Життя людини XXI століття насичене інформацією. Кожного дня ми сприймаємо, аналізуємо і передаємо величезні обсяги даних. Але є люди, які мають не тільки орієнтуватися в інформаційному потоці, а й обробляти відомості у великих обсягах, передавати їх та ще й навчити цьому інших. Хто вони? Це педагоги.
Мабуть, ніхто не заперечуватиме, що професія вчителя потребує особливого уміння працювати з інформацією. Вчителі читають довідкову і художню літературу, стежать за новинами, багато спілкуються з різними людьми. Готуючись до одного тільки заняття, вони можуть опрацювати величезні масиви даних.
Якими принципами послуговуватися, шукаючи матеріал для уроку, переглядаючи літературу або добираючи завдання для учнівських робіт?
Чіткі запитання
У першу чергу, необхідно чітко сформулювати запитання, на які ми хочемо знайти відповіді. Від цього залежить, що шукатимемо, і в якому обсязі. Наприклад, формулювання «Критичне мислення школярів» не є конкретним – ми не зможемо зрозуміти, йдеться про методи формування, засоби, технології, принципи чи особливості критичного мислення школярів. Проте формулювання «Педагогічні умови формування критичного мислення учнів початкової школи» суттєво звужує коло пошуку.
Систематизація
Читаючи будь-який текст, одночасно опрацьовуйте і систематизуйте інформацію. Позначайте матеріал, який містить визначення, або той, що можна застосувати як ілюстративний чи допоміжний, а також той, що зараз неактуальний, проте може бути використаний надалі. Розробіть власну систему символів і позначок, за допомогою яких буде зручно орієнтуватися в накопичених масивах даних. Необхідні відомості виділяйте кольором або шрифтом, зберігайте спеціальними блоками чи в окремих файлах.
Система фіксації матеріалів
Обов’язково розробіть зручну систему фіксації і зберігання матеріалів. Дуже часто, шукаючи інформацію, ми зустрічаємо іншу, цікаву, якої наразі не потребуємо, але зберігаємо на «потім». Вона накопичується, захаращує комп’ютер, а потім забувається, і про неї нагадує тільки переповнений жорсткий диск. Треба визначити, що зберігати в друкованому вигляді (наприклад, конспекти уроків), а що – в електронному (презентації, відео- та аудіоматеріали до занять).
Хмарні технології
Сучасні хмарні технології дозволяють накопичувати великі обсяги даних і не перевантажувати комп’ютер. Створіть собі сховище, де у відповідних теках у постійному доступі знаходитиметься інформація, що стосується предметів, які ви викладаєте, або класів, де відбувається навчання, або розділів програми, яка вивчається. І обов’язково тут буде папка «Різне» або «Інше», куди ми складатимемо все, що плануємо використати потім. Тільки не забувайте час від часу видаляти з неї файли, бо можливості інтернету не безмежні.
Як аналізувати отриману інформацію?
Обов’язково визначте:
- Якою є точка зору автора?
- Наскільки вона збігається з вашою?
- Які факти на підтвердження власної точки зору наводить автор?
- Як і де можна застосувати наведену автором інформацію?
- Наприкінці неодмінно треба з’ясувати, якою мірою отримані відомості відповідають сформульованому запитанню, чого ще не вистачає.
Як не стати жертвою неправдивої інформації?
Отримавши будь-які відомості, неодмінно спитайте себе:
- Чому я вважаю, що отримані дані правдиві й достовірні?
- Що переконало мене у цьому?
- Яким чином вони стосуються тієї проблеми, яку я досліджую?
- Якого обсягу даних достатньо?
- Чи відповідає отримана інформація початковій меті пошуку?
- Наскільки вона необхідна мені?
- Чи не пропускаю я чогось необхідного, беручи натомість зайве?
Звісно, пропоновані поради не зможуть повною мірою вирішити всі проблеми педагогів, пов’язані з обробкою і зберіганням інформації. Але вони точно полегшать вам життя і, можливо, навіть допоможуть виокремити певний час для улюблених справ і відпочинку.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.