Три швидкі вправи для розвитку медіаграмотності учнів

Ну хто з нас не дивиться телевізор, не слухає радіо чи не читає онлайн-медіа? Так, навколо нас завжди безліч новин, нас постійно атакує нова інформація, яка, на жаль, не завжди є достовірною. Перекручування, нагнітання, відверта брехня… До чого може призвести розповсюдження неправдивої інформації та наша віра в неї? 

І тут на допомогу нам мають приходити медіаграмотність та критичне мислення. Те саме непереможне поєднання, завдяки якому ми втримаємося на хвилях інформаційного моря. На щастя, медіаграмотними не народжуються, ними стають! Коли ж варто починати розвивати навички медіаграмотності? З дитинства! Тож пропонуємо кілька швидких вправ, які допоможуть навчити учнів критичному погляду на дійсність. 

Вправа №1 «Казкові герої»

Запропонуйте учням намалювати трьох казкових героїв:

• перший – таким я бачу себе;
• другий – таким мене бачать інші;
• третій – таким я є насправді.

Хтось із учнів не надто хоче (або не вміє) малювати? Тоді вони можуть просто описати героя. Який він? Якими силами володіє (якщо володіє)? Як ставиться до світу? А як світ ставиться до нього? А тепер запропонуйте учням зачитати свої описи. Наскільки критично вони себе оцінили? Чи не були надто суворими (або надто поблажливими) до себе? Чому?

Ця вправа допоможе показати, що, на жаль, ми не завжди критично ставимося до всього, що відбувається довкола, та навіть до самих себе. Або навпаки – ми надто критичні, що теж не надто добре. Обидві ситуації допомогають піймати нас в інформаційну пастку. 

Вправа №2. «Аналіз тексту на основі фактів і суджень»

Зачитайте школярам короткий текст:

У місті N відкрився оновлений театр. Виступаючи на відкритті, директор закладу розповів, що театр заснований у 1960 році. За минулі роки в ньому пройшли з повним аншлагом сотні вистав, що свідчить про високий рівень культури в місті N. Серед акторів є кілька лауреатів всеукраїнських премій та навіть один заслужений артист. Як бачимо, в театрі служать дуже талановиті актори, які є непересічними особистостями. Потім директор театру висловив думку, що оновлена будівля на 100% відповідає всім не просто українським, а світовим стандартам. Після нього виступив головний режисер, якій розповів, що у театрі готуються до прем’єр світових хітів. Усе це робить життя команди та мешканців міста різноманітним і цікавим. Також виступив мер міста, який говорив про творчу та позитивну атмосферу в театрі. 

У якості висновку хочеться підкреслити, що відкриття оновленого театру було врочистим, цікавим та назвичайно плідним.

Тепер поставте дітям кілька запитань:

1. Чи нейтральний цей текст?
2. Якщо ні, то в якому елементі тексту порушується нейтральність?
3. Кому симпатизує автор? Як це виражається?
4. Якою є мета автора?
5. Оцініть, чи постраждала інформаційна складова через можливі порушення нейтральності викладу.
6. Чи вплинули (та як) ці слова на ваше сприйняття подій?

Наприклад, які ми бачимо факти в тексті? Директор виступив; театр засновано в 1960 році; у ньому працює кілька лауреатів всеукраїнських премій та один заслужений артист; виступив режисер; театр готується до прем’єр; виступив мер міста.

А які є оціночні думки в тексті? Думка директора про високий рівень культури в місті; що в театрі служать дуже талановиті актори; що оновлена будівля відповідає світовим стандартам; що нові вистави роблять життя мешканців міста цікавим та різноманітним; думка мера, що в театрі панує творча атмосфера; що відкриття було цікавим та плідним. 

У тексті відсутні вказівки на перехід від фактів до вираження думки: про оцінку ролі та якості заходів, що проводяться в театрі. До того ж є пряме висловлення думки автора тексту: «у якості висновку хочеться підкреслити». 

Така вправа допоможе навчити учнів розділяти факти та судження.

Вправа №3. Мозковий штурм «Чому в медіа більше негативних новин?»

Певно, діти помічали, що медіа «люблять» негативні новини. Ба більше, вони збирають дуже багато лайків, репостів і коментарів. Запропонуйте школярам подумати, чому так відбувається? Об’єднайте учнів у групи по 5-6 осіб та дайте їм 5-7 хвилин на обговорення. Вони мають спробувати визначити причини, через які зовсім різні медіа так охоче публікують негативні (а інколи і відверто страшні) новини, а потім презентувати свої відповіді перед класом.

Можливі відповіді:

• люди взагалі звертають увагу переважно на негатив, а не на позитив;
• такі новини тиснуть на бажання людей захистити себе, врахувавши гіркий досвід інших;
• заляканою людиною простіше маніпулювати;
• негативні новини викликають більший резонанс та інтерес;
• такі новини неабияк піднімають рейтинги медіа;
• завдяки таким новинам можна підняти хайп, активні перепости дозволяють підвищити рівень показів новин іншим користувачам.

Ця вправа допоможе розповісти учням, чому деякі медіа концентруються виключно на негативі, показати, що в нашому світі може бути не так погано, як це подеколи малюють ЗМІ, а також пояснити, що наляканою та психологічно розбалансованою людиною простіше маніпулювати. 

Проводьте періодично такі прості та швидкі вправи. Вони допоможуть виховати медіаграмотну особистість!