Як допомогти старшокласнику обрати професію?

В ідеальному світі кожна людина з самого дитинства розуміє своє призначення, правильно обирає професію та щасливо працює на певній посаді протягом всього життя. На жаль, наша реальність дещо інша: дослідження свідчать, що близько 51% молоді працює не за фахом.

Причин тому маса, не в останню чергу на ситуацію впливає той факт, що в юності людина далеко не завжди точно знає, чого хоче від життя. Уявлення про правильну чи неправильну професію формується на основі модних тенденцій, думок батьків, бажання бути успішними тощо. Звісно, можна сказати, що помилитися у молодому віці дуже легко, головне, згодом знайти своє справжнє покликання. Але якщо це не вдасться, і людині доведеться роками займатися нецікавою справою? Щоб потім ситуацію не треба було виправляти, її можна попередити, і школа має у цьому допомогти.

Трохи статистики

Згідно з даними МОН, у 2017 році найбільш популярними серед вступників були такі спеціальності як філологія, право, менеджмент, економіка, комп’ютерні науки, медицина, туризм тощо. При чому далеко не всі з них дійсно користуються попитом на ринку праці. Наприклад, фахівці давно говорять про те, що юристів та економістів вже і так предостатньо, а от кваліфікованих інженерів, спеціалістів з атомної енергетики та судобудування не вистачає.

А от якщо звернутися до сайтів з пошуку роботи, то можна дізнатися, що роботодавці країни активно шукають представників робочих спеціальностей (слюсарів, електромонтерників, токарів, мулярів, швачок тощо), працівників сфери послуг (офіціантів, перукарів, продавці, кухарів і т.д.), а також фахівців сільськогосподарського сектору (агрономів, трактористів тощо). Стабільно затребуваними залишаються фармацевти, інженери, викладачі та лікарі.

Профорієнтація, як вона є

Який шлях обере дитина після закінчення навчального закладу, переймаються не лише батьки, тому і профорієнтація існувала у школах завжди. Але як вона виглядає? Все дуже просто і складно одночасно.

На рівні класу та школи обов’язково проводиться низка виховних заходів, під час яких до учнів мають донести, наскільки важливо правильно обрати професію, спираючись на власні вподобання та існуючі тенденції. Нерідко класні керівники або шкільні психологи проводять профрієнтаційні тестування, мета яких полягає у виявленні ключових здібностей підлітків. На основі результатів надаються практичні рекомендації.

Ще один розповсюджений підхід – запрошувати на розмову зі школярами фахівців Держслужби зайнятості, які можуть розповісти про те, які професії на сьогодні є найбільш затребуваними чи невдовзі стануть такими. Також нерідко до шкіл приходять спеціалісти з різних галузей, які розказують учням про особливості своєї роботи. Це вже не говорячи про те, що до навчального закладу можуть завітати і представники ВНЗ.

Практичні поради

Пам’ятайте, що у випадку з профорієнтацією педагог має виконувати роль мудрого та розсудливого консультанта, який готовий дати пораду. Тим більше, що нерідко, обираючи ту чи іншу професію, діти не розуміють:

1. Що саме їм доведеться робити. Наприклад, зараз модно бути дизайнерами та програмистами, але нюанси професії школярам не відомі. Вчитель може провести анкетування, визначити, які спеціальності цікавлять дітей найбільше, та детально розповісти про них. При можливості – запросити на виховну годину представника цієї професії.
2. Які професії дійсно користуються попитом. Поясніть учням різницю між затребуваністю та престижністю. Щоб продемонструвати усе наочно, навіть не потрібно вивчати рейтинги, достатньо просто відкрити будь-який сайт з пошуку роботи та подивитися перелік вакансій. Продемонструйте їх учням, цілком можливо, що декого з них це змусить задуматися.
3. Що улюблений у школі предмет не дорівнює майбутній професії. На перший погляд усе логічно: подобається математика – йди вчитися на програміста, знаєшся на українській мові – на тебе чекає філологічний факультет. Але насправді ситуація дещо інакша. Можливо, зараз учню дійсно легко на уроках математики, але він може стати інженером, фінансістом, архитектором, а не лише програмістом. Тому неодмінно розкажіть підліткам, як пов’язані навчальні дисципліни, які вони вивчають, з різними професіями, покажіть їм, що завжди є одразу декілька варіантів.

Хочете провести тест на профпридатність? Зверніть увагу на проект «Моя кар’єра», створений спільними зусиллями МОН, Державною службою зайнятості, Міністерством молоді та спорту і ПРООН в Україні. На сайті проекту учні знайдуть не тільки тести, а й зможуть ознайомитися з переліком та особливостями навчальних закладів, знайти роботу чи стажування, а також отримати контакти спеціалістів з профорієнтації.

Також ви можете запропонувати учням невеличке анкетування, під час якого вони повинні абсолютно чесно відповісти на наступні питання:

• Освіту якого рівня я хочу здобути? Чи можу я, враховуючи успішність у школі, свої навички та інтелектуальні здібності, розраховувати на вступ до ВНЗ? І чи потрібно мені це взагалі?
• Над чим би мені було цікаво працювати?
• Яку матеріальну винагороду я хочу отримувати?
• Який спосіб життя я планую вести: чи влаштує мене ненормований графік, постійні відрядження або праця у важких чи стресових умовах? А може я хочу приділяти більше часу родині чи мрію про вільний графік?

Наголосіть, що учні не мають показувати вам написане, відповіді вони дають перш за все для себе – так підлітки будуть більш чесними. І найголовніше: донесіть до дітей, що навіть якщо вступати до ВНЗ немає бажання або можливості, це не означає, що вони нічому не навчаться і не зможуть отримувати гідну зарплатню. Тому на виховних годинах треба говорити про різні професії, підкреслюючи важливість кожної.

Звісно, в класі обов’язково знайдеться учень, а може й не один, який скаже, що йому нічого не подобається, або ж він просто не знає, куди піти. Допоможіть такому підлітку ретельно проаналізувати свої сильні та слабкі сторони. А потім виявіть, як і чим вони перетинаються з потребами ринку праці. Можливо, учень чимось зацікавиться.

Не відмовляйте, якщо до вас звернуться за порадою. Це означає, що вас поважають, ваша думка цінна, а що може бути краще для вчителя? Школа та педагог особисто не мають вирішувати за дітей та наполегливо підштовхувати їх у якомусь напрямку, але задати вектор руху та дати пораду цілком реально. Вам будуть вдячні!