Оцінювання учнів 3-4 класів НУШ: від традицій до інновацій

Навіть невеличкі досягнення надихають і дорослих, і дітей. А гідна оцінка досягнень – тим паче. Тому так важливо ще з початкової школи створювати для учнів ситуацію успіху. І правильно їх оцінювати. Тож не дивно, що в НУШ започатковано зовсім новий підхід до оцінювання. Тепер воно стало джерелом для розвитку навичок критичного та творчого мислення, а також соціальних компетентностей. Як проводити оцінювання в 3-х та 4-х класах НУШ? Про це і поговоримо!

2020/2021 навчальний рік став стартом нового оцінювання результатів навчання учнів 3-х та 4-х класів НУШ. Наказом МОН України від 16.09.2020 №1146 скасовано поточне оцінювання та затверджено методичні рекомендації щодо проведення формувального та підсумкового оцінювання. Що нового? Розбираємося докладно!

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання дозволяє не лише оцінити знання учня, а й виявити проблеми та вчасно мінімізувати їх. Воно стимулює бажання вчитися без страху помилок. Як його проводити? 

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей

Визначте ціль уроку та залучить учнів до спільного обговорення. Ціль має бути вимірною, адже за допомогою оцінювання маємо з'ясувати, на якому рівні її було досягнуто. На жаль, досить часто цілі формулюються занадто абстрактно, тому їх неможливо виміряти. Як цього уникнути? Спробуйте скористатися:

• принципом  SMART (абревіатура англійських слів, що вказують на характеристики навчальної цілі – конкретна (Specific), вимірна (Measurable), досяжна (Achievable), відповідна (Relevant), визначена в часі (Timed/Timed-bound);
• таксономією Блума (метод визначає шість категорій навчальних цілей: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання).

2. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання

Критерії оцінювання мають точно описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Практика показує, що розробка критеріїв спільно з учнями робить процес оцінювання прозорим та сприяє позитивному ставленню до нього. Ознайомте учнів із критеріями до початку виконання завдання та представте їх у вигляді градації (опису різних рівнів досягнення очікуваного результату). Що конкретніше сформульовані критерії, то кращим буде результат. 

3. Забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання

У процесі оцінювання слід не протиставляти дітей одне одному, а порівнювати роботу дитини з її попередніми результатами. Акцентуйте  увагу лише на позитивній динаміці досягнень. Якщо виникли складнощі в навчанні – обговоріть це з учнем та його батьками індивідуально. 

4. Забезпечення можливостей та умінь учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія)

Процес навчання має націлювати учня на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень відповідно до мети діяльності. Рефлексії учнів сприятимуть запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання

Аналіз освітньої траєкторії розвитку дитини дозволяє коригувати освітній процес на ранніх етапах та мотивувати учня до навчання. Тому підхід до оцінювання учнів має бути позитивним та гнучким. А що робити, якщо якесь завдання виявиться заскладним і дитина не зможе з ним впоратися? Тоді просто запропонуйте учню щось інше. Це дозволить оцінити та  підтримати його зусилля.

Складові формувального оцінювання

Для того, аби формувальне оцінювання було ефективним, розроблено комплекс спеціальних заходів. 

Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учнів протягом року. Для повноцінного аналізу слід спостерігати за дітьми в різноманітних ситуаціях, звертати увагу на зміни в поведінці, емоційні реакції тощо. Варто оцінювати не тільки навчальні результати учня, але і його активність, зацікавленість,  мотивацію під час роботи в парі, групі чи індивідуально.

Як фіксувати результати педагогічних спостережень? Заведіть окремий зошит чи розробіть індивідуальну картку навчального поступу учня. Вести його можна в довільній формі, адже це ваш особистий документ, який не має перевіряти навіть адміністрації. Ці нотатки дозволять обрати конкретні навчальні завдання для кожної дитини та допоможе покращити співпрацю з батьками. 

Аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт. Що має бути у портфоліо? Насамперед це матеріали, що відображають позитивну динаміку:

• діагностичні та інші письмові роботи (творчі проєкти, спільні роботи тощо);
• малюнки та фотографії;
• опитувальники, спостереження та самооцінювання;
• коментарі педагога та батьків;
• список прочитаних книг.

Самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів. Крім активізації навчальної роботи, ці види оцінювання формують адекватне ставлення учнів до справедливої критики та рекомендацій. А ще  сприяють розвитку критичного мислення та зміцнюють учнівський колектив. Як його проводити? По-перше, слід визначити критерії вмінь та обрати шкалу для само- та взаємооцінювання. Ось декілька варіантів: 

• трирівнева шкала оцінювання «мені ще варто попрацювати – я тренуюся – мені вдається»; 
• шкала, ідентична до тієї, що застосовується у свідоцтві досягнень; 
• шкала, яку ви розробили самостійно. 

Під час взаємооцінювання заохочуйте учнів коректно висловлювати думку про результати роботи однокласників. 

Оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками. Результати формувального оцінювання мають також відображатися і в оцінних судженнях батьків, що характеризують процес навчання та досягнення дітей. Адже набуті знання та навички слід закріплювати вдома!

Застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу. Ефективний зворотній зв'язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. У ньому слід відображати прогрес учнів, давати поради щодо подолання труднощів.

Техніки формувального оцінювання

Світлофор. Підготуйте для кожного учня картки трьох кольорів світлофора (зелений колір означає, що дитина чудово розуміє матеріал,  жовтий – не дуже, червоний – взагалі не розуміє). Запитайте учнів, як вони зрозуміли нову тему та попросіть підняти картку відповідного кольору. Це дозволить вам оперативно отримати зворотній зв’язок та визначати складні моменти для розуміння.

Трихвилинна пауза. Запропонуйте учням зробити трихвилинну паузу, визначитися, що саме незрозуміло, та дати відповіді на запитання:

1. Я змінив/змінила своє ставлення до…
2. Я дізнався/дізналася більше про…
3. Я здивувався/здивувалася тому, що …
4. Я відчув/відчула…
5. Я ставився/ставилася до…

Вимірювання температури. Цей метод дозволяє виявити наскільки учні правильно виконують завдання. Зупиніть роботу учнів запитанням «Що ми робимо?». Їхні відповіді продемонструють розуміння завдання або процесу його виконання. Якщо діти працюють у групах чи парах, попросить одну з них продемонструвати процес виконання завдання.

Дві зірки та побажання (взаємооцінювання). Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів. Запропонуйте учням перевірити роботу однокласника та прокоментувати її. Але вони мають не виставляти оцінки, а вказати на два позитивні моменти – «дві зірки», і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання»

Техніка «Тижневий звіт». Наприкінці навчального тижня запропонуйте учням дати відповіді на запитання «Чому я навчився за тиждень?», «Що для мене залишилося нез’ясованим?», «Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?» тощо.

Підсумкове оцінювання

Як проводити підсумкове оцінювання? Тематичне, семестрове і річне оцінювання здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: 

• «початковий (П)», 
• «середній» (С), 
• «достатній» (Д),
• «високий» (В).

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт. При цьому завдання неодмінно мають співвідноситися з певними результатами, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Періодичність проведення робіт слід відображати в КТП.

Виконувати такі роботи можна будь-де: в зошитах, на окремих аркушах, бланках тощо. Але тривати така діагностичнв робота має не більше 35 хвилин.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів:

- з інтегрованого курсу «Українська мова та читання» (навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі) 

Тематичне оцінювання може бути усним чи письмовим, проводиться у формі комплексного тексту (зокрема і в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Ви самостійно розробляєте  завдання та визначаєте кількість робіт. 

- з навчального предмета «Іноземна мова»

Оцінювання здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, але особливу увагу слід приділити сприйняттю мови на слух та усному мовленню. Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей та вимогам на рівні А1.

- з навчального предмета «Математика»

Діагностичні роботи слід проводити наприкінці вивчення кожної теми. Перевагу варто надавати письмовій формі, хоча інколи можна застосувати й усну. Завдання може мати вигляд кейса (практичної або текстової ситуації), комплексне розв'язання якого передбачатиме виконання конкретних математичних дій.

- з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Комплексні діагностичні роботи слід проводити наприкінці кожної теми. Найкращим форматом є кейс (ситуація, текст), до якого пропонуються завдання, пов'язані з результатами з усіх освітніх галузей, що охоплює цей курс. 

- з навчального предмета «Інформатика»

Під час оцінювання слід врахувати практичні вміння щодо створення  конкретного продукту діяльності та приділити увагу процесу виконання цих робіт (наприклад, вправність користування цифровими пристроями та програмами, дотримання правил роботи із ними). А для з'ясування рівня засвоєння теорії варто провести опитування або діагностичну бесіду.

- з навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво»

Проведення діагностичних робіт не передбачено. Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання та формування загальної естетичної компетентності.

- з навчального предмета «Фізична культура»

Оцінювання здійснюється на основі виконання учнями оздоровчих, освітніх, виховних завдань із урахуванням вихідного рівня підготовки учнів, їхніх фізичних можливостей та вікових особливостей.

Відповіді на популярні запитання щодо виставлення оцінок 

1. Чи потрібен бланк оцінювання результатів навчання?

Бланк оцінювання результатів навчання з усіх предметів обов'язково має бути в кожного учня, він зберігається в учнівському портфоліо. 

2. Які оцінки виставляти в журнал та свідоцтво досягнення?

Наприкінці кожного семестру та року в журнал і свідоцтво досягнень виставляється рівень за всі результати з навчальних предметів (інтегрованих курсів). Результати проведення діагностичних робіт у класному журналі не фіксуються.

3. Як виставити річне оцінювання? 

Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр.

4. Чи треба виводити середню оцінку?

Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. 

5. Як заповнювати свідоцтво досягнень?

Під час заповнення свідоцтва досягнень можна використовувати графічні позначки на власний розсуд. Але обов'язково слід фіксувати: 

• наскрізні вміння, що  позначаються словами: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує значної уваги і допомоги»;
• рівень сформованості наскрізних умінь школярів, що визначаються на основі педагогічних спостережень та аналізу учнівського портфоліо.

Нова українська школа не лише вчить дітей писати, читати та рахувати. Вона створює чудові умови для формування м’яких навичок (soft skills), які допоможуть їм досягти успіху в ХХІ столітті.