Мирні договори з союзниками

Німеччини, конференції

1921-1929 років та

Версальська система

Тріанонський    договір,    в    результаті   якого

Угорщина втратила 2/3 території та населення (у тому числі 3 мільйонів етнічних угорців), 88% лісових ресурсів, 83% виробництва чавуну і 67% банківськокредитної системи, був сприйнятий у Словаччині та Румунії як відновлення справедливості , а в самій Угорщині - як національна трагедія. Реваншизм став однією з основних рис міжвоєнної диктатури Міклоша Хорті. З нагоди укладення договору в країні був оголошений національний траур, всі офіційні прапори приспущені аж до 1938 року. У школах учні кожен день перед уроками читали молитву про возз'єднання Батьківщини.

При активній підтримці нацистської Німеччини, Тріанонський договір був переглянутий у 1938-1940 рр..; Були прийняті Віденські арбітражі, за якими Угорщина повернула собі частину втрачених у 1920 р. земель - північ Трансільванії, південь Словаччини та Закарпатську Україну. У 1941 р. до складу Угорщини увійшла частина захопленої Німеччиною Югославії (

Воєводіна).

Підписання Тріанонського договору

«Угорцем      є    той,    кому    болить

Тріанон». статс-секретар Кабміну Угорщини Балаж Орбан

Таким чином, в повоєнній Європі була сформована Версальська система мирних договорів, яка означала створення дев’яти нових держав:

Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Австрії, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, Фінляндії, Естонії, Латвії та Литви. Виникли багатонаціональні держави (Польща, Чехословаччина, Румунія, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців) у яких виявилися штучно з'єднаними різні народи, які були незадоволені своїм становищем і вимагали перегляду кордонів.

Це породило численні конфлікти і протиріччя в міжвоєнній Європі.

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В 20-ТІ РОКИ

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НА ПОЧАТКУ 20-Х РОКІВ

Проблема визнання-     Проблема Німеччини, яка        Проблема створення        Проблема наростання прагне перегляду      системи колективної       агресивності Японії  невизнання Радянської принизливих статей безпеки в Європі і     Азіатсько-

Росії

Версальського договору    обмеження озброєнь.      Тихоокеанському регіоні ВИХІД СРСР І НІМЕЧЧИНИ З МІЖНАРОДНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ

ГЕНУЕЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 10 КВІТНЯ – 19 ТРАВНЯ 1922 Р. 29 ДЕРЖАВ. МЕТА ЗАХІДНИХ ДЕРЖАВ –

ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ І ФІНАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ

                                                                        Пропозиція Радянської делегації         Вимоги західних країн

-анулювати всі борги держав, переглянути економічних статей          -вимагали визнання Росією всіх

Версальського договору                                                                  боргів

-надання на пільгових умовах займів найбільш розореним війною країнам                                                   - Повернення націоналізованих

-           Підписати угоду про заходи боротьби з інфляцією, топливною кризою      підприємств іноземців

-           Врахувати (в разі незгоди з першою пропозицією) при підрахуванні     - Відміна монополії на зовнішню боргів збитки Росії від інтервенції і міжнародної блокади торгівлю

Конференція не виробила прийнятних для обох сторін рішень.Обговорення поставлених в Генуї питань було вирішено продовжити в Гаазі. Але пропозиції Росії зблизили її з Німеччиною, яка також прагнула подолати ізоляцію. Під час Генуезької конференції 16 квітня 1922р був підписаний Рапалльський договір з

Німеччиною

15 ЧЕРВНЯ – 19 ЛИПНЯ 1922 РОКУ  - ГААЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ (27 ДЕРЖАВ - УЧАСНИЦЬ). ТАКОЖ ЗАКІНЧИЛАСЬ БЕЗРЕЗУЛЬТАТНО: КАБАЛЬНИХ ДОГОВОРІВ РАДЯНСЬКІЙ РОСІЇ НАВ’ЯЗАТИ НЕ ВДАЛОСЬ

ЗНАЧЕННЯ ГЕНУЕЗЬКОЇ, ГААЗЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЙ І ДОГОВОРУ В РАПАЛЛО:

-           Успіхи молодої радянської дипломатії, сама участь Радянської Росії в цих конференціях – перший крок на шляху визнання і відміни міжнародної ізоляції.

-           Рапалльський договір – перший договір СРСР з великою європейською державою про взаємне визнання. Німеччина і Радянська Росія відмовлялись від  взаємних претензій, що було переглядом статей Версальського договору (з боку Німеччини)

РАПАЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР

Це договір між радянською Росією та Німеччиною, який передбачав відновлення дипломатичних і консульських відносин між обома країнами, що було ударом по ізоляції радянської Росії й Німеччини. Обидві держави взаємно відмовилися відшкодувати воєнні витрати (Німеччина відмовилася від Брестського миру, Росія — від німецьких репарацій). Договір передбачав розвиток взаємовигідної торгівлі між обома державами на основі

                 Вальтер Ратенау         принципу найбільшого сприяння.       Георгій Чичерін

                                                         МЕТА    ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ              НАСЛІДКИ

                                        Перегляд Липень 1923 р. – підписання Антантою Визнання незалежності

Севрського    миру з Туреччиною Туреччини    дало договору   після Прийняття конвенції про протоки Босфор і могутній     стимул вигнання Дарданелли:     реформам   Мустафи грецьких -демілітаризація протоків   Кемаля –    першого інтервентів     з - Вільний прохід торгових і воєнних (з президента Турецької території деякими     обмеженнями)суден будь-якої республіки Туреччини    країни

                                       Вирішення                    прийняття плану Дауеса                    Посилення                                         в                      Європі

«Рурського - Франція і Бельгія виводили свої війська з позицій США, провал конфлікту» між Рейнської області; спроб Франції стати

Німеччиною з - Франція переглядала репараційні лідером в Європі. Дав одного боку, зобов’язання Німеччини (Німеччина щорічно поштовх розвитку

                                       Францією                 і                 виплачувала певну суму, поступово економіці Німеччини

Бельгією – з іншого збільшуючи з 1млрд. Марок в 1924р. До 2,5 – в 1928 р.)

- План Дауеса ставив економіку Німеччини в залежність від іноземного капіталу (надавалось 800 млн. марок від США)