Уявіть, що ви намагаєтесь зрозуміти нову тему, сидячи за партою у вакуумному звуконепроникному шоломі. Єдиний спосіб отримати інформацію – візуально. А наприкінці дня хтось перевірить, наскільки добре ви засвоїли інформацію. Здається, все трохи несправедливим, ні?
Більш того, уроки можуть бути різного рівня складності: від базових уроків вивчення алфавіту до складних математичних рівнянь. У дітей глухих та зі слабким слухом дуже багато труднощів у повсякденному житті, а з часом додаються і шкільні. Ми спробували виділити 9 проблем, з якими стикаються діти з вадами слуху у класі, а також рекомендації для вчителів, що допоможуть покращити умови навчання.
1. Акустика у класі
Часто це суттєва проблема для багатьох дітей. Але те, що може бути більш-менш прийнятним для звичайного учня, особливому протипоказане. Глухі діти та зі зниженим слухом у будь-якому разі потребують повного візуального доступу до всього, що відбувається у кабінеті. Найкраще у класі розставити столи у формі літери «U». Це дозволить учню побачити, хто говорить, а також брати участь у розмові.
«На Урок» рекомендує:
Якщо у вашому класі є кондиціонер чи інша техніка, потурбуйтесь, аби учень із вадами слуху не сидів поблизу них. Слухові апарати підсилюють усі зовнішні звуки. Через шум техніки дитина може не почути того, про що говорять у класі. Бажано, щоб у кабінеті був килим, адже тоді вібрація від пересування підлогою для такого учня буде менш відчутною.
2. Освітлення
Лампи, що імітують денне світло, мають специфічний звук, який підсилюється слуховими апаратами. А це ще більш ускладнює спроби зрозуміти, що каже вчитель чи однолітки. Віддайте перевагу традиційним лампам та рівномірному освітленню кімнати. Також важливо, де знаходиться вчитель відносно вікна – воно не має знаходитися за спиною вчителя, бо школяр ризикує не побачити руху губ та жестів. Також враховуйте, аби прямі сонячні промені з вікна не засліплювали учня, адже йому буде важко побачити, що коїться навколо.
3. Небажання експериментувати
Дослідження показують, що діти з вадами слуху часто відстають у сприйнятті інформації, відповідно, і у навчанні. Особливо, це стосується математики та мовних предметів. Слухачі постійно поглинають нову інформацію та знання за допомогою слуху, але не у всіх є така розкіш. Учителю потрібно проявити гнучкість, залучати нові методики викладання, провести дослідження та з’ясувати, який спосіб засвоєння інформації буде оптимальним.
4. Читання по губам
Може скластися помилкове враження, що глухі діти вміють читати по губам. Можливо, це так, але далеко не всі слова української мови можна розрізнити саме таким чином. Особливо, якщо предмет та тема нові, коли вивчаються складні терміни. Є декілька порад, як краще подавати інформацію:
- Ніколи не розмовляйте, відвертаючись до дошки.
- Поширюючи класом роздатковий матеріал, старайтесь не говорити.
- Тему озвучуйте, стоячи перед класом.
- Коли відбувається начитування нового матеріалу, відмовтесь від звички ходити по класу.
Якщо учень говорить, не бійтесь звертатись до нього, опитувати, він має бути повноцінним учасником навчального процесу. Просто дайте йому трохи більше часу для обробки інформації та підготовки до відповіді.
5. Нестача досвіду та теоретичних знань у вчителя
Мало хто з педагогів типової школи одразу готовий працювати в інклюзивному класі. Попередньо проводиться інструктаж, вчитель дізнається потрібну йому інформацію по роботі з дитиною з особливими потребами. Але ті правила, які діють з одним учнем, можуть не спрацювати з іншим. Велика значення має бажання вчителя самостійно шукати нову інформацію по роботі з дітьми з особливими потребами.
«На Урок» рекомендує:
Важливим є і контроль, чи правильно учень зрозумів поставлене перед ним завдання. Дублюйте озвучені завдання у письмовій формі.
6. Соціальні проблеми
Глухі діти часто відчувають дискомфорт через акцент сторонніх на вадах слуху. Вони хочуть бути схожими на своїх друзів з «нормальним» слухом. Якщо це бажання не реалізоване, вони відчужуються та не демонтрують бажання брати участь у шкільних чи класних заходах, а також не часто проявляють ініціативу.
«На Урок» рекомендує:
Аби мінімізувати розрив у знаннях, результатах навчання, вчителі могли б попрацювати над одним дуже важливим чинником, який часто ігнорується – дитяча впевненість у свої силах.
7. Відсутність співпраці з батьками
Фахівці рекомендують постійно контактувати з батьками дитини. Це допоможе орієнтуватися, наскільки дієві використовуються методики викладання, чи все влаштовує дитину. Також це чудовий спосіб оперативно залагоджувати будь-які проблеми, які можуть виникнути.
8. Недоопрацьована навчальна програма
За традиційною практикою нова інформація вивчається на поточному уроці. Це працює з типовим класом, в інклюзивному ж потрібно шукати інші варіанти. Заздалегідь надайте учневі з вадами слуху письмову чи електронну копію теоретичного матеріалу. Якщо потрібно, аби на поточному уроці він мав брати активну участь, на початку дайте роздрукований варіант ключової інформації, яку всі дізнаються.
9. Відсутність технічного забезпечення
Часто у шкіл не вистачає технічного забезпечення: інтерактивні дошки, проектори, програми для додавання субтитрів на відео. А інфрачервоні системи, сумісні зі слуховими апаратами, вібраційні системи, аварійні сигнали та інтерпретатори звучать, наче технології з майбутнього.
Це лише 9 з небагатьох проблем, з якими стикаються глухі та з ослабленим слухом діти. Сподіваємось, що поданий матеріал допоможе зробити декілька кроків на шляху їх подолання. Визнаючи проблеми, з якими стикаються глухі учні, та реалізуючи стратегії з пом’якшення цих бар’єрів у навчанні, вчителі створюють навчальне середовище, яке сприятиме успішному засвоєнню матеріалу.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.