Часто у вчителів, які працюють в інклюзивних класах, виникає питання – як достукатись до учнів з аутизмом? Аутизм – досить поширений діагноз у світі. Що стосується статистики в Україні, то змогли знайти приблизні дані озвучені аж у 2015 році: «Згідно досліджень Інституту вивчення аутизму, у 2007 році співвідношення було: 1 випадок на 150 дітей, у 2013 – вже 1 випадок на 55. В Україні діагностованих хворих дітей зростає на 30% щороку».
У межах переходу до системи інклюзивної освіти, ймовірно, що у практиці багатьох вчителів в Україні буде хоча б один учень з аутизмом. Такі діти інакше сприймають світ, їм важко дається соціалізація, суспільство часто не готове прийняти їх. Але важливо допомогти такій дитині, а не відвернутися. Раніше ми намагались пролити світло на тему дислексії. Тепер ми підготували 7 тверджень про аутизм. Ваші учні хотіли б, щоб ви знали про них. Вони допоможуть вам по-іншому подивитися на учнів з аутизмом.
1. Всі ми унікальні
На перший погляд це очевидно. Аутисти так само різняться між собою, як і люди без аутизму. Не всі діти з аутизмом схожі на героя Дастіна Хофмана з фільму «Людина дощу». Будьте готовими вивчати унікальність особистостей кожного з учнів, не залежно від того, є в нього аутизм, чи ні. Ви будете здивованими, коли пізнаєте їх ближче. Більш того, ви дізнаєтесь щось нове про себе.
2. Візуалізація допомагає мені краще розуміти матеріал
У більшості дітей з аутизмом є одна спільна проблема – ускладнене сприйняття тексту. Навіть якщо учень може читати, корисно включати до уроків візуальні ефекти, презентації, демонстративні картки. Загалом, для всіх учнів без винятку буде корисною така тактика.
3. Я не дивлюся на вас, але це не значить, що не чую
Як правило, люди з аутизмом прекрасні слухачі. Вони можуть бути надзвичайно проникливі та сприйнятливі до слова. Але вчителю може здатися, що школяр «відсутній» на уроці, десь у своїх думках. Розмовляючи з ним один на один, ви можете відчути певне розчарування через відсутність зорового контакту. Будь ласка, опирайтесь бажанню попросити подивитись на вас.
Аутизм у дітей – Школа доктора Комаровського
4. Зрозумійте мене та підтримайте
Ваш учень не може сидіти спокійно? Попросіть організувати для нього особливе місце для роботи – гойдалку, стіл для роботи стоячи, подушку для сидіння. Його руки постійно рухаються та не знаходять собі місця? Щотижня пропонуйте іграшку для рук (кубик Рубика, спінер, головоломки тощо), це допоможе дитині зосередитись. Аби не відволікати інших учнів, запропонуйте іграшку, яка не має купу рухомих деталей чи шумить.
5. Я хочу, аби в мене були друзі
Перші діагности аутизму дотримувались ідеї, що аутичні люди одержимі собою. Діти з аутизмом, так само як і інші, хочуть, аби їх приймали, оцінювали та сприймали. Звісно, дружні стосунки у цьому контексті можуть мати особливий характер. Бо їх соціальна витримка може бути нижче, ніж у решти класу. У цьому плані інтернет, соціальні медіа дозволяють швидше потоваришувати з кимось, ніж безпосередній контакт на перерві.
6. Спитайте, як я хочу, аби мене називали
На жаль, сучасні вчителі не звикли говорити про дітей з аутизмом (та загалом про учнів з обмеженими можливостями). Одна з проблем – як називати учня з огляду на його діагноз. Суперечки точаться і досі. Аутизм – це не лайка, не образливе слово, і діагноз «аутизм» не робить людину менш гідною.
7. Допоможіть мені знайти безпечне місце
Люди з аутизмом та порушенням сенсорної обробки можуть сприймати буденні для вас речі як щось жахливе. Але, на жаль, вони не завжди можуть описати свій тривожний стан та захиститися від нього. Школа може стати жахливим місцем для особливого учня. Допоможіть йому відчути себе в безпеці. Хваліть, коли робить успіхи. Те, що для більшості буденність, для дитини з аутизмом – величезний успіх. Станьте її голосом, коли немає слів. Поговоріть з батьками, психологами, знайдіть спосіб з’ясувати, що тривожить та що дарує відчуття спокою дитині. І зробіть все, аби учневі були доступні ці допоміжні захисні речі.
Так, діти з аутизмом мають проблеми з соціалізацією. Вони можуть не говорити з вами, не дивитись, нетипово реагувати на звичайні речі, але є одна річ, яка діє безвідмовно. Це мова любові. І цією мовою мають спілкуватися з дитиною батьки, вчителі, однолітки суспільство.
Існує безліч прикладів, коли аутистів вважали взагалі нездатними навчатись, натомість правильний підхід дозволив виявити небуденні таланти – математичний хист, спроможність вивчати мови, музика, відтворення візуальних образів. І коли ви дізнаєтесь, що у вашому класі буде навчатися учень з аутизмом, не поспішайте хапатися за голову та шукати способів уникнути цього. У ваших силах зробити складне шкільне життя простішим саме для цієї дитини.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.