Огляд і розбір Держстандарту мовно-літературної освітньої галузі (друга іноземна мова)

У Держстандарті базової середньої освіти навчальний предмет «Друга іноземна мова» включено до складових мовно-літературної освітньої галузі. Аби допомогти вчителям розібратися з вимогами до результатів навчання школярів та орієнтирами для їхнього оцінювання, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту.

Кожна освітня галузь має реалізувати потенціал для розвитку всіх ключових компетентностей та наскрізних умінь школярів після закінчення  адаптаційного циклу (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи). 

Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами  для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Навчальне навантаження

Згідно з Типовим навчальним планом заклад загальної середньої освіти з будь-якою мовою навчання може обрати вивчення другої іноземної мови за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей (кількість годин має бути не менше 2 годин).

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання мовно-літературної освітньої галузі за такими групами:

• інформація;
• комунікація; 
• текст;
• літературний твір;
• мовні засоби.

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички: 

• сприймання усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;
• взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;
• надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 ІНОД 1.2.1-2:

• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
• скорочений буквений запис означає освітню галузь (ІНО – іншомовна освіта, друга іноземна мова).

Цифри після буквеного запису означають номер:

• групи споріднених результатів навчання (1);
• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу в мовно-літературній галузі (іншомовна освіта) очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта, друга іноземна мова)

Ця освітня галузь включає 3 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Сприймання усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1. Сприймання усної інформації. 

Передбачається, що у ході вивчення другої іноземної мови протягом адаптаційного циклу учні навчаться розуміти розмову між іншими особами, зміст оголошення та інструкції, аудіозаписи та відеозаписи, якщо мовлення чітке, добре артикульоване та повільне.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• виокремлення деяких слів і виразів, коли особи говорять про себе, родину, заклад освіти, хобі або оточення;
• розпізнавання простої інформації, поданої у передбачуваній ситуації (зокрема на екскурсії);
• розуміння оголошень та інструкцій, виконання коротких простих вказівок;
• визначення предмету, про місцезнаходження якого повідомлено;
• розуміння інформації, що містить вказівку на числа, ціни, час;
• виокремлення конкретної інформації (зокрема про місце, час) з коротких аудіозаписів щодо повсякденних передбачуваних подій;
• виокремлення необхідної інформації з коротких відеозаписів.

1.2. Сприйняття письмового тексту.

Конкретними результатами навчання учнів визначено їхнє розуміння прочитаних коротких простих листів і письмових текстів, здійснення пошуку необхідної інформації та її аргументація, сприймання прочитаного тексту та письмових інструкцій, добір та читання текстів для задоволення, якщо в них використані прості мовні засоби.  

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

розуміння коротких листів, читання їх пофразово, розпізнавання знайомих імен, слів та основних фраз, перечитування в разі потреби;

розпізнавання знайомих імен, слів і базових фраз із простих оголошень щодо поширених повсякденних ситуацій;

знаходження простої інформації в листівках і брошурах;

визначення основного змісту  інформаційних матеріалів, зокрема за наявності ілюстрацій;

розпізнавання коротких письмових текстів щодо особистих інтересів, зокрема новин про спорт, музику, подорожі;

розпізнавання простих коротких інструкцій, якщо вони ілюстровані та викладені не  як суцільний текст;

сприймання коротких ілюстрованих розповідей про повсякденне життя, якщо в них використано прості мовні засоби;

сприймання коротких ілюстрованих оповідань, якщо зображення допомагають здогадатися про зміст тексту. 

1.3. Використання ефективних стратегій сприйняття усної інформації та письмового тексту.

Передбачається, що у ході вивчення навчального предмета школярі навчаться ідентифікувати окремі факти та здогадуватись про значення невідомих слів з контексту, якщо прослухана інформація чи письмовий текст доступний і стосується повсякденної тематики.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• розуміння значення невідомого слова для конкретної дії чи предмета за умови, що текст  стосується повсякденної тематики.

2. Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Здійснення усної взаємодії.

Конкретними результатами навчання школярів є їхня участь у бесіді, дискусії на знайомі теми, демонстрація розуміння співрозмовника в передбачуваних повсякденних ситуаціях, цілеспрямовано спілкування, якщо співрозмовник звертається безпосередньо до нього, здійснення усної взаємодію з метою отримання товарів та послуг з використанням простих фраз у звичному контексті, обмін інформацією на звичні та повсякденні теми. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• реагування на вирази повсякденного вжитку, що використовуються для задоволення нагальної необхідності, якщо співрозмовник у разі потреби повторює сказане;
• сприймання повільно артикульованих запитань та інструкцій, адресованих безпосередньо йому, дотримання простих вказівок;
• розповідь про своє самопочуття з використанням простих мовних засобів і кліше; 
• представлення та використання простих виразів для привітання і прощання;
• реагування на запитання та інструкції, якщо співрозмовник звертається безпосередньо до нього;
• виконання простих інструкцій, що містять вказівку на час, місце, числа тощо; 
• прохання про послугу з використанням простих виразів; 
• оперування категоріями чисел, кількості, вартості, часу; 
• запит та надання відповіді на прості запитання, висловлення вражень;
• запит та надання відповіді на запитання про себе та інших осіб, зокрема про місце проживання.

2.2. Здійснення письмової взаємодії.

У ході адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися взаємодіяти в письмовій формі, писати короткі, прості листи, повідомляючи особисту інформацію, запитувати та надавати інформацію щодо  нагальних потреб в записках і повідомленнях. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• написання повідомлень, що складаються з коротких речень про хобі, уподобання, вживаючи прості слова та сталі вирази, у разі потреби з використанням словника;
• написання коротких повідомлень в листівках;
• написання чисел і дат, свого ім’я, національності, адреси, віку, дати народження тощо в записках та коротких повідомленнях.

2.3. Здійснення онлайн-взаємодії.

Навчальний прогрес характеризується тим, що школярі здійснюють онлайн-взаємодію у формі простої розмови, налагоджують онлайн-співпрацю за допомогою простих мовних засобів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• написання простих повідомлень та онлайн-дописів, які складаються з коротких речень;
• використання простих слів, символів і сталих виразів, стисле реагування на прості онлайн-дописи, посилання та медіа-об’єкти, висловлення подяки чи вибачення.

2.4. Використання ефективних стратегій здійснення взаємодії (в усній, письмовій формі та онлайн-взаємодії).

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися просити уточнити або роз’яснити отриману інформацію, використовуючи прості мовні засоби. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• пояснення з використанням інтонації та жестів, що не розуміє отриманої інформації;
• пояснення з використанням простих мовних засобів, що не розуміє отриманої інформації.

3. Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлення іноземною мовою

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1. Усне висловлювання власних думок, почуттів, ставлень та позицій.

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися використовувати прості, здебільшого відокремлені фрази, щоб розповісти про людей та побут, надавати інформацію простими фразами співрозмовникові під час монологу.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• опис себе,  місця проживання; 
• опис свого повсякденного життя з використанням простих мовних засобів;
• опис предмету чи малюнку за допомогою простих слів і виразів, якщо є можливість підготуватися заздалегідь.

3.2. Висловлення своїх думок почуттів, ставлень та позицій у письмовій формі.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють подавати в письмовій формі інформацію про себе, використовуючи прості мовні засоби.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• опис приміщення;
• написання простих фраз та речень про себе та оточуючих;
• використання простих мовних засобів для опису предметів.

3.3. Використання ефективних стратегій побудови усного та письмового висловлювання.

У ході адаптаційного циклу навчання школярі мають навчитися використовувати прості, здебільшого відокремлені фрази, щоб підтримувати розмову.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• використання невербальних засобів (жестів) для уточнення значення простих слів.

Бажаєте дізнатися, як на практиці урізноманітнити процес викладання другої іноземної мови? Пропонуємо переглянути наші заходи у запису.