Огляд і розбір Держстандарту соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі

Новий Державний стандарт визначає структуру та зміст базової середньої освіти, вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів 5-9 класах НУШ, загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями. Аби допомогти вчителям розібратися з вимогами до результатів навчання учнів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі, ми підготували вибірковий огляд цього документа.

Держстандартом визначено мету, компетентнісний потенціал (перелік умінь та ставлень й базові знання), обов’язкові результати навчання учнів та орієнтири для їхнього оцінювання для кожної освітньої галузі.

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:

мінімального показника, який становить 70 годин;
максимального – 210 годин;
рекомендованого – 105 годин.

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 2 годин (рекомендовано – 1,5 години). Кількість годин розподілено на вивчення:

інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» – 1 година;
Етики/Культури добросусідства/Інших курсів морального спрямування – 0,5 годин. За вибором закладу освіти вивчається один із цих предметів або вони можуть вивчатись у межах інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут».

Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 0,5 години, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі за такими напрямами:

безпека;
здоров’я;
добробут.

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички:

турбота про особисте здоров’я та безпеку, уникнення факторів ризику, реагування на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту;
визначення альтернативи, прогнозування наслідків, прийняття рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту;
усвідомлення цінності та дотримання здорового способу життя, аналіз та оцінка наслідків і ризиків для здоров’я і суспільства;
виявлення підприємливості та етичне поводження для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті вимоги до обов’язкових результатів навчання школярів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 СЗО 1.2.1-2:

перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
скорочений буквений запис означає освітню галузь (СЗО – соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

групи споріднених результатів навчання (1);
загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу в інформатичній освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у соціальній та здоров'язбережувальній освітній галузі

Ця освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Турбота про особисте здоров’я і безпеку, уникання факторів ризику, реагування на чинники і діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту власного та інших осіб.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

1.1. Відповідальні дії.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні демонструють прихильність до безпечних і корисних практик поведінки, які зменшують ризики для життя і здоров’я або запобігають їм.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

демонстрація моделі безпечної поведінки згідно з інструкціями і правилами в соціальному та природному середовищі;
дії за алгоритмом у небезпечних ситуаціях з використанням інформації, що міститься в тексті інструкції;
обґрунтування необхідності власної відповідальності за поведінку в побуті та громадських місцях.

1.2. Відстоювання власних інтересів та інтересів інших осіб.

Держстандартом визначено, що у ході адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися відстоювати власні інтереси та інтереси інших осіб, протидіяти проявам тиску, неповаги і приниження.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

протидія проявам тиску, агресії, маніпуляції і неповаги щодо себе та інших осіб;
виокремлення інформації та обговорення ситуацій булінгу, зокрема кібербулінгу;
бережливе ставлення до власного майна та майна інших осіб, обґрунтування недоторканості чужого майна.

1.3. Надання допомоги.

До конкретних результатів навчання школярів відноситься надання першої долікарської допомоги, звернення до необхідних служб відповідно до ситуації, ідентифікація способів та можливості надання допомоги собі та/або іншим особам для вирішення конфліктної ситуації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

моделювання ситуацій надання першої долікарської допомоги в разі травматизму чи поганого самопочуття;
здатність викликати необхідні рятувальні служби та повідомити необхідну інформацію відповідно до ситуації;
ідентифікація причин і наслідків виникнення конфліктів у різних ситуаціях;
моделювання ситуації з конструктивним залагодженням конфліктів;
розробка стратегії подолання булінгу, визначення джерел допомоги жертвам булінгу, звернення за допомогою до інших осіб.

2. Визначення альтернатив, прогнозування наслідків, прийняття рішень з користю для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я та добробуту.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

2.1. Розпізнавання небезпечних ситуацій.

Передбачається, що учні навчаться визначати ймовірні небезпеки в повсякденному житті.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення потенційних небезпек навколишнього середовища для здоров’я і безпеки людини (дорожній рух, забруднення, хімічні речовини, ультрафіолетове випромінювання тощо);
розпізнавання ймовірних небезпек природного, техногенного, соціального характеру та побутового походження;
вирізнення речовин, які становлять загрозу в разі неналежного використання;
виявлення ризиків невідповідності власних потреб і можливостей;
виявлення ризиків неналежного поводження із тваринами (домашніми, бездомними, дикими).

2.2. Прогнозування наслідків.

Конкретним результатом навчання учнів є вміння прогнозувати наслідки своїх дій для здоров’я, безпеки і добробуту, зокрема під час використання інформаційно-комунікаційних технологій та інших медійних засобів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

прогнозування наслідків своїх дій у непередбачених і надзвичайних ситуаціях, апелюючи до набутих знань та достовірної інформації;
пояснення наслідків недотримання здорового способу життя на основі інформації, що міститься в різних текстах;
передбачення впливу неналежного використання цифрових пристроїв на власне здоров’я, безпеку, добробут та здоров’я, безпеку, добробут інших осіб;
прогнозування ризиків комунікації у віртуальному середовищі.

2.3. Приймання рішень.

Конкретним результатом навчання є вміння школярів використовувати перевірену інформацію для прийняття рішення в типових (знайомих) повсякденних ситуаціях.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

використання перевіреної інформації для прийняття рішення щодо вибору повсякденної поведінки на користь здоров’я, безпеки та добробуту;
приймання рішень щодо надання самодопомоги та допомоги іншим особам, звернення до інших осіб чи відповідних служб.

2.4. Безпечне поводження.

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися пояснювати послідовність дій у небезпечних ситуаціях природного, техногенного, соціального і побутового походження.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

моделювання послідовності дій у небезпечних ситуаціях природного, техногенного, соціального і побутового походження;
звертання до фахівців у небезпечних ситуаціях, наслідкам яких не може зарадити власними силами;
безпечне поводження під час спілкування, зокрема з тваринами.

3. Аргументований вибір здорового способу життя, аналіз і оцінка наслідків і ризиків.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1. Обмірковування альтернативи власних дій і рішень.

У ході навчання школярі мають навчитися обмірковувати альтернативні рішення стосовно свого здоров’я, безпеки і особистого добробуту в умовах вибору.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення вибору власних альтернатив і рішень з урахуванням впливу зовнішніх чинників;
обґрунтування наслідків вибору альтернативного рішення щодо моделей поведінки, спрямованих на збереження здоров’я, добробуту та безпеки.

3.2. Приймання змін власного організму.

До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів вирізняти та пояснювати вікові зміни в організмі як ознаку здоров’я та розвитку.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення, ідентифікація та обговорення фізичних, психічних (у тому числі емоційних) і соціальних змін, які відбуваються під час переходу до основної школи;
прийняття індивідуальних темпів вікових змін в організмі як вияв норми;
визначення причин вікових змін в організмі, зокрема в період статевого дозрівання.

3.3. Аналіз впливу поведінки на здоров’я.

У ході адаптаційного циклу навчання учні мають навчитися усвідомлювати наслідки впливу індивідуальної поведінки на стан здоров’я.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

дослідження та обговорення чинників, що впливають на стан здоров’я і розвиток організму, зокрема профілактичних заходів щодо інфекційних і неінфекційних захворювань;
аналіз негативного впливу недотримання правил/інструкцій безпечної поведінки на збереження життя і здоров’я;
обґрунтування необхідності уникнення місць підвищеної небезпеки;
розпізнавання прикладів поведінки, дружньої до навколишнього середовища;
аналіз причин вибору нездорової поведінки.

3.4. Здійснення вибору, що приносить користь та задоволення (радість).

До конкретних результатів навчання відноситься вміння учнів аналізувати і визначати різні аспекти способу життя, що приносять користь і задоволення (радість) для повноцінного життя.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення форми поведінки, яка приносить задоволення без нанесення шкоди власному здоров’ю та здоров’ю інших осіб;
вибір продуктів харчування, способів проведення дозвілля, відповідного одягу тощо, які приносять задоволення і користь для здоров’я, безпеки і добробуту;
аналіз свого вибору та вибору інших осіб з урахуванням користі і задоволення для здорового, безпечного життя.

4. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

4.1. Навчання вчитися.

Конкретними результатами навчання учнів визначено їхнє відстеження власного поступу та висловлення бажання пізнавати нове без шкоди для здоров’я.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

організація власного освітнього простору, раціональний розподіл часу;
використання допоміжних засобів для навчання, зокрема цифрових пристроїв, без шкоди для здоров’я;
визначення ефективних способів засвоєння навчальної інформації;
аналіз власного навчального розвитку, визначення причин успіхів та невдач;
визначення прагнення та потреби у сфері власного особистісного розвитку та навчання.

4.2. Пошук і перевірка інформації.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють знаходити, аналізувати та перевіряти інформацію щодо здоров’я, безпеки та добробуту, здобуту в різних джерелах.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пошук і перевірка достовірності інформації щодо здоров’я, безпеки та добробуту в різних джерелах;
оцінка надійності різних джерел інформації (засоби масової інформації, реклама, соціальні мережі тощо).

4.3. Ефективні та самостійні дії.

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися ефективно діяти для реалізації короткострокових цілей для досягнення успіху та задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення своїх потреб, бажань, інтересів і цілей;
самостійне створення та реалізація короткострокових планів щодо досягнення успіху, зокрема в навчанні, спорті, побуті;
моделювання кроків задоволення власних потреб з урахуванням можливостей своїх та інших осіб.

4.4. Конструктивне спілкування.

У ході навчання школярі мають навчитися досягати ефективного спілкування, виявляти повагу до особистого простору інших осіб та організації ефективної спільної діяльності, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення впливу спілкування на складники здоров’я, безпеки та добробуту;
застосування вербальних і невербальних засобів спілкування для конструктивної комунікації;
розрізнення ситуацій, коли силу переконання використали з позитивними чи негативними намірами;
розрізнення складників особистого простору (інтимного, соціального, публічного), повага свого та чужого особистого простору під час спілкування.

4.5. Виявлення культури споживання.

До конкретних результатів навчання відноситься пояснення школярами обмеженості ресурсів, необхідності ощадного ставлення та потребу повторного використання їх для здоров’я, безпеки і добробуту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

аналіз взаємозв’язку між потребами людини та обмеженістю ресурсів;
визначення потреби ощадливого використання ресурсів і повторної переробки вторинної сировини;
обґрунтування обмеженості ресурсів (зокрема часу, здоров’я, фінансів);
відбір ресурсів для повторної переробки.

4.6. Планування майбутнього.

Конкретним результатом навчання учнів визначено їхнє вміння аналізувати потенціал опанування різних видів діяльності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

доведення, що здоров’я, безпека і добробут є підґрунтям успішного майбутнього;
прояв зацікавленості до тривалої систематичної діяльності (хобі, спорт, мистецтво, навчання тощо) та наполегливості у досягненні мети;
розуміння перспективності своєї діяльності для успішного майбутнього;
визначення цілей власної діяльності та стратегії їх досягнення.

4.7. Співпраця для досягнення результату діяльності.

Передбачається, що школярі мають навчитися працювати самостійно або з іншими особами, виконувати різні ролі та встановлювати нові контакти.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

участь у груповій роботі, враховуючи індивідуальні особливості та потреби;
розуміння взаємовпливу емоційного стану, переконань, поведінки всіх учасників спільної діяльності;
виконання різних ролей в груповій роботі;
встановлення нових контактів та ефективна співпраця для досягнення результату за допомогою різних засобів зв’язку.

4.8. Етична поведінка.

По завершенню адаптаційного циклу навчання учні мають виявляти повагу до почуттів інших людей, толерантно та коректно ставитись до відмінностей інших осіб (ознакам, захищеним законом).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення відмінності між людьми як ціннісної ознаки індивідуальності;
толерантне ставлення до поглядів, переконань, інтересів і потреб інших осіб, що не загрожують здоров’ю, безпеці і доброту;
пояснення почуттів інших осіб і визначення їхнього права на вираження своїх почуттів;
виявлення чуйного ставлення до людей з особливими потребами;
виявлення розуміння індивідуальних відмінностей інших осіб.

4.9. Планування, запровадження та оцінка фінансових рішень.

Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися пояснювати потенціал фінансових ресурсів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

оперування основними економічними поняттями (гроші, зайнятість, підприємництво тощо);
розрізнення та зазначення законних джерел доходів для свого віку;
вміння раціонально розпоряджатися власними грошима;
розуміння ваги докладених зусиль дорослих для отримання доходів;
вміння обирати продукти і товари за показниками якості, строків придатності та складу;
правильна інтерпретація інформації, наведеної на маркувальних знаках, упаковках для безпечного та раціонального використання харчових і промислових продуктів.

4.10. Підтримка доброчинності.

Конкретним результатом навчання є вміння учнів розпізнавати доброчинну діяльність.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

вирізнення ознак доброчинності;
виявлення чуйності до осіб, які потребують допомоги;
пояснення значення волонтерства.

А якщо ви бажаєте отримати корисні поради щодо викладання навчальних предметів соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі пропонуємо переглянути такі заходи:

вебінар «Етика в 5 класі НУШ: чому, що, як?»;
Всеукраїнську інтернет-конференцію «5 клас НУШ: від ідеї до реалізації концепції» (виступ Вікторії Богданової, присвячений аналізу модельних програм соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі).

Також запрошуємо вас долучитися до виступу Вікторії Богданової «Здоров'я, безпека та добробут» в 5 класі НУШ: через наступність та інтерактивність до ефективного навчання», який відбудеться під час Всеукраїнської інтернет-конференції «Особливості організації навчання в 5-6 класах НУШ» (11.08.2022-12.08.2022).