Як ви гадаєте, як часто у нашому суспільстві трапляються випадки дискримінації? Точно підрахувати складно, але очевидно, що це прикре явище існує і з ним варто боротися. Але з чого починати? Не секрет, що змінити думки дорослих з приводу тих чи інших проблем можливо, але дуже складно, проте формувати світогляд дітей значно простіше. І, звісно, ефективніше. Саме тому в першу чергу треба змінювати освіту, застосовуючи антидискримінаційний підхід у навчанні.
Ще декілька років тому теми дискримінації у школі взагалі воліли не торкатися, подеколи роблячи вигляд, що проблеми просто не існує. Зараз ситуація поступово змінюється, про проблему почали говорити та шукати шляхи її подолання. Один з них - створення недискримінаційного освітнього контенту. Звісно, створити його фактично з нуля дуже непросто, тому Міністерство освіти та науки України, Представництво Фонду ООН у галузі народонаселення України, «Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА» та «ЕдКемп Україна» розробили і почали проводити відповідні навчальні тренінги для видавництв та авторських колективів.
Один з таких тренінгів проходив з 24 по 26 вересня у Харкові. Серед тем, які обговорювали учасники, такі:
- проблема дискримінації у школах;
- антидискримінаційна експертиза підручників;
- дискримінація за ознакою статі;
- мова, вільна від дискримінації.
Цікавим доповненням теоретичної програми тренінгу стали практичні вправи, що мали на меті знаходження проявів дискримінації у підручниках (якими, до речі, зараз вже користуються у школах), а також у звичайному спілкуванні. Насправді існує дуже багато нюансів, яких багато хто з нас просто не помічає, а отже, навіть не задумується над тим, що може когось образити.
Наприклад, можна зверхньо ставитися до чиїхось політичних чи релігійних переконань, не розуміючи, що для людини таке ставлення є неприємним та навіть болючим. Не кажучи вже про необачні висловлювання, які є наслідком стереотипного ставлення до тих чи інших членів суспільства, наприклад, до представників інших етнічних груп, національностей, людей з інвалідністю тощо. Все це є проявами дискримінації, яких необхідно і дуже важливо уникати.
І зверніть увагу – найбільша проблема полягає у тому, що інколи люди воліють не бачити проявів дискримінації та стверджують, що вона може і є, але десь, тільки не в їхньому колективі. Звісно, такі випадки, коли все дійсно добре, є, і це чудово, але і заплющувати очі на реальну ситуацію також не можна. Кожен випадок необхідно вивчати та аналізувати окремо.
І особливо – не можна допускати будь-яких проявів дискримінації у школі. Дітям треба пояснювати та на власному прикладі показувати адекватну модель поведінки, вільну від стереотипів. Може здатися, що це не так просто, але коли є мета, немає перешкод! А детальніше дізнатися про те, як саме змінити освітнє середовище на краще, ви зможете на нашому тематичному вебінарі «Школа без дискримінації: як вчителю спілкуватися з учнівством», який відбудеться 12 жовтня о 18.00.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.