Повороти в баскетболі

Повороти в баскетболі

Повороти призначені для маневрування нападаючого, стоячи на місці, з метою уникнення захисника або приховування від вибивання м'яча. Вони виконуються без м'яча або з м'ячем, на місці і в русі. Існує два способи поворотів на місці: вперед і назад, назва способу повороту залежить від напрямку руху плеча, однойменного з виконанням переступання ногою: якщо рух (переступання) виконується у бік опорної ноги, то це – поворот вперед, відповідно при русі (переступанні) в протилежному напрямку – поворот назад.

Залежно від ігрової ситуації розмах переступання, а відповідно і амплітуда повороту може коливатися від 30 до 180°. У підготовчій фазі гравець знаходиться в стійці готовності. Вирішальне значення для здійснення ефективних рухів в основній фазі даного технічного прийому мають наступні дії:

•        невимушений, позбавлений скутості рух гравця навколо носка опорної ноги;
•        виконання повороту за рахунок перенесення ваги тіла з попереду стоячої ноги на позаду стоячу (опорну), відштовхування і переступання попереду стоячої з одночасним обертанням на опорній;
•        виконання руху на зігнутих ногах.

Для завершальної фази характерний прихід в стійке двох-опорне положення після завершення повороту.

Опорна ("осьова") нога – це нога, навколо носка якої, як навколо ніжки циркуля, гравець робить обертання. У нападаючого без м'яча будь-яка нога може бути використана як опорна. Інше положення при виконанні поворотів гравцем, який володіє м'ячем. Якщо цьому передувала зупинка двома кроками з ловінням м'яча у русі або після ведення, то статус опорної отримує та нога, яка першою торкається підлоги. Коли ж гравець зупинився стрибком, або зловив м'яч у стрибку з одночасним торканням підлоги обома ногами, або оволодів м'ячем, стоячи на місці, то опорною може стати будь-яка нога, тобто переступання може здійснюватися будь-якою ногою, але не по черзі. Після визначення (позначення) гравцем опорної ноги відривати її від майданчика при виконанні поворотів з м'ячем заборонено правилами. Також можлива ситуація, при якій жодна з ніг не може бути використана як опорна. Це відбувається, якщо при володінні м'ячем гравець торкається підлоги однією ногою і далі, відштовхнувшись нею ж, приземляється на дві, тобто має місце комбінований вид зупинки.

Поворот у русі застосовується нападаючим для відходу від суперника без м'яча або з веденням м'яча при маневруванні на майданчику. У підготовчій фазі гравець знаходиться в русі. Рух в основний фазі носить вибуховий двотактний характер. Спочатку завдяки обертанню, як правило, на 180° на попереду стоячій нозі, з одночасним зворотним кроком іншою ногою гравець повертається спиною до напрямку руху. Наступним обертанням з необхідною амплітудою на тій, яка здійснила переступання, нозі і черговим кроком іншою ногою в ту ж сторону він повертається обличчям в обраному напрямі. У завершальній фазі нападаючий відновлює переміщення. Всі перераховані рухи взаємопов'язані і носять цілісний, безперервний характер.

Ефективність повороту в русі залежить від швидкості та несподіванки виконання, вміння миттєво переносити масу тіла з однієї ноги на іншу і не втрачати рівноваги і орієнтування в просторі при обертанні навколо своєї осі.

Основні помилки при виконанні поворотів

1. Випрямлені ноги або виконання обертань навколо всієї стопи, а не на носку опорної ("осьовий") ноги.
2. Відривання опорної ноги від майданчика під час виконання прийому на місці в стійці гравця, який володіє м'ячем, – пробіжка.
3. Нераціональне розташування стоп після повороту на місці: на одній лінії, зімкнуті або надмірно розставлені – нестійке положення гравця.
4. Сильно закріпачені кінцівки – скутість, відсутність легкості та невимушеності в рухах.
5. Недостатня амплітуда обертань і переступань – додаткова витрата часу для довиконання повороту.
6. Розчленоване, а не цілісне виконання повороту в русі: зупинка при переступаннях, уповільнене ("ліниве") здійснення рухів – втрата ритму.
7. Відсутність нахилу тулуба вперед при повороті в русі – втрата рівноваги або падіння гравця.