Поведінково-мотиваційний компонент готовності дитини до школи

Поведінково-мотиваційний компонент готовності дитини до школи. Підготували:студенти 42ппр групи. Хоменко А. Осіпова І.Індучна О.

Поведінково-мотиваційний компонент готовності дитини до школи включає в себе: Вольовий(поведінковий ) компонент Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання

Вольовий(поведінковий ) компонент Школа й учіння, як провідний вид діяльності школяра , вимагають від нього вміння розуміти і усвідомлювати потребу в дотриманні певних правил поведінки на уроці, в роздягальні, їдальні, спортивному залі, під час виконання учбових завдань у школі і вдома, а також певних нормативів поведінки, правил шляхетності, вихованості у свій вільний час — на перерві, на шкільному подвір'ї, вулиці, у театрі, парку тощо.

У зв'язку з цим надзвичайно важливим компонентом психологічної готовності до школи є готовність дитини в вольовій(поведінковій) сфері, яка зумовлює вміння регулювати свою поведінку в досить складних ситуаціях, пов'язаних з напруженістю, необхідністю зібратися, мобілізуватися під час тих чи інших переживань у стані втоми, довести справу до кінця. Вольова готовність виявляється у відповідному рівні розвитку особистісної поведінки дитини

Визначальним в цьому відношенні є розвинута протягом дошкільного віку здібність дитини до керування своєю поведінкою:

Дитина з високим рівнем вольової готовності до школи:

Рівень вольової готовності залежить від тих умов, у яких дитина зростала до школи у дитячому садочку і, особливо, в сім'ї. Діти, які виховувалися у доброзичливих умовах, мали від дорослих належну підтримку у пошуках, прагненні до самостійності, різноманітних творчих заняттях, як правило, готові до школи.

Свідченням успішного формування самостійності у старшого дошкільника є:

Тісно пов'язанні з самостійністю організованість і дисциплінованість поведінки. Вони виявляється в цілеспрямованості поведінки дитини, здатності свідомо будувати свою діяльність згідно з прийнятими в дитячому садку правилами, в умінні досягати результату діяльності і контролювати її, погоджувати свою поведінку з діями інших дітей, відчувати особисту відповідальність за свої вчинки.

Емоційна готовність В умовах шкільного навчання діти повинні не тільки успішно навчатися, але й вміти спілкуватися з учителями і товаришами. Правильна моральна поведінка дошкільників незмінно супроводжується позитивними емоційними переживаннями. Джерелом дитячих переживань є діяльність. За переживаннями лежить світ потреб дитини у співвідношенні з можливостями їх задоволення. Ставлення дитини до навчання залежить від того, якою мірою навчання виявилося засобом реалізації її прагнення до нового суспільного статусу. Позитивне ставлення до завдань потрібно виховувати через пізнавальні інтереси, посилення мотиву діяльності (робота для мами, сестрички, на виставку, змагання)

Про емоційну готовність до навчання свідчить здатність переживати свої успіхи і невдачі при виконанні завдань — радість від успішного вирішення, занепокоєння при виникненні труднощів, почуття сумніву, подиву. Важливим аспектом емоціональної готовності є вміння спілкуватися з: дорослими і ровесниками, орієнтуючись при цьому на нову позицію школяра.

Добре виявляється характер емоцій і почуттів дітей у реакціях на зауваження, оцінку їх дій і вчинків старшими. Якщо дитина стримує своє невдоволення, прислухається до зауважень, прагне виправити помилки, можна говорити, що вона емоційно готова до такого спілкування, позитивно ставиться до дорослого і його вимог.

Методика «Графічний диктант» Д. Ельконін. Оцінка уміння уважно слухати і точно виконувати найпростіші вказівки дорослого, самостійно діяти за завданням дорослого, правильно відтворювати на аркуші паперу напрямок лінії6-7 років«Будиночок»Визначення вміння дитини орієнтуватися у своїй роботі на зразок, точно копіювати його (особливості розвитку довільної уваги)6-7 років. Методика «Палички і хрестики» Визначення рівня визначення рівня сформованості саморегуляції і стилю навчальної діяльності.6-7 років«Лабіринт»Оцінювання вміння дотримуватись правил6-7 років. Тест «Намисто»Виявити, яку кількість умов (правил) може втримати дитина в процесі свідомої діяльності при сприйнятті завдання на слух.6-7 років. Емоційно-вольова готовність

«Будиночок»(оцінювання вміння діяти за зразком)Інструкція: «Подивися уважно на зразок і постарайся якомога точнішенамалювати такий само будиночок на своєму папері. Якщо ти щось не такнамалюєш, то стирати гумкою не можна, а потрібно поверх неправильного чипоруч намалювати правильно».

Тест «Лабіринт»(оцінювання вміння дотримуватися правил)Обладнання: рисунки 13, 14, 15 із зображенням лабіринтів зі зростаючими труднощами, олівець для дитини, секундомір.Інструкція: «Подивися на цей цікавий малюнок. Це лабіринт, із якого потрібно знайти вихід. Завдання полягає в тому, щоб якнайшвидше вибратися з кожного лабіринту. При цьому є умови, яких необхідно дотримуватись у процесі роботи:1. На початку роботи постав олівець у центр лабіринту, і поки вихід не будезнайдений, не відривай олівець од паперу.2. Відразу розпочинай рух олівцем, не намагаючись попередньо перегля-дати шлях проходження.3. Не зачіпай лінії лабіринту, не перетинай їх (це буде вважатися по-милкою).4. Не можна повертати назад (це теж помилка)». Далі дитині пропонують по черзі малюнки з лабіринтами і фіксують результатив бланку.

Особистісна готовність дитини до школи. Особистісна готовність дитини до школи — дуже важливий компонент психічного розвитку малюка. Вона проявляється у ставленні дошкільняти до навчання, вчителя , самого себе. Вступаючи до школи, дитина має бути готовою до зміни ігрової діяльності на навчальну, до нових взаємин з дорослими та систематичної інтелектуальної праці. Важливою умовою готовності дитини до постійної праці є вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання.

Друга складова особистісної готовності — вміння дитини будувати стосунки з однолітками. Про­цес навчання у школі має колективний характер, що передбачає взаємодію та співпрацю всіх його учас­ників. Тому особливого значення для дитини набу­ває засвоєння правил поведінки у товаристві одно­літків/Третьою складовою особистісної готовності до школи є розвиток самосвідомості, тобто розуміння дитиною того, що вона собою являє, які здібності має, як до неї ставляться інші люди Найяскравіше самосвідомість проявляється в самооцінці — у тому, як дитина оцінює свої успіхи та невдачі, свої якості та можливості. Найчастіше в дошкільнят самооцінка завищена, що зумовлюється специфікою віку. Проте в деяких дошкільнят вона може бути заниженою, що може спричинити неуспішність навчання у школі, оскільки викликає страх зазнати невдачу, почуття постійної тривоги.

Тест «Психосоціальна зрілість» (за методикою С. А. Банкова)Визначення психосоціальної зрілості дитини.5-7 років. Профіль соціального розвитку шестирічки. Визначення розвитку соціальних і комунікативних якостей дитини.6 років. Сходинки. Визначення самооцінки дитини4-6 років. Тест «Тривожність» (автори Темпл, Дорки, Амен)Оцінювання рівня тривожності дитини6-7 років. Оцінювання рівня тривожності й схильності дитини до неврозу (О. Захаров)Оцінка емоційного стану дитини залежно від поведінкових реакцій.5-7 років. Особистісна готовність

Методика «Сходинки»Мета: вивчення динаміки самооцінки. Застосовується як у дошкільному віці, так і в молодшому шкільному. Хід виконання: дитині показують намальовану на папері драбинку з 7сходинками. Середня сходинка має форму майданчика і пояснюють завдання: «На трьохнижніх сходинках знаходяться погані діти (чим нижче, тим гірші), на майданчику- не погані і не гарні, а на трьох верхніх сходинках - гарні діти (чим вище, тимкращі).» Кожна сходинка має, тим самим, певну змістову характеристику. Дитина повинна поставити себе на одну зі сходинок і обґрунтувати свій вибір.

Методика «Профіль соціального шестирічки» Мета : розвиток соціальних і комунікативних якостей дитини.Інструкція. педагогам і батькам пропонують за­повнити бланк «Профіль особистості дитини», у якому вони оцінюють роз­виток соціальних і комунікативних якостей дитини, виходячи зі своїх по­всякденних спостережень за нею. Твердження+2+10-1-2 Твердження. Легко входить у контакт із дорослим Уникає контакту з дорослими Відгукується на прохання дорослих Не реагує на прохання дорослих 3 радістю діє спільно з дорослими Не любить діяти спільно з дорослими Успішно діє під керівництвом дорослого Не вміє діяти під керівництвом дорослих Легко приймає допомогу дорослого Не приймає допомогу дорослого . Часто взаємодіє з однолітками Уникає взаємодії з однолітками Легко встановлює дружні стосунки з однолітками Важко встановлює дружні стосунки з однолітками Успішно діє в колективній грі Не бере участі в колективній грі Виявляє якості лідера Воліє підкорятися Добре почувається у великій групі дітей Не любить великі групи дітей

Спокійно спостерігає за діями інших дітей Заважає діям інших дітей Уміє зацікавити в чомусь інших дітей Не вміє зацікавити інших Бере активну участь в іграх і справах інших Не бере участі в іграх, що пропонуються Успішно розв'язує конфлікти з однолітками Не вміє розв'язувати конфлікти з однолітками Добре діє самостійно Не вміє діяти самостійно Може себе розважити Не може себе розважити Уміє стримуватися, контролювати свою поведінку Не вміє стримуватися, контролювати свою поведінку Здатна жертвувати своїми інтересами заради інших Орієнтована тільки на свої інтереси Не шкодить рослинам, тваринам, книгам, іграшкам Часто шкодить тваринам, рослинам, книгам, іграшкам Добре знає і виконує розпорядок дня в дитячому садку Не знає і не виконує розпорядок дня в дитячому садку Визнає правила, встановлені у групі Не визнає правил, установлених у групі Інтерпретація результату: Слабкий рівень розвитку: 15–20% оцінок перебувають у зоні +2+1;Середній рівень розвитку: 30–50% оцінок перебувають у зоні +2+1;Добрий рівень розвитку: 50–75% оці­нок перебувають у зоні +2+1; Високий рівень розвитку: 75–80%

Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання. Мотивація. Пізнавальні мотиви (пов'язані із самим змістом і процесом навчання)Соціа­льні мотиви (породжуються різноманіт­ними соціальними взаєминами дитини з іншими людьми. Це пра­гнення до схвалення, до підтримки дорослих, до завоювання ав­торитету серед однолітків, бажання зайняти «позицію школяра». Під мотиваційною готовністю розуміють бажання вчитися, ставлення до школи і навчання як до серйозної діяльності. Дити­на приходить у школу з певною мотивацією.

Розвиток мотивації шкільного навчання передбачає:форму­вання уявлень дошкільника про те, яким буде навчання в школі;формування знань про те, яким буде його завтрашній день і підготовку дити­ни до нього як до радісної події.

Характеристика першокласника з недостатнім рівнем мо­тиваційної готовності: На уроках неуважна, часто відволікається. її інтереси суто дитячі: любить гратись і шукає для цього найменшу можливість. Навіть під час уроку хоче погратися з ручкою чи пензликом, лі­нійкою. Часто приносить на уроки різні іграшки: лялечки, карти­нки, іграшковий посуд та одяг. Вона ще не розуміє, що навчання в школі вимагає іншого ставлення, ніж тоді, коли вона була в ди­тячому садку. Не розуміє всієї складності і відповідальності шкільного жит­тя. Замість того щоб писати в зошиті, — малює. На зауваження не реагує. Взагалі, на уроках робить не те, що потрібно робити, а те, що їй захочеться. Коли в неї щось не виходить, ставиться до цього безвідповідально. Якщо не встигає закінчити завдання, не хвилюється. Вчиться посередньо.

Пізнавальна потреба закладена в дитині самою природою,дошкільний вік є сензитивним періодом для розвитку пізнавальної потреби,тому важливо в цей час активно підтримувати будь-які про­яви природного потягу дітей до пізнання. Наявність пізнавальної потреби є головною умовою того, щоб у дитини не виникло неприязне ставлення до навчання. Від то­го, як у дошкільному віці розвивалася пізнавальна потреба, чи знаходила вона достатні умови для задоволення, значною мірою залежить пізнавальна чи розумова готовність до навчання в школі.

Методика дослідження мотивації навчання в першокласників М. Р. Гінзбург. Визначення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі, провідної мотивації.6-7 років. Методика “Ставлення дитини до навчання в школі”Визначити початкову мотивацію навчання у дітей, що йдуть до школи, тобто визначити, чи є у них інтерес до навчання.6 років. Бесіда про школу Нежнова. Визначення сформованості внутрішньої позиції школяра6-7 років. Мотиваційна готовність

Методика «Внутрішня позиція школяра»(Н.І. Гуткіної)Мета: виявлення внутрішньої позиції школяра. Обладнання: експериментальна бесіда, яка складається з 12 запитань.Інструкція: експериментатор просить дитину відповісти на запитання:1. Ти хочеш йти до школи?2. Чи хочеш ти ще на один рік залишитися в дитячому садку(вдома)?3. Які заняття тобі більш за все подобалися в дитячому садку? Чому?4. Чи любиш ти, коли тобі читають книжки?5. Ти сам просиш, щоб тобі почитали книжку?6. Які в тебе найулюбленіші книжки? Назви їх?7. Чому ти хочеш йти до школи?8. Чи прагнеш ти закінчити роботу, яка в тебе не виходить чи залишаєш її?9. Тобі подобається шкільне приладдя?10. Коли б тобі дозволили користуватися шкільним приладдям, а до школидозволили б не йти, чи задовольняло б це тебе? Чому?11. Якби ти зараз грав з друзями у школу, ким би ти хотів бути : вчителем чиучнем?12. Коли ти граєш у школу, чого тобі хочеться: щоб урок був довшим чиперерва? Чому?