Огляд і розбір Держстандарту природничої освітньої галузі

Впровадження ключової освітньої реформи у середню ланку школи потребує ґрунтовного опрацювання нормативних документів та визначення конкретних кроків щодо її реалізації. Аби допомогти освітянам організувати якісний навчальний процес у 5-х класах НУШ, команда Освітнього проєкту «На Урок» розпочала проведення предметних інтенсивів, присвячених викладанню навчальних предметів. Наша друга зустріч, яка відбудеться 07.07.2022 о 16.00, допоможе налагодити ефективну взаємодію з майбутніми пятикласниками вчителям природничої освітньої галузі. А щоб розібратися з вимогами до результатів навчання учнів за цією освітньою галуззю, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту базової середньої освіти. 

Держстандарт є базовим документом в організації освітнього процесу для кожного рівня здобуття освіти, а його виконання є обов'язковим для всіх закладів загальної середньої освіти. Цим нормативом пояснено вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів, визначено компетентнісний потенціал галузі та загальний обсяг навчального навантаження школярів.  Кожна з 9 освітніх галузей Держстандарту, зокрема й природнича, має реалізовувати потенціал для розвитку всіх ключових компетентностей школярів. 

Метою природничої освітньої галузі є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, здатен оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти (крім спеціальних шкіл та класів) для реалізації природничої освітньої галузі встановлено обсяг у межах: 

• мінімального показника, який становить 122,5 годин;
• максимального – 280 годин;
• рекомендованого –210 годин/

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1,5 до 3 годин (рекомендовано – 2 години). Резерв навчальних годин, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами становить 0,5 годин. Заклад освіти може обрати для вивчення такі інтегровані курси:

• «Пізнаємо природу» або «Довкілля»;
• «Природничі науки» (5-9 клас).  

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання природничої освітньої галузі за такими напрямами:

• методологія природничих наук;
• науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу;
• астрономічний складник;
• біологічний складник;
• географічний складник;
• фізичний складник;
• хімічний складник.

На основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички:

• пізнання світу природи засобами наукового дослідження;
• опрацювання, систематизація та презентація інформації природничого змісту;
• усвідомлення закономірності природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; 
• відповідальне поводження для забезпечення сталого розвитку суспільства;
• розвиток власного наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Держстандарті використовуються певні індекси для позначення вимог до обов’язкових результатів навчання учнів з кожної освітньої галузі. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 ПРО 1.2.1-2:

• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
• скорочений буквений запис означає освітню галузь (ПРО – природнича освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

• групи споріднених результатів навчання (1);
• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу у природничій освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів

Природнича освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

Група споріднених результатів №1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Виявлення та формулювання проблеми дослідження.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб розпізнають проблеми, які можна розв’язати дослідницьким способом.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• постановка запитань про будову та властивості об’єктів природи, умови виникнення, перебігу та ознаки природних явищ;
• вибір окремих об’єктів/явищ або їх властивостей для досліджень.

 1.2. Визначення мети та завдання дослідження, формулювання гіпотези.

До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів визначати мету та завдання дослідження, формулювання очікуваних результатів за допомогою вчителя чи інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• визначення мети та завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми;
• формулювання очікуваних результатів дослідження. 

 1.3. Планування дослідження.

Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів природничої освітньої галузі учні навчаться визначати етапи дослідження за допомогою вчителя чи інших осіб. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• визначення, пояснення та передбачення результатів кожного етапу дослідження; 
• складання плану дослідження.

 1.4. Дослідження (спостереження, експериментування, моделювання)

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися моделювати об’єкти та явища за допомогою вчителя чи інших осіб, виконувати спостереження та експерименти, фіксувати одержані результати (індивідуально або в групі).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• пропонування та створення матеріальної навчальної моделі для дослідження;
• дослідження об’єктів й явищ із використанням відповідних моделей, зокрема цифрових; 
• виконання спостереження та експериментів за складеним планом за допомогою запропонованих інструментів або створеної моделі;
• опис етапів дослідження;
• фіксація результатів етапів дослідження у запропонований спосіб;
• пояснення призначень інструментів і створених моделей, які використовувалися для досліджень та фіксування результатів;
• дотримання правил безпеки життєдіяльності під час досліджень. 

 1.5. Аналіз результатів, формулювання висновків, презентація результатів дослідження.

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз та презентація результатів дослідження в запропонований спосіб, формулювання висновків щодо досягнення мети дослідження за допомогою вчителя чи інших осіб. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• пояснення впливу умов виконання дослідження на його результати;
• визначення відповідності одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження;
• зіставлення одержаних результатів дослідження з відомими (довідковими) даними;
• формулювання висновків за результатами дослідження;
• пропонування способів практичного використання результатів досліджень; 
• представлення результатів дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв. 

 1.6. Здійснення самоаналізу дослідницької діяльності

Конкретними результатами навчання школярів є підтвердження або спростування досягнення мети дослідження за допомогою вчителя чи інших осіб, а також виявлення емоційно-ціннісного ставлення до власних досліджень. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• пояснення на основі особистого досвіду, що природу можна пізнавати, досліджуючи її;
• наведення міркувань, доказів, що підтверджують або спростовують досягнення мети дослідження;
• визначення чинників, які сприяли або завадили досягненню мети дослідження;
• оцінка власного внеску у дослідження та важливості набутих дослідницьких навичок. 

Група №2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Здійснення пошуку  інформації, її оцінка та систематизація.

Держстандартом передбачено, що школярі навчаться здійснювати пошук, порівнювати та систематизувати інформацію природничого змісту самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• використання окремих способів пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми; 
• пошук інформації природничого змісту у доступних джерелах;
• порівняння інформації природничого змісту, здобутої в різних джерелах; 
• узагальнення опрацьованої інформації природничого змісту;
• виділення істотного в інформації природничого змісту;
• пояснення значення інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми. 

2.2. Представлення інформації у різних формах

Конкретними результатами навчання школярів є презентація інформації природничого змісту в різних формах (самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб). 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• опис явищ і процесів із використанням відповідної наукової термінології;
• формулювання словесних описів об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації;  
• представлення текстової інформації/аудіоінформації у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;
• створення презентації здобутої інформації природничого змісту в запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Група №3. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини, відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1.Усвідомлення розмаїття природи.

У ході адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися розуміти розмаїття природи та її закономірності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• наведення прикладів об’єктів і явищ природи; 
• характеристика властивостей об’єктів дослідження з використанням відповідної наукової термінології;
• встановлення певних закономірностей в природі, їх підтвердження самостійно дібраними прикладами.

3.2.Класифікація об’єктів/явищ природи

Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння розрізняти та порівнювати об’єкти/явища природи та їх властивості (самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб). 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• визначення основної ознаки, за якими об’єкти/явища природи об’єднано в окремі групи;
• вирізнення однієї чи більше спільних ознак об’єктів/явищ природи;
• впорядкування  об’єктів/явищ природи за визначеною ознакою. 

3.3. Виявлення взаємозв’язків об’єктів і явищ природи

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися встановлювати взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів і використовувати їх для розв’язання запропонованої життєвої/навчальної проблеми (за допомогою вчителя чи інших осіб).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• пояснення можливих змін природних об’єктів і явищ залежно від певних умов, відповідального/безвідповідального використання здобутків науки і техніки;
• наведення прикладів взаємозв’язків об’єктів і явищ природи, зокрема пов’язаних із власними діями в довкіллі;
• дотримання правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля.

3.4. Усвідомлення значення природничих наук, технологій, техніки 

Конкретними результатами навчання учнів є з’ясування та пояснення значення природничих наук, технологій і техніки в житті людини, розуміння значення діяльності вчених- природничників і винахідників. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• пояснення значення науки для створення нових технологій і сучасної техніки;
• ілюстрація прикладів використання здобутків природничих наук для сталого розвитку суспільства;
• розуміння внеску вчених-природничників і винахідників у створення нових технологій та вдосконалення техніки. 

Група №4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

4.1. Розрізнення наукового та ненаукового мислення

У ході адаптаційного циклу навчання школярі мають навчитися вирізняти наукову інформацію з-поміж іншої та використовувати її у своїй діяльності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

• вибір наукового пояснення явищ природи, фактів, даних;
• використання наукових фактів для формулювання власних суджень.

 4.2. Усвідомлення проблеми та її аналіз

Конкретним результатом навчання учнів є розпізнавання пізнавальної проблеми в запропонованій ситуації за допомогою вчителя чи інших осіб. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

• виявлення невідомих для себе знань;
• відповідь на чітко сформульовані запитання за відомою, опрацьованою інформацією природничого змісту;
• визначення протиріччя в запропонованій ситуації. 

4.3. Розв’язання проблеми

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися обирати ідеї, способи, засоби для розв’язання навчальної/життєвої проблеми на основі здобутих знань та набутого досвіду.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• міркування щодо запропонованих способів розв’язання певної навчальної/життєвої проблеми, висловлення своєї думки;
• використання правил, способів і відповідних засобів для розв’язання навчальної/життєвої проблеми;
• вибір способу перевірки розв’язання навчальної/життєвої проблеми із запропонованих; 
• визначення чинників, які сприяли/завадили розв’язанню навчальної/життєвої проблеми.

4.4. Робота в групі для розв’язання проблеми 

Конкретним результатом навчання є розуміння значення співробітництва та взаємодія в групі для розв’язанні навчальної/життєвої проблеми.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

• складання плану власної діяльності для розв’язання навчальної/життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі; 
• пропонування та дотримання правил взаємодії в групі;
• участь у прийнятті спільних рішень. 

4.5. Оцінка власної діяльності/діяльності групи

Очікуваним результатом навчання школярів є виявлення емоційно-ціннісного ставлення до власних дій та дій групи для досягнення результату.

Орієнтиром для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

• оцінка за спільно розробленими критеріями власної діяльності та ефективності дій групи для досягнення результату.

Бажаєте отримати практичні поради для реалізації Держстандарту та дізнатися про секрети ефективного навчання на уроках предметів природничого циклу? Приєднуйтеся до предметного інтенсиву «Природнича освітня галузь у 5 класі НУШ», який відбудеться 07 липня 2022 року о 16.00!