Що потрібно знати вчителю про ехолалію

Дитина у віці активного розвитку мовлення схильна повторювати за дорослими певні слова чи окремі фрази. Це нормальний процес, який найбільш характерний для дітей віком від 6 місяців до 4 років. Саме у цей період відбувається опанування вимови та азів соціального спілкування.

Однак, якщо повторення почутих фраз відбувається у більш старшому віці, це привід для занепокоєння. Такий стан називається ехолалією і є симптомом затримки інтелектуального чи психічно-мовленнєвого розвитку.

Що таке ехолалія, її прояви та види

Ехолалія (від грец. ἠχώ — відлуння або повторення, λαλιά — розмова) – це автоматичне повторення почутих фраз, слів або окремих частин слова без глибокого розуміння сенсу сказаного. Ехолалія – це не самостійний діагноз, а симптом певного захворювання, наприклад, аутизму, затримки психічного розвитку чи інших неврологічних розладів.

За проявами ехолалія буває таких типів:

• Негайна: автоматичне повторення щойно почутих слів чи фраз.
• Відстрочена: відтворення певних фраз, почутих день, тиждень чи навіть місяць тому. Цей тип властивий дітям з аутичним спектром чи синдромом Туретта, для яких характерна феноменальна пам'ять та здатність відтворювати давно почутий текст практично повністю.

За формою ехолалія поділяється на такі види:

• Істинна: звернення до дитини автоматично нею відтворюється.
• Мітигована: фрази, які були сказані співрозмовником, відтворюються з певною трансформацією.

Навіщо дитина повторює окремі слова та фрази

Повторення певних слів чи фраз не безглузде. У різних випадках воно виконує необхідні для дитини функції:

• Потреба у спілкуванні. Таке відбувається у тих випадках, коли дитина відчуває потребу у комунікації, але з причин недостатнього рівня мовленнєвого, психічного чи інтелектуального розвитку не може самостійно побудувати фразу. У цьому випадку найбільш простий спосіб діалогу – повторення фрази співрозмовника.
• Спроба зрозуміти. Принцип схожий, як і при опануванні іноземної мови: для того, щоб зрозуміти сенс сказаного, почуті слова необхідно повторити.
• Відновлення психічної рівноваги. Така функція характерна для аутистів, для яких властива підтримка ритуалів та звичного укладу життя, тому повторення знайомої фрази допомагає заспокоїтися.
• Передача емоційного стану. Іноді дитині важко висловити словами власні емоції, тому відтворення певних словосполучень з пам’яті, що пов’язані з конкретними відчуттями, допомагає їй передати дорослим свої переживання.
• Визначення предметів та явищ. Як і у випадку, коли дитина тільки-но вчиться говорити, повторення фраз може означати розуміння сенсу певної дії, яка за цим відбудеться. Наприклад, фраза «Сядь за стіл!» може означати розуміння того, що зараз потрібно буде поїсти тощо.
• Систематизація підсумків дня. Відстрочена ехолалія може виражати своєрідну обробку інформації, що була отримана протягом дня.

Яким чином здійснюється діагностика і лікування ехолалії

Зважаючи на те, що ехолалія не є самостійним захворюванням, а лише симптомом більш складної патології, усунення її проявів потребує комплексного лікування, якому має передувати відповідна діагностика. Вона здійснюється спеціалістами на базі інклюзивних центрів.

Подальше лікування передбачає медикаментозну допомогу та систематичні корекційні заняття зі спеціалістами логопедами-дефектологами, які є у складі команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої чи дошкільної освіти.  

Як спілкуватись з дитиною, яка має ехолалію

Постарайтесь додержуватись наступних правил:

• Не дратуйтесь: пам'ятайте, що для дитини це не просто повторення, а спосіб комунікації.
• Не зупиняйте: здатність повторювати – це важливий спосіб самовираження для дітей, в яких виникають складнощі з усним мовленням. Якщо дитину позбавити такої можливості, то вона не зможе виражати емоції, заспокоювати себе, підтримувати розмову, тренуватися у вимові або зменшувати тривожність за допомогою вербальної комунікації.
• Будьте спостережливими: пам'ятайте, що дитина може повторювати окремі фрази з абсолютно різною метою, постарайтесь зрозуміти, який сенс у даному випадку має її «голосове повідомлення», при цьому зверніть увагу на тон та ритм вимови, а також на загальну поведінку дитини. Постарайтесь зрозуміти, що стало джерелом відлуння.
• Приєднуйтесь: ехолалія може стати відмінним способом для налагодження комунікації з дитиною з особливостями психо-мовленнєвого розвитку. Так, використовуючи улюблені мовні сценарії дитини, ви можете приєднатися і говорити фрази по черзі, щоб у вас вийшла «розмова». Починайте без поспіху, слідкуйте за реакцією дитини. Є шанс того, що дитина буде у захваті від того, що її нарешті зрозуміли і почали спілкуватися на її умовах.
• Формуйте нове: ви можете обережно змінювати слова у фразі чи сталому для дитини сценарії. Це допоможе вам розширювати словниковий запас учня і продемонструвати, як можна поєднувати або змішувати слова, щоб використовувати фразу в різних ситуаціях. Наприклад, якщо дитина любить повторювати «Тато вдома! Тато вдома!», спробуйте варіювати фразу в залежності від того, хто приходить додому - «Бабуся вдома! Бабуся вдома!» з подальшою трансформацією.
• Розширюйте: спробуйте зрозуміти, яка емоція криється за певною сталою фразою, що повторює дитина у стані збудження та доповнюйте її іншими відповідними фразами, які дитина зможе додати у свою скарбничку фраз. У такий спосіб ви зможете навчити дитину більш функціональним словам, що будуть зрозумілими всім.
• Будьте обережними з вибором: якщо дитині притаманна негайна ехолалія, то при виборі варіантів вона буде повторювати останнє слово, хоча це й не є тим, що вона б дійсно хотіла вибрати. У такій ситуації можна спробувати перерахувати все те ж в іншому випадку або запропонувати зображення для вибору.
• Не заплутуйте одне одного: ехолалічні діти є відмінними наслідувачами, часто вони копіюють всі особливості мови й інтонації настільки точно, що це можна прийняти за природну мову. Якщо ви не впевнені, що було джерелом відлуння, то ви можете навіть не зрозуміти, що це лише повтор почутого. Вам може здаватися, що ви ведете осмислену розмову, а насправді ви повторюєте раніше почутий дитиною діалог. Отже, якщо дитина під час розмови раптово проявляє невдоволення, упевніться, що ваша розмова не відтворює колишній діалог.

Працюючи з дітьми, які страждають на ехолалію, вчитель, у першу чергу, має прийняти той факт, що систематичне повторення учнем почутих фраз, не безглузде, а є для нього своєрідною формою спілкування! Тому завдання педагога, батьків та всієї команди психолого-педагогічного супроводу – докласти максимум зусиль, щоб перетворити розлади дитини з особливими потребами в інструмент взаємодії з нею!