Методи для генерації креативних ідей

Протягом останнього десятиліття штучний інтелект досяг успіхів у обробці даних, однак у здатності генерувати нові ідеї він поступається людині! У сучасному житті часто зустрічаються завдання, для вирішення яких варто постійно прокачувати креативне мислення та фантазію. Так, у школах навчальні завдання вирішувати без креативу майже неможливо. Розвиток творчого мислення, кругозору та ерудиції стали базовими в закладах освіти!

Ми підготували добірку ефективних прийомів, які стануть чудовим аналогом мозковому штурму та допоможуть у генерації нестандартних ідей. Сподіваємося, ця добірка стане корисною не тільки для учнів, а й для вас, педагоги.

Синектика

Автор цього методу – Вільям Гордон, відомий винахідник та дослідник мислення творчих людей. Синектика базується на генерації ідей за допомогою використання аналогій.

Етапи методу:

1. Учасники обирають будь-який предмет (літак, ручку, книгу, глобус тощо) та шукають до нього аналогії: 

• прямі – найбільш очевидні спільні риси (крило у птаха та літака); 
• суб'єктивні – кожен учасник «стає досліджуваним об'єктом» та оцінює свої відчуття (наприклад, «Що було, якби я був книгою?»);
• символічні – учасники використовують метафори та дають нестандартні визначення звичайним речам (наприклад, авто – засіб пересування);
• фантастичні – кожен із учасників вигадує чарівні функції, які міг би виконувати досліджуваний предмет. 

2. Підсумкова дискусія. Учні умовно вдосконалюють обраний предмет (характеристиками, функціями тощо) і обґрунтовують його користь для людства. Усі дібрані асоціації можуть підказати дітям, як можна оновити предмет.

SCAMPER

Цей метод складається з набору запитань, які стимулюють генерацію нових ідей. Основна ідея методу – все нове є просто модифікацією того, що вже існує. «SCAMPER» – це абревіатура, де кожній літері відповідає слово:

• Substitue (Заміщення): Як і чим можна замінити складові частини? Чи можна інакше застосувати цю ідею?
• Combine (Комбінація): Чи можна поєднати кілька ідей або їхні частини, як? Що можна скомбінувати, аби розширити сферу застосування?
• Adapt (Адаптація): Чи існують аналоги, на що це може бути схоже? Чи є в інших наукових сферах ідеї, які можна було б застосувати?
• Modify/Magnify (Модифікація/Збільшення): Як і що можна зробити з більшою ефективністю? Що і як можна модифікувати?

• Put to other uses (Пошук альтернатив): Як би я оцінив цю ідею, якби дізнався про неї тільки зараз?
• Eliminate (Усунення): Яка з умов ідеї не є обов'язковою? Чи можна і чи потрібно розділяти ідею на кілька частин/етапів?
• Rearrange (Переставляння): Чи може бути інша послідовність дій? Чи є взаємозамінними окремі елементи ідей?

Суть методу: викладач ставить проблемне завдання. Учні мають у форматі дискусії обговорити ідеї для його вирішення, давши відповіді на наведі вище запитання. 

Цей метод краще використовувати на заняттях у 9-11 класах. Відповідаючи на запитання, діти вчитимуться детально розглядати переваги і недоліки власних ідей.

Ніхто не сперечатиметься з тим, що креативне мислення – важлива навичка сучасної людини. Як і, звісно, критичне. Із ними не народжуються, їх розвивають! Тож маємо допомогти учням стати справжніми людьми майбутнього! Про те, як це зробити, які методи та прийоми роботи використати, говоритимемо під час дводенної Всеукраїнської інтернет-конференції «Критичне та креативне мислення: розвиваємо і вдосконалюємо», яка відбудеться 25 та 26 вересня. Долучайтеся та отримайте корисні поради щодо базових принципів розвитку критичного та креативного мислення дітей і дорослих, а також дізнайтеся, як саме впливає на життя людини розвиток тих чи інших типів мислення.

Метод випадкових об'єктів

Цей метод запропонував професор Берлінського університету Фрідріх Кунце задля подолання інертності мислення, активізації здатності генерувати нові ідеї та знаходити інноваційні рішення. Основою його методу є випадковість та асоціативне мислення. 

Суть методу: 

1. Учні об'єднуються у кілька команд, кожна з яких обирає будь-який «випадковий» предмет (чашку, парасольку, годинник тощо). 

2. Обрані речі потрібно умовно вдосконалити: команди мають обрати ще три інших предмета (човен, Google, коробку тощо). 

3. Далі потрібно описати властивості кожного з трьох предметів: човен – підводний; Google – обізнаний у всьому; коробка – дерев'яна, містка. 

4. Останній етап – команди переносять властивості з трьох предметів на «випадковий» предмет, який обирали у першому пункті. Для цього потрібно виділити найбільш практичні властивості (дерев'яний – предмет може мати стильний дерев'яний корпус, підводний – предмет водонепроникний та ударостійкий; можна зробити смарт-предмет за допомогою комп'ютеризації).

Метод Уолта Діснея

Основним принципом креативної стратегії Уолта Діснея є виділення трьох позицій мислення – «Мрійник», «Реаліст» та «Критик». Як правило, у людини ці позиції завжди змішані, їхнє цілеспрямоване виокремлення дозволить максимально реалізувати притаманні їм можливості.

Суть методу: 

1. Учитель пропонує дітям обговорити певну проблему з трьох різних точок зору: мрійника, реаліста та критика. Для цього діти об'єднуються у три відповідні команди. 

2. Мрійники вигадують шалені та навіть фантастичні ідеї для вирішення проблеми (ідеальне рішення ідеальними методами). 

3. Реалісти коментують ідеї Мрійників з точки зору реальних можливостей (як можна «ідеальну ідею» реалізувати у неідеальному світі). 

4. Критики аналізують коментарі Реалістів, виявляючи в ідеях помилки, та пропонують альтернативні варіанти вирішення проблеми.

Фрірайтинг

Автор цієї техніки – професор англійської мови Пітер Елбоу. Основна ідея – вимкнути у собі внутрішнього критика та імпровізувати, шукаючи яскраві ідеї. 

Суть методу: потрібно взяти ручку та кілька аркушів паперу. Необхідно протягом двадцяти хвилин записувати будь-які ідеї – все, що приходить в голову. Для зручності, можна запустити на телефоні таймер на встановлений час. Не потрібно щось закреслювати чи виправляти!

Закінчивши роботу, відкладіть текст і зробіть перерву протягом однієї-двох годин. Прочитайте написане вголос. Позначте яскравим маркером ті фрагменти ідей, які можна вдосконалити і втілити в реальність. 

Готово! Цей метод доведе, що ваша підсвідомість може генерувати найнеочікуваніші ідеї. 

Розшифрування

Це простий метод, що у розважальній формі тренує асоціативне мислення. 

Для того, щоби згенерувати ідею за допомогою цього способу, вам знадобитися текст незрозумілою для вас мовою, ієрогліфи чи, наприклад, абстрактний малюнок. Намагайтеся розшифрувати обраний текст/малюнок, звертаючи увагу на форми символів. Можливо, якийсь символ щось вам нагадає. Що частіше ви будете виконувати цю вправу, то легше генеруватимете нестандартні ідеї.

Ми поділилися з вами добіркою ефективних методів для розвитку креативного мислення. Користуйтеся цими техніками не лише у школі, а й удома, завдяки чому отримаєте бажаний результат!