11 серпня о 18:00Вебінар: Зберегти креативність: корисні вправи для вчителів та учнів
Розглядаємо європейських підхід до викладання літератури у школі.

Література як шкільний предмет – це не просто читання повчальних історій. По суті це інтегрований курс, що тісно пов’язаний із вивченням історії, розвитком логіки та аналізу, творчої інтерпретації прочитаного, вмінням читати художні тексти і створювати власні у різних жанрах (публіцистичний, науковий, художній тощо).

Які методи задля досягнення цих цілей використовують національні освітні програми західних країн? У чому їхня відмінність від українських уроків літератури? Давайте спробуємо відповісти на ці запитання!

Досвід різних країн

Викладачі літератури з різних країн мають приблизно однакову мету: учні мають навчитись грамотно вибудовувати аргументи на письмі і в усному мовленні, вміти аналізувати тексти. Тим не менш, і результат, і сам навчальний процес відрізняються. Давайте поглянемо на основні відмінності, що відрізняють вітчизняну манеру викладання від закордонної, та спробуємо зробити корисні висновки.

Німеччина. Тут теж пишуть твори за книгами, але головним є не знання змісту або біографії письменника, а вміння інтерпретувати прочитане, чітко виражати думки, вести дискусію та відстоювати власну точку зору. Школярі вивчають такі форми письмового мовлення як: звіт, протокол, газетна замітка, публічна промова, доповідь або презентація. Діти досліджують літературні засоби, за допомогою яких вони створені, та намагаються самі створити щось подібне.

Франція. Акцент робиться на стиль і мову книги. На уроках учням дають завдання – закінчити уривок у стилі Мольєра, Расіна, Вольтера, що вимагає детального аналізу доброку авторів та вивчення характерних рис і прийомів, якими вони користувалися. У старших класах акцент робиться на філологічний аналіз, а от повне прочитання класики не є обов’язковим. Вважається, що оцінити стиль можна за уривками або невеликими оповідями – головне відповідально підійти їх розбору.

Британія. Тут теж більше уваги приділяється саме аналізу текстів. Уже у молодших класах учні швидко переходять до написання творів та есе, а інколи навіть і казок. Завдання вчителя – показати, як працює сюжет, як описати героїв і місце дії, як додати виразності, тобто продемонструвати деталі, що роблять текст ефективним.

Типові завдання та прийоми на уроках літератури: 

  • У Британії поширений book report – звіт за прочитаною книгою. У ньому учень має коротко переповісти сюжет, а також проаналізувати текст. Вважається, що така вправа розвиває критичне та аналітичне мислення.
  • У ФРГ учні аналізують парламентські дебати і записи радіопередач.
  • У Франції уроки часто формуються за певними темами: «Опис себе», «Зізнання у коханні», «Іронія», «Лібералізація відносин» тощо.
  • У Британії часто читають уголос. Спочатку читає вчитель, а потім уривки читають учні (ланцюжком). Після цього треба дати відповіді на запитання за текстом. Така вправа не лише зменшує стрес перед публічними виступами, але і розвиває мовлення, виразне читання, вчить звертати увагу на дрібні особливості тексту.

Менше значить більше

Яке первинне завдання літератури? Прищепити любов до читання? Так. Розвинути патріотизм, розповісти про високу духовність, що демонструє літературна творчість? Можливо. Але основна мета цілком практична. Звісно, не кожен випускник стане професійним письменником, утім, є безліч сучасних професій, що вимагають роботи з текстом – блогер, сценарист, журналіст, копірайтер. І це не кажучи про те, що якість викладу думок позитивно впливає на будь-яку професійну діяльність.

Після спостереження за британською та німецькою системою освіти в українських батьків, вчителів або учнів можуть виникнути деякі запитання. Наприклад, чому стільки уваги у програмі надають певним творам? Невже «Колгосп тварин» є настільки важливою книгою у британській літературі, аби приділяти цьому роману стільки уроків і розглядати ледь не під лупою?

Насправді справа не у важливості тих чи інших творів. Західна освіта не ставить на меті охопити якнайбільше книг. У німецьких і британських школах читають менше – всього 5-7 творів на рік, проте вивчають їх значно глибше. Адже мета вчителя – навчити методам аналізу, що допоможуть визначити якість будь-якої письмової продукції.

Уявіть, що ваш учень збирається написати книгу або оповідання, і хоче зробити це правильно, аби мати найвищі шанси бути прийнятим у видавництво:

  • Які поради ви дасте?
  • Чим психологічно достовірний персонаж відрізняється від плаского?
  • Яку ідею зробити основною?
  • Скільки підсюжетів потрібно?
  • Чи варто додавати більше діалогів, як зробити їх природніми?

Все це має вивчатися у школі, і саме це допоможе зробити з учня якщо не автора, то вдумливого читача, який не задовольняється поверховою та неякісною літературою.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter