«Повість минулих літ» — найдавніший літопис нашого народу

«Повість минулих літ» — найдавніший літопис нашого народу. Сенько В. М., учитель української мови і літератури. Антонівської філії ОЗ «Академічний ліцей».м. Скадовськ

Літопис — це твір, у якому розповідь велася за роками (хронологічно). Саме слово походить від інших слів — «літо», що в давньоруській мові означало рік, та від слова «писати». Над літописами працювали ченці. Водночас у літописах автори використовували різні художні засоби, тому й мова цих творів емоційна та насичена. Отже, є підстави розглядати літописи і як художні твори. Нестор Літописець

Ярослав Мудрий був людиною достатньо високою на зріст (173—176 см), із видовженим обличчям, різко випнутим носом та з тонко окресленими, неширокими вилицями. За життя його називали Кульгавим або Хромцем (згідно з літописами). Є данi, що князь мав фiзичну ваду — кульгав на праву ногу. Права нога Ярослава була довшою за ліву через спадкову хворобу та поранення.(З Вікіпедії)

Авторів «Повісті» найбільше цікавила проблема походження добра і зла. Зло — це диявол, добро — Бог. Людина має право вибору між добром і злом. Бог дав людині «закон», дотримуючи якого, вона після смерті потрапить у рай. Якщо ж піддасться диявольській спокусі — буде приречена на вічні муки. Отже, історія людства — це прояв Божественної волі.

ІДУ НА ВИ

ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ