Презентація "Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. Виникнення та розвиток Київської Русі".

Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. Виникнення та розвиток Київської Русі

1. Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.). Сучасний вигляд2. Мозаїка Богоматері Оранти: Софійський собор у Києві3. Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві4. Спасо-Преображенський собор у Чернігові. 1036 р. Сучасний вигляд5. Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073—1087 рр. Сучасний вигляд6. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша половина XII ст.7. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056—1057 рр.8. Родина Князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника». 1073 р.

1. Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.). Сучасний вигляд

1. Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.). Сучасний вигляд. Софійський собор — всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису XI ст. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 роком, так і під 1037 роком. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира — хрестителя Русі. За свою багатовікову історію собор знав неодноразових пограбувань, пожеж, багаторічних запустінь, ремонтів і перебудов. У 1240 році, під час загарбання Києва ордами Батия, Софійський собор уцілів, однак був пограбований і спустошений.

1. Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.). Сучасний вигляд. Відродження собору пов’язане з іменами видатних діячів України, серед яких Петро Могила та Іван Мазепа. Софійський собор зберігає художній спадок кількох поколінь. Він знаходиться в центрі мальовничого монастирського ансамблю XVIII ст., зведеного в стилі українського бароко.

2. Мозаїка Богоматері Оранти: Софійський собор у КиєвіОранта — один з основних типів зображення Богоматері, то представляє її з піднятими і розкинутими руками, розкритими долонями назовні, тобто у традиційному жесті заступницької молитви. Центральний образ собору — Марія-Оранта (Богоматір-заступниця). Річ у тім, що Марію-заступницю вважали захисницею Києва, або, як тоді казали. «непорушною стіною», крізь яку не пролетить жодна стріла, жодний спис. 

2. Мозаїка Богоматері Оранти: Софійський собор у КиєвіВисота мозаїки сягає п’яти метрів.

3. Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в КиєвіМозаїка «Спаса Вседержителя» в дзеркалі центрального купола Софії Київської — найбільш монументальний образ у мистецтві Русі XI століття. Діаметр медальйона, у який його укладено, більше чотирьох метрів, відстань від підлоги становить 28,5 метра.

3. Мозаїка Христа Вседержителя із Софійського собору в КиєвіХристос — у пурпуровому хітоні й блакитному плащі. Медальйон обведений дев’ятьма різнобарвними колами, що нагадують веселку. Навколо Христа-Вседержителя — чотири архангели, із яких тільки один (у блакитному вбранні) — мозаїчний, а інші в 1884 році домалював олією М. О. Врубель.

4. Спасо-Преображенський собор у Чернігові. 1036 р. Сучасний вигляд. Спасо-Преображенський собор закладено близько 1033—1034 років чернігівським князем Мстиславом Володимировичем. Він став головним храмом давньоруського міста і Чернігово-Сіверського князівства, а нині є єдиним збереженим на лівобережжі України пам’ятником монументального кам’яного зодчества періоду розквіту Київської Русі. 

4. Спасо-Преображенський собор у Чернігові. 1036 р. Сучасний вигляд. Це величний п’ятиглавий восьмистовповий храм. Спасо-Преображенський собор зберігся до наших днів майже цілком, але почасти перебудованим після руйнівної пожежі 1756 року. 

5. Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073—1087 рр. Сучасний вигляд. Коли Печерський монастир став розвиватися в одинадцятому столітті, на найвищому місці Печорських горбів над Дніпром збудували величний собор Успіння. 

5. Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073—1087 рр. Сучасний вигляд. Просту й аскетично-сувору монастирську будову було викінчено 1078 року. Протягом наступних століть цю головну церкву Печорського монастиря не раз поновлювали та переробляли.

6. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша половина XII ст. Вишгородська ікона Богородиці була намальована в Константинопольському монастирі Студіон невдовзі після приходу до влади першого імператора династії Комнінів — Олексія Комніна. На початку XII століття ікона Богородиці передається до Києва — як придане княжні з роду Мономаховичів. Ікона сповнена ніжної любові матері, тож тут міг приховуватися натяк юній княжні: так само кохати судженого царевича.

6. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша половина XII ст. Характерними рисами є малі вуста Марії, прямий тонкий ніс, очі без означення зіниць, опушені, ніби набряклі від сліз, повіки, тонкі брови, а також смужки на її шиї. Лик Христа Дитяти світліший за Маріїн, наче освітлений не ззовні, а зсередини. Його губки стулені для поцілунку матері. Лівою ручкою Ісус обняв за шию матір і міцно притискається до її щоки.

7. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056—1057 рр. Остромирове Євангеліє є найстаршою російською датованою книгою. Це Євангеліє було написане в 1056—1057 роках у Великому Новгороді дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира, як свідчить про це зробленій самим дияконом Григорієм запис у кінці книги. Остромир був родичем великого Київського князя Ізяслава Ярославича.

7. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056—1057 рр. Найдавніші мініатюри, що дійшли до нас із часів Русі, включені до Остромирового Євангелія, Тут на окремих аркушах умішено три мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Марка та Луки.

8. Родина Князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника». 1073 р. Першою давньоукраїнською книгою енциклопедичного характеру вважається «Ізборник Святослава 1073 року». Це — чудово оформлений рукопис, який відзначається високою якістю пергаменту, ретельним кирилівським письмом та мистецтвом оздоблення різнобарвними заставками, малюнками, ініціалами з використанням фарб і золота.

8. Родина Князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника». 1073 р.“Ізборник Святослава 1073 року” прикрашений шістьма мініатюрами, серед яких дуже вартісна за мистецьким та історичним значенням мініатюра із зображенням родини князя Святослава. Це рідкісний випадок в історії давньоруського мистецтва — прижиттєве зображення людей, не зарахованих до лику святих.