Дислексія, про яку не говорять – корисна інформація

Дислексія – це неспроможність оволодіти навичками читання текстів, часто супроводжується дисграфією, має декілька підвидів. Але цей недуг ніяким чином не впливає на інтелектуальний потенціал людини. Найвідомишіми дислектиками були і є В.А. Моцарт, Пабло Пікассо, Річард Бренсон, Стів Джобс та багато інших. Хвороба не завадила їм досягти успіху у житті. Але скількох геніїв знищив неправильний підхід у навчанні та вихованні?

Для дітей з таким розладом було створено спеціальні інтернати. Але незабаром учні перейдуть до звичайних шкіл в інклюзивні класи.

Дислексія – хвороба творчих людей

У кар'єрі кожного вчителя є учні, яким хотілось допомогти у навчанні, але не вдалося. У них була дислексія, і в результаті підміни понять хворих дітей переводили до категорії таких, яких нереально навчити хоч чомусь. Можливо, було видно, що учні яскраві, талановиті, мають жагу до знань, але не можуть навчитися найпростішого – читати та писати.

Маємо визнати, що дислексія більш розповсюджена, ніж хтось здогадується, бо офіційна статистика відсутня. Ми відшукали шість фактів про захворювання, які має знати кожен вчитель, аби знайти правильний підхід до учня.

1. Дислексія реальна

Це нейробіологічне відхилення у мозку, яке ускладнює процес навчання читанню чи письму. Не забувайте, що читання та письмо підвладні не кожному, адже не кожен мозок здатен конструювати відповідні зв’язки. Для вчителя це значить, що звичними методами нереально навчити дитину читати. Дислексія кожної окремої дитини може відрізнятися: хтось читає повільно, хтось плутає склади чи букви, хтось після прочитання не зможе відтворити матеріал. Часто такі прояви списують на небажання вчитись, неуважність.

Дислексія, що це? Як бути дислектиком?

2. Візуально дислексія не проявляється

Немає фізіологічних ознак дислексії. Справа у сприйнятті інформації, коли виникають труднощі з правильною інтерпретацією положення слів та букв  у рядку. Так, часто відбувається плутання візуально схожих букв (н-и, в-б тощо), і це ще більше ускладнює сприйняття. Проте треба зосередитись не тільки на можливості легкої візуальної інтерпретації слів (адаптовані шрифти, фон), а й на правильній обробці отриманої інформації.

3. Дислексію не можна перерости

Науковці дійшли висновку, що вроджена дислексія супроводжує людину все життя. Але своєчасне втручання (чим раніше, тим краще) допоможе частково чи повністю прибрати її негативні прояви. Дислексію можна ідентифікувати уже у три роки. Відкладати похід до спеціаліста не варто.

4. Дислексія не є ознакою низького інтелекту

Коли дитина з усіх сил намагається читати, розуміти, переказувати, але в неї не виходить, то це не значить, що в неї низький інтелект. Протилежні висновки робляться на основі тестів IQ, які, як правило, низькі. Але не варто плутати причину та наслідок. Низький IQ поширений у дітей, ізольованих системою освіти, бо педагоги, на жаль, не знають, як правильно їх навчати. У дитини з дислексією такий самий потенціал, як і у інших.

Вирок для першокласника

5. Школярі з дислексією чудово сприймають нову інформацію через аудіо

Хочете дійсно допомогти навчатися? Запишіть урок в аудіо чи відеоформаті. Нагадуємо, що дислексія – це не інтелектуальна проблема. Всі учні мають потенціал навчатися добре, важливо знайти правильний метод викладання. Для дислектиків буде оптимальним сприймати інформацію на слух. Не читати книги, а слухати їх аудіоверсії. Учень може розказати блискучий усний твір, але записати його не зможе, зауважте це.

6. Один вчитель може змінити життя дитини з дислексією

Педагог протягом дня більше спілкується з дитиною, ніж батьки. Якщо думати, що прояви дислексії – це відсалість, що унеможливлює сприйняття нової інформації, то можна психологічно травмувати дитину. Учень, який стикається з труднощами у сприйнятті тексту, може стати жертвою булінгу у класі. А якщо ще й вчитель займе не його сторону, є катастрофічно висока можливість, що дитина отримає важку психо-емоційну травму. Після якої блокуватимуться будь-які спроби навчатися, нормально спілкуватися, соціалізуватися.

Але якщо вчитель знайде підхід та допоможе розкрити потенціал учня з дислексією, можливо, саме тоді почне становлення новий Моцарт. У руках педагога важіль, від якого залежить якість життя маленької людини.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.

  1. Кобзарєва Тетяна Едуардівна
    Як бути з дислектиками у середній та сташої ланки?
  2. Макаренко Надія Петрівна
    у мене є такий учень.. середня школа. Дуже здібний, але... але...
    • Цукор Любов Володимирівна
      Підтримуйте його як тільки можете. У мене також був такий учень, зараз йому 20 років. В нього своя столярна майстерня, робить фантастичні штуки з дерева, тепер ще придбав землі та вирощує ягоди. Беручкий і не здався, хоча на ньому ставили хрест.
  3. Pukhalska Nataliia
    У мене такі діти в 1 класі. Діагноз ЗПР, але ця стаття підказала що я бачу проблему ширше ніж психіатр, який поставила діагноз. У дитини дислексія в поєднанні з дизартрією. Поділіться методами роботи задля прогресу учня. Буду вдячна всім знайомим з цією проблемою і батькам, і вчителям, і дорослим що мали таку проблему в дитинстві, і мають своі альтернативні шляхи вирішення
  4. Kufeleya Alla
    Поділіться будь ласка досвідом навчання дітей з ЗПР. Чи можливо достатньо приділяти уваги,застосовувати різні методики, якщо таких дітей у класі троє і це діти не з фізичними вадами а психологічними, а ще ж потрібно за ці ж 45 хв навчити інших учнів, а там зовсім інші методики, там же є ще й обдаровані, яким теж потрібно приділяти особливу увагу!!!