Повернення кримських татар на історичну батьківщину

Повернення кримських татар на історичну батьківщинуІсторія України 11 клас. Вчитель: Валентина Кожухівська

На противагу депортаціїПовернення кримських татар до Криму стало можливим у час горбачовської Перебудови у 1988–1989 роках. Основну частку переселенців становили нащадки депортованих у 1944 році, або ті, хто пережив виселення в дитячому віці. Депортація кримських татар —геноцид, складовою частиною якого було насильницьке виселення народу з його історичної батьківщини —Криму, здійснене упродовж уравня, початку червня 1944року,; один зі злочинів радянського тоталітарного режиму.

Історична довідка. Більшість депортованих була перевезена до Узбекистану (78%), де селилась у спецпоселеннях. За М. Хрущова було скасовано режимні умови в спецпоселеннях. Проте влада зберегла звинувачення кримських татар щодо державної зради. 50–60-ті роки пройшли під знаком боротьби татар за право повернутися до Криму, проте Кремль не йшов на поступки.

Початок порвернення 1989 року всі перепони до повернення на батьківщину було усунуто. Згідно тогорічного перепису населення, на півострові проживало 38 тис. кримських татарів. Для представлення інтересів народу перед владою та в іноземних організаціях 1991 року було утворено Меджліс кримськотатарського народу. Меджліс — це постійно діючий представницький орган корінного народу. До його складу входить 33 члени.

Проблеми поверненя. Повернення відбувалося стихійно, на кримській землі на татар чекало багато проблем. Зокрема, виникли земельні суперечки з жителями, які заселилися в Криму після 1944 року.політико-правові проблеми -, не ухвалювався Закон України „Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою (2)» і був прийнятий вже після незаконної окупації Криму з боку РФсоціально-економічні проблеми- земельна приватизація, проблема зайнятості, нерозвиненої інфраструктури в місцях компактного проживання репатріантів; культурні, освітні -відкриття шкіл, повернення історичних назв, функціонування мови, повернення культурних цінностей, відновлення «святих місць»

Шляхи відновлення прав. Повернення кримських татар на історичну батьківщину стало справою України. 7.12.1991 р.л. Кравчук, заявив, що для повернення кримчаків мають бути підходящі умови. Він не бачив доцільним перетворення територіальної Автономної республіки Крим у національно-територіальну автономію. Це була пормилка. Республіканська влада Криму на чолі з президентом Мєшковим почала зближення з проросійською елітою. Кримські татари виступили проти «виборів президента Криму»Українській владі довелося скасувати інститут президенства в Криму.9 жовтня 1992 року в м. Бішкеку країни СНД уклали міждержавну угоду з питань, пов’язаних із відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів. Питання про підписання такої угоди було ініційоване Україною. Верховна Рада України ратифікувала її 17 грудня 1993 року. В цьому документі міститься положення про беззастережне засудження тоталітарної практики насильницького переселення народів, національних меншин, окремих громадян як злочин, що суперечить принцип гуманізму.

В УкраїніПісля скасування виборчих національних округів під час наступних виборів до ВР АР Крим в 1998 році, до кримського представницького органу не було обрано жодного кримського татарина.2010 року відсоток кримських татар у виборних органах Криму був таким: 6 відсотків у Верховній Раді, 10 відсотків у міських та районних радах, 15,4 відсотки у сільських та міських радах

В УкраїніУ серпні 2010 року, коли Указом Президента України (В. Януковичем) № 873/2010 від 26.08.2010 року «Питання Ради представників кримськотатарського народу» було внесено ряд змін: раду представників кримськотатарського народу, які обираються ними самими за своїми власними процедурами і замінити принципом призначення на розсуд адміністрації.

2010-2014 рр. На тлі згортання напрямів европейської інтеграції в курсі президента Януковича в 2013-2014 році, Меджліс підтримав європейські прагнення України. Під час розгортання проросійських та антимайданних настроїв кримською політичною верхівкою в Меджлісі констатували, що «вся відповідальність за кровопролиття і насильство в країні цілком лежить на органах влади, чия непослідовність у зовнішній політиці та репресивна політика стосовно учасників мирних зібрань послужили причиною масових виступів громадян України як у Києві, так і в багатьох областях України»

Домашнє завдання. Творче домашнє завдання: виготовити фотоколаж (формат А-4, 1 ст.)