Відбір підручників для 5-6 класів НУШ: порядок дій та критерії для вибору

Відповідно до наказу МОН від 30.09.2022 №870 (зі змінами) у березні стартував І етап конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників (5 та 6 класи). Цей процес є дуже відповідальним, адже в результаті школа має отримати якісний та ефективний навчальний інструмент. Аби допомогти освітянам упорядкувати цю роботу, наша команда опрацювала низку нормативних документів та підготувала декілька порад.

Процедура відбору підручників закладами загальної середньої освіти для 5-х та 6-х класів у 2023 році

Наказом МОН від 08.03.2023 № 254 затверджено перелік підручників для 5 та 6 класів НУШ, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Для організованого проведення І етапу конкурсного відбору підручників Міністерство рекомендує (лист від 09.03.2023 №1/3407-23) адміністрації закладів освіти дотримуватись такого плану заходів:

1. Провести нараду, на якій ознайомити членів педагогічного колективу з метою та завданнями щодо вибору підручників – березень 2023 року. 

2. Забезпечити ознайомлення педагогів з електронними версіями оригінал-макетів у комплекті з проєктами обкладинок підручників, які розміщені в Електронній бібліотеці ДНУ «ІМЗО» – з 15 березня до 03 квітня 2023 року.

Також педагоги можуть переглянути онлайн-презентації авторських концепцій на youtube-сторінці, надати зауваження та пропозиції щодо покращення змістового наповнення підручників на відповідних сторінках сайту установи.

3. Здійснити вибір підручників та заповнення відповідальною особою спеціальної форми за допомогою спеціального модуля ІТС «ДІСО» – з 27 березня до 03 квітня 2023 року. 

Під час цієї роботи слід врахувати такі нюанси:

• безпосередній вибір підручників здійснюють вчителі, які викладають відповідний навчальний предмет/інтегрований курс, шляхом формування рейтингу з однієї назви підручника;
• кількість примірників кожного з підручників має дорівнювати реальному контингенту учнів, тобто відповідати фактичній кількості школярів 4-х та 5-х класів у 2022/2023 навчальному році;
• якщо у перспективній мережі на 2023/2024 навчальний рік заплановано відкриття двох та більше класів відповідних паралелей, заклад освіти може вибирати різні підручники для кожного класу. Але МОН рекомендує  визначити одну назву підручника  з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу;
• остаточне рішення щодо вибору підручників ухвалюється на засіданні педагогічної ради ЗЗСО, про що складається відповідний протокол, де зазначається інформація про вчителів, які здійснили цей вибір. 12 квітня 2023 року цей документ має бути оприлюднений   на офіційному вебсайті закладу освіти; 
• підручники для курсів за вибором та факультативів за кошти державного бюджету не друкуються. Тож заповнення спеціальної форми вибору відповідних навчальних видань  є порушенням;
• якщо під час оформлення результатів вибору заклад освіти допустить помилку, він має внести відповідні корективи у програмі та повторно відправити форму (лист про скасування форми не надсилається). Але слід зазначити, що внесення змін після створення узагальненої форми відповідним органом управління освітою буде неможливим.

Якщо в остаточний перелік, затверджений МОН, не увійдуть підручники, обрані закладом освіти, школа отримає ті  примірники, які розташовані за наступним пріоритетом у сформованому рейтингу.

Кожен учитель має право повідомити про вплив або бажання третіх осіб вплинути на його волевиявлення щодо вибору підручників чи про факт зміни волевиявлення вчителів закладу освіти за допомогою звернення на:

• телефонну «гарячу лінію» – (044) 248-21-61;
• поштову адресу – вул. Митрополита Василя Липківського, 36, м. Київ; 03035);
• електронну адресу ІМЗО – zso.imzo@gmail.com. 

Інструментарій для відбору підручників

Тож як об'єктивно оцінити підручники та вибрати гідний навчальний інструмент? Наша команда пропонує взяти за основу наказ МОН від 31.10.2018 №1183, яким затверджено інструктивно-методичні матеріали для проведення експертами експертиз електронних версій проектів підручників, та звернути увагу на такі критерії.

Системність, логічність та послідовність викладу навчальної інформації

Розподіл змісту за розділами, параграфами, пунктами має бути дидактично виправданим, послідовним та логічним, а структура підручника включати такі компоненти:

• передмова, яка містить чітке та лаконічне мотиваційне звернення до учня;
• основний текст. Виклад навчального матеріалу, подання термінів, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності мають бути спрямовані на розвиток інтересу до предмета вивчення та враховувати вікові психологічні особливості учнів. Ілюстрації (малюнки, фото, карти, схеми, графіки, діаграми та інші зорові зображення) мають пояснювати та доповнювати вербальну інформацію й відповідати ступеню підготовленості учнів до їх сприйняття. У підручнику не може бути ілюстрації, що несуть застарілі образи або спрямовані тільки на зображення одного типу сучасної культури;
• додатковий текст. Ним виокремлюються обов'язкові та додаткові завдання, питання, таблиці, примітки, питання для самоконтролю, посилання на додаткові ресурси, перелік використаних джерел (за необхідності) та додатки.  Питання та завдання (для самоперевірки та контролю досягнення очікуваних результатів) мають бути сформульовані чітко і зрозуміло, кожний новий тип завдання мати зразок виконання. Наявність додатків, матеріал яких не має безпосереднього відношення до програмових тем, означає, що зміст підручника не відповідає типовій освітній / навчальній програмі; 
• апарат орієнтування підручником, який включає зміст (він може бути як на початку книги, так і наприкінці) та умовні позначення, які мають візуально розрізнятися та використовуватись в усіх типових випадках.
  Кожен розділ підручника має містити систему різних видів діяльності, інструкції, вказівки щодо виконання завдань.

Науковість змісту, використання загальноприйнятої наукової термінології

Змістове наповнення підручника має відповідати сучасним науковим концепціям,  визначати практичну доцільність принципів науки та містити точний та зрозумілий виклад наукових понять відповідно до конкретної вікової категорії учнів. Якщо термін неможливо викласти відповідно до вимог однозначності, його визначення та смислове навантаження має бути представлено максимально точно з посиланням на сучасні фахові джерела інформації (академічні словники, офіційну нормативну базу тощо). Науковий зміст підручника не повинен бути занадто деталізованим, теоретично сухо викладеним. 

Забезпечення формування ключових компетентностей, визначених Законом України «Про освіту»

Підручник має забезпечувати активну взаємодію усіх учасників освітнього процесу, сприяти формуванню функціональної грамотності, розвитку комунікаційних умінь, ініціативності учнів у вирішенні повсякденних проблем, їх соціалізації тощо. Під час аналізу підручників слід звертати увагу на наявність таких складових:

• методично правильно поставлені запитання й сформульовані завдання;
• різноманітні рубрики, які допомагають орієнтуватися у змісті і задають послідовність та види навчальної діяльності; 
• алгоритмічні приписи щодо виконання певних операцій і дій, пам'ятки, інструкції; 
• ієрархічна послідовність завдань - вивчення будь-якої теми у підручнику має закінчуватися вправами найвищого рівня (життєво зорієнтованими або контекстними творчими завданнями);
• навчальні завдання, спрямовані на пояснення фактів, процесів, явищ, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, відкриття нових знань або способів дій, розв'язання проблем практичного характеру тощо;
• навчальні ситуації та практичні роботи, які не обмежуються спостереженнями та надають простір для ініціативи вчителя; 
• зразки виконання завдань різних типів;
• творчі завдання у доцільній кількості;
• завдання для самоконтролю.

Реалізація ціннісного компонента у змісті підручника

Навчальний зміст й методичний апарат підручника має бути спрямованим на позитивне формування в учнів:

• мотиваційної сфери (визначення потреб, мотивів, намірів, цілей, прагнень); 
• соціальних цінностей (почуття патріотизму, національної самосвідомості); 
• особистісних цінностей (гуманність, працелюбність, чесність, правдивість тощо); 
• соціальної поведінки; 
• громадянської позиції, інших моральних якостей особистості, її поглядів, переконань, життєвих пріоритетів.

Українознавче наповнення змісту підручників

Українознавчий компонент підручника має бути спрямованим на виховання любові до рідного краю та свого народу, пошани до наших історичних діячів та зацікавленості й підтримки народних традицій.  Під час аналізу підручників слід звертати увагу на наявність таких складових:

• науково обґрунтована інформація про факти, події, явища щодо виховання в учнів національної свідомості й гідності;
• виважене, доцільне та системне використання зразків українського фольклору, мистецтва, прикладів традиційної української культури, звернення до особливостей тваринного та рослинного світу рідного краю.

Доступність і зрозумілість текстів підручника, відповідність їх нормам літературної мови

Мова підручника має бути науково виваженою, точною, простою, живою та зрозумілою для учнів, відповідати нормам української літературної мови або нормам іноземної літературної мови, у тому числі орфографічним, пунктуаційним, стилістичним, граматичним. 

Текст підручника має бути представлений в науково-навчальному підстилі наукового стилю та містити достовірний інформаційний та емоційно-ціннісний компоненти змісту. Важливим аспектом є діалогізація освітнього процесу, що реалізується засобами комплексних вправ і завдань до текстів, спонуканням учнів до роздумів, практикування на кожному уроці різних видів бесіди, заохочення учнів до постановки запитань одне одному.

Забезпечення диференційованого підходу до навчання, індивідуалізації освітнього процесу

Підручник має забезпечувати диференціацію навчання та містити завдання для нечисленних груп учнів, індивідуальні навчальні проекти, дослідні завдання, матеріал для навчальної діяльності учнів з різними здібностями та навчальними можливостями.

Психолого-педагогічні вимоги

Психолого-педагогічні вимоги до підручника стосуються відповідності обсягу, змісту, структури підручника віковим психологічним особливостям учнів. Рівень доступності підручника має бути таким, щоб учні могли успішно користуватися підручником для самостійного навчання. Під час аналізу змістового наповнення слід враховувати такі критерії:

• відповідність ступеня абстрактності, обсягу та складності викладу матеріалу рівню психологічного розвитку учнів, їхній попередній освітній підготовці й життєвому досвіду; 
• уникнення надлишкової інформації, дидактична доцільність і обґрунтованість введення на одному уроці декількох нових понять для засвоєння; 
• доцільність обраних конструкцій речень для розуміння тексту, використання аналогії для пояснення складних процесів, наявність прикладів для пояснення абстрактних понять; 
• вичерпність пояснень, наявність достатньої кількості прикладів, ілюстрацій, чіткість і зрозумілість мови підручника. 

Розвиток мотивації до пізнавальної діяльності у класі і поза ним

Для розвитку позитивних мотивів навчання, пізнавальних потреб та зацікавлень учнів зміст і структура підручника мають відображати основні етапи процесу навчання та включати завдання, які спрямовані на розвиток:

• розумових дій, зокрема виділення істотних ознак і властивостей, головного та другорядного, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, обґрунтування висновків тощо;
• самостійного критичного, дивергентного мислення;
• взаємо- і самооцінювання. Такі завдання мають бути розташовані з дотриманням певної послідовності – від пробних (попереджувальних, супроводжуваних), тренувальних (за зразком, за інструкцією, за завданням) до творчих;
• емоційного інтелекту, які включають вправи, змодельовані у різних комунікативних ситуаціях.

Антидискримінаційні вимоги

Антидискримінаційні вимоги до підручників спрямовані на запобігання дискримінаційних (у т. ч. стереотипних) положень (зображень) за ознаками: раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками. Тож під час аналізу підручника слід врахувати наявність: 

• завдань, вправ, коментарів, ілюстрацій, спрямованих на формування полікультурної спрямованості, вміння виявляти та поважати різні точки зору, розуміння потреб та можливостей інших людей;
• різноманітних образів, персонажів, дійових осіб, які залучені до найрізноманітніших форм та видів діяльності, і своєю поведінкою відтворюють різні життєві сценарії;
• недискримінаційної мови, тобто формулювань, позбавлених андроцентризму, сексизмів і будь-яких інших дискримінаційних форм і смислів. 

Дизайнерські вимоги

Художнє оформлення підручника має бути реалізоване сучасними поліграфічними засобами та враховувати особливості сприйняття інформації учнями певного віку. Ілюстративне оздоблення (ілюстрації/фотографії,  графіки, діаграми, умовні позначення) мають бути якісні, зрозумілі й доцільні, зі збалансованою кольоровою гамою та контрастністю й нести художньо-естетичну цінність. У підручнику не може бути сюжетів, що ілюструють насильство чи провокують до нього, зайвих ілюстрацій, не пов'язаних із змістом основного та додаткового текстів. 

Санітарно-гігієнічні вимоги до підручника

Під час визначення відповідності підручника санітарно-гігієнічним вимогам слід керуватися Державними санітарними нормами і правилами "Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей". 

Відбір підручника – це не просто вибір навчальної книги. Це вибір нової стратегії розвитку учнів та нових підходів до навчання. Тож щиро бажаємо вам знайти справжні скарбниці знань та стати експертами у цьому питанні!