Україна – це невід’ємна частина Європи (географічно, історично та ціннісно). І саме для того, щоб нагадати всім нам про важливість єднання та порозуміння (які є основними принципами існування ЄС), кожної третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи. У школах також проходять тематичні заходи, адже школярі мають розуміти значення європейських цінностей для нашого розвитку. Щоб допомогти вам провести якісну виховну годину, ми підготували кілька цікавих ідей.
Коли об’єднання Європи стає метою життя
Розкажіть учням, що шлях до об’єднання Європи був дуже довгим і тернистим. Деякі вчені ведуть його початок ще з доби Античності. Однак найважливіші кроки було зроблено саме у ХХ столітті. І що цікаво, не всі імена ідейних провідників і творців цього процесу сьогодні відомі широкому загалу. Розкажіть школярам історію про Ріхарда Куденхофе-Калергі – чоловіка, який усе життя працював для об’єднання Європи.
Ріхард був сином австро-угорського повіреного у справах Японії Генріха фон Куденхофе-Калергі та японки Міцуко Аоями. Рід хлопця був дуже давнім: його предки отримали дворянський титул за участь у Першому хрестовому поході (ХІ століття). Із самого дитинства Ріхард перебував у середовищі широкого національного розмаїття: він народився у Японії, жив у Австро-Угорщині (яка була однією з найбільш багатонаціональних держав Європи), а його батько знав 16 мов. Хлопець здобув хорошу освіту, вивчаючи історію та філософію у Віденському університеті. У 1920 році він також отримав чехо-словацьке громадянство.
У 1922 році Ріхард (йому було тоді 28 років) заснував Пан’європейський союз, який став уособленням його ідей про об’єднання Європи та прообразом Європейського Союзу. Членами цього громадсько-політичного руху були А. Ейнштейн, Т. Манн, З. Фрейд та багато інших відомих діячів. На думку Ріхарда Куденхофе-Калергі, основними принципами єдиної Європи були такі: мир, свобода, економічне процвітання і культура. Також він наполягав на необхідності досягнення порозуміння між Німеччиною та Францією. За свої погляди та ідеї був переслідуваний нацистами.
Уже після Другої світової Ріхард брав участь у підготовці відомої промови В. Черчілля (1946 рік), яку і вважають відправною точкою процесу об’єднання Європи. Також саме він запропонував зробити «Оду до радості» офіційним гімном Європи.
Попросіть дітей оцінити діяльність Ріхарда Куденхофе-Калергі, а також пояснити його мотивацію. Чи можна сказати, що він є одним із творців сучасної Європи?
Європа – це порозуміння
Нагадайте школярам, що об’єднання Європейських країн у співдружність народів у ХХ столітті ґрунтувалося, насамперед, на порозумінні. Саме втілення цього принципу в стосунках Німеччини та Франції – двох сусідніх держав, які століттями ворогували та воювали через землі та ресурси, дозволило пройти шлях від завершення Другої світової війни до створення Європейського Союзу в сучасному його вигляді.
Поясніть дітям, що прагнення до порозуміння є актуальним для будь-яких сфер нашого життя. Попросіть їх назвати ситуації, у яких би саме досягнення порозуміння допомогло вирішити проблему. Це можуть бути реальні життєві проблеми, сюжети з літератури чи кіно, навіть цілком вигадані історії. Важливо, щоб учні спробували донести головну ідею – від порозуміння залежить наше спільне майбутнє.
Крім того, розкажіть про гасло Європейського Союзу «Єдність у різноманітності». Попросіть школярів пояснити його ідею та значення. Також діти можуть подумати над тим, як таке гасло дозволяє досягнути порозуміння між різним європейськими народами.
Знати про Європу всім: і дорослим, і малим
Нагадайте дітям, що географічний центр Європи знаходиться саме в Україні (у Закарпатській області). Наша держава є невід’ємною частиною Європи як географічно, так і ментально. Тож всі ми повинні знати про історичний розвиток цієї частини світу, її цікавинки та особливості. А щоб найкраще перевірити рівень знань школярів і встановити, які аспекти потребують додаткового вивчення та повторення, варто проводити тематичні тестування. Як приклад такого уроку можна розглянути розробку години спілкування з елементами інтерактиву до Дня Європи. Це дозволить перевірити загальний рівень ерудиції дітей та їхні знання з різних навчальних дисциплін.
Цікава Європа
Нагадайте учням, що Європа має тисячолітню історію, а її культура є невід’ємною складовою всесвітнього історичного надбання. Навіть попри те, що учні середніх і старших класів постійно дізнаються щось нове про цю величну частину світу, вона завжди може здивувати чимось новим і незвичайним. Щоб проілюструвати це, розкажіть і покажіть школярам кілька цікавих фактів із різних країн «Старого світу».
Будівництво Храму Святого Сімейства у Барселоні розпочалося в 1882 році й триває досі
Із усіх експонатів Британського музею одночасно експонується лише близько 1%
Діснейленд у передмісті Парижа – це найбільш відвідуване місце у Європі
У німецькому Гамбурзі знаходиться близько 2300 мостів – більше, ніж у будь-якому із міст світу
Дізнатися більше цікавих фактів про історію Європи, а також завдання, значення та особливості формування Європейського Союзу можна тут. Запитайте в дітей, а які їм відомі цікавинки про Україну. Запропонуйте створити невелику розповідь чи рекламне гасло, яке б мотивувало європейців відвідати нашу країну.
Бути європейцем – означає сповідувати європейські цінності
Поясніть дітям, що бути європейцями – це не лише мати громадянство європейської країни. Це насамперед означає, що індивід сповідує низку цінностей та намагається жити відповідно до них. Запитайте школярів, як вони розуміють поняття «цінності».
Запропонуйте дітям розглянути перелік таких цінностей. Крім того, запитайте, як саме кожна із них може бути реалізована на рівні держави та безпосередньо кожним із нас. Також поговоріть зі школярами про те, як такі принципи реалізуються в Україні та що потрібно робити, щоб рухатись у правильному напрямку.
- Демократія – право і здатність кожного громадянина впливати на життя своєї держави (можливість обирати владу і бути обраним до органів влади).
- Верховенство права – забезпечення рівності всіх громадян перед законом, правове врегулювання відносин між усіма членами суспільства.
- Рівні умови для всіх – безперешкодний доступ до праці та навчання (зважаючи на власні потреби та можливості), рівність у дотриманні громадянських прав кожної людини (на життя, здоров’я, освіту, свободу вибору релігії та мови спілкування).
- Утвердження суспільства справедливості та турботи – досягнення такого рівня розвитку спільноти, коли всі її члени поважають одне одного; утвердження системи соціального захисту населення.
- Повага до себе та інших – утвердження самодостатнього і толерантного сприйняття всіх членів суспільства.
- Мир – протидія веденню війн та намагання вирішувати будь-які конфліктні ситуації виключно мирним шляхом.
Також покажіть школярам короткий ролик про приклади реалізації таких цінностей у повсякденному житті.
Цікаві відео про Європу
Перші кроки до об’єднання Європи
Короткий, проте інформативний новинний ролик, який допоможе усвідомити причини та особливості перших кроків до об’єднання Європи після Другої світової війни.
Англомовний мультфільм про об’єднання Європи
Дещо провокативний і сатиричний, але цікавий та інформативний анімований фільм, який допоможе зрозуміти мотиви створення ЄС, історію входження до його складу різних держав та окремі проблемні питання. Ролик можна використовувати не лише як джерело інформації, а й як об’єкт глибокого аналізу європейських стереотипів чи для вивчення англійської мови.
Коротка історія Європейського союзу
Інформативний відеоролик з елементами хроніки, який дозволить зрозуміти основні етапи об’єднання Європи та створення ЄС. Його перегляд можна пов’язати з вивченням англійської мови, історії та географії.
Бесіда «Європа починається з мене. Що це означає?»
Запропонуйте школярам поговорити про те, що нам потрібно робити, яких зусиль треба докладати, щоб бути невід’ємною частиною Європи. Діти мають якомога детальніше пояснювати свою відповідь. Орієнтовні запитання:
- Чи можна вважати себе кращим за інших людей?
- Чи є кращі / гірші релігії або мови?
- Чи можна давати / брати хабарі?
- Чи варто повідомляти про скоєння злочину, якщо його вчинила знайома чи рідна людина?
- Чи може бути різною відповідальність за той самий вчинок для осіб із різним соціальним статусом та владними повноваженнями?
- Що має більшу силу: закон чи «зв’язки»?
- Чи може влада порушувати закон?
- Чи можуть інші особи обмежувати вашу свободу? А ви їхню?
- Чи можна нехтувати законними правами інших задля власної самореалізації?
- Що означає поняття солідарність? А ви завжди солідарні з іншими?
Після обговорення всіх запитань можна колективно створити пам’ятку, яка буде нагадувати учням, що бути європейцями досить просто.
А ви маєте власні розробки тематичних виховних заходів? Тоді діліться ними з колегами у Бібліотеці «На Урок»!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.