2018 року проект PISA прийде до України. Спочатку новина про це збурила хвилю розпачу і серед школярів, і серед вчителів, проте боятися цього тестування не треба. Адже тест PISA не просто перевіряє знання, він дає можливість виявити слабкі сторони системи освіти, проаналізувати їх та виправити ситуацію.
Як все починалося
PISA (Programme for International Student Assesment) – це програма міжнародного оцінювання учнів, ключова мета якої полягає у моніторингу якості шкільної освіти. Перше таке тестування було розроблене 1997 року за ініціативою Організації економічного співробітництва та розвитку (OECP).
Перший тест було проведено у 2000 році – у ньому взяли участь 265 тисяч учнів з 32 країн світу. Тестування проводиться раз на три роки, у ньому беруть участь школярі, яким вже виповнилося 15 років, та які навчаються не нижче, ніж в 7 класі. Результати багато кого здивували. Так, найкраще впоралися учні з країн Азії, а от німецькі та бразильскі школярі продемонстрували низьку успішність.
Не варто думати, що не дуже гарні результати приведуть до поганих наслідків на кшталт закриття шкіл – статистики по окремим навчальним закладам немає, до того ж метою PISA є порівняння різних освітніх систем. Тобто оцінювання насправді є нічим іншим як спробою виявити проблемні місця та ліквідувати їх, залучивши досвід інших країн.
Що перевіряють?
Одразу варто сказати, що PISA – це не про правила, визначення та складні формули. Це все треба знати, але тестування має на меті перевірити інше: наскільки вдало учні можуть використовувати отримані знання у житті. Тож і завдання досить нестандартні. PISA перевіряє можливість працювати з такими категоріями як:
- читання – розуміння та інтерпретація текстів різного спрямування;
- математика – подолання різнобічних життєвих ситуацій та проблем, так чи інакше пов’язаних з цим предметом;
- природничі науки – розв’язання різноманітних проблем, що безпосередньо пов’язані з науковими ситуаціями.
Проте у 2018 році до цих трьох категорій буде додано ще одну – здатність до глобальної компетентності. Мова йде про вміння сприймати та аналізувати як місцеві, так і глобальні міжкультурні питання. Здатність взаємодіяти з представниками різних культур, сприймати їхню точку зору та світогляд.
Але і це ще не все. Окрім тестувань спеціалісти PISA проводять також і ряд інших досліджень, наприклад, їх цікавлять умови життя учнів. Насамперед мова йде про особливості гендерної політики, міграційні чинники, соціально-економічне становище, а також стосунки у родині. Крім того, проект збирає інформацію про школи: проводяться опитування серед працівників управлінь освіти, адміністрацій, вчителів тощо.
На основі цього робиться висновок щодо кваліфікації педагогів, насиченості та організацї навчальних планів, стилю викладання, психологічному мікроклімату в навчальному закладі тощо. Отримані дані дозволяють потім провести аналіз підсумків тестування та зрозуміти, чому саме діти показали той чи інший результат.
Якими будуть завдання?
Наразі можливими є дві форми участі у тестуванні PISA – паперова та комп’ютерна. Україна зробила вибір на користь паперової версії, тобто учням доведеться писати усі відповіді вручну. Саме тестування займе близько 2-х годин, для роботи школярам видадуть спеціальні зошити (усього їх передбачено 13 різновидів). Спеціалісти організації розробили декілька видів завдань:
- надання короткої чи разгорнутої відповіді;
- вибір одного з запропонованих варіантів відповідей;
- текст (або уривок) і тестові запитання до нього.
Кожного разу організація обирає головну галузь навчання, цього року нею буде читання. Такий підхід робить можливим отримання точних даних щодо успіхів школярів у різних галузях навчання.
Якими саме будуть завдання – невідомо, але приклади з попередніх років є у відкритому доступі. Дізнатися, що саме чекає на учнів, можна на сайті проекту PISA Завдання насправді дуже цікаві, а відповіді на них потребують не лише теоретичних знань, а й вміння використовувати їх на практиці. Так, завдання з категорії читання направлено на вміння розуміти та аналізувати текст.
Наприклад, завдання «Аманда і герцогиня» представляє собою уривок з п’єси, після прочитання якого школярі мають відповісти на декілька питань. Деякі з них стосуються змісту, але деякі вимагають застосування уяви, творчого підходу і навіть просторового мислення.
Трохи незвично як для читання, чи не так?
Не менш цікавими є і завдання з галузі природничих наук, які мають перевірити, чи вміють учні пояснити певні ситуації та явища з наукової точки зору. Наприклад, завдання «Куріння» стосується не лише цигарок і тютюну, а й їх впливу на внутрішні органи та самопочуття людини. Щоб відповісти на таке питання, треба мати знання також з хімії та біології.
Окрім виконання завдань, школярі мають заповнити анкети, давши відповіді на питання про себе, своє життя (родину, оселю, особливості навчання тощо). Для вчителів та директорів шкіл також передбачене опитування. Варто зазначити, що участь у тестуванні PISA братимуть не всі українські школи. Але учасники будуть відібрані таким чином, щоб охопити усі різновиди навчальних закладів. Оцінювання намічене на квітень-травень 2018 року, загалом у ньому приймуть участь школярі з 80 країн світу.
Не варто сприймати це тестування як ще одне складне випробування, адже це навпаки чудова можливість отримати об’єктивні дані щодо стану освіти в Україні. В перспективі це допоможе ліквідувати проблеми та вивести шкільне навчання на новий рівень, що особливо важливо у зв’язку з глобальним реформуванням освітньої системи.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.