Поурочний план з всесвітньої історії для 8 класу на тему : «Завершення формування абсолютної монархії у Франції».

Поурочний план

Всесвітня історія 8 клас

Тема : «Завершення формування абсолютної монархії у Франції».

Мета: а) навчальна – пояснити учням про роль періоду правління короля Анрі IV в історії Франції;  

            б) виховна – розказати учням як відбувалося зміцнення абсолютизму за Рішельє під час правління Луї ХІІІ;

            в) практична – пояснити якими були особливості абсолютизму за Луї XIV; про роль Кольбера в історії тогочасної Франції.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, карти, підручник.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Що таке абсолютизм (абсолютна монархія)? 2. Якими були основні передумови появи абсолютизму у Франції? 3. Укажіть зміни, які відбувалися в управлінні Францією на початковому етапі становлення абсолютизму. 4. Назвіть найважливіші, на вашу думку, події історії Франції XVI — початку XVII ст. Поясніть свій вибір

1. Піднесення Франції за Анрі IV. Анрі IV (1594—1610 рр.) отримав прізвисько «добрий король». За період його правління було наведено лад у господарстві країни, яке занепало за період релігійних війн; стягування податків із населення впорядкували та зменшили.

Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, було насамперед пов’язано з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку Франції можна лише за сприяння розвитку сільського господарства та промисловості.

Ремісників звільнили від обмежень, що накладали цехові статути, створили сприятливі умови для мануфактурного виробництва. Увезення промислових виробів з інших країн обмежили, а вивезення сировини призупинили. Для розширення виробництва з королівської скарбниці власникам мануфактур навіть надавалася грошова допомога. Виникли привілейовані королівські мануфактури, що виготовляли шовк, фаянсові вироби, парфуми.

Політика, яку уряд Анрі IV здійснював для відродження господарського життя Франції, базувалася на популярних серед тогочасних європейських економістів принципах протекціонізму та меркантилізму.

Зовнішню політику Анрі IV спрямовував на сприяння розвитку заморської торгівлі. У 1604 р. розпочалася колонізація французької Канади, губернатором якої призначили мандрівника Самуеля де Шамплейна.

Головними противниками Франції в Європі Анрі IV вважав іспанських і австрійських Габсбургів. Він намагався протидіяти спробам іспанського короля Феліпе II придушити Реформацію, розуміючи, що посилення Іспанії зачіпатиме інтереси Франції. Вважаючи війну з Габсбургами неминучою, Анрі IV і Сюллі активно готувалися до неї. Проте вбивство французького короля припинило цю підготовку.

Чи можна вважати Анрі IV видатним державним діячем Франції? Чому?

Протекціонізм - економічна політика держави, спрямована на підтримку й захист власних виробників товарів від іноземної конкуренції.

Меркантилізм - економічна політика доби становлення капіталізму, що характеризувалася активним втручанням держави в господарське життя, стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними загарбаннями й торговельними війнами.

2. Зміцнення абсолютизму за Рішельє під час правління Луї ХІІІ. Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.), кардинал католицької церкви герцог Арман-Жан дю Плессі Рішельє. Одним зі своїх головних завдань він вважав посилення авторитету королівської влади.

Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було назвати цілісною державою з необмеженою владою короля, за переконанням Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.

Рішельє розпочав рішучу боротьбу проти старої родовитої аристократії. Усіх її представників, які не бажали коритися королівській владі, відправили у вигнання або засудили, а їхні замки зруйнували. Під загрозою смертної кари заборонили дуелі — поєдинки між дворянами. Для виконання своїх рішень на місцях Рішельє змінив систему управління та зробив її залежною від короля. З’явилися посади інтендантів — королівських урядовців у провінціях, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ на своїх територіях. На відміну від інших чиновників, які купували свої посади, інтендантів призначав король. Вони поступово підпорядкували весь апарат управління провінціями, посилили в них владу короля та зменшили тим самим вплив місцевої знаті. У центральному апараті посилилася роль призначуваних королем секретарів, які контролювали певні питання.

Чимало зусиль Рішельє доклав для розвитку військового й торговельного флоту. У цей час у Середземному морі панувала Іспанія, яку Франція вважала своїм противником. Франція мала там лише 12 галер. Зусиллями Рішельє ситуація змінилася. На 1635 р. французький флот у Середземному морі налічував декілька десятків суден різних видів, які мали тисячу гармат і понад 5 тис. матросів.

Зусилля з розвитку торговельного флоту були обумовлені прагненням Рішельє налагодити вільну торгівлю з Новим Світом і створити там французькі колонії. Він активно сприяв заснуванню торговельних компаній (за роки його перебування при владі з’явилося 22 компанії). Сам Рішельє був головним учасником торговельної компанії «Нова Франція», яка здійснювала колонізацію Канади. За Рішельє Франція активно розбудовувала свою колоніальну імперію, вела боротьбу проти Англії та Нідерландів за нові території.

У зовнішній політиці перший міністр робив усе, щоб піднести престиж своєї країни в європейських справах. У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну.

Проаналізуйте діяльність Рішельє й визначте риси характеру та ділові якості, притаманні французькому державному діячу цієї доби.

Арман-Жан дю Плессі Рішельє народився в небагатій дворянській родині. Спочатку він хотів вступити до війська, але потім вирішив служити церкві. У 22-річному віці він став єпископом. Юнак мав неабиякі літературні здібності, здобув добру освіту, був честолюбним та енергійним. У 31 рік Рішельє став військовим міністром. Із 1624 р. він був членом Королівської ради, згодом — першим міністром Франції (главою уряду). Упродовж 18 років Рішельє фактично правив Францією за досить нерішучого короля Луї XIII. Як влучно зауважив один із сучасників кардинала, «Луї XIII лише носив корону, а Рішельє мав скіпетр».

Анна Австрійська, донька іспанського короля Феліпе ІІІ, дружина французького короля Луї XIII, вважалася першою красунею тогочасної Європи. Проте її стосунки з чоловіком поступово погіршувалися через схильність Анни до інтриг, зрад і спроби проводити у Франції проіспанську політику. Життя Анни Австрійської та Луї XIII стало однією із сюжетних ліній славнозвісної трилогії французького письменника XIX ст. Александра Дюма «Три мушкетери», «Двадцять років по тому», «Віконт де Бражелон, або Десять років по тому».

Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.

Велику увагу Рішельє приділяв також розвитку науки й культури, але вимагав від їхніх діячів підтримки своєї політики, прагнучи поставити ці галузі на службу французькому абсолютизму. Він ініціював відродження Сорбонни (Паризького університету) і створення Французької академії.

Головним підсумком державної діяльності Рішельє стало затвердження у Франції абсолютизму.

3. Абсолютизм за Луї XIV. Формування абсолютної монархії загалом завершилося за часів правління Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо (Жуль) Мазаріні. Він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.

За Мазаріні успішно для Франції завершилася Тридцятилітня війна. Держава здобула панівне становище в тогочасній Європі. Потребуючи коштів на реалізацію своїх планів, Мазаріні запровадив нові податки, що викликало невдоволення населення та протести в різних регіонах країни.

У 1648 р. у Франції розпочалися антиурядові заворушення, що тривали до 1653 р. Ці події увійшли в історію як Фронда. Мазаріні зміг приборкати виступи. Поразка Фронди сприяла зміцненню королівської влади.

Після смерті Мазаріні Луї XIV заявив, що не планує призначати нового першого міністра та управлятиме сам. Своєю діяльністю король довів, що він є правителем, гідним могутньої європейської держави. Головним виконавцем волі короля, інтендантом (міністром) фінансів і фактичним главою уряду став Жан-Батіст Кольбер. Саме з його діяльністю пов’язана внутрішня політика уряду короля Луї XIV.

У сфері економіки Кольбер, як і його попередники, дотримувався політики протекціонізму. Запровадивши високе мито, він захистив французьких виробників від конкуренції з іноземними товарами. Вивезення із Франції сировини повністю заборонили. Значні кошти щорічно виділялися на утримання, ремонт і будівництво доріг. Чимало зусиль докладалося для створення та розвитку французьких колоній.

Розвивалася морська торгівля. За підтримки держави активну діяльність розгорнули Ост-Індська і Вест-Індська торговельні компанії. У 1683 р. Франція посіла третє місце в Європі після Нідерландів та Англії за обсягами морської торгівлі. За турботу про французький військовий флот Кольбера називали його «батьком». Значно зросла кількість французьких суден і було запроваджено матроську повинність для служби на флоті. Завдяки реформі армії тепер вона налічувала 320 тис. воїнів і стала найсильнішою в Європі. В управлінні фінансами Кольбер вирізнявся впертістю та суворістю аж до жорстокості. Викоріненням зловживань у цій сфері займалася Особлива судова палата.

Фронда - громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції середини ХVІІІ ст.; сукупність антиурядових заворушень, що відбувалися у Франції в 1648—1653 рр.

Що ж до осіб, які мали допомагати мені в моїй праці, то я вирішив не брати зовсім першого міністра; і якщо зі мною погодитесь ви... то це ім’я назавжди зникне у Франції, бо немає нічого негіднішого, ніж бачити в руках одного всі королівські функції, а в руках іншого — самий лише королівський титул. Заради цього необхідно було розділити мою довіру й виконання моїх приписів, не віддаючи їх нікому повністю.

Коли працюєш для держави - працюєш на себе. Благо одного складає славу іншого. Коли перше щасливе, високо піднесене й могутнє, тоді той, хто є причиною цього щастя, набуває слави і, відповідно, має більше, ніж його підлеглі щодо нього й самих себе, користуватися всім, що є найбільш приємним у житті.

1. Робота в парах. Обговоріть і визначте, як Луї XIV оцінював роль і місце короля в державі. 2. Яку особливість здійснення влади королем у період завершення формування у Франції абсолютної монархії відображено в тексті?

Чимало уваги Кольбер приділяв розвитку науки й мистецтва. За його сприяння з’явилися Академія написів і літератури, Королівська академія наук, Королівська академія музики та Королівська академія архітектури. За пропозицією Кольбера було відкрито Паризьку обсерваторію. Він збільшив королівську бібліотеку, ботанічний сад, фінансував експедиції для дослідження нових земель.

Міцна фінансова система, надійна армія — ось те, на що перш за все спиралася королівська абсолютна влада за Луї XIV. Уся вища судова влада також належала королю. Навіть відносини з католицькою церквою Луї XIV побудував на її всебічній залежності від короля. Нантський едикт у 1685 р. повністю скасували, кальвінізм заборонили, а понад 200 тис. гугенотів змусили залишити Францію.

У зовнішній політиці Луї XIV докладав чималих зусиль, щоб перешкодити Габсбургам панувати в Європі. Водночас він намагався збільшити територію своєї держави, загарбавши сусідні землі.

За 54 роки самостійного правління Луї XIV Франція протягом 32 років вела війни. У 1667—1668 рр. вона завоювала іспанські Нідерланди, однак війна 1672—1678 рр. за загарбання Голландії завершилася поразкою. Причинами невдач Франції в цій війні та наступних — у 1683—1684 рр. (Війна за об’єднання), 1688—1697 рр. (Війна Аугсбурзької ліги) та 1701—1713 рр. (Війна за іспанську спадщину) — став опір як католицьких, так і протестантських держав спробам короля підпорядкувати своїм інтересам усю Європу.

Проаналізуйте портрети історичних діячів Франції цього періоду (с. 52—55). Які риси своїх персонажів прагнули показати художники? Поясніть свою думку.

Працюємо з хронологією

1629 р. - прийняття «Едикту милості».

1685 р. - заборона кальвінізму у Франції указом Луї XIV.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

За правління Анрі IV у Франції відновили зруйноване тривалими релігійними війнами господарство, король посилив свою владу та міжнародний авторитет країни.

Рішельє посідає почесне місце в історії Франції. Він доклав багатьох зусиль для зростання могутності держави.

Кольбер своєю економічною політикою сприяв посиленню Франції. Проте часто його діяльність ставала несумісною з нестримною жагою до війн короля Луї XIV.

Запитання і завдання

Жан-Батіст Кольбер. Художник Філіпп де Шампань. 1655 р.

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Історична абетка».

Правила гри. Учитель/учителька називає букву алфавіту. Окремі учні та учениці за визначений час мають записати слова, які починаються на цю букву, пов’язані зі змістом параграфа. Перемагають ті, чий перелік буде найдовшим.

2. Дайте оцінку діяльності короля Анрі IV. 3. Яку роль в історії Франції відіграв її перший міністр Рішельє? 4. Колективне обговорення. Як вплинули на розвиток Франції дії короля Луї XIV та Кольбера?

5. Покажіть на карті (с. 47) місця, де відбулися події, пов’язані з розвитком Франції в цей період. 6. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5). 7. Складіть таблицю «Розвиток Франції в 1594—1715 рр.».

8. Робота в малих групах. За додатковими джерелами ознайомтеся з інформацією про правителів і глав урядів Франції наприкінці XVI — на початку XVIII ст. Обговоріть і сформулюйте обґрунтоване судження про їхню діяльність. Якими моральними цінностями, на вашу думку, керувалися французькі правителі й глави урядів цього періоду? 9. Напишіть листа від особи француза/француженки, що жив(-ла) за правління Анрі IV, Луї XIII або Луї XIV (на вибір), до своїх родичів в іншій країні зі спогадами про цей час. За необхідності зверніться до додаткових джерел. 10. Розв’яжіть пізнавальну задачу. Анрі IV у Франції називали «добрим королем». Як, на вашу думку, можна було б назвати Луї XIII і Луї XIV? Чому?

Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання додому.