Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Огляд педагогічної техніки «Щоденні 5» для розвитку читання та мовлення молодшокласників.

Аби школярі опанували навички читання та грамотного письма, їм потрібно практикуватися. І якомога більше! Як відповідь на цей виклик, учительки початкових класів із Сіетлу – Гейл Боші та Джоан Мозер – розробили «Щоденні 5» (Daily 5). Ця педагогічна технологія спонукає учнів до вдумливого читання, допомагає виробити концентрацію, навчитись зв’язного мислення та викладати думки на письмі. З яких кроків складається методика і як впровадити її у класі? Розбираймося послідовно!

З чого складається методика і скільки часу відбирає?

Методика «Щоденні 5» складається з п’яти видів діяльності: «Письмо для себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Робота зі словами» і «Слухання». Діти виконують їх щодня під час уроків. Наприклад, читають по 3-7 (пізніше – до 20) хвилин, пишуть і слухають. Кожен вид діяльності сприяє розвитку самостійності, витримки та зосередженості.

Звісно, виконувати всі 5 етапів роботи щоденно досить складно. Тому потрібно обирати найважливіші або найбільш продуктивні види діяльності. Загалом, обов’язковими є лише «Читання для себе» і «Письмо для себе». Що ж до решти, діти можуть створити графік, де відмічатимуть види робіт з «Щоденних 5», які були виконані протягом тижня. 

Зауважити: вкрай важливо дати учням широкий вибір літератури. Якщо вони хочуть читати енциклопедію автомобілів або Гаррі Поттера – підтримайте їх! Діти мають цікавитися та пишатися тією літературою, яку обрали. В іншому разі навіть найдієвіша методика не допоможе мотивувати та прищепити любов до читання. Так само учні мають долучитися до створення правил, яких дотримуватимуться під час роботи.

Важлива мета – досягти максимальної автономності та самостійності учнів у процесі виконання завдань. Протягом роботи вчитель дозволяє дітям спиратися на вироблені правила та втручається лише в разі потреби.

Етап 1: читання для себе

На першому етапі «Щоденних 5», діти обирають книгу, сідають поодинці та самостійно читають. На перший погляд це просто. Утім, самостійна та ефективна робота учнів вимагає перш за все мудрості та організованості від учителя. Аби поступово збільшити концентрацію дітей та привчити їх до читання, використовуйте такі стратегії:

  • читання за картинками – підійде для наймолодших учнів, що лише починають вивчати літери. Розглядаючи ілюстрацію, діти відтворюють історію за картинками та роблять припущення щодо сюжету;
  • стандартне читання – діти складають із літер слова або речення;
  • переказ історії – аби переконатися, що учні уважно читали, активно запам’ятовували й осмислювали текст, просіть їх переказати прочитане сусіду по парті.

Спочатку відведіть на цю діяльність 3-5 хвилин, поступово збільшуючи час. Також варто запропонувати школярам самостійно розробити 5–7 правил діяльності, записати їх на ватмані та розмістити на видному місці.

Наприклад:

  1. Я обираю книгу або текст.
  2. Я одразу починаю працювати.
  3. Я розумію те, про що читаю.
  4. Я знаю, що означає більшість слів.
  5. Я можу переказати прочитане.
  6. Я можу поділитися враженнями від прочитаного

Після того, як дитина прочитає обраний твір, вона працює з карткою, у якій зазначає: своє ім’я, назву твору, автора, записує про що цей твір, дає йому оцінку та малює головного героя. Кожного тижня завдання можна змінювати, а з часом і ускладнювати. Наприклад: які факти ви дізналися з тексту; вигадайте нове закінчення; що сподобалося найбільше і чому; складіть три тестових запитання до прочитаного. Це допоможе розвинути креативність, внесе елемент несподіванки та не дозволить дітям звикнути до однотипних завдань.

Етап 2: письмо для себе

Головна мета цього етапу – навчити дітей вільно висловлювати думки. Вимоги подібні до попереднього – дотримуватися правил, обрати тему, працювати самостійно. Оскільки для деяких дітей вибір теми є найважчою частиною роботи, запропонуйте 15 тем на вибір. Наприклад: «Чому я обрав саме цю книгу для читання?», «Про що я мрію?», «Чому важливо писати щодня?». 

Одразу повідомте – оцінки за написане не виставляються. Ніхто не заглядатиме в зошит, а якщо учень не захоче, його думки ніхто не прочитає. Втім, після кожного мініуроку запитайте – чи бажає хтось поділитися написаним, прочитавши або переказавши свій твір.

Кілька порад, що допоможуть налагодити процес письма у вашому класі:

  • У зошиті можна не лише писати, а й малювати. Не варто сварити, чи говорити, що учень вчинив неправильно. Краще попросіть підписати малюнок, адже завтра дитина може забути, що саме хотіла висловити. Буде чудово, якщо впродовж кількох уроків підписи перетворяться на мінітекст.
  • Введіть у роботу елементи самооцінювання. Школяр має визначити, чи використовував він нові слова, чи став писати швидше, чи стало простіше добирати теми.
  • Завчасно готуйте ідеї та теми. Аби не витрачати час зайве, запропонуйте дітям створити список тем для швидкого та легкого доступу. Нехай учні вигадують їх на перервах, під час прогулянки або читання книги.
  • Не втрачайте часу через незнайомі слова. Якщо учень не впевнений, як пишеться слово, нехай підкреслить його та працює далі. Школярі не мають боятися слів, правопис яких не ще встигли вивчити. Головна мета такого підходу – уникнути стресу та переривання творчого потоку.

Етап 3: читання для когось

На цьому етапі діти утворюють пари за інтересами та діляться книгою, яку обрали для індивідуальної роботи. Вони читають текст по черзі: по реченню, по абзацу або по декілька абзаців, учаться співпрацювати, слухати один одного, виконувати завдання в парі, ставити запитання за змістом та аналізувати опрацьований твір. 

Головна мета вправи – стати хорошим партнером для читання. Тож дозвольте дітям подумати й вирішити, хто такий «хороший партнер», які він має ознаки. Обговоріть з учнями наступні пункти та створіть на їхній основі правила:

  1. Хороший читач говорить достатньо голосно й чітко, аби його зрозумів слухач
  2. Читає не занадто швидко і не занадто повільно – його мова плавна та виразна, її цікаво слухати.
  3. Читач сідає так, аби слухач міг бачити текст і слідкувати за ним у книзі.
  4. Хороший партнер слухає уважно. Коли читання закінчено, він здатен переказати почуте, висловити власну думку, відповісти на запитання за текстом.
  5. Допомагає товаришу зрозуміти прочитане.

Етап 4: робота зі словами

Якщо дитина не розуміє значення хоч одного слова, то інколи перестає сприймати весь текст. Реакція на незрозумілі слова може бути різною: від ступору, уникання роботи, до втрати смислу оповідання.

Використовуйте наступні прийоми під час роботи на 4 етапі:

  • Використовуйте словники й гаджети для пошуку незнайомих слів. Діти мають робити це самостійно. Знайшовши слово у словнику, учні мають скласти з ним речення та вигадати про нього історію.
  • Створіть «стіну слів». Випишіть незрозумілі слова на ватман та повісьте його на стіні. Протягом кількох місяців кожен учень зможе поглянути на плакат, аби пригадати значення слова. Потім ватман замінюють на новий.
  • Створіть список досягнень кожного учня – скільки нових слів вивчено, скільки текстів прочитано.

Етап 5: слухання

В учнів молодших класів навичка засвоювати знання «на слух» розвинена ще недостатньо добре. Зробити перехід до аудіосприйняття легшим допоможе етап «Слухання». Ця діяльність має різноманітні форми: від  прослуховування передач, аудіокниг і пісень до мовлення та читання вчителя.

При вдалому доборі матеріалу слухання може стати настільки цікавим, що більшість дітей не матиме проблем з концентрацією чи відволіканням. Аби досягти такого рівня зацікавленості, надайте учням широкий вибір аудіокниг, які вони слухатимуть із задоволенням, неначе казку на ніч.

«Щоденні 5» є довгостроковою педагогічною технологією, що дає учням регулярну практику читання, письма та зв’язного мовлення. 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter