.4. Використання ефективних стратегій здійснення взаємодії (в усній, письмовій формі та онлайн-взаємодії).

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися ініціювати, підтримувати та закінчувати коротку просту розмову, ставити прості запитання під час виконання спільного завдання, просити уточнити, роз’яснити отриману інформацію. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • використання простих прийомів, щоб почати, підтримати та закінчити розмову;
  • привернення до себе уваги вербальними та невербальними засобами, ініціюючи розмову;
  • демонстрація того, що слідкує за ходом короткої простої розмови;  
  • прохання повторити, якщо не розуміє отриманої інформації від співрозмовника;
  • прохання уточнити ключові слова чи вирази з використанням сталих фраз;  
  • повідомлення про те, що не розуміє отриманої інформації,  прохання вимовити слово по буквах. 

3. Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлення іноземною мовою

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1. Усне висловлювання власних думок, почуттів, ставлень та позицій.

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися розповідати про людей, навколишній світ та побут з урахуванням власного досвіду, висловлювати простими фразами свою думку, надавати інформацію співрозмовникові під час тривалого монологу простими фразами, обґрунтовувати власну думку з використанням простих мовних засобів, виступати перед аудиторією з коротким простим підготовленим монологом. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • опис своєї родини, житлових умов, освіти, людей, місць та особистих речей простими мовними засобами;
  • розповідь про те, що вміє робити добре і не дуже добре;
  • стислий опис своїх планів на вихідні дні або канікули; 
  • пояснення повсякденної діяльності з використанням простих мовних засобів;
  • висловлення  власної аргументованої думки за допомогою простих мовних засобів під час монологу; 
  • підготовка короткої простої презентації на знайому тему;
  • надання відповідей на прості уточнювальні запитання, у разі потреби звернення з проханням повторити запитання чи отримати допомогу щодо формулювання відповідей. 

3.2. Висловлення своїх думок почуттів, ставлень та позицій у письмовій формі.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють подавати в письмовій формі інформацію про себе, навколишній світ, побут, використовуючи різні типи текстів. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • написання простих фраз і речень про себе, свою родину, житлові умови, освіту, людей і місця, розповідь коротких уявних біографій, використання фраз і речень з простими словами-зв’язками;
  • написання вступу до тексту або його продовження, у разі потреби користування словником і довідковими матеріалами. 

3.3. Використання ефективних стратегій побудови висловлювання в усній та письмовій формі. 

У ході адаптаційного циклу навчання школярі мають навчитися складати план усного або письмового висловлювання, підтримувати розмову, коли співрозмовник не може дібрати необхідного мовного та мовленнєвого матеріалу, зауважувати та виправляти власні прості мовні помилки. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • використання необхідного набору фраз із свого мовного і мовленнєвого досвіду;
  • використання невербальних засобів (жестів) для уточнення своєї розповіді; 
  • визначення того, що має на увазі, вказуючи на це у висловлюванні;
  • прохання співрозмовника підтвердити, що мовна форма є коректною (у разі потреби). 

Бажаєте дізнатися, як удосконалювати навички аудіювання, читання, говоріння та письма у школярів на базі комунікативного підходу у викладанні? Онлайн-курс «Teaching 4 Language Skills to Teenagers»  пропонує багато цікавих лайфхаків та порад, які допоможуть збагатити навчальну програму цікавими та практичними комунікативними активностями.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter