Угадай героїню за цитатою

                     Угадай героїню за характеристикою

1.  «Вона була малесенька й така прудка, i очi мала такi видющi й гострi, що сховатись од неї не могло нiщо свiтi. Їй можна було по три днi не давати їсти. Але без прокльонiв вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вiршi з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тодi блищали очi й червонiли щоки. Це була творчiсть її палкої, темної, престарiлої душi».

А Баба Палажка  ( « Кайдашева сім’я»)

Б Баба Марусина  ( « Зачарована Десна»)

В  Баба Оришка  ( « Хіба ревуть воли , як ясла повні?»)

2. «Нiчого в свiтi так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проiзростало. Коли вилiзає з землi всяка рослиночка, ото менi радість», - говорила

            А  Одарка Єрмолаївна( « Зачарована Десна»)

            Б  Марфа Яркова ( « Три зозулі з поклоном»)

            В Стара Кайдашиха     ( « Кайдашева сім’я»)

3  – Пpости мене. Я караюсь
Весь вік в чужій хаті...
Пpости мене, мій синочку!
Я... я твоя мати._
Та й замовкла... – сказала

 А  Ганна   ( « Наймичка»)

  Б   Мотря ( « Хіба ревуть воли , як ясла повні?»)

  В  Мати Лукаша ( « Лісова пісня»)

4. «Хлопець побачив на порозі жінку в широкій червоній хустці, що ховала її постать аж до колін. Це була вона, тільки страшенно змінена, майже спотворена, але в чім саме, він ще не міг сказати. Навіть голос її якось інакше бринів, — якось прикро, певно, погордо. Вона злякала його своєю появою, своєю постаттю, церемонністю й глузливим поглядом»- автор говорить про

А Надійку  ( « Місто»)

Б Мелашку  (« Кайдашева сім’я»)

В  Марту  ( « Вальс меланхолійний»)

5. «Вона була вередлива, і чудні, несвітські бажання її охоплювали. За один тільки вечір вона могла хотіти політати аеропланом, постріляти з гармати, бути музикою, професором, будь-яким, до речі, мореплавцем і чабаном».

А   Зоська ( « Місто»)

 Б   Мирослава ( « Захар Беркут»)

В   Марися   ( « Мартин Боруля»)

6. Та жінка мала спокійне, майже нерухоме довгасте обличчя, що в прямокутній рамці гладенького стриженого волосся з рівним пасмом над очима нагадувало щось старовинне, витончене й застигле, незмінно молоде, певне своєї краси й урочисте, як обличчя давніх єгиптянок, що йшли з віялами за фараоном. Натомість очі її жили, ворушились і сміялись за все обличчя,— великі облудні очі, що блищали в мороці, як у кицьки. Одягнута була, скільки він роздивився, в темну оксамитову сукню, що переходила вузькою смужкою через одне, геть оголене плече».

А Рита  ( « Місто»)

Б Тайах   (« Майстер корабля»)

В Дідона ( « Енеїда»)

7.  Чи заговорить, чи рукою поведе, чи пiде по хатi – усе не так, як хто iнший: так усi й дивляться, i так усякому на душi, мов сонечко свiтить…

 А Леся Черевань   ( « Чорна рада»)

Б Наталка ( « Наталка Полтавка»)

В   Ганна ( « Вальс меланхолійний»)

8 «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем.  Замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті панії частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці як потрібну людину…”

А Стара Кайдашиха ( « Кайдашева сім’я»)

Б  Стара Сірчиха  ( « Тигролови»)

В   Стара Терпилиха ( « Наталка Полтавка»)

9. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
А  Мотря( « Кайдашева сім’я»)

Б    Палагна  ( « Тіні забутих предків»)

В    Мусінька  ( «Місто»)

10.  «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
  А  Мелашка ( « Кайдашева сім’я»)

Б    Марися   ( « Мартин Боруля»)

В   Софія  ( « Три зозулі з поклоном»)

11. «Вона хапає з Левкових пучок листа – сльози рясно котяться їй по щоках, – пригортає його до грудей, цілує у зворотну адресу…»
А  Марфа Яркова ( « Три зозулі з поклоном»)

  Б  Наталка   ( « Тигролови»)

В     Наталка  ( « Наталка Полтавка»)

12. «Я проста робітниця, тип послугача з природи вже, що не наділила її навмисно тим гордим даром, щоб повзав… Тому повзаю й корюся до сьогоднішньої днини й належу до тих тисячок, що родяться на те, щоб без нагороди гинути!»- говорить про себе :
  А Марта ( « Вальс меланхолійний»)

Б Софія ( « Вальс меланхолійний»)

В Ганна    (« Вальс меланхолійний»)