Поурочні плани-конспекти з української літератури до монографічної теми "В. Шевчук" (11 клас, профільний рівень)

Система уроків з української літератури (11 клас)

Урок 1

Тема уроку:  Життя і творчість В. Шевчука. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Тематико-жанрова різноманітність творчості письменника.

Очікувані результати:

Предметні компетентності: подати основні відомості про життєпис письменника; визначити жанрово-тематичну різноманітність творчості митця; повторити відомості про епоху бароко та її культуру; пояснити зв’язок письменника з давньою українською літературою.

Ключові компетентності: пояснюють особливості творчості митця, «химерності» оповідної манери; визначають  значення його творів для української літератури.

Емоційно-ціннісне ставлення: учні усвідомлюють особливості творчості митця, «химерності» оповідної манери.

Тип уроку:  шкільна лекція.

Обладнання: портрет В. Шевчука, виставка літератури (художні твори В. Шевчука, його критичні статті та матеріали про нього), відеопрезентація за біографією.

Епіграф: Краще бути ніким, ніж рабом, адже згодитися бути ніким – теж позиція.

В. Шевчук

План уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Проблемна ситуація.

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення вчителя.

2. Робота в зошитах.

3. Робота з епіграфом.

ІІІ. Шкільна лекція.

1. Робота з портретом В. Шевчука
2. Перегляд відеопрезентації. Виступи учнів-екскурсоводів.
3. Літературна довідка-вікторина.
4. Коментар учителя.
5. Виступ читця.
6. Повідомлення-коментар учня за слайдами
7. Слово вчителя з елементами бесіди.
8. Інтерв’ю з письменником.
9. Робота з виставкою книг.

ІV. Підсумок уроку.

1. Підсумкове слово вчителя з елементами бесіди.
2. Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.Проблемна ситуація

Сьогоднішній урок хочу почати зі слів сучасного українського письменника В. Шевчука, якого поряд із Ліною Костенко називають головним українцем-претендентом на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури: «Кожна людина має власну долю, кожна людина може й мусить вирішувати як їй велить власний, а не чийсь розум».

• А як ви вважаєте, хто є творцем людської долі? Чи погоджуєтеся ви з думкою письменника, що людина сама є творцем своєї долі? Обґрунтуйте.
• Що означає вислів «Жити власним розумом», як ви думаєте? Чи хотіли б ви, щоб хтось вирішував за вас, як вам жити?
• Чи може людина передбачити своє життя? Про яку долю для себе ви мрієте?
• Що, на вашу думку, становить суть людського життя? Для чого треба жити?
• В. Шевчук обрав для себе долю митця, яка не складалася безхмарно, але він ніколи не нарікав. Чи правильно нарікати на свою долю? Що треба робити, щоб покращувати своє життя, реалізовувати свої плани?

Наше обговорення хочу завершити словами того ж таки В. Шевчука: «Кожен із нас гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм».

ІІ. Оголошення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності

1. Повідомлення теми уроку

Величний храм творчості Валерія Шевчука, який поєднав багато граней таланту: він і прозаїк, і поет, і сценарист, і вчений-літературознавець, і перекладач, і фольклорист, й інтерпретатор українського літературного бароко, залишається поки що таємничим, незвіданим, і кожен, потрапивши до нього, змушений буде мислити та пізнавати. Тема уроку – Життя і творчість В. Шевчука. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Тематико-жанрова різноманітність творчості письменника.

2. Робота в зошитах

Відкрийте зошити й запишіть дату та тему уроку: «Життя і творчість В. Шевчука. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Тематико-жанрова різноманітність творчості письменника».

3. Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми відкриємо двері авторського храму життя та творчості, простежимо особливості формування його світоглядних переконань та громадянської позиції, зв’язки письменника з давньою українською літературою, повторимо відомості про епоху бароко і його культуру, проаналізуємо жанрову специфіку та тематичне розмаїття творів.

4.  Робота з епіграфом

• Епіграфом до уроку стали слова В. Шевчука. З’ясуйте, що мав на увазі письменник, називаючи людину рабом.
• Чи погоджуєтеся ви зі словами письменника, що «краще бути ніким, ніж рабом»? Свою думку обґрунтуйте.
• Як ви думаєте, чи розкривають ці слова життєву позицію митця? Якою вона є?
• Щоб краще зрозуміти постать письменника як людини й талановитої творчої особистості, перегорнемо сторінки його життя, побуваємо в його творчій лабораторії.

III. Шкільна лекція

1. Робота з портретом В. Шевчука (слайд 1)

На першому слайді відеопрезентації про В. Шевчука ви бачите фото письменника. Перед нами постає літня досвідчена людина. У нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. Але особливу увагу привертає посмішка митця.

 

Пильний і вдумливий погляд В. Шевчука веде до осмислення його глибин душі. Як ви вважаєте, якою є душа митця?

Душа письменника, як бачимо, є широко відкритою до всіх, яка крізь призму світобачення постійно шукає істину, життєву гармонію, бореться зі злом, відстоює ідеали добра.

2. Перегляд відеопрезентації. Виступи учнів-екскурсоводів

Слайд 2

Екскурсовод 1. Народився Валерій Олександрович Шевчук 20 серпня 1939 року (точніше о 23.30 19 серпня, проте записаний був 20-м числом) у родині шевця (отже, був справжній Шевчук) у м. Житомир. Дід Іван працював на різних роботах (чорних) при Житомирському магістраті,

зокрема запалював ліхтарі на стовпах. Мав дочок Ганну, Ольгу, Марію, Варвару, Євдокію, Зінаїду і сина Олександра – батька Валерія Шевчука. Пізніше письменник спише з діда образ козопаса Івана в романі «Дім на горі». Батько письменника мав стихійну національну свідомість, але виявляв її вголос нечасто. Мати за паспортом була полькою, проте мала українську самосвідомість. Вона була жінко гонористою, розумною, вольовою.

У 1946 році В. Шевчук пішов до школи, проте читати навчився ще у п’ять років.

Читець. В автобіографічних замітках В. Шевчук згадував: «…до того в школі вчився на два роки старший за мене брат Анатолій (нас у родині було тільки двоє); отож біля нього я вивчив напам’ять у п’ятирічному віці букваря і потрясав сусідів, що вмію у п’ять років читати».

Екскурсовод 1. Через десять років В. Шевчук закінчив школу, в атестаті мав шість четвірок, одну трійку – з англійської, а решта – п’ятірки. Він хотів стати геологом, але, розчарувавшись у геології, поїхав до Львова вступати в Лісотехнічний інститут. Не вступив і повернувся додому. Працював при ремонті Житомирського сільськогосподарського інституту будівельним підсобником.

Слайд 3

Екскурсовод 2. Уже тоді майбутнього письменника вабила українська філологія, власне, літературознавство. Особливе враження справили на майбутнього письменника книга Д. Багалія «Григорій Сковорода – український мандрований філософ» і твори І. Франка, що, за

висловом самого Шевчука, встановило основи його світогляду.

Читець. «Іван Франко і книжка Багалія – це було друге вибухове враження, яке значною мірою вплинуло на мою долю (а було мені тоді 17 років), бо встановило основи мого світогляду. Я почав розуміти й вивчати українську літературу за методологією І. Франка, а Г. Сковорода став для мене учителем життя». 

Слайд 4

Екскурсовод 2. У 1957 р. В. Шевчук закінчив технічне училище і був відправлений на роботу на бетонний завод. Цілий рік Валерій готувався до вступу в університет. Він витримав конкурс із 12 чоловік на місце і вступив на історико-філософський факультет

Київського університету. Навчаючись, влився в життя літературної богеми Києва, налагодив стосунки з літературними студіями «Січ» (студія імені В.Чумака) і «Молодь», писав вірші, проте зрозумів, що в поезії йому було тісно.

Слайд 5

Читець. «Я був тоді поет, моїми ровесниками були І. Драч, М. Вінграновський, І. Жиленко, В. Підпалий, М. Сингаївський та ін. Скоро я відчув, що в поезії мені тісно, і з 1960 року почав писати новели, ще досить слабенькі. Віршів моїх ніхто друкувати не хотів, хоч я

розсилав їх чи розносив по журналах та газетах, зате в 1961-му році дебютував досить слабким оповіданням про Т. Шевченка «Настунька» у збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі… У велику літературу я ввійшов фактично в 1962 році завдяки публікаціям у «Вітчизні» та «Літературній Україні» – був я у цей час на IV–V курсі університету».

Слайд 6

Екскурсовод 3. Перший період творчості (до 1968 року) – це період реалізму, письменник звертається до історичних жанрів. У 1968 році він почав відходити від «чистого» реалізму, зануреного в побут, і звернувся до умовних форм.

Читець. «Я тоді поставив створити анти-Гоголя, бо в Гоголі, як, до речі, і в Довженку мене вельми дратував їхній «малорусизм» – та естетика, яка подавала українську ментальність через екзотику не без насмішки (з гумором); мене ж фольклорна народна проза цікавила з іншого боку, я б сказав, психологічного, бо фантастику і демонологію, бо й готику я розглядав як стан душі, образний його відбиток».

Слайд 7

Екскурсовод 3.  У сімдесяті роки твори письменника майже не друкували, тому він змушений був писати «для себе». Тим часом у нього виникла ідея зробити для школи перекладну антологію давньої української поезії, тим більше, що, перекладаючи літопис С. Величка, він натрапив там на вельми цікаві тексти.

Читець. «Це й стало початком мого величезного захоплення, яким я горів упродовж усіх 70-х років, – відкрив цілий масив маловідомої або й невідомої нашої поезії, десь на сотню імен, поставивши постулат, що давня українська поезія була багатомовна й творилася по різних культурних осередках…  Переді мною відкривалося щось таке велике, дивовижне – ціла загублена культура, в якій я просто закохався, якою я вражався, захоплювався. Ця культура певною мірою почала впливати на мою прозу, а стиль мій, як я жартував, почав бароковіти».

3. Літературна довідка-вікторина

• Пригадайте, де й коли зародився мистецький стиль бароко? Назвіть представників у галузі літератури. (Бароко як мистецький стиль зародився в Італії в ХVІІ ст. У ХVІІ–ХVІІІ ст. поширюється в Україні. У перекладі з італійської означає дивний, химерний. Серед представників у літературі варто згадати М. Смотрицького, К.-Т. Ставровецького, частково І. Вишенського, Г. Сковороду).
• Які головні риси барочної літератури? (Боротьба двох начал – тіла й духа, дійсність втрачає свою реальність, головне у творах – дивувати й вражати, поєднання парадоксальності, контрастності, дотепності, переобтяження творів метафорами, гіперболами, епітетами).

4. Коментар учителя

В індивідуальному стилі В. Шевчука переважають риси необароко, певного культурного світогляду, що є продовженням традиції українського бароко в нових умовах. Окрім використання поетики бароко, В. Шевчук трансформував теми, мотиви, ідеї бароко в сучасному вираженні довколишнього світу, людини в цьому світі, а також внутрішнього світу людини. Герой, як і людина бароко, часто загадковий, дивакуватий, ніби не від світу цього. Його оточує суперечливий світ, незрозумілий і несприйнятливий.

5. Виступ читця

В автобіографічних замітках «Сад житейських думок, трудів та почуттів» В. Шевчук так згадував про свою діяльність в останні десятиліття ХХ ст.: «Золотим моїм часом стали роки вісімдесяті. Цих десять років не мав я ніяких матеріальних клопотів, міг говорити, писати й друкувати, що забажаю… Я друкувався широко: статті, переклади давніх поетів, оповідання, повісті, романи. Мої глибокі шухляди почали спорожнюватися; водночас не переставав і писати твори нові».

6. Повідомлення-коментар учня за слайдами

Слайд 8

У 1986 р. В. Шевчуку присвоєне звання «Заслужений діяч польської культури», наступного року він був удостоєний Шевченківської премії за роман «Три листки за вікном». З 1988 р. В. Шевчук – ведучий історичного клубу «Літописець» при Спілці письменників України. У 1999 р. нагороджений «Орденом князя Ярослава Мудрого» V ст.

Слайд 9

На сьогоднішній день В. Шевчук – викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка, ведучий історико-суспільних циклових річних програм Українського радіо: «Козацька держава», «Київ, культурний і державний», «Загадки і таємниці української літератури», «Цікаве літературознавство».

 Слайд 10

 В. Шевчук – лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001). Він є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. 

7. Довідка вчителя з елементами бесіди

Творчість В. Шевчука є прикладом елітарної форми національної культури в її строкатому й розлогому полі. Він – представник інтелектуально-філософської, психологічної прози в українській літературі ХХ ст., так званої «химерної» прози.

• Окресліть сутність поняття «химерна» проза. (Це – різновид сучасної філософської прози з вагомим інтелектуальним началом, яка характеризується наявністю умовних форм для відображення дійсності)
• Які головні риси «химерної» прози можна виділити? (Умовність, орієнтація на фольклорні традиції, трансформація в нових художніх формах легенд і казок, елементи народної сміхової культури (гумор, бурлеск, фарс), прийом гротеску, фантасмагоричне перетворення реальної дійсності).

8. Інтерв’ю з письменником

Щоб краще зрозуміти душу письменника, спробуємо побувати в його творчій лабораторії.

Журналіст. Валерію Олександровичу, розкажіть про історію написання роману-балади «Дім на горі».

Письменник. Книжку «Дім на горі» я писав мов би з кінця, тобто з другої її, фольклорно-фантастичної частини «Голос трави». Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік – хай вилежиться, тоді й друге і так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиріччя не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш – не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. Мені захотілося видати її окремою книжкою, але, на щастя, ніхто не зважився її друкувати, і поки вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину.

Журналіст. Яка тема переважає у Вашій творчості – історична чи сучасна?

Письменник. Історія і сучасність – неподільні. І не тільки тому, що все виростає з минулого. Змінюються соціальні обставини, і людина стає в них іншою. Але, як і багато років, сьогодні хвилюють її одвічні проблеми – пошуку істини, шляхів людського самоствердження, духовний світ людини, її вчинки, жага.

Журналіст. Чи легко сьогодні бути митцем? Як поталанило вам у роки засилля «соцреалізму» зберегти внутрішню свободу творця й людини?

Письменник. Моя доля як митця не складалася безхмарно, але я на неї ніколи не нарікав. Ніколи не шукав слави для себе, але шукав слави для народу свого й своєї літератури. Зрештою, я й полюбив свій народ через те, що він був упосліджений, гнаний, битий і обкрадений. Кожен із нас гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм.

Журналіст. Мені здається, що будь-який митець у душі – еллін. Він прагне оплесків і слави. Чи кожен митець потребує оплесків і слави?

Письменник. Є два типи митців: такий, як оце Ви сказали (еллін), і такий, який творчістю хоче пізнати людину і світ (як сковорода, наприклад, який оплесків і слави уникав). А я вважаю себе сковородинцем, не знаю, чи це мені вдалося. Колись І. Франкові подарували лаврового вінка. Знаєте, що він із ним учинив? Повісив на кухні, і його жінка відривала з нього листочки для борщу. Висновки робіть самі.

10.  Робота з виставкою книг

У творчості В. Шевчука умовно можна виділити 3 основні напрямки: історична проза, твори, що відображають сучасне життя, літературознавчі праці («Козацька держава», «Муза роксоланська. Українська література ХVІ-ХVІІІ століття. Ренесанс і Бароко», «Доля. Книга про Тараса Шевченка»).

Перед нами – видання творів Валерія Шевчука, що промовляють до нас «Голосом трави». Пізніше цей голос повідав про «Дім на горі». Творчість В. Шевчука приходить до читача то «Барвами осіннього саду», то «Маленьким вечірнім інтермеццо», то «Птахами з невидимого острова». Філософію української душі митець розкриває «Трьома листками за вікном». Книга «На полі смиренному» загострює увагу на важливих питаннях: чи можемо ми до кінця збагнути цей світ; чи можемо ми в цьому світі щось збудувати; що є вічного й постійного в цьому світі… і що лишиться від нас навіки. Творчість Валерія Шевчука – це чистий Дім добра й світла, збудований високо на горі за законами гармонії. Туди потрапити нелегко, бо, за висловом В. Шевчука,  «світ, засіяний світлом, повний гармонії, але сплетений у надзвичайно складний вузол».

ІV. Підсумок уроку

1. Підсумкове слово вчителя з елементами бесіди
   •     Чим повчальна життєва позиція Валерія Шевчука як людини і як письменника?
   •     Яку мету переслідує Валерій Шевчук у своїй творчості?
   •     Чим, на вашу думку, було зумовлено вибір головної ідеї творів автора – «гуманістична віра в людину»?
   •     Прочитайте ще раз епіграф. Як ви думаєте, В. Шевчук є творцем власної долі? Чиїм розумом він живе?

Валерій Шевчук – один із українських письменників, чий сміливий творчий старт відбувся в 60-х pp. XX ст., а змужніння випало на роки застійні, роки панування в літературі «соціалістичного реалізму». Сталося так тому, що він вчасно зрозумів, як за тих абсурдних суспільних умов зберегти внутрішню свободу, а отже, і своє істинне обличчя, як витворити власний «сад нетанучих скульптур» (JI. Костенко), аби квітнув він для поколінь прийдешніх. У той час, коли інші стрімголов кинулися служити правлячій владі, В. Шевчук лишався рабом літератури. Роками він «писав у стіл», без найменшої надії на опублікування своїх творів, однак це його не пригнічувало, а навпаки, додавало внутрішньої гордості, що світ так само не впіймав його, як колись і мудрого вчителя Григорія Сковороду.

2. Оцінювання з мотивацією

V. Домашнє завдання

Опрацювати статтю у підручнику про творчість В. Шевчука. Прочитати роман «Дім на горі», повторити з теорії літератури відомості про поняття «балада», «роман» (для всіх);

скласти портфоліо письменника (творчий рівень).

 

Урок 2

Тема уроку:  Філософсько-міфологічна основа роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука (повість-преамбула та збірка новел «Голос трави»). Особливості композиції. Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки й демонічної сили, трагізм).

Очікувані результати:

Предметні компетентності: знання змісту роману-балади «Дім на горі»; аналіз особливостей композиції, рис бароко у творі; розрізнення різновидів епічної великої прози.

Ключові компетентності: розвиток абстрактного мислення; поповнення власного словникового запасу; зіставлення специфіки розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; віднаходження необхідної інформації у підручнику й інших друкованих і електронних джерелах, критичне її осмислення; виокремлення головного та другорядного; аналіз, систематизація й узагальнення її у формі таблиці, схеми тощо; визначення меж власного знання і незнання, нового знання й уже відомого; проведення аналогії із сучасним життям.

Емоційно-ціннісне ставлення: усвідомлення та пояснення особливостей «химерності» оповідної манери; визначення значення твору для української літератури.

Тип уроку: урок-літературознавче дослідження.

Обладнання: текст роману В. Шевчука «Дім на горі», опорна схема «Валерій Шевчук», таблиця «Жанрова своєрідність роману «Дім на горі», сигнальні картки.

План уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з опорною схемою.

2. Словничок теоретико-літературних понять.

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Коментар учителя.

2. Робота в зошитах.

ІІІ.  Літературознавче дослідження.

1.  Слово вчителя з використанням сигнальних карток.

2. Проблемна бесіда.

3. Робота з сигнальними картками.

4. Складання таблиці «Жанрова своєрідність роману».

5. Коментар учителя.

6. Евристична бесіда.

7. Робота в зошитах за сигнальними картками.

ІV. Підсумок уроку.

1. Формулювання висновків.
2. Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота з опорною схемою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З метою кращого і глибшого розуміння тих мотивів, якими керується автор і в житті, і в письменницькій діяльності, пригадаємо біографічні відомості про В. Шевчука. Бо через авторське бачення ми розуміємо ідейно-тематичний зміст твору, сприймаємо його героїв. Своєрідною допомогою у виділенні ключового вам стане опорна схема-конспект, яка є на дошці.

• Що ви знаєте про родовід В. Шевчука? В яких умовах він виховувався? Хто впливав на формування його світогляду?
• Якими були його захоплення? Якими рисами імпонували Шевчукові його літературні вчителі І. Франко, Г. Сковорода?
• Яким був письменницький дебют? Які проблеми насамперед цікавлять цього митця?
• Що це за період «внутрішньої еміграції» в житті В. Шевчука? Чому письменника переслідувала правляча тоталітарна влада й він упродовж тривалого часу не міг вільно друкувати свої твори?
• Що ви можете сказати про його світоглядну позицію і як, на вашу думку, вона впливає на його творчість?
• Яку творчу історію створення роману «Дім на горі» розкрив нам на минулому уроці сам автор? Чим вона унікальна?

2. Словничок теоретико-літературних понять

•     В. Шевчук своєму творові «Дім на горі» дав підзаголовок «роман-балада»? Пригадайте, який жанр називаємо літературною баладою. (Балада – це ліро-епічний твір фантастичної, історико-героїчної чи соціально-побутової тематики з драматично напруженим сюжетом, що має фольклорну основу.)

•     Які ознаки балади як жанру ви можете назвати? (Фантастичний напружений сюжет; зображення однієї події з життя головного героя; фольклорна основа; висока емоційність; нетривалий час подій; невелика кількість дійових осіб; стислість, малий обсяг; драматична, часто несподівана розв’язка; присутність оповідача; віршована форма.)
•     Наведіть приклади творів світової літератури, у яких наявні риси балади. («Рибалка» П. Гулака-Артемовського, «Причинна», «Тополя», «Утоплена» Т. Шевченка, «Рукавичка» Ф. Шіллера, «Пісня про віщого Олега» О. Пушкіна, «Вільшаний король» Й. В. Гете, «Вересовий трунок» Р. Стівенсона та ін.)
•     Дайте визначення теоретико-літературному жанру «роман», назвіть його різновиди та жанрові ознаки. (Епічний твір, місткий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Головними структурними елементами є розповідь та творений нею уявний світ у просторі й часі, населений персонажами, наповнений подіями, укладеними в сюжет. Крім оповіді або розповіді, роману властива пряма мова персонажів, описи, авторські відступи. Його жанрові різновиди: соціальний, сімейно-побутовий, соціально-побутовий, історичний, філософський, сатиричний, пригодницький, біографічний, науково-фантастичний та ін.)
•     Пригадайте визначення «химерного» роману, назвіть представників цього жанру в українській літературі. («Химерний» роман – різновид сучасної філософської прози з вагомим інтелектуальним началом, яка характеризується наявністю умовних форм для відображення дійсності. Термін «химерний» з’явився в 1958 р. разом із романом О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця». Витоки химерного роману сягають іще «Енеїди» І.П. Котляревського, яка утвердила в українській літературі нові принципи художнього освоєння дійсності, народний світогляд. Близькими є також «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка, «Марко у пеклі» О. Стороженка, «Співомовки» С. Руданського, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя.)

II. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності

1. Коментар учителя

Ми продовжимо роботу над творчою спадщиною Валерія Шевчука, зокрема проаналізуємо жанрові особливості роману-балади «Дім на горі» та визначимо специфіку композиції цього твору. З’ясуємо, з якою метою автор вдається до використання традицій європейської балади та чому так оригінально подає композицію твору.

 2. Робота в зошитах

Запишіть дату, тему уроку: «Філософсько-міфологічна основа роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука (повість-преамбула та збірка новел «Голос трави»). Особливості композиції. Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки й демонічної сили, трагізм)».

III. Літературознавче дослідження

1. Слово вчителя з використанням сигнальних карток

Розвиток сучасної української прози характеризується використанням умовних форм відображення дійсності. Саме це спричинило звернення письменників до «химерної» прози. Уже не раз робилися спроби визначити домінантні атрибути цього різновиду прози. Дослідники вважали характерною для неї творчу орієнтацію письменників на фольклорні традиції, трансформацію в нових художніх формах народних легенд і казок. Саме тому в «химерних» творах знаходимо фантастичні елементи, які майстри вдало поєднують із реальністю. Валерій Шевчук у творі «Дім на горі» поєднав жанрові ознаки роману й балади, визначивши його жанр як «роман-балада». Саме цей твір, на думку багатьох дослідників, вважається показовим для цілої творчості Валерія Шевчука, «апогеєм мітологічної прози» письменника.

 

2. Проблемна бесіда

•     Чому роман-баладу В. Шевчука «Дім на горі» називають експериментальним? (Своєрідна жанрова структура – роман-балада, проте національні засоби химерного роману з’являються із зовсім новими функціями.)
•     Чим був зумовлений вибір саме такого жанру? (Це дало можливість письменнику вирішити завдання літератури – вивести сучасну українську прозу на світовий рівень. «Дім на горі» став аргументом про життєздатність, природність, нормальність і  рівноправність української літератури.)
•     У чому полягає специфіка побудови роману? (Твір складається з двох частин: повісті-преамбули «Дім на горі» та циклу новел-притч «Голос трави», що ніби створюють своєрідну метафору всього того, що відбувається у домі на горі. Дві частини, хоч і є цілісним твором, однак можуть існувати незалежно одна від одної.)

2. Робота з сигнальними картками

 

 

4. Складання таблиці «Жанрова своєрідність роману»

•     Поясність своєрідність та доцільність композиції твору. (Поєднання розповіді про сьогодення (дійсність) з фольклорними, зануреними в сиву давнину, історіями. Це одна з характерних ознак «химерної» прози.)
•     Яким чином у творі поєднуються реальність і фантастика? Відповідь обґрунтуйте. (Тринадцять оповідань другої частини «Голос трави» в алегоричній, замаскованій формі розповідають про реальне життя. Фольклорно-міфологічна їх основа виконує роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази були невід’ємною частиною світовідчуття наших предків, привносили в нього своєрідну духовну корекцію. Тому так тісно переплетено тут реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними.)
•     Які ознаки роману ви можете виділити?
•     Прокоментуйте, у яких епізодах роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука найбільш яскраво простежуються жанрові ознаки балади.

«Дім на горі» - апогей «мітологічної прози» В. Шевчука
роман-балада
ОЗНАКИ РОМАНУ	ОЗНАКИ БАЛАДИ
епічна розповідь про життя кількох героїв; наявність описів: портрет, пейзаж тощо; філософські роздуми.	наявні фантастичні, фольклорні елементи; трактування проблеми кохання, «демонізм» у почуттях.
Структура
Повість-преамбула «Дім на горі»	Цикл новел-притч «Голос трави»
Композиція
Дійсність + фольклор	Минуле (занурені в сиву давнину історії)

 

5. Коментар учителя

Своєрідність побудови твору проявляється ще й у тому, що в романі переплетені два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить. Йдучи цією дорогою, людина все одно приходить додому. Піднімаючись до будинку, що височіє на горі, недавній фронтовик, директор школи Володимир, навіть не підозрює, що у тому домі він знайде спокій і душевну гармонію. Хлопець, син Галини Іванівни, повертається додому через сімнадцять років, що нагадує біблійний сюжет про блудного сина. Цей дім є надійною основою, фортецею, де зберігається духовність. Із мотивом дороги пов’язана й різниця між втіленнями жіночого та чоловічого начала. Жіноча доля –  чекати й терпіти, чоловіча –  шукати свою дорогу та повертатися.

6. Евристична бесіда

•     Роман-балада «Дім на горі» В. Шевчука – це твір про кохання чи любов? Відповідь аргументуйте. (Це – твір про любов: складне почуття, що містить у собі кохання, почуття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу, уміння бути небайдужим, прагнення освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, –  той стан, що його однаково переживає козопас Іван та його онук.)
•     Визначте провідну тему та ідейне спрямування твору.
•     Яким чином В. Шевчук застосовує ідею української літератури бароко для розкриття провідної думки роману? (Головна ідея – ідея спільного блага, у «Домі на горі» ніхто з головних героїв не кривдив свого ближнього, кривдники, якщо і з’являлися, то з мороку, знічев’я.)
•     У який спосіб автор доносить до читачів ідею «добра»? (Автор використовує елементи утопії. У романі все утопічно врівноважено: зроби добре собі – всім добро буде, зроби всім добре – собі добро зробиш. За цим писаним і неусвідомленим законом живуть і діють персонажі роману, утримуючи завдяки цьому гармонійну рівновагу: високого і низького, любові та байдужості, осілості й мандрів, чоловічого й жіночого.)

7. Робота в зошитах за сигнальними картками

 

   

 

 

ІV. Підведення підсумків уроку.

1. Формулювання висновків.

Видатний митець сучасності філософськи осмислив людину і її участь у боротьбі добра зі злом, любов і щастя, що становить гармонію й відповідність. Герой Шевчука любить земне й звичайне, а водночас спрагло тягнеться до чогось небесного, вічного.

• У чому полягають особливості композиції роману-балади «Дім на горі»?
• Чим було зумовлено вибір оригінального жанру твору?

2. Оцінювання з мотивацією

V. Домашнє завдання

Повторити відомості про літературу бароко, поняття про притчу, притче вість, символічність.

Дібрати цитати для характеристики образів роману; простежити барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного в романі) (для всіх).

Скласти логічні схеми, таблиці до роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука (творчий рівень).

Урок 3

Тема уроку: «Дім на горі» - роман-балада про любов. Ідея формування особистості через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, за умови, що вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а й слідує передусім за почуттями

Очікувані результати:

Предметні компетентності: знання змісту роману-балади «Дім на горі»; аналіз особливостей сюжету та фабули, рис бароко у творі.

Ключові компетентності: розвиток абстрактного мислення; поповнення власного словникового запасу; зіставлення специфіки розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; віднаходження необхідної інформації у підручнику й інших друкованих і електронних джерелах, критичне її осмислення; виокремлення головного та другорядного; аналіз, систематизація й узагальнення її у формі таблиці, схеми тощо; визначення меж власного знання і незнання, нового знання й уже відомого; проведення аналогії із сучасним життям.

Емоційно-ціннісне ставлення: (усвідомлення та пояснення притчевості й символічності роману; визначення значення твору для української літератури).

Тип уроку:  психологічне дослідження.

Обладнання: текст роману В. Шевчука «Дім на горі», опорна схема «Творчий метод Валерія Шевчука», таблиця «Символи в романі «Дім на горі» В. Шевчука», таблиця «Реальні й алегорично-символічні образи роману «Дім на горі», сигнальні картки, ілюстрації образів-персонажів твору.

План уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда-літературна довідка.

2. Робота з сигнальними картками.

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Коментар учителя.

2. Робота в зошитах.

ІІІ. Літературознавче дослідження (характеристика образів).

1.  Слово вчителя з елементами бесіди.

2. Постановка проблемного завдання.

3. Дослідницький практикум.

4. Робота в зошитах за сигнальними картками.

5. Коментар учителя.

6. Творча робота «Пошукове читання».

7. Робота дослідницьких груп.

8. Заповнення опорної таблиці «Символіка роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука».

ІV. Підсумок уроку.

1. Робота з логічною схемою «Творчий метод В. Шевчука».

2. Розв’язання проблемного завдання.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда-літературна довідка

• Як ви вважаєте, що в цьому світі є незбагненним? Що не піддається поясненню, простій логіці, є загадковим і незвичайним?

Для В. Шевчука таким незбагненним є душа людини в різних її вимірах, різних іпостасях. Події зовнішнього світу, який оточує людину, то лише необхідне тло, на якому художньо досліджується внутрішній духовний світ його героїв.

• Пригадайте, яка літературна традиція особливо вплинула на творчість В. Шевчука? (Традиція бароко)
• Назвіть особливості літератури бароко. (Основні риси літератури бароко – висока оцінка оригінальності й переобтяження творів стилістичними прикрасами, гіперболами й антитезами.)
• Роману «Дім на горі» властива притчова манера оповіді. Дайте визначення поняттю «притча». Які її головні ознаки? (Притча – повчальна алегорична розповідь, у якій фабула підпорядкована моралі. У структурі притчі лежить інакомовний сюжет й інакомовні образи)
• Як ви розумієте поняття «притчевість» і «символічність». Чи близькі вони?

В індивідуальному стилі В. Шевчука переважають усе-таки риси необароко, певного культурного світогляду, що є продовженням традиції українського бароко в нових умовах. Письменник трансформував теми, мотиви, ідеї бароко в сучасному вираженні довколишнього світу, людини в цьому світі, а також внутрішнього світу людини. Його герой, як і людина бароко, часто загадковий, дивакуватий, ніби не від світу цього. Його оточує суперечливий світ, незрозумілий і несприйнятливий. Він має тіло й душу, переживаючи при цьому роздвоєність, його переслідує внутрішній драматизм, який очищує душу, підносить її над буденністю.

2. Робота з сигнальними картками

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Коментар учителя

Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над аналізом сюжету роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука, спробуємо визначити барокові притчові мотиви й символи, а також окреслити жіноче й чоловіче начало в творі.

2. Робота в зошитах

Відкрийте зошити й запишіть дату й тему уроку: «Роман-балада «Дім на горі». Жіноче й чоловіче начало у творі. Глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу героїв. Демонологічні мотиви й символи роману. Майстерність у використанні біблійних образів і народних легенд. Особливості стилю В. Шевчука».

ІІІ.  Психологічне дослідження (характеристика образів).

1.  Слово вчителя з елементами бесіди

Сюжетна канва роману «Дім на горі» є динамічною, напруженою, захоплюючою, бо в кожній із 13 новел другої частини роману діють загадкові демонічні сили (домовики, відьми, чорти, перелесники, злі духи). Вони є невід’ємною часткою того світу, який оточує людину, спонукає її до протистояння, боротьби.

• Визначте сюжетні лінії у творі. Чим пояснюється розгалуженість сюжету роману? (Поєднання реального і фантастичного. Напруга між реальним і фантастичним – романтичними елементами розповіді – віддзеркалюється також у часовій структурі першої частини.)
• Визначте головні сюжетні лінії першої частини роману. За якими критеріями ви робили такий поділ?

Три оповідання – три сюжетні лінії

1	2	3
Про Галю та інших жителів дому	Про Миколу та Олександру Ващуків, батьків Неоніли	Про Івана Шевчука та його жінку Марію

• Яким чином авторові вдається ускладнити сюжет? З якою метою митець ускладнює сюжет? (Кожній розповіді характерний рух уперед і назад у хронології, що дезорієнтує читача. Це дає можливість читачеві порівнювати і робити певні висновки щодо героїв роману.)
• Чому підпорядкована основна фабула роману? (Реакції жінок на спокуси джигунів (Галя)та дженджуриків (Оксана – донька Галі.)

2. Постановка проблемного завдання

- Доведіть, що дім на горі - це фортеця духовності, душі та прекрасного.

3. Дослідницький практикум

• Яка спільна риса об’єднує всіх героїв – чоловіків і жінок? (Вони, на перший погляд, прості люди, зі звичайними людськими проблемами, але водночас у їхнє життя втручаються потойбічні надприродні сили, саме про них ми дізнаємося з розмови бабусі з Галею.)
• Визначте, що об’єднує і що різнить козопаса Івана та Хлопця? (Козопас Іван – один із тих, хто народився в домі, один із його нечисленних мужчин. Він, як і його образне відображення Хлопець, - носій творчого начала. Результат Іванового довголітнього вивчення світу людей – образна наука людям. Не набридати нею людям, а залишити їм у спадок – так розуміє свою життєву місію козо пас і виконує її цілком. Хлопцеві угодовану таку ж долю. Його історія – начебто нерозказана частина історії дідової: він оселяється в дідовому домі, навіть із дружиною вперше любиться на тій-таки галявині, повній квітів і бджіл, де свого часу побував з Марією Іван.)
• Як ці образи пов’язані з легендою дому на горі? (Ці люди народжені від пришельців, які з’явилися на горі невідь-звідки і спокушали юних красунь.)
• Чому автор порівнює чоловіків-звідників із сірим птахом? Що символізує цей образ? (Чоловіки, які з’являлися час від часу у вигляді сірого птаха, залишали по собі дітей і зникали, такі собі «зальотники». Можливо, образ людини-птаха з’явився з етимології самого слова «зальотник». Сірий птах символізував чоловіка, що відрізняється непостійністю в почуттях та вчинках.)
• Як автор ставиться до героїнь-жінок? Чому митець переходить на бік жінки-грішниці? (Ії гріх – не слід жіночої зіпсованої натури, це її невдала любов, якій вона віддалася всім серцем. Жінка – зраджена у світі, у своїй любові, чистій та відданій першій любові.)
• Чи може жінка-грішниця розраховувати на справжнє щастя? (Так, це ми бачимо на прикладі головної героїні Галі, якій доля послала не тільки чоловіка-звідника – «зальотника», а й інтелігентного, спокійного, розумного чоловіка – Володимира.)
• Які випробування випали на долю героїні?
• Чи така ж доля випала її бабусі? Чим вона відрізняється? (Бабуся Галі – третій головний персонаж роману, який належить до жінок твердих; до неї свого часу теж прилітав отакий собі «зальотник», якого вона «відшила» у такий спосіб, як зробила її правнука Оксана – донька Галі. Стара не цікавиться бібліотекою свого дому – це для неї необхідна річ, як, зрештою, і присутність чоловіків. Вона немилосердна і вередлива, але по-справжньому мудра. Пустила у світ одну тільки дитину, і дочка (мати Галі) – та бліда її копія, власне, тінь, а не людина, - колись вона жила й безвісно розчинилася, також позбавлена видимого творчого духу, адже й вона не согрішила. Так, з дочки стара зуміла витворити тінь, але вчинити так з онукою їй аж ніяк не вдалося.)
• З якою метою бабуся розповіла Галі легенду? (Легенда про чоловіків-блудяг та чоловіків-зальотників, здається, і була створена старою, щоб утримати Галю й захистити її. Так стара воює за лад і спокій у домі й витрачає задля цього відчайдушно-шалену енергію свого розуму й серця; вона таки примушує повірити у свою легенду. Стара хоче перелити себе в  онуку, хоче закріпити в ній свій дух.)
• Що уособлює легенда дому на горі? (Жіночу долю: щасливу та нещасливу жіночу долю, пов’язану з чоловіками.)

4. Робота в зошитах за сигнальними картками

    

5. Коментар учителя

Досліджуючи розуміння автором жіночої та чоловічої психології, можемо зробити висновок, що В. Шевчук дуже тонко розуміє психологію жінки. У творі жіночі образи відтворено настільки реалістично, що кожен із них є влучним відтворенням певного жіночого типу. З однаковою майстерністю автору вдалося  відтворити і психологічні шукання юної дівчини і віковічний досвід та мудрість старої бабусі.

У Шевчука жінка – охоронниця вічних цінностей, захисниця домашнього вогнища. Вона – володарка мудрості, спадкоємиця глибинних традицій, яка генетично закодована бути богинею і водночас берегинею. Це – образ-символ вірної дружини, бездоганної матері, гарного педагога.

Чоловічі ж образи є більш лаконічніші, збірні. Так збірним образом є образ джигуна – втілення егоїстичності та чоловічої непокори. Образ Володимира уособлює м’який чоловічий характер, це приклад справжнього, працьовитого, надійного, мужнього чоловіка.

6. Творча робота «Пошукове читання»

Усне малювання (бажано пофантазувати і підтвердити свої думки рядками з твору, якими ви уявляєте собі Хлопця, козопаса Івана, Галину, Оксану, стару бабу, Дівчину та демонологічних істот)

МОЖЛИВО ТАКИМИ?

 

 

 

 

«Дім на горі як символ захищеності

                             нашої духовності…»

 

7. Робота дослідницьких груп

1 група – «Барокові притчові мотиви  та символи у творі».

Учні знаходять притчеві символи й мотиви в романі, аргументуючи свої знахідки.

Прогнозований результат. Сюжет твору «учуднений» багатьма засобами. Важливе значення має у ньому символіка, зокрема кольорів (синій, сірий, жовтий, зелений), образів, як реалістичних, так і умовно-фантастичних. Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу «Голос трави» з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа.

Мотив «парування» демона з людиною є типовим у фольклорі. Сам письменник продовжує цю тему в другій частині, в новелах «Перелесник», «Панна сотниківна», «Відьма», змінюючи лише зовнішній вигляд потойбічного спокусника.

Містичним є також лейтмотив синьої дороги в першій частині твору. І символіка синього кольору, і мотив дороги запозичені з фольклору. В.Шевчук зливає ці два поняття в цілісний образ, що синтезує вищі емоції й раціоналізм, рух у безмежність, спроби самопошуку. Мотив синьої дороги певною мірою перегукується з пошуком синього птаха в  бельгійського драматурга М. Метерлінка.

Більшість сюжетів циклу «Голос трави» запозичені з фольклорно-фантастичних і міфологічних оповідей. Вражає подібність деяких новел до Лесиної «Лісової пісні», теж створеної на фольклорному ґрунті.

Мотив самотності водночас є прокляттям та благом. Відчуття самотності переживають усі герої твору, в різний час і за різних обставин вона відіграє свою роль.

Мотив блудного сина, заснований на біблійній притчі, передає горе вигнання з рідного дому-фортеці, своєрідну втечу від світу, від себе і радість повернення – знаходження себе, пізнання законів природи і світу. Символ дому в поєднанні з цим мотивом означає своєрідне благо, фортецю, міцну основу, а дорога, яка веде з цього дому, – прокляття.

2 група – «Притчевість образів роману»

Притчевість – це така якість художнього твору, що виявляє завуальоване, приховане в тексті, його вихід на морально-етичну та філософську проблематику на високому рівні узагальнень. Притча ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів.

Учні коментують повчальне значення образів роману, поданих у таблиці, доводячи цитатами з твору.

Реальні та алегорично-символічні образи роману «Дім на горі»

Реальні образи	Алегорично-символічні	Значення
Володимир	дім на горі	фортеця, храм душі
Галина Іванівна	«сірий птах»	диявольська сила,звабник
Іван Шевчук-козопас	дорога	життєвий шлях, шлях до серця
Оксана, його дружина	Хлопець	чоловіче першоджерело
Олександра Опанасівна,її діти	Дівчина	жіноче першоджерело
Хлопець, син Галі

8. Заповнення опорної таблиці «Символіка роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука»

Учні колективно з’ясовують значення образів-символів твору, результати заносять у таблицю.

СИМВОЛ	ЗНАЧЕННЯ, ТЛУМАЧЕННЯ
Дім на горі	Збереження роду, сімейних традицій, фортеця духовності, душі.
Підніжжя гори	Поле боротьби добра і зла, світла і темряви, високого(духовного) і низького (буденного).
Сірий птах	Приземлене кохання, позбавлене романтичного начала, яке ставить за мету тільки фізичний зв’язок.
Синя дорога	Минуле життя, дорога життя, що відлетіло;   шлях, на якому людина, йдучи у вічність, врівноважено осмислює своє життя.
Прозора перламутрова світла куля	Час, вічна довершеність і щастя в комплексі.
Великий і сумний чорногуз, що наснився Галі	Народження дитини, але сумний, бо дитину доведеться виховувати жінці самій.
Гора з пишним палацом на вершині, що наснилася Володимиру	Доля людини, яка прагне знайти свій палац – щастя і затишок.
Захід сонця	Символ безсмертя.

 

ІV. Підсумок уроку.

1. Робота з логічною схемою «Творчий метод В. Шевчука»

ТВОРЧІСТЬ

Історична проза;

твори про сучасність

 

  Жанрові різновиди:   Індивідуальний стиль:

• історичні романи;   - книжність;
• новели;     - філософічність;
• повісті;і     - використання сюжетів,
• інтелектуальний детектив; мотивів, образів з
• «химерний» роман;   національної давнини;

• оповідання тощо.   - бароковість;

- умовність місця та часу;

- прототипність героїв;

- увага до духовного світу

людини;

- підтекст, притчевість.

 

2. Розв’язання проблемного завдання

•  Розкриємо символічне значення назви роману. (Так, ми довели, що Галя – властителька дому, який творить красунь та митців. Хлопець – носій творчого начала, незвичність мислення і почуттів, які ми відчуваємо з перших сторінок роману. Дім на горі є фортецею духовності, душі та прекрасного.)

V. Домашнє завдання.

Повторити теоретичний матеріал з теми «Життєвий і творчий шлях В. Шевчука». Проаналізувати значення кольорів у романі «Дім на горі» (для всіх).

Написати власну змінену, доповнену, перероблену версію твору (творчий рівень).

Література:

1. https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58820/
2. Жулинський М. І сповіщає нам голос трави: післямова до кн. Валерія Шевчука «Дім на горі» / М. Жулинський. К., 1983. С.465 – 476.
3. Привалова С. П. Методичні реко­мендації до педа­гогічної практики з української літе­ратури для сту­дентів спеціаль­ності 7.01.01.03 філологічного факультету: Навчально-методичний посібник Глухів, 2005. 64 с.
4. Привалова С. П. «Дім на горі» В. Шевчука: ідейно-тематичний аналіз»: Актуальные научные исследования в современном мире: Журнал. Переяслав-Хмельницький, 2020. Вып. 3(59), ч. 6. С. 74–80.