26 жовтня о 18:00Вебінар: Сучасні методи та засоби організації уроку фізичної культури за стандартами НУШ
Новий Держстандарт: ключові моменти

Днями Кабмін затвердив новий Державний стандарт базової середньої освіти. Це наступний етап реформи НУШ, на який так довго чекала вся освітня спільнота, учні та їхні батьки. Тепер уже точно ясно: Нова українська школа розвивається далі, а учні у середній школі вчитимуться по-новому. Проте, як саме?

Факт 1: Компетентнісний підхід править бал

Ми вже багато чули про нього і знаємо, як він працює у молодшій школі. І ось цей сучасний підхід приходить до середньої ланки. Вимоги фактично ті самі:

  1. Вільне володіння державною мовою.
  2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.
  3. Математична компетентність.
  4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій.
  5. Інноваційність.
  6. Екологічна компетентність.
  7. Інформаційно-комунікаційна компетентність.
  8. Навчання впродовж життя.
  9. Громадянські та соціальні компетентності.
  10. Культурна компетентність.
  11. Підприємливість і фінансова грамотність.

Також Держстандарт детально визначає вміння школярів, що є наскрізними в усіх ключових компетентностях. Це: читання з розумінням, висловлення власної думки в усній та письмовій формі, критичне та системне мислення, логічне обґрунтування власної позиції, креативне мислення, ініціативність, уміння керувати власними емоціями, розуміння ризиків, уміння приймати рішення та розв’язувати проблеми, співпраця з іншими.

Що важливо: новий стандарт містить не лише вказівки, а й конкретні, чіткі результати, які можна виміряти. 

Факт 2: Базова середня освіта складатиметься з двох циклів 

Відтепер базова середня освіта складатиметься з двох циклів:

  • адаптаційного навчання (5-6 класи);
  • базового предметного навчання (7-9 класи).

Це дозволяє врахувати вікові та індивідуальні особливості розвитку школярів та їхні потреби, а також допоможе розробити індивідуальні освітні траєкторії та рухатися ними.

Факт 3: Освітні галузі визначають вимоги до результатів навчання

Вимоги до результатів навчання учнів визначаються у межах освітніх галузей:

  • мовно-літературна;
  • математична;
  • природнича;
  • технологічна;
  • інформатична;
  • соціальна і здоров’язбережувальна;
  • громадянська та історична;
  • мистецька;
  • фізична культура.

І для кожної з цих галузей визначено мету (єдина для всіх рівнів загальної середньої освіти), компетентнісний потенціал (а він неймовірний!) та кількість навчальних годин (відповідно до циклів навчання). 

Для кожної освітньої галузі Державним стандартом визначені базові знання, необхідні всім учням, а також вимоги до обов’язкових результатів навчання. 

Факт 4: Керуймося базовим навчальним планом

Базовий навчальний план визначає загальний обсяг навчального навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами. 

Саме на його підставі створюватимуться навчальні плани як складові частини типової освітньої програми. Також базовий навчальний план відповідає за розподіл загального обсягу навчального навантаження учнів.

Що ще може дати базовий навчальний план? Наприклад, рекомендовану та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. А також інформацію про додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором.

Зверніть увагу: для спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) ЗЗСО передбачено години для проведення корекційно-розвиткової роботи в межах кожної освітньої галузі.

Факт 5: Новий підхід до оцінювання

Оцінити відповідність результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, дозволить ДПА. Але як оцінити рівень учнів упродовж навчання? Тепер ми маємо оцінювати окремі складники, окремі вміння, показані через результати навчання, а це, безумовно, складно. Для того, щоб спростити завдання, у Держстандарті наведено орієнтири для оцінювання дітей. Наприклад, у мовно-літературній освітній галузі одним із загальних результатів навчання є сприйняття учнем усної інформації, а орієнтиром для оцінювання цього стали наступні вміння:

  • уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів);
  • вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);
  • розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого;
  • у разі потреби грамотно перепитує співрозмовника для уточнення деталей;
  • виявляє і відтворює прихований зміст повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту.

Нюансів багато, доведеться змінити чи модернізувати звічні підходи до викладання, але осучаснення освіти того варте! 

Детальніше ознайомитися з новим Державним стандартом базової середньої освіти можна за посиланням.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter