Готуємося до викладання Технологій у 5-х класах НУШ

Результативність впровадження реформи НУШ у базову середню школу залежить від ґрунтовного опрацювання та дотримання нормативних документів і педагогічної майстерності вчителя. Аби допомогти педагогам, які викладатимуть Технології у 5-х класах, розібратися з вимогами до результатів навчання школярів, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту технологічної освітньої галузі.

Держстандартом визначено 9 освітніх галузей, кожна з яких має реалізувати потенціал для розвитку всіх ключових компетентностей та наскрізних умінь школярів.

Метою технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учня, формування критичного та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного та національного самовираження.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації технологічної освітньої галузі встановлено обсяг у межах: 

  • мінімального показника, який становить 70 годин;
  • максимального – 210 годин;
  • рекомендованого –140 годин.

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі у 5-х класах становить від 1 до 3 годин (рекомендовано – 2 години). Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 1 годину, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання технологічної освітньої галузі за такими напрямами:

  • проєктування; 
  • основи графічної грамотності;
  • технології виготовлення виробу;
  • оцінювання і презентація результатів;
  • декоративно-ужиткове мистецтво;
  • сучасна техніка і технології;
  • самозарадність у побуті.

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички: 

  • формулювання ідеї та втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності;
  • творче застосування традиційних і сучасних технологій;
  • ефективне використання техніки, технологій та матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
  • турбота про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 ТЕО 1.2.1-2:

  • перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
  • скорочений буквений запис означає освітню галузь (ТЕО – технологічна освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

  • групи споріднених результатів навчання (1);
  • загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
  • конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
  • орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу у технологічній освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у технологічній освітній галузі

Технологічна освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Проєктування особистісного і соціально значущого виробу.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють генерувати задум, обирати та конструювати об’єкт проєктування, формулювати мету проєктно-технологічної діяльності, читати та використовувати графічні зображення, орієнтуватися в доборі матеріалів (визначати їх кількість і вартість), формулювати послідовність технологічних операцій для реалізації проєктованого виробу самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • обговорення спільно з учителем чи іншими особами особистісних та соціально важливих потреб у створенні виробів, спираючись на власні знання та судження; 
  • обговорення мети проєктно-технологічної діяльності;
  • планування основних завдань та результатів проєктно-технологічної діяльності;
  • критична оцінка власних можливостей, наявного досвіду для виконання поставлених завдань, зокрема в групі;
  • опис ймовірних труднощів і ризиків у процесі реалізації задуму в готовий виріб;
  • обговорення та  визначення раціонального  застосування цифрових пристроїв на різних етапах проєктно-технологічної діяльності;
  • здійснення пошуку та вибір моделі-аналогу відповідно до запланованого об’єкта проєктування;
  • обговорення ідеї, конструктивна взаємодія з іншими особами у процесі комбінування власної моделі на основі аналізу найкращих ознак моделей-аналогів;
  • застосування методів проєктування відповідно до індивідуальних здібностей та власних інтересів з метою втілення творчих ідей в конструкції виробу;
  • продукування та відображення творчого задуму у зручній формі;
  • оцінка власних результатів художнього конструювання виробу;
  • планування послідовності дій для виготовлення моделі виробу, орієнтовних строків їх виконання, можливості використання цифрових засобів;
  • визначення технічних характеристик моделі виробу (технічний опис об’єкта проектування);
  • виконання технічного малюнку або ескізу деталей моделі виробу, зазначення інформації, необхідної для його виготовлення;
  • добір матеріалів для виготовлення виробу та розрахування витрат на них;
  • визначення послідовності технологічних операцій виготовлення проєктованого виробу;
  • добір необхідних інструментів і пристосувань відповідно до визначеної технологічної послідовності;
  • створення технологічної картки, застосування цифрових пристроїв та графічних редакторів (у разі потреби).

1.2. Виготовлення проєктованого виробу за визначеною технологічною послідовністю.

Держстандартом визначено, що учні мають навчитися організовувати роботу для виготовлення проєктованого виробу за визначеною послідовністю, застосовувати технології обробки різних матеріалів, розраховувати час на виконання технологічних операцій, оцінювати ризики, пов’язані з виготовленням проектованого виробу, демонструвати належні особистісні якості в роботі під час виготовлення виробу.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • підготовка потрібних інструментів і пристосувань для роботи;
  • праця відповідно до наданої інструкції, за потреби розподіляючи частини роботи;
  • використання інструментів та пристосувань з дотриманням правил безпечної праці та санітарних норм;
  • аргументований добір способів оброблення матеріалів відповідно до їх властивостей і характеристик;
  • виконання запланованих технологічних операцій у визначеній послідовності, раціональний розподіл часу;
  • оцінка ризиків, пов’язаних з виготовленням виробу, за потреби пошук способів їх усунення;
  • демонстрація в роботі зосередженості, акуратності, обережності, відповідальності тощо;
  • контроль та оцінка процесу та якості виготовлення виробу, у разі потреби виправлення недоліків;
  • виявлення поваги до власних або чужих результатів проєктно-технологічної діяльності.

1.3. Оцінка та презентація результатів проєктно-технологічної діяльності.

До конкретних результатів навчання учнів відноситься вміння оцінювати та презентувати результати власної чи спільної проєктно-технологічної діяльності на основі заданих критеріїв, усувати наслідки допущених помилок, відстежувати власний навчальний поступ та аналізувати набутий освітній досвід як стимул для подальших досягнень. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • аналіз відповідності результатів власної чи спільної проєктно-технологічної діяльності її меті та виробленим критеріям;
  • визначення ефективності використання матеріальних і часових ресурсів, способів організації проєктно-технологічної діяльності;
  • оцінка особистісної і соціальної важливості створеного виробу;
  • критичне формулювання власних суджень, аргументоване обстоювання їх з урахуванням пропозицій інших осіб;
  • виявлення недоліків і виправлення допущених помилок, їх аналіз;  
  • добір відповідно до мети і змісту проєктно-технологічної діяльності форм і засобів презентації;
  • представлення результатів власної/спільної проектно-технологічної діяльності;
  • виявлення поваги до власних чи спільних результатів проєктно-технологічної діяльності;
  • застосування цифрових пристроїв та інформаційного середовища у разі потреби для презентації результатів проєктування;
  • визначення свого рівня навчальних досягнень спільно з учителем чи іншими особами;
  • обговорення перспектив подальшої проєктно-технологічної діяльності, способів її вдосконалення;
  • планування подальшої проєктно-технологічної діяльності на основі набутого досвіду для реалізації власних інтересів, здібностей, можливостей.

2. Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Ідентифікація видів декоративно-ужиткового мистецтва.

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться розрізняти, аналізувати та доцільно поширювати інформацію про види декоративно-ужиткового мистецтва, обґрунтовувати його значення в житті людини та народу.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • розпізнавання матеріалів та інструментів, які використовуються в основних видах декоративно-ужиткового мистецтва, спираючись на власні знання;
  • називає твори відомих українських майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;
  • використання кількох джерел інформації про традиції та сучасні тенденції в декоративно-ужитковому мистецтві, визначення її достовірності;
  • оцінка та обґрунтування значення декоративно-ужиткового мистецтва у власному житті на основі зібраної інформації;
  • вирізнення автентичних виробів декоративно-ужиткового мистецтва за характерними ознаками під час роботи над проєктом.

2.2. Застосування технологій декоративно-ужиткового мистецтва.

Конкретними результатами навчання є вміння учнів використовувати ідеї декоративно-ужиткового мистецтва у власній творчості (створенні виробу), вивчати можливості реалізації створених виробів в етностилі.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • використання опрацьованої культурологічної інформації про технології декоративно-ужиткового мистецтва і техніки художнього оздоблення у проєктуванні виробів;
  • застосування технології і техніки декоративно-ужиткового мистецтва у процесі виготовлення та відповідно оздоблення готових виробів, естетизація власного побуту тощо; 
  • ініціативність та партнерська взаємодія у процесі спільної роботи із створення виробу техніками декоративно-ужиткового мистецтва.

3. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищу

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1. Визначення ризиків впливу сучасних матеріалів, техніки і технологій для навколишнього середовища.

Держстандартом передбачено, що учні навчаться оцінювати користь та небезпеку технічного прогресу для навколишнього середовища, визначати види матеріалів за їх властивостями, зокрема для користі власного здоров’я та здоров’я інших осіб, оперувати інформацією про основні види матеріалів і техніки. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • осмислене наведення прикладів глобалізаційних процесів, які докорінно змінили світ у ХХІ столітті;
  • обговорення ймовірного розвитку технологій у різних сферах діяльності людини;
  • пояснення доцільності відмови людства від використання одноразових виробів із синтетичних та інших шкідливих матеріалів;
  • генерування ідей, які можуть бути корисними для збереження навколишнього середовища і сталого (збалансованого) розвитку;
  • доведення переваг використання вторинних матеріальних ресурсів у реалізації нових проєктів;
  • розпізнавання основних видів конструкційних матеріалів за їх властивостями (технологічними, механічними, фізичними, гігієнічними);
  • визначення цінності гігієнічних властивостей матеріалів натурального походження для здоров’я людини та покращення якості життя;
  • створення екологічних виробів із урахуванням гігієнічних властивостей матеріалів;
  • розрізнення достовірної та недостовірної інформації про матеріали і техніку, звертаючись до першоджерел;
  • аналіз інформації про матеріали і техніку, використання її для розв’язання практичних завдань у побуті;
  • читання та розшифрування маркування товарів, товарних та інших знаків, зокрема з використанням цифрових пристроїв.

3.2. Ощадне використання матеріалів.

Конкретними результатами навчання учнів є демонстрація відповідальності за збереження навколишнього середовища, зокрема за сортування відходів, критична оцінка джерел інформації про матеріали та обґрунтоване їх використання. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • аргументування вичерпності природних ресурсів;
  • висловлення суджень стосовно наслідків власних дій для навколишнього середовища;
  • аргументована та доцільна заміна природних матеріалів вторинними матеріальними ресурсами;
  • дотримання правил сортування відходів під час роботи над проєктом і в побуті;
  • пояснення перевіреної інформації про доцільність застосування різних матеріалів, їх повторне використання;
  • аналіз ефективності дібраних матеріалів для створення виробу і визначення ризиків їх використання;
  • розрахунок потрібної кількості матеріалів для виготовлення спроєктованого виробу;
  • ощадне використання матеріалів під час виготовлення виробу;
  • застосування технологій обробки вторинних матеріалів для створення нових виробів.

 

4. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

4.1. Організація власної діяльності у побуті.

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться планувати власну діяльність у побуті відповідно до власних потреб або потреб інших осіб, удосконалювати власний чи  спільний життєвий простір у різних сферах побутової діяльності (інтер’єр, одяг, харчування тощо). 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • визначення власних/чужих потреб в організації побуту;
  • аналіз власного досвіду та можливостей в побутовій діяльності;
  • планування  трудових дій для виконання побутових завдань самостійно або у співпраці з іншими особами;
  • розрізнення та опис основних стилів в різних сферах життєдіяльності людини;
  • розрізнення корисних для здоров’я елементів життєвого простору, обґрунтування раціональності їх використання;
  • оцінка споживацьких якостей, естетичного вигляду та корисності для здоров’я обраного чи створеного виробу;
  • проведення проєктно-технологічної діяльності стосовно розв’язання побутових проблем, самообслуговування;
  • облаштування або вдосконалення власного життєвого простору з урахуванням власних потреб, потреб інших осіб.

4.2. Вирішення практичних завдань в побуті. 

До конкретних результатів навчання учнів відноситься пошук і відбір актуальної інформації про види побутової техніки, її призначення, застосування та технічні характеристики, дотримання правил використання технічних пристроїв, різних матеріалів у побутових умовах. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • усвідомлене формулювання  завдань у співпраці з іншими особами відповідно до власних потреб у побуті;
  • розрізнення видів побутової техніки за функціональним  призначенням відповідно до визначених завдань;
  • читання та поясненняє своїми словами технічної інформації, схем, інших графічних зображень про побутову техніку в інструкціях із застосуванням інформаційних джерел і використанням цифрових пристроїв;
  • пропонування способів використання різних видів побутової техніки для вирішення побутових завдань; 
  • пояснення загальних принципів  роботи побутової техніки  відповідно до її функцій та призначення;
  • дотримання встановлених вимог до техніки безпеки під час експлуатації технічних пристроїв у побутових умовах.

А якщо ви бажаєте дізнатися про особливості технологічної підготовки учнів НУШ відповідно до Держстандартів та отримати практичні кейси з розробки та реалізації проєктів технологічного напряму, запрошуємо вас зареєструватися на курс Вікторії Бартюк «Технологічна підготовка учнів засобами STEM, STEAM-навчання». 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter