Повітряні маси. Урок з географії для 6-го класу

Урок з географії ( 6 клас )

Тема «Повітряні маси»

 Мета: сформувати уявлення про причини утворення вітру; ознайомити з видами вітрів, з приладами, що дозволяють вимірювати швидкість і напрям вітру; навчити прийомам побудови рози вітрів і визначення напряму і швидкості вітру, продовжити  формування навичок порівняльного аналізу;

розвивати логічне мислення,  вміння аналізувати навчальний матеріал; виховувати пізнавальний інтерес учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, таблиці «Денний бриз», «Нічний бриз», роздатковий матеріал.

Базові поняття: вітер, бриз, флюгер, анемометр, роза вітрів.

Структура уроку з хронометражем:

1. Організаційний момент – 1 хв.

2. Актуалізація опорних знань і умінь – 6 хв.

3. Мотивація навчальної  та пізнавальної діяльності – 3 хв.

4. Вивчення нового матеріалу – 25 хв.

5. Закріплення матеріалу – 7 хв.

6.Підсумок уроку – 2 хв.

7. Домашнє завдання – 1 хв.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Нумо, діти, підніміться

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок.

II. Актуалізація опорних знань і умінь

1.Робота біля дошки - розв’язування задач  ( два учня ).

 

    460 мм.рт.ст.                                                             p-?

 

 h-?  h-250 м

 

    760 мм.рт.ст.                                                  760 мм.рт.ст.

2.Робота з роздатковим матеріалом ( весь клас) - гра «Вірю-не вірю»

Гра «Вірю-не вірю»

1 .Атмосферний тиск - сила, з якою повітря тисне на земну поверхню. ( так )

2.Нормальним атмосферним тиском є  тиск 760 мм.рт.ст. ( так )

3.З висотою температура підвищується на 5-6° С. ( н і )

4.У складі повітря найбільше кисню. ( н і )

5.Чим більший кут падіння сонячних променів, тим вища температура повітря. ( так)

6.Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою температур. ( так)

7.Вода може переходити з твердого стану в газоподібний. ( так )

8.Прилад, що вимірює атмосферний тиск - гігрометр. ( ні )

III. Мотивація навчальної  та пізнавальної діяльності

1. Відгадати загадку    

Крил не має, скрізь літає та ще куряву здіймає.

                                                                     (вітер)

2. Метод «Асоціативний кущ».

- Діти, які асоціації у вас виникають при слові «вітер»?

Учні згадують все, що виникає в їхній пам’яті з цієї теми. Поступово заповнюється схема – кущ.

 

                                          Вітер

 

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

Повітря рідко перебуває у спокійному стані. Воно постійно переміщується, як вода на поверхні озера чи моря. Що примушує рухатися повітря? Чому воно ніколи не зупиняється? Чому іноді в літню спеку виникає ледь відчутний вітерець, який приємно холодить. А в інших випадках трапляється потужний вітер, який має руйнівну силу: ламає як сірники дерева та легко вириває їх з корінням, зносить дахи з будинків, легко переставляє автомобілі та потяги з місця на місце. Тривалий час люди були не в змозі пояснити всі ці явища й приписували їх виникнення надприродни м силам.

1.  Визначення поняття «вітер».

- Що таке вітер?( робота з підручником ст.134 )

-Яка причина утворення вітру? ( робота з підручником ст.134 )

На основі відповідей учнів створюється схема.

Повітря завжди пересувається з території високого тиску до місцевості з низьким тиском.  Вітер відсутній лише коли не відчуваються коливань тиску.
Завдання: вкажіть напрям вітру

а)  760 мм.рт.ст.           730 мм.рт.ст.

б)  560 мм.рт.ст.           580 мм.рт.ст.

2. Характеристика вітру

а)  напрям ( робота з мал. 141,142 ст. 135 )

Напрям вітру залежить від формування над земною поверхнею областей високого та низького атмосферного тиску. Він визначається за сторонами горизонту за допомогою флюгера (з голландської – крило). Цей прилад складається з вертикальної вісі, на якій знизу нерухомо закріплені стержні-показники сторін горизонту. Вище них вільно обертається стрілка – флюгарка. Гострим кінцем вона вказує ту сторону горизонту, звідки пересувається повітря. Отже напрямком вітру вважається та сторона горизонту, звідки переміщується повітря. Наприклад, якщо в Україну повітря приходить з півночі й несе похолодання, вітер називають північним; з півдня й несе потепління – південним; з Атлантичного океану й приносить дощ або сніг – західним; зі сходу, тобто з центру Євразії, й викликає посушливу погоду – східним. Для більш точного визначення напряму вітру використовують проміжні сторони горизонту. Тоді вітер визначають як північно-західний, південно-західний, північно-східний, південно-східний. 

б) швидкість

- Від чого залежить швидкість вітру?

- В яких одиницях вимірюється швидкість вітру?

- Який прилад для цього використовують?

( робота з текстом підручника ст.135 )

в) сила

Сила вітру обумовлена різницею атмосферного тиску  між різними ділянками землі. Чим ця різниця більша, тим вітер сильніший. Силу вітру визначають в балах: від 0 до 12. 

- Діти, за уривками з творів письменників визначте силу вітру

 (користуючись мал. на ст.135 підручника)

1. Над усім нависла тінь легкої хмаринки, і все очікувало на тихий весняний дощик. Вітер завмер, жоден листок, жодна травинка не ворушилася…

                                                                                                  Л.М. Толстой

2. …Верхні листки верб почали трепотіти, і потроху дзюркотливий струмінь спустився по них аж до низу.

                                                                                                   М.В. Гоголь

3. Надвечір вітер досяг найвищого напруження. Я вийшов з анемометром, щоб поміряти його силу. але поривом його зламало колесо приладу, а самого мене ледь не перекинуло на землю.

                                                                                                   В.К. Арсеньєв

3. Види вітрів

а) бриз

На узбережжях невеликих водойм: річок, озер, водосховищ, морів, – формуються вітри, що змінюють свій напрям двічі на добу. Це бризи (від французького “брізе” – легкий вітер).

Завдання  ( робота в парах ). Користуючись текстом та мал. ст. 134 підручника, пояснити причини появи бризів.

б) місцеві вітри

Повідомлення учня ( випереджальне завдання )

 Звідки з'явилися назви деяких автомобілів? Багато автомобілів за їхню можливість розвивати велику швидкість називають на честь місцевих вітрів: «МазератІ Містраль», «Бора», «Хамсин», «Плімут Бриз» тощо. Так, містраль - це холодний північно-західний вітер, що дме на Середземне узбережжя Франції і досягає сипи до 20 м/с.
Бора - це також сильний північний і поривчастий вітер, який дме переважно в холодну пору року вниз гірським схилом, що межує з більш теплим морем. Швидкість такого вітру може сягати до 40 м/с. Спостерігається бора здебільшого на узбережжі АдрІатичного моря та Чорноморському узбережжі Кавказу.
Пустельний вітер хамсин у перекладі з арабської мови означає п'ятдесят. Цей вітер так названий тому, що дме з великою силою приблизно 50 днів на початку весни переважно у Сахарі та в аравійських пустелях.

Фьон - це сильний, поривчастий, сухий і теплий вітер, що дме з гірських вершин у долини. Він виникає тоді, коли повітря перевалює через гребінь гірського хребта і, опускаючись підвітряним схилом, швидко нагрівається (мал. 101). При цьому температура може досягти максимальних значень для даної пори року. Так, при сильному фьоні на зледенілому острові Ґренландія температура підвищується на 20-25 °С. Фьон спричиняє танення снігу в горах узимку, а влітку - посухи і пожежі. У гірських районах України фьони, що дмуть з південно-східних схилів Кримських гір поблизу Алушти, можуть раптово підвищувати тут температуру до 28 °С. Фьони в Українських Карпатах мають швидкість до 25 м/с.

Сироко - італійська назва сильного південного або південно-західного вітру, що зароджується в Сахарі.

Самум- місцевий вітер Аравії й Монголії. Слово «самум», або «сам», перекладається з арабського як «отруйний». Коли дме самум, температура повітря досягає 55—60° С. Хмара пилюки закриває горизонт. Від спеки і задухи люди втрачають свідомість, а іноді й помирають. Єдине, що відрізняє самум від багатьох інших ураганів пустелі,— його дивовижна короткочасність. Він дме всього 15—20 хв.

4. Роза вітрів

-Що таке роза вітрів? ( робота з підручником ст.135-136 )

Для того, щоб побудувати розу вітрів, на кожному із напрямів горизонту необхідно відкласти таку кількість позначок, скільки вітрів відповідного напрямку було. Після цього всі отримані точки з’єднати і отриману фігуру замалювати будь-яким кольором.

Фізкультхвилинка

Дерева високі, дерева низенькі

В них крони широкі і крони вузенькі

Там птахи літають

І зайчики стрибають

Дерева від вітру гіллям колихають

Листочок від сильного вітру крутився

На землю упав і там залишився

V. Закріплення матеріалу

1. Виконання практичної роботи  (продовження). Спостереження за погодою: складання рози вітрів. У зошиті для практичних робіт  побудуйте розу вітрів .

2. Ішли якось Сонце, Мороз і Вітер широкою дорогою, аж зустріли селянина.
  – Здрастуй! – привіталися мандрівники.
  – Добрий день! – уклонився й собі чоловік.
  Щойно друзі розминулися із селянином, як замислилися:
  – Із ким же чоловік привітався: з усіма чи з одним?
  Наздогнали подорожнього, аж Сонце й Мороз схвильовано цікавляться:
  – Ти з усіма нами привітався чи з кимось одним?
  Селянин на мить замислився, всміхнувся у вуса й відповів:
  – З одним.
  – Із ким же?

- З вітром.

-Діти, чому селянин так відповів?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Опрацювати  §34 та підготувати народні прикмети про вітер.