Методи та заходи формування антидискримінаційної політики у школі.

Як ви гадаєте, як часто у нашому суспільстві трапляються випадки дискримінації? Точно підрахувати складно, але очевидно, що це прикре явище існує і з ним варто боротися. Але з чого починати? Не секрет, що змінити думки дорослих з приводу тих чи інших проблем можливо, але дуже складно, проте формувати світогляд дітей значно простіше. І, звісно, ефективніше. Саме тому в першу чергу треба змінювати освіту, застосовуючи антидискримінаційний підхід у навчанні.

Ще декілька років тому теми дискримінації у школі взагалі воліли не торкатися, подеколи роблячи вигляд, що проблеми просто не існує. Зараз ситуація поступово змінюється, про проблему почали говорити та шукати шляхи її подолання. Один з них - створення недискримінаційного освітнього контенту. Звісно, створити його фактично з нуля дуже непросто, тому Міністерство освіти та науки України, Представництво Фонду ООН у галузі народонаселення України, «Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА» та «ЕдКемп Україна» розробили і почали проводити відповідні навчальні тренінги для видавництв та авторських колективів.

Один з таких тренінгів проходив з 24 по 26 вересня у Харкові. Серед тем, які обговорювали учасники, такі:

  • проблема дискримінації у школах;
  • антидискримінаційна експертиза підручників;
  • дискримінація за ознакою статі;
  • мова, вільна від дискримінації.

Цікавим доповненням теоретичної програми тренінгу стали практичні вправи, що мали на меті знаходження проявів дискримінації у підручниках (якими, до речі, зараз вже користуються у школах), а також у звичайному спілкуванні. Насправді існує дуже багато нюансів, яких багато хто з нас просто не помічає, а отже, навіть не задумується над тим, що може когось образити.

Наприклад, можна зверхньо ставитися до чиїхось політичних чи релігійних переконань, не розуміючи, що для людини таке ставлення є неприємним та навіть болючим. Не кажучи вже про необачні висловлювання, які є наслідком стереотипного ставлення до тих чи інших членів суспільства, наприклад, до представників інших етнічних груп, національностей, людей з інвалідністю тощо. Все це є проявами дискримінації, яких необхідно і дуже важливо уникати.

І зверніть увагу – найбільша проблема полягає у тому, що інколи люди воліють не бачити проявів дискримінації та стверджують, що вона може і є, але десь, тільки не в їхньому колективі. Звісно, такі випадки, коли все дійсно добре, є, і це чудово, але і заплющувати очі на реальну ситуацію також не можна. Кожен випадок необхідно вивчати та аналізувати окремо.

І особливо – не можна допускати будь-яких проявів дискримінації у школі. Дітям треба пояснювати та на власному прикладі показувати адекватну модель поведінки, вільну від стереотипів. Може здатися, що це не так просто, але коли є мета, немає перешкод! А детальніше дізнатися про те, як саме змінити освітнє середовище на краще, ви зможете на нашому тематичному вебінарі «Школа без дискримінації: як вчителю спілкуватися з учнівством», який відбудеться 12 жовтня о 18.00.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.

  1. Сушко Оксана Іванівна
    Даруйте, шановна пані Олено, але (з огляду на словникову літературу) вжитий Вами під час вебінару термін "ромські діти" вже є своєрідною дискримінацією української мови, бо правильно маємо говорити про "циганських дітей". Слово циган є літературним. Читайте Великий тлумачний словник сучасної української літературної мови.
    • Дячук Олена Геннадіївна
      Доброго дня, пані Оксано. У цьому випадку можу зазначити, що назва "роми" є офіційною самоназвою народності. Її затвердили у 1971 році на Всесвітньому ромському конгресі. У 1999 році Європейська комісія також офіційно перейшла до вживання терміна Roma. В нормативно-правових документах України найвищого рівня, таких, наприклад, як Указ Президента "Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року" також вживається саме цей термін. Давайте все ж таки не забувати про те, що наша мова дуже пластична, у ній постійно відбуваються зміни, а також поважати права інших народностей.
  2. Сушко Оксана Іванівна
    Шановна пані Олено, я з великою повагою ставлюся до представників усіх народностей, але разом із тим уболіваю за повноцінне функціонування української мови й тому закликаю освітянську спільноту з обережністю застосовувати категоричні терміни, які є далеко неоднозначними. Так, наприклад, не всі цигани ідентифікують себе з ромами, деякі з них самі себе так називають. І як же тоді бути з нашими мовними засобами, зокрема, фразеологізмами, як-от: циганське щастя, циганський піт, циганський дощ, циганська правда тощо? Невже наша словникова література (я вже мовчу про українські народні казки, легенди, кінофільми і т. п.) є суцільною дискримінацією цієї шанованої групи людей?