Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Практичні прийоми, що допоможуть обрати теми проєктів

Проєктна робота має чимало переваг – вона мотивує, підвищує активність, розвиває креативне та критичне мислення. Реалізувати всі перспективи можна лише за умови свідомого вибору теми проєкту. Дорослому це завдання здається простим, але у школярів часто виникають складнощі під час його виконання. 

Тож як навчити дітей правильному алгоритму дій, що допоможе не губитись та розробити вдалий проєкт? Пропонуємо декілька практичних прийомів, які навчать учнів ставити правильні запитання та знаходити перспективні ідеї.

Проєкти як індикатор слабких місць

Уявімо, що діти вивчили тему і ви пропонуєте класу виконати проєкт. Адже це ефективний спосіб закріплення знань! Але цього разу запропонуйте школярам самостійно обрати тему, з якою вони працюватимуть. Якщо діти відповідають, що їм не спадає на думку жодної ідеї, вам для початку доведеться розібратися з деякими моментами:

  1. Проблеми з цілепокладанням у дітей.
  2. Фрагментованість знань (шкільні уроки окремо, а життя/побут окремо).
  3. Пасивне сприйняття. Учні не бачать способу застосувати знання в реальному житті.
  4. Нездатність перевести інформацію в навички та дії.
  5. Проблеми з послідовністю: обрати ціль, розробити кроки, перейти до дії. Учням, які не звикли проходити весь ланцюжок, буде важче розвивати підприємницькі навички.

Проєктна діяльність дає можливість удосконалюватись у цілепокладанні. Учень чітко розумітиме, чого він хоче і навіщо йому це потрібно. 

Тренінг із пошуку проєктів

Якщо ви бажаєте використовувати проєктну діяльність у школі, навчіть дітей обирати виграшні теми. Ця навичка є базовою та стане у пригоді на будь-яких уроках.

Етап 1. Навчаємо дітей «сканувати» оточення та ставити правильні запитання

Наприкінці кожного заняття запитуйте учнів – як тема нашого уроку пов’язана з проблемами сучасності? Це може стосуватися будь-якої теми: геометричні фігури, птахи, українські письменники. Для початку можна взяти тему з очевидними зв'язками – наприклад, екологія. Коли учні подолають перший поріг незручності, обирайте більш несподівані варіанти та просіть дітей самостійно вигадати тему проєкту.

Аби допомогти виокремити перспективні галузі, навчіть учнів ставити запитання: Якими є основні проблеми сучасності? Які ваші проблеми? Які проблеми є в інших країнах, але немає у нас? Які проблеми є в дітей, але немає в дорослих і навпаки? Які екологічні проблеми найскладніші? Якої навчальної дисципліни стосуються ці проблеми? 

Якщо діти зможуть розсортувати проблеми за дисциплінами – це вже великий крок. Тепер конкретизуємо завдання. 

Етап 2. Акцентуємо ядро проєкту

Поясніть учням, що кожен проєкт має містити:

  • соціально та особистісно (для учня) значущу проблему – дослідницьку, інформаційну, практичну;
  • створення певного матеріального або інтелектуального продукту (книга, інструкція, мапа, огляд тощо), а не просто вивчення теми.

Якщо об'єктом дослідження є інформація, діти шукають відповідь на запитання: що ми хочемо дізнатися про певний об'єкт? 

Наприклад: «Чому коти бачать у темряві?» (учні формулюють принцип роботи котячого ока), «Які з солодощів найшкідливіші?» (учні роблять висновок про рівень шкідливості ласощів, створюють таблицю вмісту в них цукру та консервантів), «За який час хробаки перероблять кілограм сміття (листя, паперу, картону)?».

Якщо об'єктом дослідження є проблема, обирається ситуація або об'єкт, із якими вона пов'язана. Приклад: «Як зі старого паперу зробити новий?», «Як знизити швидкість машин на дорозі біля школи?». Під час дослідження з'ясовується сутність проблеми (машини повертають надто несподівано) та розробляються варіанти її вирішення (зробити антикишеню). Учні знаходять відповіді на наступні запитання: що нас не задовольняє, що заважає, що ми хотіли б покращити, якою є позиція інших людей щодо цієї проблеми?

Якщо предметом дослідження є конкретна справа (реставрація книги, виготовлення ефірної олії, створення робота), з'ясовується її корисність, можливості учня та цільова аудиторія. 

Обговоріть із учнями теми, запропоновані на першому етапі та перевірте, чи містять вони проблему і чи передбачають створення продукту. Якщо ні – вдоскональте теми, аби вони включали всі перелічені пункти.

Назва проєкту має бути простою та зрозумілою дітям, викликати інтерес до предмета й майбутньої діяльності. Нехай учні спробують уявити, що створюють рекламну кампанію, мають захопити ідеєю інвестора або покупця. Цей підхід можна використовувати і на етапі презентації.

Етап 3. Закріплюємо навички пошуку тем проєктів

Частину уроку (достатньо 10 хвилин) можна присвятити вигадуванню тем майбутніх проєктів. Кожен учень має вигадати одну-дві теми, написати за ними план, мету й завдання. Можна трохи змінити вправу: діти мають за 7 хвилин написати якнайбільше тем можливих проєктів, які згодом обговорюються у класі. 

Тема має чіпляти, надихати на активні дії, а тому обирати її варто відповідно до інтересів учня. Саме тому не бажано надавати дітям готовий список проєктів. Краще знайдіть час, щоб проконсультувати кожного. Об'єднайте проєкт зі світом дитячих захоплень. Розвивайте знання, навички та вміння, які необхідні вже сьогодні та стануть у пригоді в майбутньому!

Проєктне навчання – один із найцікавіших методів роботи, який точно подобається і вчителям, і учням. Чи складно працювати над проєктами? Ні, якщо ми маємо чіткий план дій та добре уявляємо, яким має бути результат! Проєктне навчання має багато нюансів, які варто врахувати. А дізнатися про них більше ви зможете з курсу «Проєктний метод навчання». Розбираємо алгоритм створення проєктів разом! І мотивуємо дітей!  

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter